Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.09 / О.О. Хаустов; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше вивчено фауну кліщів, пов'язаних з короїдами Південного узбережжя Криму, яка нараховує 106 видів кліщів, що відносяться до 49 родів з 22 родин акароформних і паразитиформних кліщів. Описано 1 рід і 17 видів нових для науки кліщів. Проаналізовано зоогеографічне розповсюдження кліщів, пов'язане з короїдами визначеного регіону. Вперше виділено основні типи акарокомплексів ходів короїдів. Вивчено основні шляхи формування фауни кліщів у ходах короїдів. Доведено провідну роль форезії кліщів на короїдах у процесі формування акарокомплексу. Досліджено видові асоціації кліщів у ходах найбільш розповсюджених короїдів вивченого регіону. Найбільш перспективними кліщами для біологічної боротьби з короїдами визначено кліщі з роду Pyemotes. Вивчено біологію кліща Pyemotes moseri. Здійснено його випуск на гілки інжиру, заселені інжировим лубоїдом. Відзначено високу ефективність кліща-паризотоїда в регулюванні чисельності короїдів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.09 / І.В. Бондаренко-Борисова; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2002.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.09 / О.В. Дунаєв; Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2001. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено питання екології листогризучих лускокрилих шкідників дуба ранньої феноформи, прогнозу їх масової появи та шкодочинності в нагірних дібровах Харківщини. Вивчено склад, фенологію та трофічні відносини з дубом листогризучих лускокрилих. Проаналізовано багаторічну динаміку пошкодження крон дуба як аналог динаміки чисельності листогризучих лускокрилих, а також їх вплив на річний відпад дерев дуба ранньої феноформи. Визначено ступінь та характер даного впливу. Показано, що листогризучі лускокрилі є основною причиною послаблення та всихання дуба в нагірних дібровах. Розроблено математичні моделі річного та багаторічного прогнозів їх масового розмноження та шкодочинності у нагірних дібровах Харківщини.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.09 / М.Х. Хуссейн; Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності масового розмноження озимої совки. Проведено екологічне районування первинних осередків даного шкідника в Україні. На основі теорії циклічності динаміки популяцій розроблено алгоритм багаторічного прогнозу масового розмноження озимої совки.

Источник: Автореф. дис... д- ра біол. наук: 03.00.09 / Л.О. Бабійчук; НАН України. Ін-т проблем кріобіології і кріомед.. — Х., 2002. — 36 с.: рис. — укp.

Аннотация: Простежено взаємозв'язок даних процесів із стійкістю клітин до кріоконсервування. Встановлено взаємозв'язок між характером та спрямованістю змін форми еритроцитів. Визначено роль білків спектрин-актинового комплексу в підвищенні стійкості клітин до заморожування за допомогою температурної та хімічної модифікації примембранних білків. Досліджено , що спрямованість структурної модифікації плазматичних мембран та білків цитоскелета визначено впливом температури та рівнем дегідратації на системи. Дане твердження пов'язано із змінами концентрації внутрішньоклітинного кальцію та рівнем фосфорування білків. Досліджено стійкість бар'єрних властивостей плазматичної мембрани еротроцитів та систем транспорту іонів і метаболітів залежно від температури інкубації клітин із кріопротектором ПЕО-1500 та після заморожування-відігрівання. Розроблено безвідмінний спосіб кріоконсервування еритроцитів на підставі принципу попередньої холодової стабілізації. Проведено дослідження функціональної та структурної повноцінності еритроцитів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.09 / Н.О. Матушкіна; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2002. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено морфо-функціональну адаптацію яйцеклада бабок до різних способів відкладання яєць. Наведено результати порівняльної морфології яйцеклада, вивчення перетворень генітальних сегментів протягом різних етапів онтогенезу та різних аспектів ендофітного яйцеклада бабок. Встановлено, що повний або ендофітний, яйцеклад бабок характеризується найбільшим набором плезіоморфій скелетно-м'язової системи та поєднує ознаки Apterygota та Pterygota. Найбільшу кількість плезіоморфії м'язової системи яйцеклада мають Zygoptera. Aeshnidae (Anisoptera) властива редукція одного яйцекладного м'яза, а Anisozygoptera поєднують модальності яйцекладів Zygoptera, Aeshnidae та своєрідні особливості зовнішньої морфології. Cordulegastridae, Corduliidae та Libellulidae (Anisoptera) мають два яйцекладні м'язи та скелетні складові різного ступеня редукції, в Gomphidae яйцекладні м'язи не знайдено. Розроблено систему класифікації ендофітних кладок за регулярністю, особливостями розміщення та кількістю яєць. Основні параметри регулярних кладок є сталими, що дозволяє ефективно використовувати площу поверхні субстрату. Показано, що стилюс яйцеклада слугує сенсором, який контролює відстань між сусідніми проколами субстрату, взаєморозміщення яєць у складних кладках і забезпечує дотримання певного розташування кладки за поверхнею субстрату.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.09 / О.Г. Радченко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 1998. — 46 с. — укp.

Аннотация: Проведено комплексне дослідження мурашок Палеарктики. На підставі різнобічного підходу до вивчення групи вирішена низка питань таксономії, філогенії та еволюції формікоїдів. Простежена еволюція всіх палеарктичних родів мурашок і вказані шляхи історичного формування мірмекофауни Палеарктики.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.09 / О.П. Каменєва; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено спеціальне фауністичне та біотаксонімічне дослідження родини Ulididae Палеарктики, основні положення якого викладено в 9 наукових публікаціях. У складі палеарктичної фауни встановлено 209 видів з 17 родів. Детальне вивчення морфологічних особливостей дозволило виявити нові діагностичні ознаки та застосувати їх з метою вдосконалення класифікації стрічкокрилок. Запропоновано поділ родини на триби: 2 з них, Seiopterini та Myennidini, описано автором, для 5 інших встановлено новий статус і переглянуто межі. Здійснено таксонімічну ревізію найважливіших родів і груп видів улідіїд Палеарктики. Визначено, що 3 родові та 6 видових назв є молодшими синонімами. Описано 8 нових видів і новий підрід. Встановлено 7 нових комбінацій, одну назву відновлено з синонімів та запропоновано замінні назви для двох омонімів. Відзначено, що назва Ulididae - старша валідна назва родини, яку потрібно використовувати замість Otitidae. Проаналізовано географічне поширення стрічкокрилок. Детально висвітлено практичне і господарське значення групи. Розроблено з залученням нових даних таблиці для визначення підродин, триб, усіх родів і видів стрічкокрилок Палеарктики.