|
Актуальність теми дослідження. Процес демократизації суспільства та відповідні зміни, що відбуваються в Україні, викликають необхідність посилення боротьби зі злочинністю в її сучасних проявах і підвищення ролі правосуддя у суспільному житті. Вирішення цих завдань пов язане з поєднанням законодавчих і організаційних заходів, використанням досягнень науково-технічного прогресу та зумовлює прийняття нових кримінальних та кримінально-процесуальних норм, реформування судових та правоохоронних органів, а також наукового та методичного забезпечення боротьби зі злочинністю. Цьому безпосередньо сприяє наявність комп ютерної та організаційної техніки, сучасних засобів зв язку, відео- і звукозапису, поширення можливостей експертних досліджень та залучення спеціалістів на досудовому слідстві і в суді за умов належної організації використання новітніх технологій.
Одним з найбільш важливих та принципових положень у здійсненні правосуддя в нашій державі є встановлення істини при судовому розгляді кримінальних справ, яке неможливе без законодавчо врегульованого процесу доказування по кожній справі в суді. Основним змістом діяльності на будь-якій стадії кримінального процесу є робота з доказами. Доказування, як лейтмотив кримінального судочинства, перебуває під постійною увагою науковців та практиків, є об єктом наукових досліджень, а здобутки цієї праці, в свою чергу, збагачують практику судових та правоохоронних органів. Разом з тим, будь-які найнадійніші й найсучасніші засоби не призведуть до належного результату, якщо будуть використовуватися професійно непідготовленою людиною. Тому вагоме місце у справі забезпечення ефективності роботи судової та правоохоронної систем посідає підвищення професіоналізму персоналу, а визначення шляхів удосконалення підготовки слідчого та суддівського корпусу є одним з першочергових завдань юридичної науки, і, насамперед криміналістики. Сучасний етап розвитку криміналістики характеризується, поряд з іншими напрямками, активним та цілеспрямованим пошуком ефективних шляхів удосконалення слідчої та судової практики на фундаментальній теоретичній основі. Криміналістичні концепції розробляються на базі пізнання сутності та закономірностей науково-технічного прогресу, аналізу результатів його використання для вдосконалення наукових основ розкриття та розслідування злочинів, розгляду кримінальних справ у суді.
Саме в процесі інтеграції знань суспільних, природознавчих і технічних наук формуються нові напрями, творче використання яких відкриває широкі можливості для подальшої оптимізації та підвищення ефективності наукового пошуку в правозастосовчій діяльності. Однак практика свідчить про наявність певного розриву між реальними можливостями науково-технічного потенціалу та сучасним станом роботи з інформацією при доказуванні, особливо на судовому слідстві – окремій частині судового розгляду, який являє собою стадію кримінального процесу. Взаємозв язок процесуальних і криміналістичних аспектів доказування, який витікає з інформаційних закономірностей процесуальних і криміналістичних методів, засобів та способів доказування та заснований на пізнанні цих закономірностей нагально потребує поглибленого вивчення, аналізу та вирішення проблем процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві. Теорія доказування знаходиться на межі наук процесуального права та криміналістики, кожна з яких вивчає її зі своїх позицій, тому комплексний підхід до теорії доказування зумовлює її міждисциплінарний характер і відображає об єктивну інтеграцію наукових знань, що характерне для сучасної науки. Таким чином, традиційні процесуальні питання теорії доказування (поняття доказування, стадії цього процесу, предмет, межі, засоби, суб єкти тощо) повинні розглядатися в сукупності з логічними та психологічними основами, іншими аспектами тактики доказування, та інформаційними процесами, які їх супроводжують. Це зумовлює доцільність дослідження процесу доказування з точки зору взаємозв язку судової, слідчої та експертної діяльності на судовому слідстві.
Цим питанням приділялась значна увага в роботах процесуалістів і криміналістів: Ю.П. Аленіна, Л.Ю. Ароцкера, В.Д. Басая, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, О.Р. Бєлкіна, Т.В. Варфоломеєвої, А.І. Вінберга, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.M. Грошевого, A.Я. Дубинського, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, О.А. Кириченка, І.П. Козаченка, О.Н. Колесніченка, В.П. Колмакова, М.В. Костицького, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Т. Маляренка, Г.А. Матусовського, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, І.В.Постіки, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, О.П. Снігерьова, В.В. Тіщенка, І.Я. Фрідмана, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шуміла та інших вчених-юристів. Тому при підготовці дисертації досліджені наукові праці з кримінального процесу, криміналістики та судової експертизи, філософії права, психології, педагогіки, наукознавства, теорії управління, соціології та використаний особистий досвід автора роботи на посадах слідчого та старшого слідчого ОВС. Але, у зв язку з внесенням ряду змін до чинного кримінально-процесуального законодавства і підготовкою до прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України, є потреба в подальшому поглибленому дослідженні як окремих аспектів так і всього комплексу питань зазначеної вище проблематики з метою використання його результатів в судовій практиці та визначенні шляхів підвищення ефективності кримінально-процесуальної діяльності в цілому. Крім того, питання, що пов язані з доказуванням, настільки значні, що їх дослідження є постійною вимогою часу. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації визначена проблематикою удосконалення діяльності судових та правоохоронних органів, обговорювалась і отримала схвалення на засіданнях кафедри розслідування злочинів факультету підготовки слідчих та криміналістів НАВС України (протокол № 9 від 20 грудня 2001 р.), Вченої ради НАВСУ (протокол № 1 від 29 січня 2002 р.), включена до плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт НАВСУ на 2003 р. (п. 163) і Переліку дисертаційних досліджень з проблем держави та права України, затвердженого Управлінням координації і планування наукових досліджень Академії правових наук України у 2002 р. (№ 740).
Мета і завдання дослідження визначаються необхідністю комплексного міждисциплінарного розгляду та іншими закономірностями наукового пізнання предмету дослідження, принципом єдності теоретичного і практичного підходів до його вивчення.
Визначення мети та завдань дослідження ґрунтується на філософському розумінні зв язку між метою пізнавального процесу та засобами її досягнення, між кінцевим результатом і стадіями дослідження, між загальними, особливими та поодинокими проявами предмета наукового аналізу дисертації.
На підставі цього метою дослідження є визначення науково-обґрунтованих теоретичних положень і розробка відповідних рекомендацій щодо вдосконалення процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві, як на окремому етапі судового розгляду кримінальної справи.
· Виходячи з поставленої мети, в дисертації вирішуються наступні взаємопов язані між собою завдання: виявлення та розмежування процесуальних і криміналістичних особливостей доказування на судовому слідстві; визначення поняття, змісту процесуального забезпечення доказування на судовому слідстві та з ясування його мети і завдань;
· розкриття взаємозв язку криміналістики і теорії доказування та обґрунтування необхідності криміналістичного забезпечення ефективного функціонування процесу доказування на судовому слідстві; виявлення особливостей використання криміналістичних засобів, методів та прийомів при доказуванні на судовому слідстві; визначення поняття, змісту криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві та з ясування його мети і завдань;
· конкретизація місця та ролі сучасного стану забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України; розроблення рекомендацій щодо вдосконалення процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві з метою їх впровадження у діяльність органів суду та у навчальний процес юридичних навчальних закладів.
Об єком дослідження виступають теоретичні засади та практика процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві та практика їх організації і здійснення. Предмет дослідження складають особливості процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України, як окремих видів діяльності, спрямованих на комплексне вирішення правових, організаційних та науково-методичних проблем, що виникають при розгляді кримінальних справ у суді. Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні закони та категорії теорії пізнання. Специфічність мети та завдань дослідження зумовили необхідність використання наступних методів: історичного – при визначенні етапів виникнення, становлення та розвитку процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві як об єкту та предмету наукових досліджень; порівняльного правознавства – при аналізі співвідношення норм чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства України щодо предмета доказування у кримінальному судочинстві, а також норм кримінально-процесуального законодавства країн ближнього та далекого зарубіжжя – при з ясуванні змісту процесуальних норм що регулюють процес доказування на судовому слідстві та розробленні пропозицій по вдосконаленню чинного законодавства; системного – при визначенні місця доказування в системі кримінального процесу; структурно-функціонального – при розгляді процесу доказування та його криміналістичного забезпечення як окремих видів діяльності відповідних суб єктів; формально-логічного – при визначенні предметів процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві шляхом виділення їх з предметів існуючих і вже відомих; соціологічного – анкетування суддів (298 осіб), студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів (107 осіб), вивчення офіційних та бібліографічних джерел – у процесі збирання та накопичення емпіричного матеріалу по темі дослідження; статистичний – при вивченні та аналізі 183 архівних кримінальних справ, анкетуванні суддів з метою оцінки сучасного стану, визначення критеріїв ефективності функціонування та перспектив удосконалення процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві.
Наукова новизна одержаних результатів. Новизна дослідження полягає у тому, що його зміст складають результати комплексного міжгалузевого аналізу широкого кола недостатньо розроблених та дискусійних питань стосовно процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві.
· До числа основних нових наукових положень роботи слід віднести: авторське трактування особливостей процесу доказування на судовому слідстві;
· подальший розвиток проблеми встановлення місця та ролі криміналістики у теорії та практиці доказування, віднесення до спеціальних завдань криміналістики забезпечення доказування на судовому слідстві;
· обґрунтування авторського розуміння сутності та змісту процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві на відміну від наявних його визначень у криміналістичній літературі; пропозиції щодо характеристики і структури, термінологічного апарату та визначення перспектив удосконалення процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві;
· конкретизація визначення предмета криміналістичного забезпечення процесу доказування на судовому слідстві безпосередньо через його складові, а саме: криміналістичні знання, освіту і техніку;
· формулювання цілей та завдань діяльності відповідних суб єктів процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві;
· визначення критеріїв ефективності забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу та основних напрямів щодо його вдосконалення;
Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні автором пропозицій з удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, щодо процесу доказування та використання доказів у кримінальному судочинстві, у розвитку положень теорії криміналістики, які відображають зв язок науки і практики, у розробці конкретних заходів із вдосконалення діяльності судових органів та функціонування системи професійної підготовки відповідних кадрів. Основні положення дисертації є складовими елементами навчальних програм і тематичних планів дисциплін кримінального процесу і криміналістики, спецкурсів “Доказування в досудових стадіях кримінального процесу України”, „Судові стадії кримінального процесу” які викладаються у Навчально-науковому інституті підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ України.
Узагальнені пропозиції та результати дослідження позитивно сприйняті, впроваджені у практичну діяльність судових органів та навчальний процес вищих навчальних закладів юридичного профілю:
· Апеляційний суд Львівської області (акт впровадження №1 від 25.05.2004р.);
· факультету підготовки слідчих Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ України у навчальних програмах з спецкурсів “Доказування на досудовому слідстві”, „Судові стадії кримінального процесу” (акт впровадження від 03.03.2003р.);
· Національної академії державної податкової служби України для підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення занять зі слухачами та курсантами з дисципліни „Кримінальний процес” (акт впровадження від 18.03.2004р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним комплексним дослідженням і являє собою особистий здобуток дисертанта. У дисертації при висвітленні окремих питань використані спільні наукові праці, які супроводжуються обов язковим посиланням на співавторство з зазначенням конкретного особистого внеску. В опублікованій в співавторстві з Ієрусалимовим І.О. статті „Важливий фактор забезпечення слідчої спеціалізації при підготовці фахівців” (загальний обсяг – 0,3 д.а., особистий внесок здобувача – 0,2 д.а.) дисертант підготував огляд літератури та сформулював рекомендації щодо вдосконалення криміналістичної підготовки фахівців слідчої спеціалізації. У спільній з І.О.Ієрусалимовим тезі доповіді „Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України” (заг. обсяг – 0,2 д.а., особ. внесок – 0,17 д.а.) здобувачем визначені і розмежовані вказані види забезпечення, розглянутий їх вплив на доказування при судовому слідстві. Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорено на засіданнях кафедри розслідування злочинів та міжкафедральному семінарі Національної академії внутрішніх справ України. Результати роботи доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції „Теорія та практика судової експертизи і криміналістики” (Харків, червень 2002 р.) та Регіональному круглому столі „Актуальні проблеми кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування” (Хмельницький, лютий 2003 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей, 4 з яких у провідних фахових виданнях, 2 тези доповідей у збірниках наукових праць за результатами науково-практичних конференцій, а також навчальна програма підготовки фахівців слідчої спеціалізації „Судові стадії кримінального процесу”.
1. Судові стадії кримінального процесу: Навч. прогр. підготов. фахівців слідчої спеціалізації / Уклад.: І.О.Ієрусалимов, В.І.Моргун, О.І.Чучукало. – К.: Наук. світ, 2002. – 33 с. (особистий внесок здобувача – 60%).
2. Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування у кримінальному судочинстві: актуальні проблеми // Право України. – 2002. – №10. – С.53-55.
3. Важливий фактор забезпечення слідчої спеціалізації при підготовці фахівців // Право України. – 2002. – №12. – С.78-82 (в співавторстві з І.О. Ієрусалимовим, особистий внесок здобувача – 70%).
4. Вплив змагальності і диспозитивності на криміналістичне забезпечення судового слідства // Право України. – 2003. – №5. – С .71-74.
5. Деякі теоретичні та правові аспекти поняття техніко-криміналістичного забезпечення судового слідства // Право України. – 2004. – №1. – С. 67-70. Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – Харків, 2002, вип.2. – С.110 (в співавторстві з І.О.Ієрусалимовим, особистий внесок здобувача – 80%).
6. Вплив загальних умов судового розгляду на криміналістичне забезпечення судового слідства // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування. – Хмельницький, 2003. – С.234.
Структура роботи обумовлена колом досліджуваних проблем і включає: зміст, вступ, три розділи, шість підрозділів, висновки до кожного розділу та загальний висновок (148 сторінок), список використаних джерел у кількості 301 праці (на 26 сторінках) і додатки (30 сторінок). Загальний обсяг – 204 сторінки.
| 
