|
Актуальність теми. Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за досить значну кількість злочинів, пов язаних з виникненням пожеж. Ці злочини відносяться до категорії тяжких. Вони завдають величезних втрат і збитків державі і суспільству, згубно впливають на екологічну обстановку в цілому. Так, за даними Міністерства з надзвичайних ситуацій, протягом 2004 року в Україні виникло 47670 пожеж, внаслідок яких загинуло 3783 людини, в тому числі 92 дитини, травмовано 1831 особу. Вогнем було знищено і пошкоджено 17371 будівлю та споруду, 2331 одиницю техніки, 460 голів худоби, 14009 тонн грубих кормів. Матеріальні втрати від пожеж склали 428 млн. 723 тис. грн., з них прямі матеріальні збитки 90 млн. 92 тис. грн.
Розслідування злочинів, пов язаних з пожежами, є одним з найскладніших, що обумовлено низкою чинників. Останнім часом злочинцями використовуються нові способи підпалів, сучасні технічні засоби, здатні запалювати горюче середовище дистанційно, все частіше пожежа стає наслідком вибуху. Досить часто вогонь використовується для знищення слідів злочинів, маскування їх під нещасний випадок. Кримінальні справи цієї категорії належать до розряду складних, які для свого розслідування потребують від слідчих не лише глибокої криміналістичної підготовки, але й певних знань із галузі пожежно-технічної справи, теорії горіння. Проблеми методики розслідування злочинів, пов язаних із пожежами, піддавалися дослідженню в роботах А. Г. Аюпова і І. І. Старокожева [2]; Л. Б. Барон [3]; М. В. Безуглова [4]; М. С. Брайніна [5]; М. Граца [6]; О. С. Григорьяна [7]; А. П. Єгорова [8]; Г. Г. Зуйкова [9]; Ю. В. Іванова [10]; М. І. Ісраїлова [11]; Г. М. Казакова [12; 13]; О. Я. Качанова [14; 15]; В. О. Коновалової [16]; Б. В. Мегорського [17]; С. П. Митричева [18]; Р. А. Міусської [19]; А. В. Мішина; [20; 12] І. Ф. Пантелеєва [22]; І. О. Попова [23; 24]; Ю. К. Пракшина і С. І. Зернова [25]; В. А. Притузової [26]; А. А. Умаєва [27]; Л. А. Ушакова і В. Г. Палюха [28]; А. І. Федотова, А. П. Ливчикова і Л. Н. Ульянова; [29] В. Ф. Ханіна [30]; М. Л. Цимбала [31]; З. Е. Шиманової [32; 32] і інших учених, які зробили істотний внесок у розробку даної проблематики та сприяли успішному розкриттю всебічному, повному й об єктивному розслідуванню даної категорії злочинів. Але найбільш ґрунтовні дослідження проводилися у 60 − 70-х роках минулого століття. Тому у даний час деякі положення, викладені в роботах названих авторів, з огляду на зміни в нормативно-правовому регулюванні забезпечення пожежної безпеки в Україні і розвиток криміналістичної теорії, набувають дискусійного або незавершеного характеру. А деякі з викладених положень і рекомендацій виглядають застарілими. В Україні останнім часом не проводились узагальнення практики розслідування злочинів, пов язаних з виникненням пожеж, та дослідження проблемних питань (за винятком дисертаційного дослідження М. Л. Цимбала “Тактика огляду місця події при розслідуванні пожеж”, 1999 р.). В умовах кардинального оновлення нормативно-правової бази забезпечення пожежної безпеки (прийнято Закон України „Про пожежну безпеку” (1993 р.), „Правила пожежної безпеки України” (2004 р.), змін у механізмах вчинення злочинів, багато теоретичних і практичних питань методики їх розслідування залишаються не повністю висвітленими. До них можна віднести, зокрема, питання щодо причини пожежі, класифікацію способів вчинення злочинів даної категорії, особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування, тактичні особливості проведення слідчих дій і деякі інші проблеми окремої методики розслідування. Потреби слідчої і судової практики вимагають оновлення методики розслідування злочинів, пов язаних з виникненням пожеж, відбиття у її положеннях і рекомендаціях законодавчих змін і особливостей механізму вчинення цих злочинів. Названі обставини й обумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації визначена відповідно до: Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 − 2005 роки, затвердженої Наказом МВС України від 30 червня 2002 року № 635 (п. 10 розділу 5); Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 − 2005 роки (п. 6.6), затвердженими Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 23 березня 2001 року).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення основних положень методики розслідування злочинів, пов язаних з пожежами, на основі аналізу судово-слідчої практики та оновленої нормативно-правової бази забезпечення пожежної безпеки, а також спеціальної літератури. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні основні задачі.
1. Визначити особливості механізму злочинів, пов язаних з пожежами, визначити структуру криміналістичної характеристики злочинів цієї категорії, виявити взаємозалежності між її елементами. 2. Проаналізувати нормативно-правові акти, що регулюють питання забезпечення пожежної безпеки, і притягнення до юридичної відповідальності за їх порушення, визначити їх вплив на зміст методики розслідування злочинів, пов язаних з пожежами. 3. Визначити особливості порушення кримінальних справ у зв язку з виявленням пожеж і сформулювати рекомендації щодо аналізу та оцінки первинного матеріалу у справах зазначеної категорії. 4. Проаналізувати проблемні питання діяльності підрозділів Державного пожежного нагляду як органів дізнання у справах про злочини, пов язані з пожежами, і сформулювати пропозиції щодо підвищення ефективності взаємодії з ними слідчих. 5. Уточнити й систематизувати обставини, які підлягають доказуванню у справах, пов язаних з пожежами. 6. Сформулювати рекомендації, які відображають особливості тактики підготовки і проведення окремих слідчих дій. 7. Визначити особливості підготовки та призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів даної категорії, сформулювати відповідні рекомендації.
Об єктом дисертаційного дослідження є механізм вчинення злочинів, пов язаних з пожежами, законодавство, яке регулює суспільні відносини в галузі пожежної безпеки, а також діяльність правоохоронних органів з виявлення, розкриття та розслідування злочинів даної категорії. Предметом дослідження є елементи механізму вчинення злочинів, що викликають виникнення пожеж, у їх взаємозв язку, а також організаційно-тактичні особливості діяльності органів досудового слідства та дізнання з розкриття й розслідування зазначеної категорії злочинів.
Методи дослідження. Автор керувався загальним діалектичним методом наукового пізнання, застосування якого дозволило дослідити взаємозв язок окремих елементів предмета дослідження в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Спеціальні наукові методи дослідження, такі, як методи логіки − аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та інші, були використані під час дослідження нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, точок зору різних авторів щодо окремих проблем предмета дослідження; системно-структурний метод − під час дослідження елементів механізму вчинення злочинів, пов язаних з пожежами; порівняльно-правовий метод − при дослідженні кримінального, кримінально-процесуального законодавства та нормативно-правових актів, які регулюють відносини в галузі пожежної безпеки; історичний метод − при дослідженні розвитку окремих концепцій з проблем методики розслідування злочинів; соціологічні методи − під час збору додаткової інформації про механізм вчинення злочинів, пов язаних з пожежами та особливості їх розслідування. Правовою основою дисертаційного дослідження є: Конституція України []34; Кримінальний кодекс України [35]; Кримінально-процесуальний кодекс України [36]; Закони України “Про міліцію”, [37] “Про пожежну безпеку” [38], “Про оперативно-розшукову діяльність” [39], “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” [40]; “Про судову експертизу” [41];Правила пожежної безпеки в Україні [42], відомчі нормативні акти МВС та МНС України, постанови Пленуму Верховного Суду України та інші нормативно-правові акти, що регулюють організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. Емпіричною базою дисертації стали результати проведених за спеціально розробленими автором анкетами вивчення й узагальнення близько 370 кримінальних справ та 130 матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи за фактами пожеж, які відбулися в Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській областях та АР Крим. Окрім того, проведено анкетування 150 слідчих та працівників органів дізнання, а також використано особистий багаторічний досвід роботи дисертанта на різних посадах в органах внутрішніх справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні основних положень методики розслідування злочинів, пов язаних з пожежами, на основі аналізу сучасної судово-слідчої практики та оновленої нормативно-правової бази забезпечення пожежної безпеки і притягнення до юридичної відповідальності за відповідні правопорушення. У результаті проведеного дослідження отримані такі результати, що мають певний ступінь новизни: − удосконалено визначення понять “пожежа”, “пожежна безпека”, “підпал”, “порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки”;
− уперше розроблено криміналістичну класифікацію злочинів, пов язаних з пожежами, де в якості підстави класифікації обрано характер дій винної особи та мотиви вчинення злочину;
− удосконалено криміналістичну характеристику злочинів, пов язаних з пожежами, зокрема, розглянуто відповідно до класифікаційних груп такі її елементи, як спосіб вчинення злочину, типові сліди, відомості щодо особи злочинця, мета й мотиви злочину; − удосконалено положення щодо особливостей аналізу й оцінки первинних матеріалів за фактом пожежі, які містять ознаки злочину;
− отримали подальший розвиток положення щодо діяльності підрозділів Державного пожежного нагляду як органів дізнання у справах про пожежі, а саме: запропоновано зміни до норм кримінально-процесуального закону, та Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, які визначають компетенцію цих органів; − дістали подальший розвиток особливості тактичних завдань розслідування, зокрема, доповнено і систематизовано перелік обставин, що підлягають доказуванню при розслідуванні злочинів означеної категорії;
− одержали подальший розвиток положення щодо особливостей проведення окремих слідчих дій, таких, як огляд місця події, допит, підготовка та призначення судових експертиз.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони містять положення і висновки, які можуть бути використані безпосередньо органами досудового слідства та дізнання при розслідуванні злочинів, пов язаних з пожежами. Результати дисертації впроваджені у практичну діяльність слідчих підрозділів органів внутрішніх справ та органів дізнання Департаменту пожежної безпеки МНС України, а також у навчальний процес Національного університету внутрішніх справ та Академії цивільного захисту України. За результатами дослідження розроблені і направлені до Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства України, про що є відповідний акт впровадження.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження що включені до дисертації, оприлюднені під час науково-практичних конференцій, що проводились у Національному університеті внутрішніх справ ( 1996, 2001 роки.), Луганській академії внутрішніх справ (1999, 2004 роки).
Пропозиції і рекомендації, сформульовані на підставі узагальнення й аналізу слідчої практики органів внутрішніх справ, використані дисертантом під час проведення практичних семінарів зі співробітниками Державного пожежного нагляду і слідчими, що спеціалізуються у розслідуванні кримінальних справ, пов язаних з пожежами. Матеріали дослідження використано при підготовці методичних вказівок і рекомендацій до практичних занять з окремих тем курсу “Криміналістика”. Публікації. За темою дисертації опубліковано шість наукових статей, чотири з яких − у фахових наукових виданнях, де висвітлено основні положення дисертаційного дослідження та одна публікація тез доповіді.
|
