Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / О.А. Сокол; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / Анфіса Євгеніївна Палій; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / І.Є. Копко; Ін-т біології тварин УААН. — Л., 2005. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено вплив мікробної фітази, лізину та метасилікату натрію у разі їх використання як домішок до раціону курей-несучок. Проаналізовано вплив джерел фосфору та протеїну в їх раціоні на засвоєння фосфору у тонкій кишці та вміст фосфорних сполук та активність ферментів, що беруть участь у метаболізмі фосфору на тканинному рівні. Встановлено оптимум pH дії мікробної та рослинної фітаз під час розщеплення фітату натрію за умов in vitro, здатність мікробної фітази розщеплювати фітати в різних кормах за умов in vitro та in situ в тонких кишках курчат і вплив мікробної фітази у разі додавання її до раціону курей-несучок на засвоєння фосфору та вміст фосфорних сполук у крові та печінці. Виявлено підвищення концентрації неорганічного та ліпоїдного фосфору, фосфору РНК та АТФ у крові курей-несучок під час згодовування їм комбікорму з високим рівнем фосфору, протеїну та лізину. Встановлено стимулювальний вплив домішок метасилікату натрію до раціону курей на засвоєння фосфору в тонких кишках і його використання в синтезі фосфорних сполук в їх організмі. Розроблено амінокислотно-мінеральну домішку до комбікорму курей, виготовленого з рослинних компонентів. Встановлено позитивний вплив нової домішки на продуктивність курей.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / О.Б. Онойко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 21 с. — укp.

Аннотация: Встановлено участь АТФ-синтази у регуляції швидкості електронного транспорту на рівні фотосистем I і II. Розроблено методичний підхід для оцінки відносного внеску окремих фотосистем у реакцію Хілла за низької та високої інтенсивності світла.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / Г.Б. Пелешенко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2005. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Наведено нові дані щодо стану фібронектину (ФН) і біологічної активності його окремих фрагментів. З'ясовано підвищення ступеня деградації плазмового ФН за гострого (ГЗП) та хронічного запальних процесів (ХЗП) у сполучній тканині у порівнянні з нормою. Знайдено загальні закономірності деградації ФН за умов запального процесу, зокрема, появу фрагментів 120 кДа, та відмінності у спектрі фрагментів плазмового ФН, що є характерними для стадії запального процесу та його тривалості, тобто підвищення частоти виявлення фрагментів 140 - 100 і 19 - 15 кДа на стадії альтерації ГЗП, підвищення кількості фрагментів 95 - 90 кДа на стадії ексудації ГЗП і нормалізація стану ФН, а також зникнення його низькомолекулярних форм на стадії репарації ГЗП. Доведено, що фрагменти ФН, які утворюються за запальних процесів у сполучній тканині, здатні специфічно зв'язуватися з імуноглобулінами та включатися до імунних комплексів. Відзначено, що у разі ХЗП збільшується імуноглобулін-зв'язувальна активність окремих фрагментів ФН, особливо його низькомолекулярних форм (35 - 15 кДа). Показано, що зі збільшенням віку людини спостерігається підвищення ступеня деградації вільного ФН на стадії альтерації ГЗП, підвищення частоти виявлення високо- (175 - 160 кДа) і середньомолекулярних фрагментів (140 - 130 кДа) вільного ФН і підвищення ступеня деградації зв'язаного з IgG ФН, поява фрагментів 35 - 15 кДа за умов ХЗП. Доведено наявність впливу нефракціонованого та низькомолекулярного гепарину на ступінь фрагментованості вільного та зв'язаного з імуноглобулінами ФН за ГЗП у сполучній тканині, що розширює уявлення про біохімічні механізми дії цих препаратів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / Т.О. Кірпенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Узагальнено результати вивчення функціонування епідермального ростового фактора (ЕРФ) - рецепторних тирозинових протеїнкіназ у лімфоцитах селезінки щурів за умов радіаційного впливу. Встановлено порушення активуючого ефекту епідермального ростового фактора на активність рецепторних тирозинових протеїнкіназ після дії рентгенівського випромінювання у дозі 1 Гр, яке супроводжуюється зміною взаємодії ферменту з субстратом фосфотрансферазної реакції - АТР. Виявлено інтенсифікацію процесу автофосфорилювання ЕРФ-рецепторних тирозинових протеїнкіназ, що обумовлено виникненням дисбалансу у функціонуванні системи рецепторних тирозинових фосфатаз, сАМР-залежне фосфорилювання є залученим до реалізації внутрішньоклітинних ефектів радіоіндукованої активації ЕРФ-рецепторних тирозинових протеїнкіназ у лімфоцитах селезінки.

Источник: Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.04 / Н.Г. Зіньковська; Чернів. нац. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці, 2003. — 21 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Установлено, що концентрація кожного з металів, яка є близькою до його природного вмісту, викликає в крові коропа суперкомпенсаторні зміни стану антиоксидантних факторів. За вищих концентрацій металів спостерігаються індивідуальні особливості дії кожного з них. Здатність активувати прооксидантні процеси зменшується серед досліджуваних металів у ряді мідь - цинк - свинець - марганець. Для дії міді та цинку характерне зменшення активності СОД еритроцитів і збільшення вмісту церулоплазміну в плазмі. За впливу марганцю та свинцю найбільш виражені зміни стану гемових білків. Дія суміші металів за комплексом ознак найбільш подібна до дії свинцю.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / І.В. Михайлик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості функціонування інтерферон-індукованих сигнальних систем 2',5'-олігоаденілат-синтетази та дсРНК-залежної протеїнкінази у лімфоцитах селезінки та тимуса щурів за умов радіаційного впливу. Встановлено підвищення внутрішньоклітинного вмісту різних 2',5'-олігоаденілатів через 12 годин після рентгенівського опромінення у дозі 0,5 Гр. На різних біологічних моделях (у лімфоцитах тварин і культурі клітин Namalwa) показано пострадіаційну активацію 2',5'-олігоаденілат-синтетази, виявлено посилення активності ферменту в присутності індукторів інтерферону під час впливу променевого фактора. Зроблено припущення про стимуляцію каскаду 2',5'-олігоаденілату у лімфоїдних клітинах щурів внаслідок дії іонізуючої радіації. Вивчено сумісну дію іонізуючого випромінювання та індукторів інтерферону на дсРНК-залежну протеїнкіназу, яка виявляється у зростанні її функціональної активності. Доведено, що за умов впливу радіації та індукторів відбувається порушення взаємодії дсРНК-залежної протеїнкінази з основним субстратом фосфотрансферазної реакції. З'ясовано, що інтерферонозалежні системи трансдукції сигналу є залученими до механізмів радіоіндукованої відповіді імунокомпетентних клітин.