Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.09 / В.В. Копійка; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 25 с. — укp.

Аннотация: Розроблено та впроваджено новий напрям оцінки стану імунної системи людини - аналіз інтенсивності імуногенезу та міграції активованих лімфоцитів у внутрішньому середовищі організму. На підставі досліджень у короткострокових і тривалих культурах лімфоцитів виявлено, що на циркулюючих лімфоцитах залишковими ознаками їх попереднього імуногенезу в лімфоїдних органах є: частота асоціацій акроцентричних хромосом, розмір клітин, авідність T-лімфоцитів до еритроцитів вівці, інтенсивність люмінесценції лімфоцитів, флуорохромованих акридиновим оранжевим. На підставі виявлених активаційних ознак розроблено цитогенитчний, цитомофометричний, авідний розетковий і люмінесцентний з застосуванням акридинового оранжевого методи. Доведено імуногенетичну характеристику окремих імуногенетичних методів за допомогою кореляційних зв'язків їх показників у культурі лімфоцитів (in vitro) і в крові обстежених (in vivo), зокрема з застосуванням моноклональних антитіл до панспецифічних (CD3, CD4, CD8, CD16, CD19) і стадіоспецифічних (CD25) мембранних структур.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.09 / В.М. Пащенко; Нац. аграр. ун-т. — К., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.09 / І.М. Шармагій; Нац. аграр. ун-т. — Б. м., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вперше вивчена динаміка чисельності шкідників озимої пшениці та їх ентомофагів на різних полях сівозміни в умовах Передгірського Криму. Визначена роль впливу антропічного фактора на регулювання чисельності фітофагів озимої пшениці та їх ентомофагів. Запропонована система захисту озимої пшениці від шкідників з врахуванням природних регулюючих факторів агроценозу.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.09 / Ірина Миколаївна Шармагій; Національний аграрний ун-т. — Б. м., 1998.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.09 / А.В. Вассіліс; Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше запропоновано і перевірено метод визначення шкідливості яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо на периферії та в центральній частині крони, що дає можливість виявляти не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди. Це підтверджується біохімічними аналізами. Пошкодженість бутонів яблуневим квіткоїдом, а плодів - яблуневою плодожеркою, відбувається переважно на периферії крони. Встановлено міграцію яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і навпаки залежно від температурного режиму, від чого залежить ступінь пошкодженості бутонів весною та листя влітку. В 1997 р. відбулася значна загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової). Це призвело до того, що літ метеликів і відкладання ними яєць пройшли у два піки. Аналогічне явище було в 1969, 1980 та 1990 рр. В такі роки число хімічних обробок можна звести до мінімуму або повністю виключити їх. Розроблено математичну модель прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Запропоновано заходи щодо зниження пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою на периферії крони.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.09 / О.В. Гумовський; Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. — К., 1998. — 23 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням фауни, морфології та біології хальцидоїдних їздців-ентедонін (Hymenoptera: Eulophidae, Entedoninae) України. В результаті проведених досліджень для даного регіону зазначено 98 видів з 17 родів, серед яких 11 родів та 64 види вперше наведено для фауни України; описано 8 нових для науки видів ентедонін (з них 2 - з України), назви 11 видів та 1 рід зведено до синонімів, відновлено статус 1 роду. Визначено характерні риси підродини, описано 3 габітуальні типи серед ентедонін, обговорено діагностичне значення окремих ознак, класифіковано хетом ентедонін. Розглянуто та проаналізовано форми паразито-хазяїнних зв'язків Entedoninae, досліджено біологію певних видів, запропоновано дві нові форми трофічної спеціалізації. Висловнено припущення, що розширення паразито-хазяїнних зв'язків ентедонін відбувалося завдяки послідовному чергуванню різних форм їх трофічної спеціалізації. Вперше ревізовано систему маловивченого роду IEntedonD: внесено зміни та доповнення до його діагнозу, запропоновано поділ роду на два підроди (один з яких описано вперше), запропоновано поділ номінативного підроду на 8 груп видів (дві з яких виділено вперше), уточнено діагнози цих груп та їх склад. Простежено певні закономірності поширення ентедонін за рослинними угрупуваннями в Україні. Обговорено можливості практичного використання ентедонін; зокрема, в фауні України виявлено 59 видів ентедонін, що мають безпосереднє та опосередковане господарське значення, з них 22 види вказано вперше для даного регіону.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.09 / О.І. Болсунова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження вітчизняного противірусного препарату "Ізатізон" щодо можливості його впливу на імунну систему за умов in vivo та in vitro. З'ясовано, що основною причиною розширення спектру біологічної активності ізатізону є конформаційно-лабільна структура його головного діючого компонента - молекули метисазону, яка залежить від властивостей розчинника та мікрооточення. Виявлено основні закономірності впливу ізатізону на основні ланки імунної системи. Встановлено, що під дією препарату збільшується кількість клітин, які експресують антиген CD 69, відбувається індукція проліферації T- і B-лімфоцитів, посилення диференціювання пре-T-лімфоцитів, підвищення функціональної активності T-лімфоцитів, зокрема їх здатності до утворення лімфокінів. Доведено, що ізатізон значно посилює продукцію ІЛ-2 лімфоцитами, стимулює активність природних кілерів, метаболічну та фагоцитарну активність макрофагів, синтез ними ІЛ-1, підвищує бактерицидність сироватки крові, тобто сприяє посиленню неспецифічних факторів імунної системи. Зроблено припущення, що ізатізон має тімозиноподібну дію, активуючи переважно клітинний імунітет, що особливо суттєво для клітин, які приймають участь у процесах імунологічного захисту за наявності вірусних інфекцій. Закономірності та біологічна інтерпретація дії препарату "Ізатізон" визначено вперше.