|
Актуальність теми. В період переходу до надкібернетичного суспільства вільного обміну матеріальними і людськими (гуманітарними) цінностями, життя й існування суспільства в цілому визначається комерцією, оскільки історія його еволюції представлена, по суті, як розвиток у часі по комерційних координатах.
Будь-яка комерційна (економічна) діяльність, не може здійснюватися хаотично, як завгодно і за будь-якими правилами. Вона повинна підкорятися визначеним писаним і неписаним нормам, загальним і спеціальним нормативним актам, у залежності від рівня цивілізації тих, хто їх створював. Одночасно, сучасний розвиток людського суспільства, економічні і соціальні потреби населення визначили розвиток комерційної діяльності в строго організованих і визначених рамках.
Початок процесу переходу до ринкових відносин в економіці України, інших країн колишнього СРСР, нині самостійних незалежних держав, стало здійснюватися в рамках старої законодавчої бази. Такий перехід відбувався в окремих випадках шляхом прийняття нормативних актів, які суперечили принципам вільного підприємництва.
Розвиток економічних відносин в Україні і в інших пострадянських країнах супроводжується як позитивними надбаннями, так і виникненням і розвитком негативних явищ. Особливо характерним для даного періоду розвитку є збільшення кількості злочинів у господарській сфері, які завдають великої шкоди економічній системі держави. Для захисту економіки від злочинних посягань держава використовує різні способи. Одними із найбільш дієвих засобів захисту економічної системи на сьогоднішній день являються засоби кримінально-правової охорони. Останнім часом здійснюються значні зміни в законодавчій системі. Відбувається те, що називається «intronarea legii» - тобто «встановлення закону» шляхом відновлення принципів законності, легітимності і суспільного правосуддя, що зумовлюється визначеними внутрішніми причинами. Це стосується і законотворчості і застосування нормативних актів. Забезпечення конституційних принципів свободи економічної діяльності на основі рівноправності учасників економічних відносин, виникнення (поновлення) національних інтересів у комерційній діяльності і захист споживачів, вимагають адаптації і модифікації деяких кримінально-правових норм для подолання таких видів незаконної діяльності, як недобросовісна конкуренція, легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, а також захисту прав споживачів і т.ін. Ці злочинні посягання завдають шкоди економіці, правам і свободам всіх учасників економічних відносин, порушують нормальне функціонування економічного (господарського) механізму, завдають цим соціальним цінностям і благам істотної шкоди. [1, С. 81] Слід зазначити, що проблема боротьби з економічними злочинами продовжує відноситися до числа недостатньо вивчених. Хоча в Україні, Росії, Республіці Молдова і Румунії проблемам економічної злочинності вчені-фахівці в галузі кримінального права і кримінології завжди приділяли і приділяють велику увагу. Значний внесок у дослідження проблем економічної злочинності в Україні зробили П.П.Андрушко, Л.П.Брич, Ф.Г.Бурчак, П.А.Воробей, І.М.Даньшин, Л.М.Давиденко, О.О.Дудоров, Н.О.Гуторова, О.П.Закалюк, О.Ф.Зелінський, П.С.Матишевський, М.І.Мельник, В.О.Навроцький, М.І.Панов, О.О.Пінаєв, О.Я.Свєтлов, В.В.Сташис, Є.Л.Стрельцов, В.Я.Тацій, М.І.Хавронюк та ін. Проблемам криміналістичних досліджень економічної злочинності присвячені роботи Г.О.Матусовського, П.В.Мельника, С.І.Новікова, О.Г.Кальмана, Г.М.Самілика та інших вчених-правознавців.
В Молдові і Румунії питанням економічної злочинності приділяють велику увагу Ж.Антоніу, М.Басараб, І.Бакану, М.Берча, А.Бодорак, К.Булай, В.Добриною, В.Донгоноз, Г.Дяконеску, Н.Ілієску, М.Іоніке, О.Кожокарул, Н.Коня, Т.Маня, Н.Молдовяну, Д.Сореску та інші вчені.
Серед російських вчених слід назвати Б.В.Волженкіна, О.І.Долгову, Б.М.Леонтьєва, Ю.І.Ляпунова, Н.Ф.Кузнєцову, О.М.Яковлева, П.С.Яні та інших, які значно збагатили науку дослідженням злочинів, учинених в економічній сфері.
Але, ані в Україні, ані в Молдові, Румунії і Росії не проводилися порівняльні кримінально-правові та кримінологічні дослідження економічних злочинів. Водночас такі аспекти проблеми, як система економічних злочинів за законодавством України, Росії, Республіки Молдова і Румунії, оскільки законодавство цих країн побудовано на єдиних принципах кримінального права; суб єкти і суб єктивна сторона економічних (господарських) злочинів за законодавством України, Румунії, Росії і Республіки Молдова, суб єктивні ознаки економічних злочинів; об єктивні ознаки недобросовісної конкуренції за ст. 301 КК Румунії і Законом Румунії № 11/1991; об єктивна сторона ухилення від сплати податків і легалізації (відмивання) доходів за законодавством України, Румунії, Росії і Республіки Молдова, тощо не були висвітлені зовсім, або вивчалися лише побіжно.
Оригінальність і актуальність роботи полягає й у логічній систематизації матеріалу, у фундаментальних висновках, запропонованих для вирішення проблем, пов язаних з недосконалістю чинного законодавства і складнощами застосування деяких норм на практиці.
Вибір теми дослідження був продиктований ще й тим, що існуючі законодавчо-правові механізми захисту економіки держави не відповідають сучасним вимогам, і це становить небезпеку для проведення економічних реформ. Крім того, до останнього часу в Україні не проводились порівняльні дослідження проблем захисту економіки держави кримінально-правовими засобами.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами характеризується тим, що дослідження базується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, що затверджена Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376/2000. Робота виконана в рамках тематики наукових досліджень кафедри кримінального і адміністративного права Одеського національного морського університету на 2000-2005 роки.
Мета і завдання роботи Мета дисертації полягає у визначенні шляхом комплексного порівняльного теоретичного аналізу об єктивних і суб єктивних ознак складів деяких видів господарських (економічних) злочинів за законодавством України, Росії, Республіки Молдова і Румунії і їх систем з тим, щоб виявити можливість запозичення позитивного досвіду цих держав і уникнути в Україні негативних проявів кримінально-правової охорони економічної системи. Для досягнення цієї мети передбачається розв язати такі задачі:
- розглянути ознаки економічної системи держави як об єкта кримінально-правової охорони;
- визначити систему економічних злочинів за законодавством України, Росії, Республіки Молдова;
- дослідити аргументи на користь і проти введення кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні у світлі регламентації юридичних осіб як суб єкта злочину законодавством Республіки Молдова;
- провести порівняльний аналіз суб єктів і суб єктивної сторони економічних злочинів за законодавством України, Росії, Румунії і Республіки Молдова;
- проаналізувати загальні і спеціальні ознаки, що характерізують суб єктів ухилення від оподаткування і легалізації (відмивання) доходів за законодавством України, Росії, Румунії і Республіки Молдова;
- дослідити об єктивні ознаки недобросовісної конкуренції за ст. 301 КК Румунії в Законом Румунії № 11/1991;
- проаналізувати механізм завдання шкоди об єкту кримінально-правової охорони шляхом дослідження ознак об єктивної сторони податкових злочинів і легалізації (відмивання) доходів, зв язок з їх об єктом і предметом за законодавством України, Росії, Румунії і Республіки Молдова;
- на підставі здійсненого порівняльного дослідження запропонувати пропозиції по вдосконаленню законодавства України, Росії, Румунії і Республіки Молдова, що регулює кримінально-правову охорону економічної системи цих країн.
Об єктом дослідження є кримінально-правова охорона економічної системи України, Республіки Молдови, Росії і Румунії.
Предмет дослідження – норми вітчизняного і зарубіжного кримінального законодавства, які передбачають відповідальність за суспільно небезпечні посягання в сфері господарчої діяльності взагалі і за окремі злочини (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів, легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним (незаконним – за законодавством Республіки Молдова і Росії) шляхом, недобросовісна конкуренція, злочини за визначеними видами економічної діяльності), норми міжнародного права, що стали основою створення національного законодавства в цій сфері, а також практика застосування вищевказаних норм і наукові праці вчених України, Росії, Молдови і Румунії, які стосуються даних проблем.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Серед найважливіших із них слід відокремити діалектичний метод, що застосовувався у ході дослідженні правових механізмів захисту суспільних відносин у сфері економічної діяльності та суспільних відносин, які забезпечують охорону від проявів недобросовісної конкуренції та монополізму, ухилення від оподаткування, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним (незаконним) шляхом. Системно-структурний і функціональний методи дали можливість з ясувати структуру правових норм України, Молдови, Румінії і Росії, які передбачають відповідальність за вказані види злочинів під кутом зору з ясування змісту і удосконалення норм чинного законодавства цих країн. Логіко-правовий метод і метод системного аналізу використовувався при дослідженні об єктивних і суб єктивних ознак складів деяких економічних злочинів, передбачених кримінальним законодавством України, Молдови, Румунії і Росії, завдяки чому вдалось виявити певні недоліки в конструкціях їх складу, порівняльно-правовий – при опрацюванні законодавчих і підзаконних правових актів України, Росії, Республіки Молдова і Румунії, що забезпечують охорону економічної системи держави кримінально-правовими засобами. Догматичний (юридичний) метод, заснований на використанні правил формальної логіки для пізнання права – використовувався при аналізі побудови юридичних конструкцій складів злочинів (недобросовісна конкуренція, ухилення від сплати податків, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним (незаконним) шляхом, а також при критичному аналізі зазначених норм і визначення змісту юридичних термінів, що вживаються в цих нормах. Статистичний метод дав можливість проаналізувати матеріали звітності правоохоронних органів і визначити обсяг і динаміку зазначених злочинів.
Наукова новизна дослідження полягає, у тому, що дисертація є самостійною завершеною роботою, першим в Україні монографічним комплексним порівняльним дослідженням охорони економіки України і деяких країн зарубіжжя кримінально-правовими засобами. Елементи новизни полягають у наступному:
1. У роботі вперше проведено порівняльне наукове дослідження таких економічних злочинів, як недобросовісна конкуренція, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним (незаконним) шляхом. Порівняльний аналіз цих злочинів здійснений на основі правових норм, встановлених Кримінальними кодексами України, Румунії і Молдови, а також спеціальними законами Румунії, які регламентують боротьбу з цими злочинами відповідно до Європейських Конвенцій у цій галузі.
2. Одержала подальшої розробки класифікація економічних злочинів за законодавством Україні, Республіки Молдова і Росії, в основу якої покладений видовий об єкт злочинного посягання.
3. Вперше був здійснений порівняльний аналіз загальних і спеціальних ознак суб єкта економічних злочинів за кримінальним законодавством України, Росії, Республіки Молдова і Румунії, запропоноване вдосконалене визначення загальних умов кримінальної відповідальності юридичних осіб за Кримінальним кодексом Республіки Молдова.
4. Вперше обґрунтована пропозиція про передбачення в Розділі IV Загальної частини КК України норми, яка б містила перелік і визначення всіх спеціальних суб єктів, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності відповідно КК України, в тому числі і службових осіб.
5. Наведено додаткові аргументи щодо неприпустимості притягнення до кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) доходів осіб, які вчинили предикатний злочин.
6. Вперше обґрунтована пропозиція про вдосконалення визначення суб єктивної сторони злочину, передбаченого чинною редакцією ст. 209 КК України.
7. Вперше запропоновано вдосконалити визначення предмету легалізації (відмивання) доходів за ст. 209 КК України шляхом уточнення його формулювання в диспозиції даної статті.
8. Вперше обґрунтована пропозиція щодо більш точного визначення кримінальним законодавством Республіки Молдова предмету відмивання доходів, одержаних незаконим шляхом, і предмету ухилення від сплати податків з урахуванням визначення складових частин предметів цих злочинів чинним законодавством Республіки Молдова, а також розширення переліку способів вчинення цих злочинів, передбачених статтями 243 і 244 Кримінального кодексу Республіки Молдова. Дану пропозицію на свій розсуд законодавець цієї держави може запровадити в національне законодавство в процесі його подальшого вдосконалення.
9. Вперше запропонована можливість доповнення Закону Румунії №87/1994 Про ухилення від сплати податків окремою нормою, яка б встановила відповідальність осіб які не сплачують обов язкові платежі в бюджети і цільові фонди не приховуючи об єкту оподаткування.
10. Обґрунтована позиція щодо внесення певних змін до інституту звільнення від кримінальної відповідальності за дієвим каяттям у випадку вчинення ухилення від оподаткування.
11. В дослідженні обґрунтовані наукові висновки і практичні рекомендації щодо підвищення ефективності попередження і подолання злочинів, що досліджуються, для того, щоб вплинути на законодавство і, особливо, на судову практику у зв язку з прийняттям нових Кримінальних кодексів України і Республіки Молдова.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що завдяки представленому і вивченому нормативному і бібліографічному матеріалу, що складається з українських, російських, молдавських і румунських нормативних актів і юридичної літератури, а також практики його застосування, внесений певний вклад у подолання економічних злочинів, що являють собою істотну проблему в період становлення ринкової економіки. Наукові і практичні висновки і рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, спрямовані на удосконалення законодавства про відповідальність за деякі види економічних посягань в Україні і деяких країнах зарубіжжя, кримінальної і кримінально-виконавчої політики. Ці висновки можуть бути використані: у правозастосовчій діяльності при вирішенні практичних питань контролю і подальшого скорочення злочинності в сфері економіки; у правотворчій діяльності – при подальшому доопрацюванні й удосконаленні кримінального законодавства. Основні положення роботи можуть бути використані в навчальному процесі у вищих навчальних закладах України, Росії, Румунії і Молдови, у процесі підготовки фахівців-правознавців; а також для поширення правової культури і поглиблення знань з проблеми боротьби з економічними злочинами в Україні і деяких країнах зарубіжжя.
Особистий внесок здобувача. Положення, які викладені в дисертації і виносяться на обговорення, розроблені автором особисто. Наукові ідеї і розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дослідження. Основні висновки і пропозиції автора доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права Одеської національної юридичної академії, кафедри кримінального й адміністративного права Одеського національного морського університету, на Міжнародній науковій конференції «Проблеми права на зламі тисячоліть» (лютий 2001 року, м. Дніпропетровськ), на Міжнародній науково-практичній конференції в м. Одеса «Проблеми теорії і практики попередження тероризму на водному транспорті та підприємствах морегосподарського комплексу» (жовтень 2002 року), на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій актуальним проблемам держави і права в м. Кишиневі Республіки Молдова (січень 2003 року), на Міжнародній науковій конференції «Застосування норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України» (лютий 2003 року, м. Дніпропетровськ).
Публікації. Основні теоретичні висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, викладені автором у наукових статтях, чотири з яких опубліковані у виданнях, визначених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, що містять дев ять підрозділів, висновків і бібліографії. Загальний обсяг роботи складає 203 сторінки, з яких основного тексту 186 сторінок, список використаних джерел – 18 сторінок (201 найменування).
|
