Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / В.Ф. Опанасенко; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2002. — 28 с. — укp.

Аннотация: Вивчено види, різновиди, форми та гібриди жимолості підроду Chamaecerasus за умов Правобережного степового Придніпров'я. Проаналізовано їх ритм розвитку; розглянуто ріст, цвітіння, плодоношення, період спокою. Проведено анатомо-гістологічні дослідження однорічних пагонів, а також деяких показників водного режиму листя; охарактеризовано особливості насіннєвого розмноження. Виділено жимолості різного ступеню посухо- і зимостійкості. Висвітлено ступінь акліматизації жимолостей (за шкалою М.А.Кохна). Підібрано біологічно та екологічно обгрунтований склад основного, додаткового асортименту для озеленення населених місць регіону та застосування в степовому лісорозведенні.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Р.В. Іванніков; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2001. — 22 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено біологічні ритми росту та розвитку видів роду Laelia Lindl. за умов закритого грунту помірної зони та в культурі in vitro. Для більшості досліджуваних видів вперше визначено основні комплекси морфологічних ознак і схеми їх морфологічної будови. Підібрано живильні середовища та визначено умови культивування сіянців. Отримано кількісні характеристики епідермальної тканини листка. Досліджено якісний та кількісний склад пігментного комплексу. Проведено порівняльний аналіз анатомічних, морфологічних і біологічних особливостей дослідних рослин, розроблено оптимальні умови вирощування сіянців різних видів з урахуванням їх морфоекотипу. Вперше досліджено онтоморфогенез L. sincorana Schltr., L. lundii Rchb. f. et Warm., L. purpurata Lindl. та L. lobata Lindl. (Veitch.) у культурі in vitro. Розроблено технологію культивування сіянців, наведено оригінальні дані про шляхи підвищення адаптаційної здатності рослин у разі переведення стерильної культури до умов теплиць.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / К.М. Кишко; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Я.П. Пекар; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2000. — 22 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено монографічному вивченню видів роду Corydalis DC. Закарпаття як компонентів екосистем на популяційному рівні. Отримано фактичні дані про морфологію, онтогенетичний і сезонного розвиток, щільність, вікову структури та вікового спектр, насіннєву продуктивність і вегетативне розмноження, які свідчать доводять, що за умов Закарпаття дані характеристики ценопопуляцій досліджених видів (Ccava, C.solida, C.lutea)знаходяться в залежності від комплексу біотичних та абіотичних факторів (антропогенного, висотного, фітоценотичного, едафічного). Вперше статистично доведено, що показники морфологічних ознак різновікових особин C.Cava та C.solida корелюють із висотою місцезростання над рівнем моря. Для C.cava- це пряма залежність, а для C.solida- обернена. Щільність ценопопуляцій C.Cava та C.solida знаходиться в обернено пропорційній залежності від висоти місцевості над рівнем моря. Показники насіннєвої продуктивності обернено корелюють із градієнтом висот, на яких зростають ценопопуляції C.Cava та C.solida. Запропоновано оригінальну внутрішньовидову класифікацію видів (описи варіацій, форм, їх рисунки), періодизацію онтогенезу всередині вікових груп (описи та рисунки особин різних вікових підгруп), класифікацію онтогенезу (визначення різних типів онтогенезу та схеми їх протікання) за швидкістю проходження різних вікових станів, шкали для визначення внутрішньовидових таксонів. З метою оцінки сили антропогенних впливів наведено "Шкалу призначення ступеня антропогенного навантаження на лісові біогеоценози Закарпаття". Для збереження популяцій видів запропоновано створити в 4-х дефінітивних місцезростаннях флористичні заказники, а види C.Cava, C.solida, C.lutia - занести до наступного видання "Червоного списку Закарпаття".

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Н.О. Сімагіна; УААН. Нікіт. ботан. сад - Нац. наук. центр. — Ялта, 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вивчено алелопатії у комплексі взаємодій між рослинами на засолених територіях. З'ясовано, що багаторічні види галофітної рослинності Криму Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb, Limonium gmelinii (Wild.) O. Kuntze мають велику алелопатичну активність, динаміка якої змінюється протягом вегетаційного періоду, а також в онтогенезі в цілому. Визначено, що алелопатичний потенціал однорічних видів галофітних угруповань Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., зумовлений активністю виділень насіння, що проростає, а також водорозчинними виділеннями віргінільних і генеративних особин. Зазначено, що напруженість і просторова структура фітогенних полів Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze змінюються протягом онтогенезу. Відзначено, що морфомеричні параметри (висота, маса, діаметр стебла в області гіпокотилю, ступінь галуження), репродуктивне зусилля рослин-акцепторів Salicornia europaea L., Suaeda prostrata Pall., Pertrosimonia oppositifolia (Pall.) Litv. збільшуються з градієнтом віддаленості від рослин-донорів алелопатичних речовин Artemisia santonica L., Halocnemum strobilaceum (Pall.) M.Bieb., Limonium gmelinii (Willd.) O.Kuntze. Виявлено, що за дії алелопатичного чинника у розчині-акцепторі Salicornia europaea L. відбуваються суттєві зміни на гістологічному рівні, а саме: інтенсивна лігніфікація й суберинізація провідних і механічних тканин, значне накопичення пектинових речовин, фенольних сполук. Зроблено висновок, що алелопатична активність виділень зумовлена наявністю амінів, алкалоїдів, поліфенольних сполук, фенолкарбонових кислот, дубильних речовин, флавоноїдів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / С.Я. Діденко; НАН України. Нац. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати комплексного еколого-біологічного дослідження видів роду Galanthus у природі та культурі України. На основі п'ятирічних досліджень ценопопуляцій трьох видів флори України за природних умов надано хорологічні та еколого-фітоценотичні характеристики даних видів, розглянуто сучасний стан ценопопуляцій видів роду Galanthus в Україні, підбито підсумки інтродукції видів роду Galanthus в Україні та визначено ступіні її успішності. Досліджено особливості розвитку пролісків та проведено порівняльний аналіз онтогенезу семи видів. Розроблено пропозиції щодо раціонального використання видів, встановлено причини скорочення чисельності видів, а також розроблено систему заходів їх охорони.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / А.Й. Сікура; НАН України. Центр. ботан. сад ім. М.М.Гришка. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена комплексному вивченню представників роду Juno Tratt. флори Середньої Азії і Казахстану та перспективам введення юнон в культуру в Україні. Зроблений аналіз історії вивчення роду з часів К.Ліннея і до наших днів. Досліджена в умовах України (Правобережний Лісостеп) феноритміка юнон природної флори Середньої Азії і Казахстану; складені феноспектри. Проведено порівняння даних, отриманих у природі та в умовах Києва, з даними О.А. Тітової (1986) для Ташкенту. Виявлені істотні зміни у строках цвітіння. Але в цілому показано, що юнони в умовах Києва залишаються весняноквітучими рослинами. Проведено порівняння особливостей онтогенезу in vivo та in vitro; виявлена суттєва різниця у строках проходження етапів, а також показано, що на поживному середовищі не утворюється цибулина, запасаючі та всмоктуючі корені. Вперше отриманий каллус у юнони копетдагської. Виявлена кореляція діагностичних ознак, на основі чого виділені два біоморфотипи: види, насіння яких має ариллус та види з насінням без ариллусу. При вивченні особливостей онтогенезу 8 видів експериментально доведено, що жолобчаста форма сім'ядольного листочка є діагностичною ознакою, яка дає можливість безпомилково визначити систематичний статус рослин у межах родини Півникових. Детально досліджені питання розповсюдження 31 виду та складені карти ареалів. Визначені типи ареалів юнон Середньої Азії та Казахстану. Підтверджений ендемізм 11 видів, а також запропоновано надати статус ендемів ще 10 видам. Встановлена належність досліджуваних видів до певних фітогеографічних провінцій. Проведений детальний екологічний аналіз. Визначена група видів, які не пов'язані з певнимсубстратом. Показано, що максимальна кількість видів зустрічається на висотах від 500 до 2000 м н.р.м. Абсолютна кількість відмічена для висот 500-1000 м. На основі детального дослідження ценотичних особливостей можна стверджувати, що найбільш вибагливими до супроводжуючих рослин є J.coerulea, J.orchioides і J.narbuti. Наведений повний список деревних, чагарникових та трав'янистих видів, серед яких ростуть юнони, а також типи рослинності та формації. Визначені можливості збереження рідкісних та зникаючих видів ex situ шляхом використання методів in vivo та in vitro; показана можливість створення ex situ багатофункційного генетичного банку. Наводиться список видів юнон з віддалених флор, які є перспективними для переселення їх в Україну та збагачення асортименту промислового квітникарства. Зроблено висновок про реальність та перспективність широкого залучення в культуру в Україні представників роду Juno у якості весняних декоративних рослин.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Т.І. Михайлюк; Ін-т ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено альгофлору (А) водойм, грунтів та наземних біотипів (Б) Канівського заповідника (КЗ). Конспект флори КЗ нараховує 1018 видів водоростей (1137 різновидностей) з відділів: Cyanophyta - 150 видів, Dinophyta - 7, Cryptophyta - 13, Rhaphidophyta - 1, Euglenophyta - 91, Chlorophyta - 454, Xanthophyta - 83, Chrysophyta - 15, Bacillariophyta - 205. Серед них 446 видів - нові для КЗ, 30 видів та 3 різновиди - для флори України. Проаналізовано А, виділено та розглянуто 29 альгоугруповань. Три частини А - водойм, грунтів, наземних Б, дуже специфічні, найближчі А позаводних Б. Порівняння сучасного стану альгофлори водойм з даними 50 - 60-х років довело, що в А заповідної частини Дніпра посилились риси "реофільності", в А яружних ставків зросла роль бентосних видів. На підставі грунтовоальгологічних даних визначено: сукцесійні зміни масиву КЗ протікають у напрямку розвитку грабово-кленових лісів, що вказує на неможливість відновлення грабово-дубових лісів зонального типу лише методом заповідання. Виявлено, що А грунтів КЗ найбільше схожа з А грунтів лісостепових заповідників, водойм - з водними А заповідників рівнинної частини України.