Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.08 / В.О. Корнєєв; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2004. — 44 с. — укp.

Аннотация: Ревізовано таксономічний склад палеарктичної фауни, яка нараховує 965 видів 151-го роду з родин Platystomatidae, Ctenostylidae, Pyrgotidae і Tephritidae. Описано 65 нових видів 13-ти раніше невідомих родів, синонімізовано 37 видових і 17 родових назв. На підставі детального вивчення морфологічних особливостей виявлено нові діагностичні ознаки та удосконалено класифікацію тефритоїдного комплексу родин з використанням філогенетичного аналізу. Обгрунтовано гіпотези про монофілію надродових угруповань у родинах Platystomatidae, Pyrgotidae і Tephritidae. Ctenostylidae знову включено до складу комплексу як окрему родину. Об'єднано Tachiniscidae і Tephritidae. Встановлено нові підродину Blepharoneurinae, триби Phascini, Epacrocerini, Noeetini і підтриби Hexachaetina, Notommatina, Paraterelliina, Nitrariomyiina, Acidoxanthina та Plioreoceptina. Проаналізовано географічне поширення надродових таксонів. Висвітлено їх господарське значення. Розроблено нові таблиці для визначення родів з Палеарктики. Укладено ревізовані каталоги палеарктичних Platystomatidae і Tephritidae, а також Ctenostylidae і Pyrgotidae світової фауни.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Сергій Володимирович Хоменко; НАН України; Інститут зоології ім. Шмальгаузена. — К., 2003.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / М.Н. Гаврилюк; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано зміни чисельності орлана-білохвоста в Україні, висвітлено фактори, що на неї впливають. Встановлено сучасне поширення та чисельність на гніздуванні та місцях зимівлі. Розглянуто вимоги білохвостів до гніздових біотопів і гніздових дерев, особливості влаштування гнізд, фенологію гніздування. Досліджено продуктивність розмноження, залежну від кормової бази. Описано спектр живлення виду та визначено критерії вибору здобичі. Встановлено строки, інтенсивність і хорологію міграцій виду в країні. Вперше в Україні досліджено бюджети часу зимуючих орланів. Розроблено комплекс заходів щодо охорони виду.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Л.П. Кузьменко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вперше на території північного Лівобережжя України проведено порівняння орнітоценозів територій різного рівня трансформації у такому ряду: слабо змінені (широколистяні і сосново-листяні ліси) - сильно змінені (лісосмуги, дачі) - урбанізовані (житлові квартали міст). Визначено видовий склад орнітонаселення, розподіл птахів за трофічним і топічним показниками та за типом фауни. За умов зростання антропогенного пресу досліджено зменшення числа гніздових видів і збільшення загальної щільності та біомаси птахів за рахунок небагатьох синантропних видів. Детально вивчено і проаналізовано у сезонному та багаторічному аспектах особливості орнітофауни середніх міст досліджуваного регіону на прикладі м.Ніжина.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.В. Прокопенко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: На південному сході України мешкає не менш 405 видів павуків з 170 родів і 29 родин. Розглянуто вперше для території Європи 1 рід і 4 види, 1 рід та 6 видів - для України, 3 роди та 6 видів - для материкової України, 1 рід і 6 видів - для Лівобережної України, 14 видів - для степової зони Лівобережної України, 84 види - для південного сходу України. Максимальні значення видового багатства (242 види з 25 родин), динамічної щільності павуків у групі герпетобію та чисельності в хортобію відзначено в заплавних біотопах р. Сіверський Донець. У різнотравно-типчаково-ковилових степах регіону зареєстровано 174 види павуків з 24 родин. На косах Північного Приазов'я - 116 видів з 18 родин. Встановлено, що різноманітні типи антропогенного впливу призводять до зниження видового багатства павуків та їх чисельності, внаслідок чого відбувається збільшення ступеня домінування одного або деяких видів, що супроводжується зникненням субрецедентів. Для моніторингу стану екосистем, які перебувають під антропогенним впливом, можливе використання ряду біоценотичних характеристик населення павуків: чисельності, кількості видів, структури домінування та життєвих форм, розмірної структури, конфігурації кривих чисельності видів. Найбільш інформативними показниками є видове багатство, чисельність павуків у групі хортобію, динамічна щільність у герпетобію та характер структури домінування (наявність рецедентів і субрецедентів).

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / М.М. Ковблюк; Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено видовий склад павуків родини Ghaphosidae в Криму, описано нові та маловідомі види, визначено сезонну динаміку активності статевозрілих особин. Проведено зоогеографічний аналіз павуків в окремих природних зонах півострова. Уточнено розташування кордонів між підобластями Палеарктики, що межують в Криму.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.О. Дехтярьова; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2004. — 17 с.: табл. — укp.

Аннотация: Досліджено педофауну вищих комах парків Харкова, зокрема, видовий склад, таксономію видів, ареали, біотопічний розподіл, екологічні форми, біологію, трофічні зв'язки і чинники, що впливають на різноманіття, поширення та господарське значення окремих видів за умов урбанізованих ландшафтів. Виявлено 133 види вищих комах-мешканців грунту, що належать до 8-ми рядів, 24-х родин, 76-ти родів. Найбільшою кількістю видів (107, або 80,4 % від загальної кількості видів) представлено ряд жуків, з яких 48 видів належать до родини турунів. Встановлено, що досліджувані вищі комахи належать до 12-ти зоогеографічних комплексів, в яких європейсько-сибірський вид становить 28,6 % від загальної кількості видів, транспалеарктичний - 19,6 %, європейський - 11,3 %, голарктичний - 9,8 %, степовий - 8,3 %. Зазначено, що дані види належать до 11-ти трофічних груп та 11-ти біотопічних, з останніх 57 видів (42,8 %) становлять лісові, 48 (36,5 %) - степові, а 13 (9,7 %) - політопні. Виявлено, що серед лісових комах 94,7 % видів - мезофіли, серед степових 54,1 % - мезофіли і 43,7 % - ксерофіли, а 84,8 % політопічних видів - мезофіли. Встановлено суттєвий вплив ступеня урбанізації біотопа на показники видового біорізноманіття. Доведено, що у парках з високим вмістом солей важких металів у грунті зникають види комах, личинки яких є сапрофагами або міксофагами, встановлено причини даного явища. Визначено господарське значення комах-мешканців грунту за умов урбанізованого ландшафту. Надано рекомендації щодо захисту саджанців від пошкодження комахами.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.І. Зіненко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено фауну рептилій лівобережного лісостепу України, яка складається з 11-ти видів (13-ти підвидів) плазунів. У межах 11-ти видових нарисів описано зовнішню морфологію плазунів на території регіону, уточнено поширення, розглянуто біологічний розподіл, статеву та розмірно-вікову структури популяцій, а також цикли добової та сезонної активності, відношення до температури, особливості розмноження, ріст, линяння, живлення, визначено ворогів і паразитів, охарактеризовано сховища та поведінку. Обгрунтовано необхідні заходи охорони плазунів у регіоні. Виявлено та досліджено контактну зону підвидів прудкої ящірки - L. a. chersonensis та L. a. exigua, а також підвидів звичайної гадюки - V. b. berus та V. b. nikolskii. На підставі результатів аналізу морфологічної мінливості на всьому ареалі та даних щодо гібридизації у природі та неволі гадюку Нікольського розглянуто як підвид звичайної гадюки. Проаналізовано склад фауни плазунів лісостепової зони Лівобережної України. Зареєстровано відмінності у видовому складі та чисельності видів між різними частинами регіону. Акцентовано увагу на необхідності впровадження термінових заходів для збереження окремих видів плазунів.