|
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Протягом останніх десятиліть у розвитку світової економіки домінують процеси поглиблення інтернаціоналізації та глобалізації господарського розвитку, що зумовлює зміну обсягів і характеру руху факторів і результатів виробництва, а також процеси гармонізації правового регулювання суспільних відносин та зближення правових систем. За таких умов підприємницька діяльність юридичних осіб не обмежується територією однієї держави, а кількість юридичних осіб - суб єктів зовнішньоекономічної діяльності постійно збільшується.
Світовий досвід свідчить про те, що країни з перехідною економікою не здатні вийти з економічної кризи без залучення та ефективного використання іноземних інвестицій, які здійснюються прямо чи опосередковано корпоративними структурами. Такі структури не тільки забезпечують доступ до сучасних технологій, моделей корпоративного управління та ведення бізнесу, але й динамізують ринки товарів і послуг та формують конкурентне середовище. Окрім того, вони підтримують національного товаровиробника, оскільки надають початковий капітал для ведення спільної діяльності з українськими партнерами.
У зв язку з розбудовою в Україні ринкової економіки завдання законодавця та юридичної науки полягає у формуванні правової основи для ефективного використання потенціалу іноземних компаній. Перевага України полягає в тому, що вона має всі умови для створення власної моделі правового регулювання відносин з іноземним елементом, оскільки в неї є об єктивна можливість уникнути типових помилок, запозичити позитивний світовий досвід у сфері регулювання відносин за участю іноземних компаній, пристосовуючи його до особливостей національних економічної, правової, політичної та інших сфер суспільного життя. Тому, дослідження законодавства, правозастосовчої практики та наукових напрацювань провідних постіндустріальних країн, а також міжнародних інституцій, у сфері правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах має велике значення.
Вихід України на міжнародний рівень як суверенної держави привернув до неї увагу корпоративних структур, що акумулюють значні фінансові ресурси, а отже мають потенціал для інвестування цих коштів в українську економіку. Однак, нестабільність національного законодавства, яке могло би гарантувати захист іноземного капіталу, не дозволяє таким структурам розгорнути повною мірою діяльність на території України. На відміну від таких великих та відомих у світі структур, єдиною метою невеликих іноземних компаній при інвестуванні в українську економіку переважно є швидке збагачення, що не сприяє економічному розвитку держави. Недосконалість законодавчої бази не лише позбавляє Україну можливості залучити до своєї економіки якісний іноземний капітал, але також сприяє переходу "в тінь" українських підприємницьких структур. Унаслідок цього українські компанії мають менше можливостей співпрацювати з іноземними компаніями та брати участь у подальшому розвитку міжнародного співробітництва на рівні юридичних осіб. Враховуючи нестабільність нормативно-правової бази України та недостатність регламентації відносин "з іноземним елементом", нагальною є потреба вироблення основних теоретичних положень, визначення практичних проблем та розроблення рекомендацій по вдосконаленню національного законодавства в сфері правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах. Окрім того, у вітчизняній юридичній науці майже не приділяється увага дослідженню іноземного законодавства, яке регламентує участь іноземних компаній у цивільних правовідносинах. З іншого боку, постійно зростає зацікавленість українських підприємств у поширенні своєї діяльності за межі України, де вони розглядаються як іноземні юридичні особи з точки зору іноземного права. Отже, актуальність дослідження проблеми правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах у порівняльно-правовому контексті не викликає сумнівів.
Ступінь дослідженості теми дисертації. У вітчизняній юридичній науці не проводилося всебічне порівняльно-правове дослідження особливостей правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах. Хоча окремі форми участі (наприклад, акціонерні товариства, постійні представництва, дочірні підприємства нерезидентів, договори про спільну діяльність, концесійні договори тощо) були предметом досліджень та обговорювалися в ряді наукових та науково-популярних публікацій, загалом можна констатувати відсутність достатньої уваги української юридичної науки до всебічного порівняльно-правового висвітлення цієї теми.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертації є складовою науково-дослідної роботи кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема в зв язку з розробкою теми "Формування механізму реалізації і захисту прав та свобод громадян в Україні” № 01БФ042-01. Об єктом дисертаційної роботи є нормативно-правові акти України, Російської Федерації, ФРН, Франції, США та Канади, що регламентують участь іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах, а також практика їх застосування. Предметом дисертаційного дослідження є цивільно-правові відносини, що складаються за участю іноземних юридичних осіб.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз особливостей правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах за законодавством України, Російської Федерації, ФРН, Франції, США та Канади, а також способів захисту прав і законних інтересів іноземних компаній, а також наведення теоретико-методологічної аргументації та вироблення науково обґрунтованих пропозицій щодо подальшого вдосконалення та уніфікації національного законодавства в цій сфері. Зазначена мета зумовлює вирішення наступних головних завдань: (1) уточнення основних понять і категорій цивільного та міжнародного приватного права, що використовуються в сфері правового регулювання участі іноземних компаній у цивільних правовідносинах; (2) здійснення порівняльно-правового аналізу особливостей правової регламентації участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах відповідно до законодавства України, Російської Федерації, ФРН, Франції, США та Канади; (3) визначення поняття та обсягу цивільної правосуб єктності іноземних юридичних осіб на підставі аналізу законодавства досліджуваних країн; (4) визначення поняття та дослідження правового механізму переведення юридичними особами свого доміцилію до інших країн та вироблення рекомендацій по запровадженню відповідного інституту в Україні; (5) визначення особливостей та сутності організаційно-правових форм участі іноземних корпоративних інвесторів у цивільних правовідносинах в Україні, Російській Федерації, ФРН, Франції, США та Канаді; (6) дослідження способів захисту прав і законних інтересів іноземних юридичних осіб у національних юрисдикційних органах та юрисдикційних органах третіх країн, а також у спеціалізованих міжнародних установах; (7) розробка практичних рекомендацій стосовно вдосконалення законодавства України в сфері правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах.
Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання суспільних відносин, явищ та процесів із системно-структурним підходом до вивчення матеріалу, поєднаний із синтезом та системним аналізом правових понять і категорій та іншими методами наукового дослідження, а також порівняльно-правовий, формально-логічний, ретроспективний та інші інструменти наукового аналізу. Зокрема, діалектичний метод використовується для аналізу становлення законодавства, що регламентує участь іноземних компаній у цивільно-правових відносинах. Аналіз законодавства та правозастосовчої практики інших держав у сфері регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах здійснюється за допомогою порівняльно-правового методу. Такі методи наукового дослідження як синтез та системний аналіз застосовуються з метою уніфікації правових понять та категорій, що використовуються в досліджуваних країнах, а також для визначення сучасних тенденцій у розвитку законодавства провідних країн у сфері регулювання участі іноземних компаній у цивільних правовідносинах, а також для формулювання пропозицій із імплементації певних положень у законодавство України.
Теоретичною основою дослідження та зроблених у дисертації висновків послужили роботи вітчизняних та російських науковців, зокрема Л.П. Ануфрієвої, А.В. Асоскова, М.М. Богуславського, В.І. Борисової, В.Г. Варнавського, М.І. Данилькевича, О.В. Дзери, Г.К. Дмитрієвої, А.С. Довгерта, І.М. Завійського, Д.В. Задихайла, В.В. Залеського, В.П. Звєкова, О.С. Іоффе, В.І. Кисіля, А.А. Конопляника, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, М.І. Кулагіна, Л.А. Лунца, В.В. Луця, О.Л. Маковського , Б.К. Малишева, О.Ю. Мельника, О.О. Мережка, А.В. Міцкевича, І.А. Покровського, М.К. Сулейменова, М.Ю. Тихомирова, Г.С. Фединяк, Є.О. Харитонова, О.В. Щербини та інших дослідників. У процесі роботи використовувалися наукові та аналітичні праці зарубіжних авторів: А. Андерсена, Ф. Арчібальда, У. Батлера, К. Беглі, Б. Бекера, Д. Бенерта, Ф. Бускета, Р. Віталя, А. Вьєндьє, Ш. Вільєр, Гіллена М., Р. Давіда, Д. Детьєна, М. Іссада, К. Катшоу, В. Кнаппа, У. Колвенбаха, Ф. Лефебра, М. Літки, Дж. Макінтоша, Р. Манна, А. Морлок, Х. Фарія, Ф. Опшина, Л. Раапе, К. Реддена, К. Роберта, Б. Треммпла, Д. Уолласа, Б. Чеффінза, Г. Чізмена та інших авторів. Нормативною базою дисертаційного дослідження є цивільні, торгові (в країнах з дуалістичною системою приватного права) та цивільно-процесуальні кодекси досліджуваних країн, закони України, Російської Федерації, ФРН, Франції, США та Канади про господарські (комерційні, підприємницькі) товариства та про інвестиційну діяльність, а також міжнародно-правові документи, зокрема Уніфікований закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж, Нью-Йоркська Конвенція про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, Конвенція про вирішення інвестиційних спорів між державами та громадянами інших держав, Римська Конвенція про право, що застосовується до договірних зобов язань, Європейська Конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж та інші акти. У дисертаційній роботі використані матеріали узагальнень судової практики, зокрема матеріали Верховного суду США, Апеляційного суду Британської Колумбії, Європейського суду, Міжнародного центру з вирішення інвестиційних спорів, Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торговій палаті та інших спеціалізованих міжнародних установ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертаційна робота є одним із перших в Україні порівняльно-правових досліджень участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах, здійснених на підставі аналізу законодавства України, Російської Федерації, ФРН, Франції, США, Канади та практики його застосування. Наукова новизна результатів, одержаних в процесі роботи над дисертацією, конкретизується в наступних основних теоретичних положеннях:
1. На сучасному етапі реформування приватного права України з метою уніфікації підходів до визначення правових понять та категорій пропонується використовувати тільки поняття “особистий закон (статут)” для визначення правового статусу юридичної особи. 2. У роботі детально аналізується інститут перенесення доміцилію юридичної особи, який автором визначається як переведення компанії за межі юрисдикції, відповідно до законодавства якої вона набула статусу юридичної особи, без необхідності її ліквідації в цій юрисдикції.
3. Можливість перенесення компанією свого доміцилію закордон є додатковим стимулом для іноземних юридичних осіб при інвестуванні в країни з нестабільною економічною, політичною та правовою системами. Отже, з метою заохочення іноземного інвестування пропонується запровадити в Україні інститут перенесення доміцилію юридичної особи. Оптимальним варіантом є законодавче закріплення права переносити доміцилій як з України, так і до неї, при цьому порядок, умови та термін такого перенесення повинні бути чітко регламентовані законодавцем.
4. При запровадженні в Україні інституту перенесення доміцилію юридичної особи доцільно запозичити таку правову модель, згідно з якою "переведена" компанія буде вважатися суб єктом права одночасно двох юрисдикцій: право попередньої юрисдикції регулюватиме всі питання, пов язані з правовим статусом юридичної особи, а всі аспекти фінансово-господарської діяльності “переведеної” компанії в новій юрисдикції входитимуть до сфери правового регулювання цієї нової юрисдикції. 5. На підставі порівняльно-правового аналізу законодавства досліджуваних країн сформульовано визначення дочірньої компанії, відповідно до якого дочірньою компанією визнається юридична особа, контроль за управлінням та діяльністю якої здійснюється іншою (материнською) юридичною особою в силу володіння нею більшістю голосів у дочірній компанії або згідно з укладеним між ними договором про підпорядкування. 6. Враховуючи фактичну залежність дочірньої компанії від материнської, обґрунтовується доцільність запровадження солідарної відповідальності материнської компанії з дочірньою за угодами, укладеними останньою з метою виконання обов язкових для неї вказівок материнської компанії, та субсидіарну відповідальність головної компанії за боргами дочірньої у випадку її банкрутства з вини материнської компанії.
7. З метою захисту інтересів акціонерів та кредиторів акціонерного товариства члени його виконавчого органу повинні нести солідарну відповідальність за шкоду, спричинену товариству, якщо така шкода виникла внаслідок рішення виконавчого органу, та вони проголосували за прийняття такого рішення.
8. Виходячи з основного призначення статуту як документу, який юридично індивідуалізує господарське товариство як суб єкта права, самостійного та конкретно визначеного учасника цивільного обороту, випливає відкритий, публічний характер статуту. У зв язку з цим обґрунтовується доцільність надання третім особам права звернення до відповідного органу державної реєстрації для ознайомлення зі змістом статутів господарських товариств.
9. Світова практика свідчить про поширення на сучасному етапі альтернативного (позасудового) вирішення спорів, що пояснюється рядом причин, які висвітлено в дисертаційний роботі. У зв язку з цим наводяться додаткові аргументи на користь дослідження та розвитку в Україні міжнародного комерційного арбітражу та інших альтернативних засобів вирішення спорів. Наукову новизну дослідження також складають сформульовані та теоретично обґрунтовані рекомендації з удосконалення законодавства України в сфері правового регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах. Оскільки в Україні іноземні юридичні особи функціонують переважно у формі господарського (підприємницького) товариства, в дисертаційній роботі сформульовані пропозиції з удосконалення законодавства про юридичні особи в цілому та господарських (підприємницьких) товариств зокрема, а саме: 1. Обґрунтовується необхідність внесення до спеціального закону, який регулює статус підприємницького товариства, положення, яке би передбачило обов язок голови виконавчого органу акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю в будь-який час надавати на вимогу кожного акціонера (учасника) засвідчені копії річних фінансових звітів, а також актів перевірок будь-яких державних органів, висновків ревізійної комісії та аудитора товариства за останні три роки, а також будь-яких протоколів зборів вищого органу управління товариства.
2. Пропонується виключити із Закону України "Про господарські товариства" 1991 р. ст. 64, яка передбачає можливість виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.
3. Пропонується внести зміни до ст. 148 Цивільного кодексу України, що полягають у наданні учасникам товариства з обмеженою відповідальністю права встановлення в установчому договорі заборони на вихід учасника з товариства протягом визначеного учасниками строку. 4. Обґрунтовується пропозиція доповнити ст. 61 Закону України „Про господарські товариства” 1991 р. положенням такого змісту: „Неналежно скликані збори учасників визнаються дійсними у випадку присутності на них всіх учасників”.
5. Вказується на доцільність надання акціонерам (учасникам) акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю можливості обирати альтернативну структуру управління товариством, а саме передавати функції виконавчого органу управляючому (яким може бути юридична особа). Теоретичне та практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що матеріали дослідження одержані в процесі всебічного порівняльно-правового аналізу регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах на підставі досвіду провідних країн цивільного та загального права, а також окреслюють перспективи розвитку вітчизняної юридичної науки в цій сфері. З метою уніфікації українського законодавства з міжнародними правовими актами та його гармонізації з провідними світовими тенденціями в сфері регулювання участі іноземних компаній у цивільних правовідносинах, сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватися для вдосконалення чинного законодавства України та при розробці нових нормативно-правових актів у цій галузі.
Результати дисертаційного дослідження можуть слугувати матеріалом для подальшої науково-дослідної роботи та використовуватися в навчальному процесі, зокрема при підготовці підручників, навчальних посібників для студентів юридичних вузів та факультетів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою, одним із перших в Україні порівняльно-правових досліджень регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах, здійсненим на підставі аналізу законодавства, правової доктрини та правозастосовчої практики США, Франції, ФРН, Канади, України та Російської Федерації, виконаним на монографічному рівні. В роботі сформульовано теоретичні положення, висновки, рекомендації, що одержані автором в результаті ґрунтовного аналізу наукових та нормативно-правових джерел, а також детального ознайомлення з діяльністю підприємств із іноземними інвестиціями в Україні.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані на наукових конференціях, зокрема 12 квітня 2002 року на науково-практичній конференції студентів та аспірантів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (доповідь на тему "Переведення доміцилію юридичних осіб"), у квітні 2002 року на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми цивільного права та практики його застосування у сучасний період” (доповідь на тему "Поняття та обсяги цивільної правосуб єктності іноземних юридичних осіб за законодавством України"), у листопаді 2002 року на Перших Всеукраїнських юридичних читаннях студентів і аспірантів (доповідь на тему "Правове положення товариства з обмеженою відповідальністю за законодавством України, Франції та ФРН (порівняльно-правові аспекти)"), у квітні 2003 року на науково-практичній конференції студентів та аспірантів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (доповідь на тему "Міжнародний комерційний арбітраж як альтернативний засіб захисту прав та законних інтересів іноземних юридичних осіб (порівняльно-правові аспекти)"). Окремі положення дисертації обговорювалися також на навчальних семінарах “Виконання судових рішень” та “Правове регулювання надання фінансових послуг. Інвестиційна діяльність”, які проводилися відповідно у січні та лютому 2002 року Центром комерційного права, а також на семінарі “Економічні та юридичні аспекти створення та діяльності дочірніх підприємств”, який проводився у лютому 2003 року Міжнародною фінансовою корпорацією.
Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження викладені дисертантом у шести наукових публікаціях, у тому числі в п яти наукових статтях і в тезах доповіді на науковій конференції:
1. Хєда С.М. Переведення доміцилію юридичної особи в кризових ситуаціях.// Науковий вісник Чернівецького університету. – 2001. - Випуск 103. Правознавство. – С. 32-36. 2. Хєда С.М. Правове становище дочірніх підприємств.// Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 4. – С. 65-67.
3. Хєда С.М. Особливості правового становища представництв іноземних компаній в Україні.// Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 5. – С. 37-39.
4. Хєда С.М. Особливості правового положення товариства з обмеженою відповідальністю (порівняльно-правові аспекти).// Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 9. – С. 51-53.
5. Kheda, Svitlana. Foreign Corporate Investing to Ukraine.// UABA Times. The Newsletter of the Ukrainian American Bar Association. - Spring, 2001. - P. 2-4.
6. Хєда С.М. Поняття та обсяг цивільної правосуб єктності іноземних юридичних осіб за законодавством України.// Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. - № 2. – С. 48-50.
Структура дисертації обумовлена метою та характером завдань дослідження. Відповідно до них дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок, у тому числі 23 сторінки - список використаних джерел із 253 найменувань, більше ніж 140 з яких є іноземними джерелами мовою оригіналу.
|
