|
Актуальність теми дослідження. Утвердження України як правової, соціальної, демократичної держави, що ставить своїм завданням забезпечення прав і свобод людини, вимагає з ясування та вирішення завдань багатьох проблем правового забезпечення суспільних відносин в умовах переходу до ринкової економіки. При цьому важливе значення має проблема зовнішнього виразу правових норм вітчизняного права, серед яких суттєво підвищилась роль законів як актів вищої юридичної сили та відбулося зниження питомої ваги підзаконних актів, що приймаються на виконання законів.
Особливої актуальності у зв язку з цим набула проблема ієрархії та взаємозалежності форм права. Конституційне положення про верховенство її норм і законів на всій території України (ч. 2 ст. 8) визнається основним стрижнем політики, спрямованої на забезпечення державної цілісності і єдності правового простору нашої держави. Чимало не вирішених проблем існує також стосовно форм трудового права. Традиційними формами цієї галузі є: Конституція та закони України, Укази Президента, постанови та розпорядження уряду, нормативні акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, акти локального характеру, включаючи колективні договори. Для багатьох спеціалістів у сфері праці та трудових відносин, вчених та практиків, цей перелік зберігається без змін у період переходу від планової економіки до ринкової. Проте життя йде вперед, відбуваються зміни у сфері суспільної організації праці, розширюється міжнародне співробітництво, зростає питома вага договірного регулювання, а отже з являються нові форми права. Усі ці нові чинники зумовлюють необхідність дослідження даної проблеми.
Кожна правова система на певному етапі свого розвитку мала свої власні форми права. З розвитком державності форми права змінювалися і трансформувалися за своїм зовнішнім виразом, пройшовши від санкціонованого звичаю до системи найрізноманітніших нормативних документів.
Аналіз форм права дає простір для вивчення можливостей удосконалення правотворчості, систематизації законодавства та вияву у ньому прогалин. В радянському правознавстві проблемі форм (джерел) права значну увагу приділяли такі відомі вчені, як М.Г. Алєксандров, С.С. Алєксєєв, А.І. Денисов, Л.С. Зивс, С.А. Іванов, Д.А. Керимов, С.Ф. Кечекьян, А.В. Міцкевич, П.О. Недбайло, О.О. Піонтковський, А.С. Піголкін, І.С. Самощенко, Ю.А. Тихомиров, О.Ф. Шебанов та інші. На сьогодні ця проблема продовжує хвилювати багатьох вчених як в Україні, так і за рубежем. Значний внесок у розвиток форм сучасного трудового права України зробили Н.Б. Болотіна, В.С. Венедиктов, Г.С. Гончарова, В.Я. Гоц, В.В. Жернаков, І.В. Зуб, Д. Карпенко, Р.І. Кондратьєв, О.М. Костюк, Л.І. Лазор, А.Р. Мацюк, П.Д. Пилипенко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева та ін.
Віддаючи належне усім дослідникам цієї проблеми відзначимо, що динамічність розвитку трудового законодавства на теперішній час вимагає належного теоретичного обгрунтування наявності тих чи інших форм трудового права, їх юридичних властивостей.
Актуальність зазначеної проблеми зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження “Форми трудового права України: сутність, класифікація, тенденції розвитку” здійснено за планом наукових досліджень юридичного факультету і кафедри трудового, аграрного та екологічного права Волинського державного університету імені Лесі Українки у відповідності з науковими програмами, затвердженими Академією правових наук України.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження проблеми форм трудового права. На основі аналізу наукових досліджень теорії права та науки трудового права, нормативно-правових актів України та практики укладення колективних договорів і угод ставиться за мету визначити юридичну природу форм трудового права, з ясувати їх властивості та ознаки, окреслити роль і місце кожної з них у регулюванні трудових та тісно пов язаних з ними суспільних відносин для подальшого вдосконалення трудового законодавства України та правозастосувальної практики.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні завдання:
– розкрити сутність та зміст основних юридичних категорій, які характеризують форми права, та визначити особливості їх прояву у трудовому праві;
– дослідити співвідношення понять “форма права” і “джерело права”;
– виділити юридичні ознаки форм трудового права;
– окреслити коло форм трудового права та класифікувати їх за окремими видами;
– визначити місце і роль нормативно-правових актів як форм трудового права;
– з ясувати сутність міжнародного договору та показати його значення у забезпеченні трудових та пов язаних з ними відносин;
– розкрити значення децентралізованих нормативно-правових актів у регулюванні трудових відносин на рівні підприємств, установ, організацій;
– дослідити рівні договірного регулюванні у трудовому праві та визначити його зовнішні форми.
Об єкт та предмет дослідження. Об єктом дисертаційного дослідження є законодавче закріплення та наукове обгрунтування сутності форм трудового права.
Предметом дисертаційного дослідження є визначення юридичних ознак форм трудового права в сучасних умовах.
Методологічну основу дослідження складають базові науково-теоретичні положення, загальноприйняті юридичною наукою та наукою трудового права. При написанні дисертації використовувались системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-логічний та інші загальнонаукові та спеціальнонаукові методи пізнання. Основні висновки та положення, що містяться в роботі, грунтуються на аналізі норм Конституції України, трудового законодавства та законодавства інших галузей права, досягненнях загальнотеоретичної юридичної науки, науки трудового права та інших галузей права.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації полягає у комплексному дослідженні юридичних властивостей форм трудового права за сучасних економічних умов, визначенні та обгрунтуванні юридичних ознак форм трудового права, з ясуванні сутності кожної форми трудового права і виробленні пропозицій щодо їх застосування. В роботі вперше на дисертаційному рівні проведено дослідження міжнародного договору як нормативно-правового акта.
У відповідності з метою та завданнями дослідження на захист виносяться такі основні положення, пов язані з науковою новизною:
1) окреслено об єктивні критерії розмежування загальнотеоретичних понять “форма права” та “джерело права”. Джерелами права є причини, умови та інші чинники, що спонукають до встановлення норм права. Форма права – документальне вираження внутрішнього змісту правових норм, завдяки якому останні стають правом позитивним;
2) визначено поняття “форма трудового права”, яке найбільш повно відображає сутність галузевих правових норм, що покликані регулювати трудові та пов язані з ними відносини у сфері найманої праці;
3) вперше в основу класифікації форм трудового права покладено метод правового регулювання. Внаслідок цього обгрунтовано переваги застосування децентралізованих правових норм серед інших форм трудового права для ефективного забезпечення трудових відносин в умовах ринкової економіки;
4) обгрунтувано поділ системи нормативно-правових актів трудового права на три структурні утворення: вертикальну (ієрархічну), горизонтальну (галузеву) та загальну (національну), що може мати вирішальне значення для ухвалення нового Трудового кодексу України, та визначено співвідношення між ним і спеціальними законами, які приймаються для регулювання трудових відносин певних категорій працівників;
5) вперше пропонується вважати міжнародно-правовий договір, якому надано імперативних ознак відповідним актом Верховної Ради України – нормативно-правовим актом централізованого законодавства. У сфері трудового права такий підхід означатиме посилення гарантій трудових прав найманих працівників, оскільки Конвенції та Рекоментації МОП мають на меті передусім соціальний захист останніх;
6) обгрунтувано критерії розмежування локальних правових норм на імперативні і договірні. При цьому доведено доцільність розширення в умовах ринкової економіки прав роботодавців ухвалювати одноособові (імперативні) локальні правові акти з метою досягнення максимальних можливостей для конкретизації централізованих норм трудового законодавства стосовно до умов окремих підприємств;
7) вперше на дисертаційному рівні обгрунтовано необхідність укладення колективного договору найманих працівників з роботодавцем фізичною особою, за умови, що останній використовує працю щонайменше п яти найманих осіб.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дисертаційного дослідження мають теоретичне та прикладне значення. Викладені у дисертації узагальнення, висновки і пропозиції можуть бути використані для майбутніх наукових досліджень в науці трудового права та інших галузевих і загальнотеоретичних правових науках, при викладанні курсу “Трудове право України”, при підготовці навчальних посібників і підручників, довідкової та методичної літератури.
Окремі висновки та пропозиції можуть бути враховані при підготовці нової редакції Кодексу України про працю та внесенні змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані при обговоренні дисертації на кафедрі трудового, аграрного та екологічного права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Основні висновки і положення дисертації доповідалися автором на регіональних наукових конференціях “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 1999, 2000, 2001, 2002) та наукових конференціях викладачів і студентів юридичного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003).
Результати дослідження дисертант використовує при проведенні лекційних і семінарських занять для студентів юридичного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у п яти наукових статтях провідних фахових видань України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків та переліку використаних джерел. Обсяг дисертації – 7,6 авторських аркушів (183 стор.), перелік використаних джерел – 218 найменування.
| 
