Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис. канд... мед. наук: 03.00.01 / Л.Л. Здоренко; АМН України. Наук. центр радіац. медицини. — К., 2002. — 21 с.: рис. — укp.

Аннотация: На підставі клінічних, психометричних і психофізіологічних досліджень розроблено уніфіковану методологію інтегральної оцінки психічної працездатності учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС. Надано характеристику психічної працездатності УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами, в тому числі осіб, яким діагностували гостру променеву хворобу. Визначено вплив порушень мотиваційної сфери, особистісних, емоційно-вольових і когнітивних розладів на стан їх психічної працездатності у віддалений період після аварії. Розроблено підходи до адекватної корекції даних порушень в УЛНА на ЧАЕС з органічними психічними розладами.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / О.О. Вечеря; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено та систематизовано комплексні морфологічні та біохімічні дослідження окремої та сумісної хронічної дій іонізуючої радіації (СХДІР) з потужністю дози 0,79 сГр/добу з досягненням дози 0,3 Гр, 0,6 Гр і 1,0 Гр і низьких концентрацій кадмію (250 мкг CdCl₂ на добу) на структурно-функціональний стан клітин печінки та слизової оболонки тонкого кишечнику. Встановлено, що поряд з радіаційним фактором у структурних порушеннях клітин печінки значний внесок належить хронічному впливу кадмію, що, можливо, пов'язано з переважним нагромадженням кадмію у клітинах печінки та його токсичними властивостями. За СХДІР та кадмію виявлено здатність ентероцитів слизової оболонки тонкого кишечнику посилювати процеси регенерації. Доведено, що СХДІР та кадмію за умов досліджень призводить до порушення оксидантно-антиоксидантної системи клітин печінки та слизової оболонки тонкого кишечнику у результаті посилення процесів ліпідної пероксидації та виявляється у дисбалансі нагромадження продуктів перекисного окиснення ліпідів. Виявлено, що застосування методу головних компонент дозволяє визначити найсуттєвіші за умов проведення досліджень показники серед обраних параметрів, які визначають стан клітин печінки даних органів за СХДІР та кадмію.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.01 / В.І. Чорна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 37 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено механізми функціонування лізосомально-вакуолярного апарату клітин ЦНС за умов дії надлетальних, малих доз іонізуючого випромінювання, гіпоксії та пухлинного процесу. Встановлено, що зміни активності, компартменталізації та фізико-хімічних властивостей лізосомальних цистеїнових катепсинів B,L,H у функціонально і морфологічно різних структурах головного мозку, сироватці крові свідчать про характерні відмінності в системі протеолізу за умов дії радіації у дозах 50, 100, 200 Гр; одноразовому та фракціонованому опроміненні за дози 25 сГр. Визначено, що у разі дії малих доз радіації (5 - 25 сГр) з низькою потужністю проблема пошкодження мембран є першочерговою. Тотальне рентгенівське опромінення за дози 25 сГр індукує зміни поліпептидного складу розчинних і мембранозв'язаних білків головного мозку. Встановлено деградацію нейроспецифічних білків очищеними цистеїновими катепсинами B,L,H головного мозку. З'ясовано роль гемічної гіпоксії у розвитку радіобіологічних ефектів ЦНС під впливом малих доз радіації статевозрілих щурів і щурів-нащадків у ранньому періоді постнатального розвитку. Вперше встановлено, що опромінення батьків спричиняє різний ступінь активації катепсинів у структурах головного мозку нащадків першого покоління залежно від того, хто з батьків був опромінений і терміну онтогенетичного розвитку. Променевий вплив, комбінована дія рентгенівського опромінення та гіпоксії спричиняють протилежну спрямованість змін активності катепсинів у пухлині та тканинах щурів-пухлиноносіїв і визначають залежність даних змін від дози та режиму опромінення, стадії пухлинного росту та ефекту променевої деструкції пухлини. Розроблено схему індукованих радіацією, пухлинною інвазією та гіпоксією ушкоджень лізосомально-вакуолярного апарату клітин ЦНС за змінами рівнів різних форм активності катепсинів, їх фізико-хімічних властивостей.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.01 / Н.О. Мазник; АМН України. Наук. центр радіац. медицини. — К., 2005. — 46 с. — укp.

Аннотация: Досліджено цитогенетичні ефекти у репрезентативних вибірках осіб, які зазнали пролонгованого радіаційного впливу у зоні аварії на ЧАЕС. Визначено особливості формування цитогенетичних ефектів у евакуйованого населення залежно від тривалості перебування у зоні ЧАЕС, а також ліквідаторів - від документованих доз опромінення та термінів роботи у зоні аварії. Одержано детальні відомості про перебіг частоти аберації хромосом і геномних порушень у ліквідаторів та евакуйованих осіб за ранніх та віддалених строків після перебування у зоні ЧАЕС. Показано принципову можливість одночасного врахування стохастичності індукції аберації та рандомізованості розподілів індивідуальних частот аберацій за цитогенетичної біодозиметрії. Одержано біологічні оцінки доз, одержаних ліквідаторами й евакуйованими особами, побудовано ймовірність розподілів поглинутих доз їх пролонгованого та еквівалентно-гострого опромінення. Визначено ступінь відповідності документованих доз опромінення результатам біодозиметрії у ліквідаторів. Одержано задовільну відповідність оцінок доз за рівнем стабільних хромосомних обмінів і даних біодозиметрії за частотою нестабільних аберацій в евакуйованих осіб, ліквадаторів і мешканців радіоактивно забруднених територій. Установлено кількісні параметри елімінації аберантних лімфоцитів у людини з плином часу після пролонгованого опромінення у низьких дозах. Вірогідно показано розвиток віддаленої нестабільності геному в соматичних клітинах ліквідаторів. Установлено співпадіння виходу незбалансованих і збалансованих хромосомних обмінів і даними біодозиметрії за частотою нестабільних аберацій в евакуйованих осіб, ліквідаторів і мешканців радіоактивно забруднених територій. Визначено кількісні параметри елімінації аберантних лімфоцитів у людини з плином часу після пролонгованого опромінення у низьких дозах. Вірогідно показано розвиток віддаленої нестабільності геному у соматичних клітинах ліквідаторів. Виявлено співпадіння виходу незбалансованих і збалансованих хромосомних обмінів на одиницю поглинутої дози in vitro. Оцінено інформативність методу FISH для ретроспективної детекції променевого впливу у низьких дозах за наявності позитивної залежності "вік - ефект" для спонтанної частоти стабільних аберацій.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.01 / О.Г. Голева; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено фактор переносу імунної реактивності (ФП) - біологічно активної субстанції, що бере участь у регуляції імунної відповіді за умов радіаційного впливу. Вперше встановлено здатність досліджуваних препаратів послаблювати променеве ураження у процесі тотального опромінення в експерименті. Підкреслено, що даний ефект ФП полягає у його здатності стимулювати відновлювальні процеси в опроміненому організмі завдяки наявності комплексу гомо- та імунорегулюючих властивостей. Наведено фізико-хімічну характеристику очищених компонентів фактора переносу тваринного та людського походження. Застосування препаратів ФП у модельних системах радіаційного індукованого імунодефіцитного стану (гіпотиреоз та вторинний імунодефіцит) сприяло відновленню імунної реактивності опромінених тварин. Доведено, що препарати стимулювали антистафілококову резистентність опромінених тварин з експериментальною стафілококовою інфекцією. Розглянуто можливі механізми радіомодифікуючої дії ФП. На підставі одержаних даних стосовно впливу ФП на імунокомпетентні клітини опроміненого організму було висунуто припущення щодо механізму дії ФП за умов опромінення, який полягає в активації імунокомпетентних клітин та продукції ними цитокінів, а також відновленні їх рецепторних структур.