Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Л.М. Бондарєва; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вивчено популяційну структуру семи ценозотвірних видів лучних злаків: Dactylis glomerata L., Festuca pratensis Huds., Phleum pratense L., Deschampsia cespitosa L. P. Beauv., Alopecurus pratensis L., Elytrigia repens (L.) Nevski., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub. за умов пасовищної, фенісиціальної та рекреаційної дигресії. Дослідження здійснено у регіоні р. Сули на Сумщині. Виявлено 286 видів трав'янистих судинних рослин 50-ти родин, з 15-ти - мають статус рідкісних і тих, що потребують охорони. На підставі результатів фенологічних спостережень показано, що у досліджених видів злаків за градієнтами антропогенної трансформації лучних фітоценозів відбувалось зміщення термінів проходження фенофаз. На фоні пасквального та фенісиціального градієнтів описано закономірності сезонної динаміки надземної зеленої фітомаси, загальної кущистості та площі листкової поверхні. З'ясовано, що досліджені злаки певною мірою змінювали вікову структуру популяцій за пасквальних та меншою - фенісиціальних навантажень, за цього їх вікові спектри стійко зберігали свої особливості. Установлено, що віталітетна структура популяцій статистично достовірно змінювалась за пасквальним, фенісиціальним і рекреаційним градієнтами. Визначено, що стосовно всіх досліджених рослин, крім D. cespitosa, категорії популяцій змінювалися, зокрема процвітаючих - на рівноважні і депресивні, з відповідним зниженням індексу якості Q. Відзначено, що в цілому реакція різних видів злаків (у межах їх дослідженої групи) на різні форми користування лучними угрупованнями була суто індивідуальною. Розроблено пропозиції щодо охорони заплавних лук р. Сули та оптимізації системи їх господарського використання.

Источник: Автореф. дис... кадн. біол. наук: 03.00.05 / Анастасія Валеріївна Степанова; НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного. — К., 2004.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / С.М. Подорожний; УААН. Держ. Никіт. ботан. сад. — Ялта, 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена дослідженню постпірогенних сукцесійних змін у кримськососнових лісах південного макросхилу Головного пасма Кримських гір. Виявлені основні тенденції та закономірності пожежної динаміки у регіоні. На підставі аналізу систематичної, географічної, біоморфологічної та екоценотичної структур післяпожежних ценозів зроблено висновок, що кримськососнові ліси є природною системою, яка еволюційно адаптована до вогню як природного фактору. Встановлено, що тривалість сукцесії обумовлюється послідовною зміною у часі трав'яної (0-25 років), чагарникової (26-50 років) та деревної (що починається з 50-го року) стадій. Побудована схема пірогенної сукцесії, де післяпожежні ценози розташовані на хроно- та екоклині (останній відображував співвідношення акумулятивно-денудаційних процесів). Встановлено, що пірогенна сукцесія кримськососнових лісів носить характер автогенних сингенетичних змін, а її обертаність обумовлюється співвідношенням процесів акумуляції та денудації, наявністю насінного матеріалу та характером післяпожежних робіт. Наведені рекомендації щодо оптимізації процесів післяпожежного відновлення соснових ценозів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Н.Ф. Довбиш; УААН. Нікіт. ботан. сад - Нац. наук. центр. — Ялта, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено регенераційну здатність до ризогенезу понад 70 видів, форм і сортів інтродукованих на південному сході України цінних деревних рослин на підставі дослідження їх біоекологічних особливостей росту та розвитку. Виділено 4 групи рослин з різною здатністю живців до коренеутворення. Одержано оригінальні анатомо-морфологічні дані придаткового коренеутворення. Виявлено позитивний зв'язок між "ювенільними ознаками" пагонів і коренеутворенням живців з них. Відібрано перспективні для прискореного розмноження види з високою регенераційною здатністю. Розроблено ефективні прийоми прискореного розмноження досліджених видів з низькою та відносно низькою регенераційною здатністю, необхідні для збереження їх в колекції та впровадження в практику зеленого будівництва. Розширено спектр використання вегетативного розмноження як одного з методів впровадження інтродукованих рослин в озеленення. Експериментально розроблено й апробовано прийоми стеблового живцювання 28 рідкісних інтродукованих деревних рослин, в тому числі, високодекоративного сорту Acer platanoides 'Crimson King'. Визначено оптимальні терміни живцювання та прийоми інтенсифікації коренеутворення для видів, форм і сортів, рекомендованих для масового розмноження стебловими живцями та широкого впровадження в зелене будівництво регіону. Створено регіональну комп'ютерну базу даних стосовно прискореного розмноження малопоширених інтродукованих деревних рослин для практичного використання.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.05 / С.В. Шевченко; Нікіт. ботан. сад - Нац. наук. центр УААН. — Ялта, 2001. — 33 с. — укp.

Аннотация: Здійснено порівняльне дослідження репродуктивної біології представників шести родин квіткових рослин (Annonaceae, Ericaceae, Anacardiaceae, Rhamnaceae, Davidiaceae, Oleaceae). Досліджено закономірності формування та будови елементів їх генеративної сфери, особливості насіннєвого відтворення. Вперше наведено ембріологічну характеристику Arbutus andrachne, Pistacia mutica, Davidia involucrata та істотно доповнено дослідження ембріології Asimina triloba, Zizyphus jujuba та Olea europaea. Визначено типи генеративних структур. Доведено висунуту гіпотезу про можливість подвійного шляху подальшого розвитку спорогенної тканини мікроспорангія та здатності її диференціюватися не лише в мікропороцити, але і в тапетум. Виявлено морфогенетичні кореляції у генезисі репродуктивних структур. Відзначено, що біологічна пластичність системи репродукції здійснюється системами несумісності та структурними особливостями квітки і має адаптивне значення. Підтверджено виділення роду Davidia в самостійну родину Davidiaceae та самостійного порядку Annonales. Встановлено явище гетеробатмії, яке свідчить, що еволюційні перетворення генеративної сфери відбуваються гетерохронно та не завжди співпадають з темпами еволюції інших морфологічних ознак, хоча і простежено тенденцію до прогресивної еволюції комплексу ознак. Висвітлено високу спеціалізацію елементів репродуктивної системи таксонів незалежно від їх філогенетичного рівня.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / А.А. Куземко; НАН України. Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано сучасний стан, закономірності антропогенної трансформації рослинного покриву долини р.Рось та розроблено стратегії його оптимізації. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори, яка представлена 1034-ма видами вищих судинних рослин. Розглянуто систематичну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну, а також господарську структуру флори та з'ясовано їх особливості. Проаналізовано стан антропогенної трансформації. Розроблено типологічну схему річково-долинного ландшафту Росі та його структурно-просторову модель, на основі якої визначено закономірності територіальної диференціації рослинного покриву. Встановлено синтаксономічний склад рослинності, класифікацію якої проведено на еколого-флористичній основі. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Охарактеризовано провідну роль антропогенного гейтогенезу й антропогенного гологенезу у формуванні рослинного покриву за сучасних умов. Виявлено 127 видів та 24 синтаксони, що потребують охорони. Відмічено незадовільний стан охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розроблено стратегічні напрямки оптимізації рослинного покриву.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Л.М. Гомля; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано сучасний стан рослинного покриву долини р.Хорол, виявлено його флористичні та созологічні особливості, а також закономірності антропогенної трансформації. Розроблено пропозиції щодо науково-виробничого використання річкових долин Полтавщини. Виявлено провідні фактори диференціації рослинності в долині р.Хорол. Здійснено класифікацію даної рослинності на базі методики Браун - Бланке. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори, яку представлено 883-ма видами вищих судинних рослин. Розглянуто систематичну, біоморфологічну, екологоценотичну, географічну, господарську структуру флори та з'ясовано їх особливості. Проаналізовано особливості розподілу видів флори в долині. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Виявлено 78 видів та 8 таксонів, що потребують охорони. Відзначено незадовільний стан охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розроблено рекомендації щодо раціонального використання, збереження та охорони річкових долин Полтавщини.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / О.В. Тищенко; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Встановлено синтаксономічний скад рослинності кіс Північного Приазов'я, розгянуто взаємозалежність між синтаксонами на рівні формації домінантної класифікації відповідно до основних типів їх рослинності. Проведено реінвентаризаційний моніторинг шляхом фіксації сучасного стану рослинності кіс на великомасштабних геобатонічних картах. Доведено: за останні 70 років на косах значно скоротилися площі солончаків, піщано-черепашкового степу, літоральної смуги, збільшилися галофітні луки, акваторії внутрішніх водойм.