|
Дисертаційне дослідження присвячено систематичному аналізу правового регулювання однієї із основних категорій податкового права – податкового обов язку, визначенню на теоретичному й законодавчому рівнях як її поняття в цілому, так й її складових. В окремій науковій роботі такого аналізу не провадилося, що й зумовило вибір теми дослідження. Актуальність теми дослідження. Процес гармонізації національного законодавства, що регулює сферу оподаткування, з відповідними нормами Європейського Союзу – необхідний крок для подальшого розвитку України. Він виступає одним із запланованих заходів, які зможуть наблизити її до повномасштабного інтеграційного входження в Європейське співтовариство. Це дозволить створити функціонуючу на відповідному рівні базу законодавства, що належним чином служитиме існуючим демократичним підвалинам держави, що розвиваються та насамперед утвердженню принципу верховенства права.
Правове регулювання сфери оподаткування з урахуванням її важливості для функціонування й діяльності як держави, так і окремих її органів, організацій та установ можна віднести до найважливіших проблем соціального, економічного й політичного життя суспільства. Це визначається тим, що для здійснення покладених на державу завдань і функцій, необхідно мати в розпорядженні відповідну і, що найголовніше, достатню кількість грошових коштів, акумульованих у певних фондах. Без цього неможливо уявити нормальну, демократичну та економічно стійку державу. Формування таких фондів можливо шляхом постійних та своєчасних надходжень грошових ресурсів від податкових платежів у бюджети держави. Фінансова діяльність держави по стягненню обов язкових платежів з платників податків і зборів спрямована в першу чергу на вирішення складного й об ємного завдання – закріплення обов язків і прав платників податків, яке б гарантувало своєчасне й повне виконання конституційного обов язку по сплаті законно встановлених податків, зборів та інших обов язкових платежів. Чітке вирішення зазначеної проблеми дозволяє державі одержати від зобов язаних суб єктів необхідні їй кошти і як наслідок – реалізовувати покладені на неї функції. Для цього потрібно чітке визначення як правової природи, і складових, які містить категорія „податковий обов язок”. Крім того, існує гостра необхідність у детальному законодавчому закріпленні цього правового явища, що забезпечить платежі для формування фондів грошових коштів, у першу чергу Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Шляхи розв язання позначених теоретичних і практичних проблем виступають пріоритетними в запропонованому дисертаційному дослідженні. Вивчення правових аспектів регулювання виникнення, зміни і припинення податкового обов язку, покладеного на платників податків і зборів, безпосередньо пов язано із загальними проблемами податкового права – такими, як компетенція органів, уповноважених державою на управління в галузі оподаткування, податкові правовідносини, правовий статус платників податків і зборів, забезпечення обов язку по сплаті податків і зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства.
Актуальність дисертаційної роботи зумовлена також необхідністю підвищення ефективності правового регулювання сфери оподаткування з погляду наповнення бюджетів усіх рівнів. Останнім часом питання аналізу податкового обов язку як системоутворюючої категорії й безпосередньо податкового обов язку платників податків і зборів знаходяться у сфері уваги дослідників. Йдеться насамперед про А.В. Бризгаліна, В.І. Гурєєва, Д.А. Кобильніка, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, М.О. Перепелицю, С.Г. Пепеляєва, Н.І. Хімічеву. Найчастіше в сучасних дослідженнях розглядувана нами проблема розроблялася вченими в рамках аналізу загальних питань фінансового права, деталізації й регулювання податкових правовідносин. Значний внесок у розробку проблеми зробили: Д.В. Вінницький, Л.К. Воронова, О.Ю. Грачова, В.В. Гриценко, О.О. Дмитрик, І.Н. Ілюшихін, М.В. Карасьова, М.І. Піскотін, Ю.А. Ровинський, Н.І. Хімічева, С.Д. Ципкін. У дослідженні були використані також й праці учених з теорії держави та права, адміністративного права, а саме: Н.Г. Александрова, С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, Л.Д. Воєводіна, В.М. Горшеньова, С.Ф. Кечек яна, А.В. Малько, В.В. Лазарєва, А.Е. Лунева, Б.М. Семененко, Р.Й. Халфіной, В.М. Хропанюка, І.Б. Шахова. Певний вплив на роботу мали наукові дослідження з проблем цивільного права М.М. Агаркова, С.Н. Братуся, О.С. Йоффе, А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого, Є.О. Харітонова, що в сукупності й склали науково-теоретичні підвалини дисертаційного дослідження. Таким чином, дослідження основних проблем правового регулювання категорії “податковий обов язок” мали деяку історію розробки в теорії фінансового й податкового права. Але що стосується правового регулювання виникнення, зміни і припинення податкового обов язку, покладеного на платника податків і зборів, визначення складових цієї категорії і тим більше їх класифікації, то наукові розробки й дослідження обраної теми знаходяться на первинному етапі і на сьогодні можна згадати лише окремі з них, що стосуються податкового обов язку взагалі [37; 38; 49; 79] . Загального ж аналізу категорії “податковий обов язок платників податків і зборів”, класифікації її складових в Україні ще не було. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 грудня 2001 року (протокол № 7). Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою: „Права людини і проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування” № 0186.0.070865.
Мета і задачі дослідження. Метою є визначення дефініції податкового обов язку, що покладається на платника податків і зборів, вивчення й характеристика всієї сукупності складових розглядуваної категорії, їх класифікація та аналіз у динаміці. Також метою виступає наукове пояснення похідного характеру податкових обов язків платників в податкових правовідносинах від конституційного податкового обов язку, закріпленого в статті 67 Конституції України. Відповідно до зазначеної мети в роботі були поставлені наступні завдання:
– розглянути категорію „податковий обов язок”, який покладається діючим законодавством на платників податків і зборів;
– визначити дефініцію „податковий обов язок платників податків” і поняття кожної з її складової;
– з ясувати поняття обов язку по: веденню податкового обліку і податкової реєстрації, сплаті податків і зборів та податкової звітності ;
– розробити підстави класифікації складових податкового обов язку;
– проаналізувати складові досліджуваної категорії, а саме: обов язок по веденню податкового обліку і податкової реєстрації, по сплаті законно встановлених податків і зборів, по податкової звітності з погляду їх виникнення, зміни і припинення;
– виявити істотні риси кожної складової досліджуваного правового явища;
– сформулювати конкретні пропозиції по впорядкуванню й законодавчому закріпленню категорії податковий обов язок та його складових у чинному законодавстві. Об єктом дисертаційного дослідження виступають суспільні відносини у сфері правового регулювання виникнення, зміни та припинення податкового обов язку, його місця і призначення в податкових правовідносинах. Предметом дослідження є норми податкового права, які регулюють виникнення, зміну і припинення податкового обов язку платників податків і зборів. Аналіз провадиться у рамках загальнородової, системоутворюючої категорії „податковий обов язок”. В роботі послідовно провадиться класифікація складових податкового обов язку платників; вони досліджуються як у сукупності та взаємозв язку, так і окремо кожне із них. Усі складові цього правового явища, розглядаються у динаміці: від виникнення до моменту припинення. Питання, пов язані з податковим обов язком органів, уповноважених державою на управління сферою оподаткування, тобто з їх компетенцією, не ввійшли до предмета дисертаційної роботи, тому що вони, на наш погляд, заслуговують окремого вивчення.
Методи дослідження. Методами є сукупність наукових принципів і прийомів наукового пізнання, що ґрунтуються на вимогах усебічного, об єктивного й повного аналізу правових явищ. З огляду на специфіку теми, мету й завдання в роботі застосовувалися відповідні методи дослідження. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання виступає домінуючим, формулює основні вимоги до визначення сутності досліджуваних явищ громадського життя; завдяки йому комплексно досліджуються проблеми правового регулювання категорії податковий обов язок, передусім обов язок платника. Метод порівняльно-правового аналізу використовувався при характеристиці іноземного (російського) податкового законодавства і з ясування схожих базових понять у теорії податкового права, як то: податковий обов язок, його складових; методи моделювання і прогнозування – при розробці пропозицій щодо шляхів удосконалення таких понять, як обов язок по податкової реєстрації, податковий облік, обов язок по сплаті податків і зборів, податкова звітність платників податків і зборів; історико-правовий – при проведенні аналізу розвитку категорії податкового обов язку; формально-юридичний – в аналізі чинного законодавства, що регулює сферу оподаткування; структурний – для дослідження взаємозв язку і взаємозалежності складових податкового обов язку платників податків і зборів; системний – для класифікації складових податкового обов язку; логічний – при тлумаченні норм права.
Наукова новизна роботи визначається як самою постановкою теми роботи, так і тим, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням правового регулювання виникнення, зміни і припинення податкового обов язку, покладеного на платника податків відповідно до діючого законодавства.
Елементи наукової новизни містяться в наступних положеннях:
1. Уперше сформульовано поняття системоутворюючої категорії „податковий обов язок”, під якою розуміється – передбачений спеціальними законами обов язок суб єктів податкових правовідносин як по реалізації компетенції уповноваженими державою особами, так і обов язок платників податків по: обліку (податкової реєстрації), сплаті та звітності.
2. Вперше охарактеризовано розмежування дії податкового обов язку в цілому та дії його складових. Якщо за загальними підставами податковий обов язок орієнтований на майбутній час, то звітність передбачає дії по аналізу минулого часу, який передує складанню податкових звітів.
3. Наведено авторську аргументацію обґрунтування підстав розвитку податкового обов язку платника, який базується виключно на нормі закону у взаємодії з певним юридичним фактом, а також кожного з його складових.
4. Обґрунтовано розмежовування податкового обов язку як певної сталої категорії (переважно набору вимог до правил поведінки осіб) та податкового обов язку як сукупності динамічних дій з реалізації податкової правосуб єктності. По-новому дано поняття податкового обов язку платника податків і зборів під яким розуміється обов язок кожного (платника) сплачувати у відповідний бюджет або державний цільовий фонд у повному обсязі й у встановленому законом порядку (способом), й у відповідні терміни суму податку або збору (податкового зобов язання), що забезпечується державним примусом. Вперше визначено зміст та сутність податкового обов язку. Під сутністю обов язку розуміється необхідність певної поведінки, а під змістом – конкретні належні дії. По-новому характеризується зміст права вимоги у податковому праві, яка принципово відрізняється від цивільно-правового типу, перш за все, своїм імперативним змістом. У податковому праві вимога є тільки в уповноваженої сторони, тоді як у зобов язаної сторони право вимоги відсутнє. В-новому аспекті характеризуються особливості відповідальності, щодо збитків, які заподіяні неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби. В цьому випадку необхідно розробити механізм солідарної відповідальності, коли відшкодування буде здійснюватись за рахунок: (а) коштів бюджету, куди надійшли кошти в наслідок неправомірних дії; (б) відповідних фондів коштів державної податкової інспекції, посадовими особами якої були прийняті ці рішення; (в) коштів посадової особи, яка прийняла таке рішення. Запропоновані зміни до законодавчих актів, що регулюють як поняття й особливості податкового обліку, шляхом прийняття спеціального закону, що передбачав би види реєстрів та повноваження органів, які їх ведуть, а також підстави обов язкової реєстрації осіб, як платників податків і зборів.
Рекомендовано авторський варіант редакції проектів статей Закону України „Про систему оподаткування”, що визначають поняття податкового обов язку та його складових. Практичне значення отриманих результатів зумовлюється актуальністю й новизною висвітлених у дисертації проблем, а також пропозиціями щодо їх як найшвидшого вирішення. Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть бути застосовані у правотворчій сфері при підготовці проекту Податкового кодексу України і спеціальних податкових законів. У науково-дослідницькій роботі можуть послужити підґрунтям для подальшого вивчення проблем і вдосконалення процедур податкового обліку та звітності, для класифікації податкових обов язків за окремими видами податків і зборів, окремими типами платників таких податків та інших інститутів податкового права, наприклад, фінансового контролю або відповідальності за порушення податкового законодавства. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці розділів підручників і наукових посібників з курсів „Фінансове право” й „Податкове право”, а також при викладанні зазначених дисциплін.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні наукові положення й висновки дисертаційного дослідження, а також практичні рекомендації щодо вдосконалення податкового законодавства України викладені дисертантом у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях: „Проблеми розвитку юридичної науки в новому сторіччі” в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (25-26 грудня 2002р.), „Бюджет і фінансовий контроль у державному управлінні” в Національній академії державного управління при Президенті України (27 листопада 2003р.), „Нове законодавство України і питання його застосування” в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (26-27 грудня 2003р.).
Публікації. Ключові й окремі наукові положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 5-ти публікаціях: 3 наукові статті у фахових виданнях та 2 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою й характером завдань дослідження, у тому числі авторською концепцією. Робота складається зі вступу, двох розділів, що поєднують 5 підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, списку використаної літератури (162 найменування). Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить – 182 сторінки.
|
