| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Рибосомна АТРаза вищих еукаріот 1998
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.03 / О.І. Серебряник; НАН України. Ін-т молекуляр. біології та генетики. — К., 1998. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Вперше доказано, що високо очищені рибосоми вищих еукаріот містять міцно зв'язану АТРазу та вивчено її властивості. Показано наявність двох активних центрів та виявлено стимулюючу дію аміноацил-тРНК на каталітичну активність одного з них. Отримано дані про участь рибосомної АТРази у контролі над функціонуванням А-сайта рибосоми, де відбувається відбір кодон-специфічних тРНК. Проведено порівняння рибосомної АТРази з дріжджовими EF-3 і виявлено ряд загальних властивостей. Встановлено, що рибосоми вищих еукаріот, маючи власну АТРазну активність, зберегли у процесі еволюції підсилюючий елемент(и), необхідний для стимуляції EF-3. Теоретичне значення роботи полягає у новому розумінні детальних механізмів циклу елонгації поліпептидного ланцюга на 80S рибосомі та виявленні нових можливих точок прикладання факторів, які регулюють біосинтез білка у вищих еукаріот.
|
| Розподіл і експресія ендогенних ретровірусів у геномі птахів 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.03 / Л.Г. Борисенко; НАН України. Ін-т молекуляр. біології і генетики. — К., 2004. — 18 с. — укp.
|
Аннотация: Розглянуто проблему специфічності локалізації та експресії ендогенних ретровірусів у геномі птахів. Вперше досліджено розподіл семи груп ендогенних ретровірусів геному курки (ALV-родинні, HERV-I-родинні, EAV-HP, EAV-0, E-33, E-51, ART-CH) залежно від композиційного складу (варіювання ГЦ-вмісту) геному хазяїна. Встановлено, що локалізація провірусів є ізопікнічною, тобто ГЦ-склад провірусу близький до такого, інтегрованого у ділянку геному хазяїна. Виявлено, що частина ретровірусів групи E-33/E-51, а також ретровірус EAV-HP мають додаткові піки у неізопікнічних ділянках. Показано, що експресія ендогенних ретровірусів геному курки є тканиноспецифічною, яка може впливати на картину провірусної локалізації внаслідок реінтеграції. Вперше встановлено, що у геномі курки присутні не лише ретровіруси, споріднені з вірусом лейкозу птахів, а й такі, що споріднені з ендогенним ретровірусом людини типу I (HERV-I).
|
| Структурно-функціональні особливості кіназ рибосомного білка S6 - S6K1 та S6K2 2005
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.03 / В.В. Філоненко; НАН України. Ін-т молекуляр. біології та генетики. — К., 2005. — 41 с. — укp.
|
Аннотация: Ідентифіковано нову форму мітоген-залежної кінази рибосомного білка S6 - S6K2, що має значну структурну гомологію з відомою формою S6K1. Доведено, що S6K2 аналогічно до S6K1 є складовою P13K/mTOR-залежного сигнального каскаду, залученого до передачі позаклітинних мітогенних стимулів. Незважаючи на високий рівень субстратної специфічності одержано докази існування відмінностей у функціонуванні кіназ у клітині, взаємопов'язаних з особливостями регуляції їх активності та субклітинної локалізації. Установлено, що механізм, за яким відбувається регуляція балансу між вмістом ядерної та цитоплазматичної фракції S6K2, розрахованого сайта фосфорилювання протеїнкінази C опосередкованого фосфорилювання Ser486. Виявлено суттєві зміни в експресії S6K в аденокарциномах молочної залози людини у порівнянні з нормальними тканинами та тенденцію до накопичення S6K в ядрах злоякісних клітин у пухлинах різного походження. Ідентифіковано новий S6K-зв'язувальний партнер - КоА-синтазу, що доводить наявність зв'язку P13K сигнального шляху з низкою метаболічних процесів у клітині.
|
| Функціональна активність та імуногенність тропоміозин-тропонінового комплексу кардіоміоцитів при дилатаційній кардіоміопатії 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.03 / О.М. Федоркова; НАН України. Ін-т молекуляр. біології і генетики. — К., 2003. — 21 с. — укp.
|
Аннотация: З застосуванням методу твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) показано, що імуногенність кардіального пропоміозину не підвищується, а тропонінового комплексу зростає за дилатаційної кардіоміопатії у людини. Розроблено методику реконструкції скоротливого апарату кардіоміцитів із структурних (актоміозин) та регуляторних (тропоміозин та тропонін) білків. Цю методику застосовано для вивчення функціональної активності тропоміозин-тропонінового комплексу у випадку дилатаційної кардіоміопатії. Виявлено зміни у функціонуванні регуляторного комплексу, а саме здатність дилатаційного тропонінового комплексу достовірно інгібувати АТРазну активність актоміозину в безкальцієвому середовищі. Зафіксовано появу біологічно активних антитропонінових антитіл та зниження вмісту шаперону Hsp70 в цитоплазмі кардіоміоцитів за цієї патології. Запропоновано гіпотетичну модель конформаційного переходу тропонінового комплексу, яка базується на уявленні про конформаційні зміни даного комплексу за рахунок зниження кількості шаперонів.
|
| Функціональна взаємодія кінази S6 рибосомного білка S6K1 та протеїнкінази 2 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.03 / Г.Г. Панасюк; Ін-т молекуляр. біології та генетики НАН України. — К., 2006. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Здійснено дослідження стосовно ідентифікації білків-партнерів активованої форми кінази рибосомного білка S6 у випадку використання методу двогібридної системи дріжжів і проаналізовано функціональне значення виявлених взаємодій у клітині. Розроблено високефективний метод трансформації клітин дріжжів кДНК бібліотекою. Проведено скринування кДНК бібліотеки клітин лінії HeLa за умов використання "байт"-конструкції активованої форми S6K1 T412D і відібрано позитивні клани, що містять кДНК потенційних білків-партнерів. Визначено нуклеотидні послідовності кДНК позитивних клонів та ідентифіковано їх за базою даних первинних послідовностей GenBank. Експресовано рекомбінантні S6K1-зв'язувальні білки у клітинах бактерій і очищено їх до гомогенності. Одержано моноклональні антитіла проти S6K1-зв'язувальних білків. Підтверджено існування виявлених взаємодій in vitro та in vivo методом імунопреципітації білково-білкових комплексів. З'ясовано функціональний зв'язок між S6K1 та S6K1-зв'язувальними білками.
|
| Функціональна компартменталізація апарату білкового синтезу у вищих еукаріот 1999
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.03 / Б.С. Негруцький; НАН України. Ін-т молекуляр. біології і генетики. — К., 1999. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Показано структурну та функціональну компартменталізацію аміноацил-тРНК в клітинах ссавців, що забезпечує функціонування механізму ченелінга тРНК під час трансляції. Знайдено залежність внутрішньоклітинної локалізації фактора елонгації EF-1 alpha, але не EF-1 delta, від фосфокреатину - основного компонента АТР-регенеруючої системи. Продемонстровано функціональну взаємодію EF-1 alpha-GDP з фенілаланіл-тРНК синтетазою, та EF-1 alpha-GTP - з валіл-тРНК синтетазою, що знаходиться в комплексі з EF-1H. Висунуто припущення про протилежноспрямовану дію цих форм EF-1 alpha: EF-1 alpha-GDP доставляє деацильовану тРНК до аміноацил-тРНК синтетази, а EF-1 alpha-GTP доставляє аміноацил-тРНК від синтетази до рибосоми. Показано формування комплексу EF-1 alpha-GDP-тРНК. PheD-фенілаланіл-тРНК синтетаза. Базуючись на отриманих даних, розроблено концепцію функціональної компартменталізації апарату трансляції ссавців, висунуто положення про трансляційний компармент.
|
| Фізико-хімічні механізми біомолекулярного впізнавання 1999
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.03 / Д.М. Говорун; НАН України. Ін-т молекуляр. біології і генетики. — К., 1999. — 34 с. — укp.
|
Аннотация: Встановлено найбільш загальні фізико-хімічні механізми білково-нуклеїнового і нуклеїново-нуклеїнового впізнавання. Розширено уявлення про структурно-динамічні і енергетичні властивості нуклеотидних основ та їхній стекінг. Визначено, що основи нуклеїнових кислот (НК), як і самі НК, унікально поєднують у собі цілу низку взаємопов'язаних форм структурної мінливості - прототропну таутомерію, структурну нежорсткість, геометричну ізомерію, здатність приєднувати або відщеплювати протон, спонтанно дезамінуватися і окислюватися тощо. Розроблено моделі спонтанних напіврозкритих станів ДНК та її передплавлення, далекодії в ДНК та її просторової викривленості, генотоксичного впливу на неї УФ-опромінення, кооперативності. Встановлено основні мікроструктурні чинники структурно-динамічної гетерогенності ДНК. Представлено низькочастотні Раманівські спектри компонентів НК, що послідовно ускладнюються, та співкристалізатів типу "основа - похідна амінокислоти". Підтверджено класичну модель Малєєва низькочастотної рухомості ДНК. Досліджено енергетику і кооперативні властивості Н-зв'язків у кристалах і співкристалізатах основ ДНК.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|