|
Актуальність теми дослідження. Глибокі соціальні зміни, які переживає Україна, поступово приводять до того, що законодавство перетворюється на сучасний механізм обмеження держави, закріплення устрою правової держави і забезпечення можливості розвитку недержавних інститутів. Сфера індивідуальної автономії особистості звільняється від довільного вторгнення держави, її органів і посадових осіб, а сама особистість одержує реальну можливість гармонійного прояву, взаємодії та розвитку.
Демократизація соціального і державного життя, активне впровадження приватноправових основ, лібералізація економічних відносин підвищили значення правових засобів і в першу чергу – договору. Прогресивний розвиток права пов язаний з неухильним розширенням сфери договірних відносин, основою яких є принципи згоди і волі. Зазначена тенденція є універсальним значенням договірних начал як у політичному, так і в економічному житті. Саме договір став своєрідним локомотивом, що привів у погоджений рух величезний комплекс суспільних зв язків, які раніше мали хаотичний характер.
Договір є однією з найбільш давніх правових конструкцій, і його конституююча ознака – досягнута контрагентами згода – набуває визначального значення в сучасному праві.
Однак усне і письмове слово, інші знакові символи, за допомогою яких особи вступають у правові відносини, не завжди адекватно відображають їхні прагнення. До того ж, сторони при укладанні договору найчастіше забувають про питання, важливість яких прояснюється пізніше. Не випадково, що запровадження права у життя, у поведінку людей завжди пов язане зі з ясуванням змісту норм права, індивідуальних рішень, договорів. Інакше кажучи, необхідність тлумачення супроводжує право у самих різних формах його прояву.
Значення тлумачення права істотно зростає у теперішній час, коли соціальна і юридична практика поступово відходить від традиційних для нашого суспільства уявлень про право як установлення держави, а в юридичній доктрині актуалізується думка про необхідність розрізнення «правових» і «неправових» законів, про доцільність закріплення в законодавстві та інших правових нормативах різних механізмів, що дозволяють блокувати дію «застарілих», «несправедливих», «абсурдних» та інших розпоряджень такого характеру. Тим часом, проблема тлумачення права в ракурсі тлумачення договору в загальнотеоретичному правознавстві по суті не одержала належного висвітлення, а сьогодні потрібна не тільки докладна наукова розробка проблеми, але і створення методики тлумачення договору, з урахуванням сучасних правових реалій, способів, прийомів і правил здійснення інтерпретаційної діяльності.
Загальнотеоретичну основу дисертаційного дослідження склали роботи С.С.Алексєєва, М.І.Бобнєвой, Є.В.Васьковського, А.Б.Венгерова, С.Й.Вільнянського, С.О.Голунського, Н.Л.Граната, А.І.Денисова, В.В.Івано-ва, С.В.Ківалова, А.І.Ковлера, М.І.Козюбри, В.В.Копєйчикова, Н.М.Коркуно-ва, Ю.К.Краснова, А.Ф.Крижанівського, В.В.Лазарєва, Т.Е.Насирової, П.Є.Недбайла, В.С.Нерсесянца, А.В.Осипова, І.С. Перетерського, А.С.Пігол-кіна, Л.В.Соцуро, Б.П.Спасова, М.С.Строговича, В.М.Сирих, Ф.В.Таранов-ського, Л.В.Тихомирової, М.Ю. Тихомирова, Ю.Г.Ткаченка, В.М.Хропанюка, А.Ф.Черданцева, А.С.Шабурова, М.Д.Шаргородського, Б.С.Ебзеєва, П.С. Елькінда, Л.С.Явича та ін. Незважаючи на те, що питання тлумачення договору в загальнотеоретичних юридичних дослідженнях вчених України поки що не одержали детальної розробки, можна виділити розгляд цієї проблематики у роботах В.Б.Авер янова, Ю.Л.Власова, А.А.Козловського, А.М.Колодія, В.Є.Мармазова, Ю.М.Оборотова, Н.Н.Пархоменка, П.М.Рабіновича, Н.О.Саніахметової, О.Ф.Скакун, О.В.Сурілова, Ю.М.Тодики, Є.О.Харито-нова та ін.
Дослідження концептуальних основ інтерпретаторської діяльності і договірної форми відносин забезпечене використанням праць зарубіжних вчених і філософів, зокрема, Ч.Беккаріа, К.Біндінга, Е.Врублевського, Г.Гадамера, В.Дільтея, О.Конта, Х.Кьотца, Ф.Макнотена, Т.Маунца, П.Рікера, Н.Рулана, К.Опалєка, В.Таджера, К.Цвайгерта, Дж.Уррі.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до фундаментальної теми «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101U0001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми побудови демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України», плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на 2001–2005 рр., а також плану науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії на 2001–2005 рр. «Традиції і новації в правовому розвитку (теоретичний аспект)».
Мета і задачі дослідження. Основною метою роботи є дослідження в рамках системного підходу методології тлумачення права, науковий аналіз загальнотеоретичних основ тлумачення договору, а також дослідження його теоретичної і процесуальної моделі, перевірка її на реалізуємість на прикладі цивільного, адміністративного і міжнародного договорів, розробка практичних рекомендацій з удосконалення інтерпретації договорів.
З метою дослідження пов язані постановка і вирішення таких задач:
– аналіз поняття «тлумачення права» з урахуванням великої кількості існуючих підходів;
– визначення концептуальних основ інтерпретаційної діяльності у правовій сфері;
– дослідження тлумачення права і праворозуміння в їхніх взаємозв язку і взаємообумовленості;
– обґрунтування значущості герменевтики при здійсненні інтерпрета-ційної діяльності у правовій сфері;
– виділення різновидів тлумачення права та організаційних форм інтерпретаційної діяльності у правовій сфері;
– дослідження соціально-правового значення договору і загальнотеоре-тичних основ його тлумачення;
– розгляд співвідношення волі і волевиявлення сторін у процесі тлумачення договору;
– розробка науково-практичних рекомендацій зі здійснення інтерпретаційної діяльності договірних форм поведінки людей.
Об єктом дослідження є інтерпретаційна діяльність, яка здійснюється у правовій сфері, зокрема, у сфері договірних відносин, та її видова характеристика.
Предметом дослідження є тлумачення договору, яке здійснюється при формуванні, реалізації і застосуванні права.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є наукові методи, які базуються на вимогах об єктивного і всебічного аналізу питань і проблем здійснення інтерпретаційної діяльності у правовій сфері. В основу методології дослідження покладений весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування у сучасній науці теорії права. Так, системний метод використаний при розробці понятійних, гносеологічних і методологічних проблем здійснення інтерпретаційної діяльності у правовій сфері; герменевтичний метод розкриває нові можливості для тлумачення права в умовах калейдоскопічних змін у законодавчій сфері; антропологічний метод використаний для аналізу формування волі і волевиявлення у процесі договірних відносин, виявлення їх форм і взаємин при тлумаченні договору; догматичний метод знадобився при дослідженні співвідношення праворозуміння і тлумачення права, конкретних способів тлумачення права; порівняльно-правовий (компаративний) метод послужив для розробки фундаментальних положень здійснення інтерпретаційної діяльності у правовій сфері та аналізу правових нормативів і юридичної діяльності різних держав при тлумаченні норм договірного і недоговірного характеру; метод кількісного і якісного аналізу використовувався для з ясування ефективності норм, які регламентують інтерпретаційну діяльність. Застосування методів багатофакторності, моделювання і прогнозування дало можливість розробити пропозиції щодо удосконалення інституціонально-процесуальних і результативно-статутарних аспектів інтерпретаційної діяльності у правовій сфері. Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація першим в Україні комплексним загальнотеоретичним науковим дослідженням питань тлумачення договору. Наукова новизна роботи визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей і тенденцій розвитку інтерпретаційної діяльності у зв язку з підвищенням ролі договору в умовах демократизації суспільного і державного життя України. У дисертації пропонуються нові концептуальні ідеї, положення і висновки, отримані особисто здобувачем:
вперше у вітчизняній науці теорії права здійснено спробу цілісного і комплексного дослідження поняття тлумачення права з акцентом на нерозривному зв язку тлумачення з розумовою діяльністю інтерпретатора;
запропоновано авторську концепцію здійснення системного аналізу поняття «тлумачення права» в контексті інтегративного розуміння права і сформованих сучасних правових і політичних реалій; дістало подальшого розвитку положення щодо важливої ролі інтерпретаційної діяльності в сучасних умовах;
сформульовано висновок про зміну загальнотеоретичної ролі договору, який виступає як гнучка правова форма при розв язанні протиріч, які виникають між суб єктами права; удосконалено висновок щодо значної ролі герменевтики у процесі тлумачення договору;
сформульовані рекомендації щодо модифікації способів, прийомів та правил тлумачення права в процесі тлумачення договору; переосмислено співвідношення волі та волевиявлення сторін під час інтерпретації договору; обґрунтовано тезу про те, що проблему тлумачення договору актуалізує регулятивна природа договірних відносин, які виникають з ініціативи суб єктів ще до їхнього нормативно-правового врегулювання;
зроблено висновок про реальну можливість більш широкого використання договору в процесі регулювання суспільних відносин.
Практичне значення одержаних результатів пов язане з формуванням цілісної картини тлумачення права й інтерпретаційної діяльності у контексті становлення, розвитку і реалізації договірної форми, що може бути використане по таких напрямках:
у законотворчій діяльності – Верховною Радою України при розробці і прийнятті законів, внесенні до них змін, зокрема, закріпленні принципів тлумачення договорів, передбачених Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969 р., та іншими міжнародно-правовими актами в Цивільному кодексі України; у практичній діяльності – в системі органів виконавчої та судової влади України при інтерпретації законодавчих та інших нормативних актів;
у науково-дослідній роботі – для подальшого аналізу проблем становлення і розвитку системи джерел права, обґрунтування необхідності більш широкого використання договору як джерела права;
у навчальному процесі – при вивченні поняття «тлумачення права» у курсі теорії держави і права, формуванні навичок інтерпретаційної діяльності у студентів; при підготовці підручників, посібників, практикумів з теорії держави і права за вказаною темою.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі теорії держави і права Одеської національної юридичної академії.
Положення дисертації обговорювалися на 4-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави» (березень 2001 р., м. Одеса), на 5-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (квітень 2002 р., м. Одеса), на 6-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (квітень 2003 р., м.Одеса), на 7-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (квітень 2004 р., м. Одеса).
Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором у навчальному процесі, при проведенні семінарських занять з теорії держави і права. Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у 7 наукових статтях, які опубліковані у виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.
| 
