| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Гідрофільна флора Придніпровської височини: структура, антропогенна трансформація, охорона 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Н.П. Голуб; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2004. — 21 с.: рис., табл. — укp.
|
Аннотация: Визначено видовий склад, розглянуто сучасний стан, тенденції та напрямки антропічних змін гідрофільної флори Придніпровської височини, розроблено методи її активної та пасивної охорони. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори досліджуваного регіону, встановлено особливості систематичної, екологічної, біоморфологічної, географічної, ценотичної та господарської структури. Виділено провідні чинники антропогенного впливу, визначено напрямки та тенденції змін флори. Розроблено класифікаційні схеми екосистем водойм і перезволожених територій. Проаналізовано сучасний стан охорони досліджуваних видів флори, обгрунтовано необхідність проведення системи заходів, щодо розширення мережі природно-заповідного фонду. Проведено оцінку декоративних властивостей гідрофільної флори та розроблено практичні рекомендації щодо використання даних видів в озелененні.
|
| Диференціація рослинного покриву відслонень кристалічних порід Полісся та Лісостепу України 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / І.С. Контар; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2001. — 18 с. — укp.
|
Аннотация: Наведено типологічну класифікацію рослинного покриву відслонень кристалічних порід, яка відображає різні рівні організації (від ценопопуляційного до фітоценохоричного), виділено 5 комплексів, 3 екологічних ряди та 5 мезокомбінацій. Вперше розроблено класифікаційну схему рослинності відслонень кристалічних порід Полісся та Лісостепу України на флористичній основі (за методом Браун - Бланке), яка включає 3 класи, 5 союзів і 15 асоціацій, а також описано нові для науки 2 союзи, 6 асоціацій, 4 субасоціації та 19 варіантів. На базі методики синфітоіндикації встановлено амплітуди едафічних факторів (вологості, кислотності, вмісту карбонатів, солей та азоту в грунті), які характеризують синтаксони на рівні союзів, а також з'ясовано характер кореляції між ними. Розроблено схему динаміки рослинності відслонень кристалічних порід Полісся та Лісостепу України, що включає геліофітно-ксерофітний, субгеліофітно-субмезофітний та умброфітно-мезофітний екологічні ряди, в межах яких простежується послідовність серійних змін від початкового заселення лишайниками та мохами до зонального типу рослинності. Отримано повні дані про таксономічний склад, систематичну, біоморфологічну та географічну структури флори, яка нараховує 172 види, що належать до 118 родів, 43 родин та 3 відділів.
|
| Диференціація рослинного покриву степів південної частини Лівобережного Лісостепу України 1999
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / І.А. Бабко; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 1999. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертацію присвячено питанням оцінки флористичної і екологоценотичної різноманітності рослинного покриву степів південної частини Лівобережного Лісостепу України (ПЛЛУ). Виявлено близько 100 ділянок (1% території) із добре збереженою природною рослинністю лучно-степового типу. Встановлено, що у складі флори нараховується 644 види, які належать до 264 родів, 51 родини та 3 відділів. Виконано її систематичний, біоморфологічний, екологоценотичний та географічний аналізи, результати яких підтвердили зв'язок дослідженої флори із флорою Стародавнього Середзем'я. Розроблено класифікаційну схему рослинності степів ПЛЛУ на флористичній основі (за методом Браун-Бланке), яка включає 3 класи, 10 союзів, 23 асоціації та 3 субасоціації, при цьому здобувачем вперше описано 2 союзи, 9 асоціацій та 3 субасоціації. Встановлено, що провідними чинниками формування степів є гідрорежим та вміст карбонатів у грунті. Доведено, що ранг союзу виступає тією синтаксономічною категорією, яка відображає специфіку екосистеми за комплексом екологічних факторів. Виявлено 12 видів, занесених до Європейського Червоного списку, 27 видів - з "Червоної книги України", 34 види, що потребують регіональної охорони та угруповань 10 формацій, занесених до "Зелёной книги Украинской ССР". За участю автора запропоновано створення 56 природно-заповідних об'єктів загальною площею близько 2,7 тис. га.
|
| Диференціація рослинності нижньої частини межиріччя Десна-Сейм, її флористична та созологічна цінність 1999
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Ю.О. Карпенко; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 1999. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Проведено вивчення рослинності і флори нижньої частини межиріччя Десна-Сейм (Чернігівське Полісся). Охарактеризовано розподіл рослинності в залежності від основних екологічних факторів, встановлені основні динамічні тенденції рослинного покриву. Визначено синтаксономічний склад рослинності, який включає 189 асоціацій з 59 формацій та 4 типів. Виділено 18 рідкісних синтаксонів. Флора регіону нараховує 786 видів, які належать до 425 родів, 105 родин. Виявлені місцезростання 54 рідкісних видів. На основі вивчення рослинного покриву нижньої частини межиріччя Десна-Сейм сформована природно-заповідна мережа регіону та проведена її оцінка.
|
| Діатомові водорості бентосу Чорного моря та суміжних водойм (морфологія, систематика, екологія, біогеографія) 2002
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.05 / М.О. Гусляков; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2002. — 36 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: На підставі вперше проведеного на Україні аналізу багаточисельних електронно-мікроскопічних та інших даних, а також огляду літератури визначено особливості морфології, системного складу, екології та біогеографії цієї групи водоростей. Виділено три періоди у вивченні діатомових водоростей бентосу Чорного моря. Третій період розпочався з моменту широкого впровадження дисертантом (з середини 1970-х рр.) у дослідження чорноморських діатомових трансмісійного та скануючого електронних мікроскопів. З застосуванням електронно-мікроскопічних методів виявлено ряд біологічних закономірностей. Описано незвичайний поділ клітин діатомових, значно доповнено раніше одержані дані про розташування ареол у "рисах" діатомових класу Pennatophyceae. Розроблено принципи класифікації деяких родів, вагомих для екосистем Світового океану. Описано 16 нових для науки видів, 1 різновид, 5 підродів, 2 родини. Синонімізовано 4 види та 4 різновиди. Здійснено комбінації 21-го виду та 7-ми різновидів, доповнено діагнози 198-ми видів. Запропоновано у водоростей порядку Araphales, які мають двогубі вирости - передвісники шва, розрізняти 2 нових підпорядки Labiatoideae і Alabiatoideae. Описано нове екологічне угруповання водоростей, що мешкає у контактній зоні Світового океану берег - вода та локалізується в міжпіщинкових просторах вище урізу води. На підставі поглибленого еколого-флористичного аналізу видового складу діатомових водоростей бентосу Чорного моря та його лиманів вперше визначено сучасний стан пануючих груп у районах, що зазнають антропогенного впливу; у флорі бентосу діатомових Чорного моря виділено 14 зонально-географічних, 6 - генетичних елементів та 4 вікових комплекси.
|
| Еколого-біологічні дослідження деяких представників родини Magnoliaceae в умовах південного сходу України (на прикладі Запорізької області) 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / І.В. Григоренко; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2001. — 19 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: На базі багаторічних досліджень подано еколого-біологічну характеристику M. kobus, M.x soulangeana, M. obovata і L. tulipifera. Вивчено феноспектри, хід флорального морфогенезу, життєздатність пилку, його стійкість у модельних експериментах до знижених температур і низької відносної вологості повітря. Проведено антекологічні дослідження для вивчення процесів плодоношення, насіннєвого розмноження і морфометричних показників сіянців (характеристики цвітіння, динаміки запилення). Проморожування пагонів, візуальні спостереження, а також аналіз показників I та II фаз кріоадаптації свідчать про високу морозостійкість M. kobus, M. x soulangeana. Види за ступенем резистентності до ранньоосінніх і піздньовесняних приморозків за польових умов та у процесі їх моделювання можна розташувати таким чином: M. kobus > L. tulipifera > M.x soulangeana > M. obovata. Комплексна оцінка посухостійкості за характеристиками водного режиму, анатомічним показникам листя і його жаростійкості показала, що M. kobus є стійким видом, M.x soulangeana і L.tulipifera - середньостійкими, M. obovata - слабостійким. Модифіковано шкалу обчислення інтегрального числового показника життєздатності інтродуцентів, надано загальну оцінку перспективності видів для південно-східного регіону України.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
