Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.В. Гарбар; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Описано каріотипи 16 європейських видів ставковиків. Встановлено їх хромосомні формули та основні числа, визначено основні лінійні параметри каріотипів. Для вирішення таксономічних питань в роді Lymnaea використано зовнішньоморфологічні характеристики хромосом, що дозволило уточнити споріднені зв'язки підродів Corvusiana та Galba. Проаналізовано конхіологічні, анатомічні та каріологічні дані за допомогою ієрархічного кластерного методу, за результатами чого визначено міжвидові дистанції в роді Lymnaea та можливість використання цих ознак у систематиці на таксономічних рівнях. Встановлено гіпотетичний предковий каріотип ставковикових, можливі види хромосомних перебудов, що тривали в каріотипах у процесі еволюції. Запропоновано схему шляхів еволюції хромосомних наборів роду.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Наталія Іванівна Лебедєва; НАН України; Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2003.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.08 / О.В. Пучков; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2003. — 39 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Вивчено морфологію личинок стрибунів світу, що дало змогу розробити засади для повноцінних досліджень філогенії та систематики світової фауни жуків-стрибунів. Описано личинки 42-х видів з 10-ти родів. Переописано - близько 20-ти родів і підродів, особливо з ряду найбільш проблематичних у таксономічному відношенні, уточнено діагностику всіх відомих личинок стрибунів і виявлено комплекс нових (філогенетично і систематично) важливих ознак. Уперше, на підставі ознак личинок обгрунтовано та підтверджено систематичний статус жуків-стрибунів як родини підряду Adephaga. З використанням морфології личинок уперше розглянуто філогенетичні відносини жуків-стрибунів та виявлено необхідність ряду таксономічних змін. На підставі комплексу даних стосовно личинок та імаго проведено ревізію Cicindelidae зі зміною статусу деяких таксонів, особливо в трибі Megacephalini. Виділено дві нові підтриби, змінено таксономічний статус одної триби та відновлено одну трибу. У межах підтриби Cicindelina Палеарктики обгрунтовано виділення одного нового роду, двох нових груп видів і уточнено межі трьох інших груп видів. Уперше складено найбільш повні таблиці для визначення личинок стрибунів (усіх триб, підтриб і основних родів) світової фауни, а також багатьох родів, підродів і видів підтриби Cicindelina Палеарктики. Уточнено видовий склад даної підтриби та складено найбільш повний каталог, що нараховує 210 видів і 360 підвидів з 22-х родів, з докладними даними всіх морф і аберацій. Описано один новий вид і три нових підвиди жуків-стрибунів, а біля семидесяти назв, що використовували раніше як синоніми, виведено з уживання, як невідповідні правилам Кодексу зоологічної номенклатури.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / С.А. Мякушко; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2003. — 20 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: З використанням матеріалів 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання та техногенне забруднення території. Установлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Показано, що дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту та скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для всіх видів за умов техногенного забруднення характерне зменшення кількості самок. Наслідком господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що за умов антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення та статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої нориці встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Визначено, що за даних умов зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як головну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до знаття обмежувального впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно, супроводжується зростанням смертності особин і зниженням життєздатності нащадків.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.І. Лашкова; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2003. — 22 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: На підставі кількісного опису індивідуальної мінливості та міжвидових відмінностей за розмірами тіла та краніометричними (зокрема, мандибулярними та одонтометричними) ознаками охарактеризовано особливості чотирьох видів лісових мишей (S. uralensis, S. arianus, S. sylvaticus, S. tauricus) на території України: уточнено межі ареалів, описано географічні градієнти в мінливості, вікові зміни в їх зв'язку з міжвидовою алометрією, статевий диморфізм. Розроблено ідентифікаційні алгоритми, що дають змогу визначати видову належність лісових мишей за різними групами ознак (зокрема за сильно фрагментованим зубним матеріалом).

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.І. Уваєва; Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. — К., 2006. — 23 с. — укp.

Аннотация: Проведено таксономічний аналіз підродини Planorbinae на основі дослідження сукупності конхіологічних та анатомічних ознак молюсків з застосуванням методів багатовимірної статистики. Визначено видовий склад планорбід в основних річкових басейнах України, зокрема, Дунаю, Дністра, Південного та Західного Бугу, Дніпра, Сіверського Дінця, річок Криму. Досліджено видовий склад і щільність поселення котушкових у різних типах водних об'єктів (проточних і слабкопроточних водотоках, постійних, напівперіодичних та періодичних водоймах). Висвітлено залежність молюсків підродини Planorbinae від абіотичних чинників середовища: температури, течії, глибини, прозорості, субстрату, активної реакції, солоності води, вмісту органічної речовини. Встановлено видовий склад котушкових, розкрито вплив різних чинників (швидкості течії, площі та глибини водного об'єкту, щільності поселення молюсків) і сезонних змін умов середовища на зараженість молюсків трематодами.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / В.М. Градовський; НАН України. Ін-т зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано видовий склад родин, особливості поширення кожного з видів у межах згаданої території та опрацьовано для них екологічні спектри. Проаналізовано вплив абіотичних факторів середовища (температури, швидкості течії, глибини, субстрату, гозового режиму, активної реакції середовища, окислюваності, мінералізації води) на поширення молюсків у водотоках та водоймах. Виявлено якісний склад трематодофауни молюсків Melanopsidae, Lithoglyphidae, Bithyniidae. Досліджено вплив віку жителів і сезонних змін умов середовища на зараженість молюсків даними гельмінтами.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.В. Головачов; НАН України. Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена. — К., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Здійснено комплексний аналіз морфології, постембріонального розвитку, мінливості, філогенетчних зв'язків та напрямків еволюції прісноводних і грунтоводних нематод підряду Leptolaimina. На основі власних зборів і колекційного матеріалу описано 67 видів підряду Leptolaimina, з яких 14 є новими. Описано морфологію рецепторів переднього кінця тіла з застосуванням сканувальної електронної мікроскопії, виділено та класифіковано типи будови стравоходу, жіночих статевих трубок і копулятивного апарату. Проведено аналіз міжпопуляційної та міжвидової мінливості кількісних та якісних ознак для деяких вибраних родів. Одержано дані щодо постембріонального розвитку для чотирьох видів. Уточнено філогенетичні зв'язки та переглянуто систему підряду Leptolaimina. Опосередковано проаналізовано морфологічне пристосування до життя в прісних водоймах та грунті, зокрема будову видільної системи та локомоторного апарату. Обговорено проблему співіснуванян близьких видів.