| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Порівняльна характеристика структури, хімічного складу, фізичних показників нормальної і дефектної вовни 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.04 / І.Я. Лико; Ін-т біології тварин УААН. — Л., 2003. — 16 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Вивчено особливості макроструктури та фізико-хімічних показників патологічно стоншеної вовни ("голодна тонина") в овець різних генотипів і виявлення зв'язку цього дефекту вовни з їх білковим спектром, особливо білками, які відзначаються високим вмістом сірки та цистину. Показано, що за умов депресії процесів вовноутворення ріст вовни уповільнюється, з'являються зміни в її структурі, хімічному складі та фізичних показниках волокон. За методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з використанням Тріс-гліцин буферної системи, pH 8,3 та за наявності додецисульфату натрію досліджено гетерогенність білків з високим вмістом сірки - S-карбоксиметилкератеїнів. За розміром молекули їх поділено на 5 фракцій, умовно позначених літерами А, Б, В, Г, молекулярною масою відповідно 22, 21, 16, 11, 10 тис. Виявлено породні особливості кількісного співвідношення SCMKB і корелятивні зв'язки між біохімічними та фізичними показниками вовни. Показано, що в основі генези патологічного стоншення вовни є порушення синтезу ультрабагатого на цистин білка кортексту, тобто UHSP.
|
| Порівняльна характеристика структурних властивостей гемоглобінів та показників еритроцитарного метаболізму у представників класу ссавців і класу риб 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / А.О. Гідулянов; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2004. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Проведено порівняльний аналіз параметрів внутрішньомолекулярної структури головних і мінорних фракцій гемоглобінів окремих представників класу ссавців і риб, що характеризують рівень гідрофобності та щільності упакування білкових макромолекул. Встановлено рівень продуктів окислювальної модифікації в головних фракціях гемоглобінів досліджених видів хребетних, стійкість головних фракцій гемоглобінів до окислювальної модифікації за умов її ініціації in vitro. Виявлено зв'язок окислювальної модифікації гемоглобінів з характером їх внутрішньомолекулярної структури. Здійснено порівняльний аналіз стану процесів пероксидації ліпідів у плазмі крові, мембранах і гемолізаті еритроцитів окремих представників пойкілотермних і гомойотермних хребетних. Досліджено стан антиоксидантної системи в гемолізаті еритроцитів. Наведено порівняльну оцінку окремих показників обміну глюкози в еритроцитах представників класу ссавців і класу риб. Встановлено зв'язок обміну глюкози з перекисним окисленням ліпідів в еритроцитах.
|
| Порівняльна характеристика тіамінзв'язуючих білків мозку, печінки та нирок щурів 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / О.Р. Янчій; НАН України. Ін-т біохімії ім. О.В.Палладіна. — К., 2004. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше виділено тіамінзв'язуючі білки (ТЗБ) з тканин печінки та нирок щурів. Здійснено дослідження властивостей тіамінзв'язуючого білка з мозку щурів. Установлено, що ТЗБ досліджуваних органів не відрізняються за молекулярною масою, яка становить близько 100 кДа згідно з даними гель-фільтрації на сефадексі G-150. За даними електрофорезу в 10 % ПААГ за присутності DS-Na білки складаються з двох субодиниць з молекулярною масою 63 кДа та 35 кДа. Досліджувані ТЗБ подібні за амінокислотним складом. Виявлено субклітинну локалізацію ТЗБ. З'ясовано, що тіамінзв'язуючий білок мозку локалізований переважно в синаптичних везикулах та плазматичній мембрані синаптосом, місцем локалізації ТЗБ печінки та нирок є плазматична мембрана клітин.
|
| Процеси перекисного окиснення ліпідів та гормональні і субстратні механізми регуляції антиоксидантної системи в тканинах поросят 2003
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 03.00.04 / В.В. Данчук; УААН. Ін-т біології тварин. — Л., 2003. — 27 с. — укp.
|
Аннотация: Встановлено, що інтенсифікація перекисного окиснення ліпідів у тканинах новонароджених поросят викликає зміни біохімічних і біофізичних характеристик мембран еритроцитів, швидке старіння клітин червоної крові та гепатоцитів, пошкодження їх ультраструктури та руйнування. Одержано нові дані щодо регуляторного впливу екзогенного тироксину, кортизолу та інсуліну на інтенсивність перекисного окиснення та активність ключових антиоксидантних ферментів. З'ясовано вплив сульфату цинку, цинкметіону та селеніту натрію на метаболізм, співвідношення популяцій еритроцитів і гепатоцитів, інтенсивність вільнорадикального окиснення, активність системи антиоксидантного захисту у тканинах поросят-сисунів. Виявлено взаємозв'язок між живою масою новонароджених поросят, процесами перекисного окиснення, буферною ємністю системи антиоксидантного захисту та метаболізмом, а також залежність інтенсивності росту поросят-сисунів від рівня метаболічної енергії та селену в їх раціоні.
|
| Реакції тучних клітин на дію слабких магнітних полів вкрай низьких частот 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук.: 03.00.04 / Рема Шехда Хассан Абу Хадда; Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. — Сімф., 2003. — 20 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Встановлено, що реакція тучних клітин за умов in vivo на багаторазову дію змінного магнітного поля (ЗМП) зі складним спектром у наднизькочастотному діапазоні на фоні розвитку загальної адаптаційної реакції (стрес-реакції) менш виражена, ніж за умов одноразової дії, що вказує на зниження чутливості тучних клітин внаслідок впливу системних регуляторних механізмів у разі розвитку адаптаційної реакції. Визначено, що вплив слабкого ЗМП наднизьких частот підвищує швидкість спонтанної дегрануляції тучних клітин в експериментах in vitro. З'ясовано, що виразність і направленість реакції тучних клітин залежить від частоти та часу експозиції, зокрема, частоти 2; 8 - 10; 50; 72 - 74 Гц стимулюють, а 32 - 34 Гц знижують швидкість спонтанної дегрануляції цих клітин. Реакція тучних клітин характеризується залежністю від амплітуди ЗМП і відносно низьким порогом реагування, який за порядком величин наближається до фонових рівнів і складає 50 - 200 нТл; з підвищенням амплітуди ЗМП реакція даних клітин зростає. Показано, що ЗМП-індукована дегрануляція тучних клітин супроводжується зміною ліпідного складу мембран і активності процесів перекисного окиснення ліпідів, однак, дані зміни носять динамічний характер і залежать від частоти ЗМП і часу експозиції. модулює активуючу дію морфіну на тучні клітини та пригнічує інгібіторну дію на них хромоглікату натрію. Зроблено висновок, що тучні клітини, як елемент дифузної ендокринної системи організму (APUD-системи) є одним з акцепторів магніто-польової дії та пусковою ланкою в системній реакції організму людини та тварин на варіації природного та техногенного електромагнітного фону.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
