| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Л.В. Булавенко; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2004. — 20 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Досліджено біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для виготовлення бактеріальних препаратів комплексної дії. Досліджено здатність виділених бактерій мінералізувати органічні та розчиняти важкорозчинні неорганічні сполуки фосфору. Вивчено залежність фосфатазної активності B.subtilis 5 від температури, pH середовища, стадії розвитку культури, вмісту катіонів деяких металів та неорганічного фосфату. Виявлено стимулюючий вплив на фосфатазну активність B.subtilis 5 природних глинистих мінералів монтморилоніту і палигорськіту, які є компонентами багатьох типів грунтів. У вегетаційних дослідах встановлено, що бактеризація насіння сої штамами Bradyrhizobium japanicum, фосфатмобілізуючими бактеріями роду Bacillus, а також бактеріями роду Azotobacter, супроводжується збільшенням кількості нормально сформованих проростків, а також значним стимулюванням формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. На підставі одержаних результатів відібрано нові мікробні композиції, перспективні для вирощування сої.
|
| Взаємовідносини асоціантів мукозної мікрофлори шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на запально-виразкову патологію гастродуоденального тракту 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.07 / Н.І. Скляр; АМН України. Ін-т мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова. — Х., 2005. — 24 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше надано комплексну характеристику мікробних асоціацій слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), що включають H.pylori і мукозну мікрофлору, та показано їх роль в обтяженні перебігу гастродуденальної патології. Установлено вплив асоціатів супутньої мікрофлори на підвищення антибіотикорезистентності H.pylori. Виявлено, що у хворих на пептичні виразки ДПК міграція та заселення H.pylori і мукозної мікрофлори з антрального відділу шлунка в бульбарну зону дуоденального тракту відбувається лише в окремих випадках, що вимагає диференційованого підходу стосовно удосконалення етіотропної терапії. Визначено особливості міжмікробних взаємовідносин хелікобактерів з сумісно персистувальною з ним мукозною мікрофлорою та виявлено антагоністів H.pylori. Експериментально установлено ефективність штаму A.viridans, що є основою пробіотика А-бактеріну, стосовно хелікобактерів. Уперше показано вплив мікрорельєфних умов культивування на чутливість асоціантів до протимікробних препаратів та бактеріофагів, а також антагоністичну активність штамів-конкурентів H.pylori.
|
| Взаємодія мікроорганізмів кореневої зони ярого ячменю з біоагентами мікробних препаратів 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Є.П. Копилов; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2002. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено видовий склад мікроміцетів лучно-чорноземного грунту в кореневій зоні ярого ячменю та їх взаємодію з Chaetomium cochliodes. Показано, що C. cochliodes виявляє високу антагоністичну активність щодо більшості сапротрофних і, особливо, фітопатогенних грибів, що уражають кореневу систему ярого ячменю. Аналіз азотфіксуючих бактерій кореневої зони ярого ячменю показав, що в ризосфері та ризоплані домінують представники роду Azospirillum. Отримано новий штам A. brasilense 11 з високою активністю азотфіксування. Встановлено, що за умов сумісного застосування азотфіксуючих бактерій і C. cochliodes поліпшувалося азотне живлення рослин ярого ячменю, значно обмежувався розвиток кореневої гнилі, що сприяло підвищенню врожаю культури на 24 - 32 %. На основі C. cochliodes і A. brasilense створено комплексний мікробний препарат "азохетомік" - перспективний засіб підвищення урожаю сільськогосподарських культур, поліпшення якості отриманої продукції за одночасного збереження родючості грунтів і навколишнього середовища від надмірного забруднення.
|
| Вивчення механізму дії макроциклічних трихотеценів із Dendrodochium toxicum Pidopl. et Bilai 2000
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Т.І. Тугай; Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України. — К., 2000. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Розглянуто деякі аспекти механізму дії макроциклічних трихотеценів (МЦТЦ), які синтезовано Dendrodochium toxicum, щодо тест-культур і модельних систем. Проаналізовано вплив на синтез білка і нуклеїнових кислот у тест-організмі. З'ясовано, що досліджувані токсини у залежності від концентрації спричиняють інгибуючу і активуючу дію на їх синтез у найпростішого представника прокаріот Acholeplasma laidlawii й інгибуючу дію на синтез даних сполук у представників еукаріот Saccharomyces cerevisiae та Chlorella vulgaris. Вперше виявлено, що досліджувані МЦТЦ впливають на синтез білка дріжджів на етапі транскрипції, з порушенням функціонування основного ферменту даного етапу ДНК-залежної РНК-полімерази. Проаналізовано дії досліджуваних токсинів щодо росту і синтезу пігментів у хлорели за різних умов культивування. Виявлено зниження сумарного вмісту АТФ у клітинах хлорели за умов освітлення під дією досліджуваних МЦТЦ. Встановлено здатність досліджуваних токсинів підвищувати проникність мембран саркоплазматичного ретикулуму щодо іонів кальцію з порушенням його градієнт на мембрані, аналогічно з метою впливу відомого кальцієвого іонофору А 23187.
|
| Вивчення фізіолого-біохімічних особливостей дріжджів, що утилізують лактозу, для отримання етилового спирту 1999
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Кіштаарі Махмуд; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 1999. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертація присвячена вивченню результатів селекції дріжджів, здатних зброджувати лактозу з утворенням етилового спирту. Вивчено здатність селекціонованого штаму дріжджів зброджувати різні вуглеводи та їхні суміші. Показано доцільність використання змішаних дріжджових культур та зброджування середовища, що містить лактозу та сахарозу чи мальтозу. Це дозволяє значно інтенсифікувати процес накопичення спирту. Вивчена послідовність ферментативного гідролізу і зброджування дисахаридів змішаними культурами. Запропоновано спосіб отримання середовища, що містить молочну сироватку і мелясу. Вивчено особливості фізіології штаму дріжджів, що засвоює лактозу, в умовах аеробного культивування а також оптимальні умови його вирощування. Культивування дріжджів на молочній сироватці рекомендовано проводити від'ємно-доливним чи безперервним способом.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
