| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Локалізація ділянок зв'язування плазміногену на стрептокіназі 2000
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.04 / В.І. Корольчук; НАН України. Ін-т біохімії ім. О.В.Палладіна. — К., 2000. — 18 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено локалізацію на молекулі активатора плазміногену неферментної дії - стрептокінази - ділянок зв'язування плазміногену та епітопів антистрептокіназних антитіл людини. Встановлено існування одинадцяти ділянок первинної структури молекули стрептокінази зі спорідненістю до плазміногену (Thr43-Ala82, Asn113-Thr126, Gln133-Vall58, Thr163-Leu188, Ala203-Ser222, Gln239-Ile264, Tyr275-Len294, Thr315-Leu340, Thr361-Arg372, Asn377-Glu392, Tyr397-Asn410). За допомогою різних методичних підходів доведено взаємодію послідовності Thr361-Arg372 C-кінцевого домену молекули стрептокінази з ділянкою Val709-Glu724 плазміногену. Обгрунтовано припущення, що вказана взаємодія є необхідною у формуванні активаторного комплексу. Виявлено одинадцять лінійних епітопів антистрепокіназних антитіл людини на молекулі стрептокінази, десять з яких перекривалися з ділянками зв'язування плазміногену на стрептокіназі. Три з них (Thr43-Met70, Thr193-Ser222 та Ser379-Thr390) були доступними у комплексі плазміноген-стрептокіназа, що свідчить про відсутність взаємодії молекули плазміногену з наведеними ділянками. Ймовірно, що сайт-спрямована заміна амінокислот цих послідовностей може знизити імуногенність стрептокінази без впливу на її активність. Решта послідовностей перебувала в області міжмолекулярного контакту, що вказує на їх можливу участь в утворенні активаторного комплексу.
|
| Метаболізм ксенобіотиків-субстратів цитохрому Р450 в умовах голодування, введення індукторів та інгібіторів 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.04 / С.О. Качула; АМН України. Ін-т геронтології. — К., 2004. — 20 с.: табл. — укp.
|
Аннотация: Доведено, що за умов голодування в печінці, легенях та нирках щурів зростають активності цитохромів P4502D, 2C, 1A2, УДФ-глюкуронілтрансферази, фенолсульфотрансферази та глутатіон-S-трансферази. Установлено, що голодування посилює P4502E1-залежні етапи метаболізму толуолу та індометацину. Виявлено, що ці зміни корелюють з активацією процесів глюконеогенезу, ліполізу та кетогенезу. Показано, що введення ацетону імітує ефекти голодування, а активності, які індукуються ацетоном та голодуванням, не відрізняються за відношенням до інгібіторів ізоферментів цитохрому P450.
|
| Метаболізм пропіонової і лінолевої кислот в організмі великої рогатої худоби при додаванні до раціону різних форм сечовини 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.- г. наук: 03.00.04 / Я.М. Процик; Ін-т біології тварин УААН. — Л., 2005. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено кількісний вміст пропіонової кислоти та різних форм (етерифікованої, неетерифікованої й аніонної), а також ізомерів (цис-, цис-, цис-, транс- і транс-, транс-) лінолевої кислоти у кормах, рідині рубця, крові, печінці та скелетних м'язах відгодівельних бугайців за умов додавання даних речовин до раціону, дефіцитного за протеїном, сечовини, метилендисечовини окремо та разом з сульфатом натрію. Установлено, що концентрація пропіонової кислоти у рідині рубця та крові бугайців вірогідно підвищується та зменшується її кількість у печінці та скелетних м'язах у разі додавання до їх раціону сечовини, метилендисечовини окремо та разом з сульфатом натрію. Виявлено, що загальна кількість лінолевої кислоти, лінолевої кислоти загальних ліпідів, етерифікованої, неетерифікованої й анонної форм лінолевої кислоти, а також ізомерний склад лінолевої кислоти у рубцевій рідині, крові, печінці та найдовшому м'язі спини відгодівельних бугайців залежить від часу після початку годівлі та форми сечовини. Відзначено, що показники середньодобового приросту живої маси тварин, до раціону яких додавали сечовину, метилендисечовину окремо та разом з сульфатом натрію, за період досліду мали значення відповідно на 10,2, 12,89 і 12,97 % більше у порівнянні з тваринами контрольної групи. Удосконалено газохроматографічні методи визначення вмісту окремих летких жирних кислот і високомолекулярних жирних кислот у біологічних об'єктах.
|
| Метаболічна та продуктивна дія бікарбонату амонію при його використанні в годівлі телят 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.04 / Т.І. Стецько; Ін-т біології тварин УААН. — Л., 2004. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Вперше вивчено вплив бікарбонату амонію у разі його використання в раціоні телят з 1-місячного віку окремо і разом з перлітом на ферментативну активність мікроорганізмів у вмісті рубця телят. Досліджено ферментативні процеси та утворення аміаку у рубці, метаболічний профіль і біохімічні показники крові телят, перетравність і засвоєння поживних речовин і мінеральних елементів корму. Виявлено підвищення утилізації аміаку мікроорганізмами та посилення їх целюлолітичної активності під впливом бікарбонату амонію, особливо у разі його додавання до раціону телят разом з сорбентом перлітом. Встановлено підвищення ступеня перетравності поживних речовин корму, засвоєння азоту і мінеральних елементів та інтенсивність росту телят у разі використання в раціоні годівлі бікарбонату амонію як джерела амонійного азоту для мікроорганізмів рубця.
|
| Метаболічна і продуктивна дія протеїново-мінеральної добавки для овець 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.04 / А.Є. Сивик; Ін-т біології тварин УААН. — Л., 2003. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено питання використання протеїново-мінеральної домішки з гіпергалинної аквакультури Сиваша (ПМДА) у складі комбікормів для ярок. На підставі результатів досліджень стосовно асканійських тонкорунних ярок виявлено, що використання ПМДА замість 20 і 25 % за масою пшениці підвищувало коефіцієнт перетравності органічної речовини раціону, поліпшувало обмін азоту та мінеральних елементів. Внаслідок цього зросли середньодобові прирости живої маси ярок, настриги вовни у митому волокні, збільшився діаметр вовнового волокна, покращилися його структура та якісні показники, співвідношення жир - піт, pH водної витяжки поту та її екстинція набули більш оптимальних значень. Запропоновано включати до складу комбікормів для ярок 20 % за масою протеїново-мінеральну домішку з гіпергалинної аквакультури.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
