|
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства все гостріше постає питання необхідності виявлення поряд із суто економічними й так званих гуманіта-рних факторів, які впливають на перебіг економічних перетворень у країні. Уже стало зро-зумілим, що в сучасному суспільстві подальше просування в напрямку забезпечення пере-ходу економіки країни на ринкові принципи хазяйнування стримується й нез ясованими чинниками культури, які впливають на поведінку людей, діючи значною мірою на підсві-домому рівні. Серед цих чинників нами обрані психологічні ознаки культури, що змінюють-ся під дією докорінних соціально-економічних перетворень і впливають на досягнення лю-диною успіху життєдіяльності. Отже, актуальність даного дослідження зумовлюється соціа-льним замовленням суспільства: для забезпечення ефективного функціонування людини в нових соціально-економічних умовах життя необхідно зрозуміти, які психологічні фактори сприяють чи заважають успішному функціонуванню в цих умовах, і забезпечити їх усвідом-лення й цілеспрямоване формування усіма доступними засобами. Актуальність дисертаційної роботи визначається також і самою логікою розвитку досліджень у галузі психології культури. Як свідчить аналіз робіт, зокрема, останнього десятиліття, представниками цієї галузі знань усвідомлена необхідність уточнення її категоріальної бази. Терміни “ментальність” і “менталітет”, запозичені з філософії, вже, як здається, не задовольняють дослідників, про що свідчить поява поряд із ними таких нових понять і відповідних їм термінів, як “соцієтальна психіка” (О. А. Донченко), «психокультура ментальності» (А. В. Фурман), “суб єктна культура” (subjective culture) (M. J. Bennett, E. T. Hall and M. R. Hall, E. C. Stewart, H. C. Triandis та ін.), і значної кількості досліджень етнокультур-ного спрямування, предметом яких виступають суто психологічні феномени – “національ-ний характер” і “національна психологія” (Е. А. Баграмов, П. І. Гнатенко, Н. Д. Джандільдін, Г. Г. Шпет та ін.) тощо. Семантика нових термінів свідчить про прагнення дослідників чіт-кіше виокремити саме психологічну складову досліджуваного феномена культури, що сти-мулювало й нашу спробу запропонувати для його визначення узагальнююче поняття “пси-хологічні ознаки культури”, зміст якого розкривається у даному дисертаційному дослідженні з опорою на поняття “психіка людини”, операціоналізованого у термінах загальнопсихоло-гічних категорій.
Актуальність дослідження пов язана також з усвідомленням необхідності формування в молодого покоління українців відповідних рис особистості та патернів поведінки, потріб-них для успішного функціонування в нових соціально-економічних умовах, що можна здій-снити в межах нової філософії освіти, яка повинна мати чітке гуманістичне спрямування. Адже кожна культура, як відомо, характеризується не тільки спонтанним виявленням у по-ведінці людини певних вірувань, традицій, ритуалів, що передаються поколіннями, а й на-явністю в ній інституціалізованих і санкціонованих патернів поведінки. Останні теж можуть певним чином не відповідати новим умовам функціонування суспільства, оскільки вони потребують цілеспрямованого формування.
Отже, актуальність окресленої проблеми і недостатня розробленість як об єкта, так і предмета дослідження зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов язана з темою “Розвиток, зміна та форми виявлення внутрішнього світу особистості» (№ ФПС – 41), яка розробляється кафедрою педагогічної психології та англійської мови Дніпропетровського національного університету, і з тематикою держбюджетної НДР факультету психології і соціології Дніпропетровського національного університету “Соціальні стратегії та адаптивна поведінка студентської молоді” (номер держреєстрації 0100U005234). Об єкт дослідження – психологічні ознаки культури.
Предмет дослідження – психологічні ознаки культури українців в умовах сучасних соціально-економічних перетворень у країні.
Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка характеру відбиття в психологічних ознаках культури українців, особливостей сучасного соціально-економічного етапу розвитку суспільства. Для досягнення мети були сформульо-вані такі завдання дослідження:
1. Теоретично обґрунтувати інтегрований підхід до визначення психологічних ознак культури, який дозволяє виокремити ті ознаки, що притаманні представникові конкретної культури як суб єкту життєдіяльності.
2. Розробити методичний інструментарій і підібрати систему методичних процедур, адекватних меті дослідження.
3. Установити номенклатуру психологічних ознак культури українців, що відбивають особливості здійснення ними основної діяльності в умовах соціально-економічних перетворень у країні.
4. Виявити тенденцію змін, які відбуваються у психологічних ознаках культури українців під впливом соціально-економічних реформ.
5. Розглянути наявність у представників українського соціуму психологічного ресурсу для успішного функціонування в умовах ринкової економіки як одної з провідних тенденцій змін психологічних ознак культури.
Методологічну основу дослідження становлять: системний підхід до розуміння багатоаспектної детермінованості активності суб єкта життєдіяльності (К. О. Абульханова-Славська, Б. Г. Ананьєв, В. П. Зінченко, Б. Ф. Ломов, В. М. М ясищев, А. В. Петровський, С. Л. Рубінштейн, М. Г. Ярошевський та ін.); вихідні положення новітніх етнопсихологічних досліджень, що відбивають спроби вирізнити в межах поняття “ментальність” його суто психокультурні компоненти (О. А. Донченко, Н. Ф. Каліна, М. І. Пірен, А. В. Фурман, та ін.), розмежувати суб єктну й об єктну культури (M. J. Bennett, E. T. Hall and M. R. Hall, E. С. Stewart, H. C.Triandis та ін.); психологічні підходи до встановлення “параметрів вимірювання” розбіжностей й подібності різних культур (dimensions of culture) (E. Т. Hall and M. R. Hall, G. Hofstede та ін.); дослідження цінностей та інших психологічних ознак культури в контексті культурних розбіжностей та інтеграційних процесів у пострадян-ський період (М. Й. Боришевський, О. Є. Гуменюк, О. Ф. Іванова, З. С. Карпенко, Н. М. Лебедєва, Е. Л. Носенко, В. М. Павленко, Ш. Шварц та ін.).
Завдання дисертаційної роботи визначили вибір методів дослідження: емпіричних (тестування та опитування); статистичних (факторний аналіз, критерії встановлення розбі-жностей Фішера, t-критерій Стьюдента); якісних (аналіз і синтез даних, їх систематизація та порівняння з результатами інших досліджень).
З використанням методу психологічного тестування були визначені особистісні хара-ктеристики досліджуваних, зокрема, проводилась оцінка п яти великих факторів особистос-ті (модель Л. Р. Голдберга, адаптована до української вибірки Л. Ф. Бурлачуком, Д. К. Ко-рольовим); рівень їх толерантності до ситуацій невизначеності (тест-опитувальник А. Нор-тона); рівень суб єктивного контролю (тест-опитувальник рівня суб єктивного контролю). Вивчення цих особистісних характеристик зумовлювалося обраною стратегією дослідження, яка передбачала встановлення психологічних ознак культури шляхом виявлення їх корелятів на рівні функціонування представників культури як суб єктів активності і взаємодії з іншими суб єктами в умовах здійснення основної діяльності. Для оцінки інших важливих психологічних ознак, пов язаних з функціонуванням носія культури як суб єкта пізнання й перетворення світу, ми звернулися до порівняльного вивчення мотиваційних характеристик діяльності досліджуваних, їх ціннісних орієнтацій, особливостей сприйняття ними часу та інших психологічних ознак культури. Спеціально для завдань даного емпіричного дослідження був також розроблений опитувальник для визначення параметрів “виміру” культури, запропонованих зарубіжними дослідниками.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в ньому:
- вперше запропоновано інтегрований підхід до впорядкування психологічних ознак культури, який розкриває категоріальну базу поняття, аспекти виявлення зазначених ознак культури та форми їх операціоналізації; - уточнено зміни, що відбуваються у психологічних ознаках культури українців як суб єктів активності, взаємодії з іншими та пізнання й перетворення світу;
- експериментально виявлено міру представленості у носіїв української культури на сучасному етапі її розвитку психологічного ресурсу, необхідного для успішного функціонування в ринкових умовах; - знайшли подальшого розвитку уявлення про психологічні ознаки культури на рівні особистості, які доцільно формувати у процесі навчання й виховання для забезпечення успішної адаптації молоді до нових умов життєдіяльності; - розроблено опитувальник для дослідження основних параметрів, за якими визначаються розбіжності культур.
Теоретичне значення роботи полягає в уточненні категоріальної бази поняття “психо-логічні ознаки культури”, у визначенні шляхів його операціоналізації, за допомогою яких установлено тенденції змін психологічних ознак культури українців на сучасному етапі роз-витку суспільства.
Практичне значення дослідження визначається тим, що з урахуванням розробленого в ньому підходу до виявлення психологічних ознак культури можна оцінювати ефективність соціально-економічних перетворень у країні, прогнозувати їх динаміку. Результати дослідження можуть бути також використані для цілеспрямованого формування рис особистості, необхідних для успішного функціонування людини в нових соціально-економічних умовах. Апробовані в роботі методи діагностики психологічних ознак культури можуть застосовуватися при підборі кадрів для підприємств ринкової економіки. Зміст теоретичної та практичної частин дослідження відображений у спецкурсі “Особливості психології спілкування носіїв різних культур”, що викладається автором роботи на факультеті психології та соціології Дніпропетровського національного університету.
Особистий внесок здобувача полягає в постановці проблеми, наборі емпіричного матеріалу та його інтерпретації, у розробці ряду теоретичних положень та нової психодіагностичної методики відповідно до завдань дослідження.
Надійність і достовірність результатів дослідження забезпечуються адекватним теоретичним обґрунтуванням вихідних положень емпіричного дослідження, використанням методів, релевантних завданням, предмету й об єкту дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних, використанням надійних методів статистичної обробки отриманих даних.
Апробація роботи. Результати дослідження були представлені й обговорені на засі-даннях кафедри педагогічної психології та англійської мови Дніпропетровського національ-ного університету, на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Україна у ХХІ сто-літті: перспективи розвитку гуманітарних наук та освіти» (м. Дніпропетровськ, 2000), IV Міжнародній науковій конференції молодих учених “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (м. Київ, 2001), Міжнародній науковій конференції “Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (м. Київ, 2001), IV Харківських міжнародних психологічних читаннях “Психологія у сучасному вимірі: теорія та практика” (м. Харків, 2002), III Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній молодіжній кон-ференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (м. Ужгород, 2002), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Людина й космос” (Дніпропетровськ, 2002).
Публікації. Основний зміст роботи відображений у восьми публікаціях, із них 4 статті у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків, містить 10 таблиць, та 6 рисунків. Викладена на 185 сторінках машинопису. Список літератури містить 234 найменування, із них 52 – іноземною мовою.
| 
