|
Актуальність теми. Україна сьогодні стоїть на порозі надзвичайно важливих для її майбутньої долі суспільно-політичних змін у підходах до формування, розвитку та реалізації системи органів державної влади й управління. У зв язку з цим виникає нагальна потреба теоретичного осмислення багатьох проблем реформи політичного устрою держави.
Положення Конституції України про те, що метою діяльності держави є забезпечення особистих прав і свобод, цілком логічно розвивається в Концепції адміністративної реформи в Україні, в якій декларується надання державних та громадських послуг шляхом реалізації таких прав і свобод. Це надзвичайно важливе визнання того, що відносини громадянина з державою не обмежуються виконанням обов язків і можливим покаранням за їх невиконання.
У зв язку з цим важливого значення набувають питання, пов язані з регулюванням надання різноманітних послуг. Нині держава здійснює їх регулювання шляхом прийняття відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів. Ряд послуг повноцінно існували і раніше, але мали обмежене застосування, окремі - не надавалися взагалі, а тому стали новим явищем в житті українського суспільства. Перехід незалежної України до ринкової економіки з багатоманітністю форм власності і господарювання обумовив становлення та розвиток суспільних відносин, а саме надання охоронних послуг Державною службою охорони при МВС України, а це в свою чергу потребує належного, всебічного правового регулювання надання цих послуг та необхідність дослідження організаційно-правових аспектів, пов язаних з їх здійсненням. Становлення та розвиток суспільних відносин в умовах незалежної, правової, демократичної держави супроводжується безперервним розвитком й подальшим удосконаленням управлінських процесів в різних сферах життєдіяльності громадянського суспільства. У цьому ключі особливої ваги набувають також і питання дослідження й удосконалення механізму організаційно-правового забезпечення діяльності Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ.
Держава сформувала досить ґрунтовну нормативно-правову базу, на основі якої і здійснюється діяльність Державної служби охорони при МВС України. Проте в ній неоднозначно трактуються деякі поняття, що пов язано з невідповідністю та неузгодженістю однорідних норм підзаконних та законодавчих актів. У практичній діяльності це викликає певні, інколи досить значні незручності в діяльності Державної служби охорони та приватних підприємств з надання вище зазначених послуг.
Зокрема, нагальної розробки потребують складні завдання з ясування суті та змісту поняття «охорона» та «охоронна діяльність» як елементів адміністративно-правових відносин, місця і ролі Державної служби охорони при МВС України в системі суб єктів, які здійснюють свою діяльність в сфері захисту всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян. Також необхідно дослідити особливості нормативно-правового забезпечення діяльності ДСО при МВС України, визначити основні тенденції і напрямки вдосконалення якості реалізації форм і методів надання охоронних послуг.
За період становлення і розвитку незалежної України теоретичні розробки в галузі адміністративного права не торкнулися сфери цієї діяльності. В юридичній літературі мають місце погляди фахівців на окремі аспекти охоронної діяльності, що стосуються практичного боку надання охоронних послуг. Відсутнє обґрунтоване теоретичне осмислення адміністративно - правових та організаційно-управлінських відносин, що виникають в процесу надання послуг з охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян.
Все це свідчить про необхідність перегляду та удосконалення існуючих організаційно-правових засад охоронної діяльності Державної служби охорони при МВС України. Беручи до уваги специфіку сучасного стану функціонування органів внутрішніх прав та перспективи подальшого розвитку управлінсько-організаційних правотворчих процесів, ступінь дослідження аналізованої в дисертації теми, особливостей й специфіки організаційно-правового забезпечення здійснення підрозділами Державної служби охорони при МВС України діяльності з надання охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян, можна визначити як недостатній, оскільки ще й досі численні питання становлення й розвитку діяльності ДСО при МВС України не стали предметом ґрунтованого дослідження вітчизняних вчених.
Водночас, враховуючи особливості сучасного етапу розбудови органів системи Міністерства внутрішніх справ та появи великої кількості приватних підприємств з надання охоронних послуг викликає проблему пов язану з вивченням організаційно-правового забезпечення діяльності ДСО при МВС України щодо вдосконаленням та впровадження в життя нових форм і методів роботи та постійного підвищення конкурентоспроможності підрозділів ДСО при МВС України на ринку надання охоронних послуг, це не може не привертати до себе уваги українських юристів та правознавців, що активно працюють як у практичній, такі науковій галузі.
Дослідження обраної для дисертаційного дослідження теми актуальне за цілого ряду причин, з-поміж яких необхідно відзначити найважливіші. По-перше, ще й досі, обговорюючи питання визначення організаційно-правової сутності «охорони» та «охоронної діяльності» специфіки її здійснення та шляхів вдосконалення в контексті загальних відомчих проблем МВС України багато дослідників висувають діаметрально протилежні підходи щодо методологічного обґрунтування означених елементів адміністративно-правових відносин. Така ситуація об єктивно потребує докорінної зміни з боку наукової громадськості шляхом внесення термінологічної якості та дефініційної конкретності у наукове тлумачення і нормативно-правове трактування поняття організаційно-правового забезпечення діяльності ДСО при МВС України. По-друге, слід відзначити, що наукове дослідження проблем визначення правового статусу, форм і методів діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України та взаємодії з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування та населенням є одним з центральних розділів у сучасній прикладній юридичній науці. По-третє, усі ці питання, крім своєї теоретичної актуальності, мають ще й неабияке практичне значення, оскільки фактично йдеться мова о забезпеченні прав і свобод громадян та надання їм державних (управлінських) послуг. Досліджені в роботі проблеми можуть мати значення для підготовки відповідних фахівців підрозділів міліції охорони, які безпосередньо надають охоронні послуги, а також при вивченні курсу «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ».
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.п. 7.5 програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001- 2005 рр., затвердженої наказом МВС України №356 від 11 травня 2001 р.) і Національного університету внутрішніх справ (п.п. 3.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 – 2005 рр.). Робота відповідає Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 2000- 2005 роки, Концепції адміністративної реформи в Україні, Концепції розвитку органів внутрішніх справ в XXI столітті, Концепції реформування МВС України. Дисертаційне дослідження спрямоване також на виконання основних положень Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999 – 2005 рр., а також Програми розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням на 2000 – 2005 рр., затвердженої рішенням колегії МВС України від 16 грудня 1999 рр.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дослідження полягає в науковій розробці і формуванні висновків щодо вдосконалення організаційно-правових засад надання охоронних послуг підрозділами Державної служби охорони при МВС України стосовно охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян, місця і ролі ДСО в системі суб єктів, які надають вищезазначені послуги, аналізі чинного законодавства з даного питання та розробки науково обґрунтованих рекомендацій. При визначенні мети дослідження автор керувався також тим, що тема дисертаційної роботи охоплює собою той напрямок наукових досліджень, який здебільшого залишився за межами системного аналізу. Саме тому метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення, теоретичний аналіз, осмислення та розгляд змісту понять охорона та охоронна діяльність у якості невід ємних складових адміністративно-правових відносин, визначення сутності і організаційно-правових засад діяльності міліції охорони, їхнього впливу на якість і ефективність здійснення своїх повноважень підрозділами Державної служби охорони при МВС України. Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні основні завдання:
- дослідити основний понятійний апарат проблематики організаційно-правового забезпечення діяльності підрозділів ДСО при МВС України;
- з ясувати місце і роль Державної служби охорони в системі МВС України, визначити всіх суб єктів, які надають охоронні послуги;
- дослідити зміст правового статусу працівника Державної служби охорони;
- проаналізувати сучасний стан нормативно-правового забезпечення діяльності підрозділів Державної служби охорони при МВС України;
- дослідження адміністративно-правових відносин в сфері надання охоронних послуг і визначення шляхів їх удосконалення;
- оцінити існуючі і розробити власні конкретні пропозиції щодо удосконалення системи вивчення та формування громадської думки, підвищення ефективності діяльності міліції охорони у цій сфері та закріплення міцних позицій на ринку надання охоронних послуг; визначити основні напрямки взаємодії підрозділів ДСО при МВС України з органами державної влади і органами місцевого самоврядування та населенням;
- скласти пропозиції стосовно подальшого удосконалення правового забезпечення управлінської діяльності в сфері захисту всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян.
- розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства про правовий статус ДСО при МВС України та науково-практичні рекомендації для підвищення ефективності діяльності ДСО щодо охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі надання послуг з охорони об єктів різних форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян, пов язані із застосуванням норм адміністративного, а також інших галузей права України.
Предмет дослідження складають теоретично-методологічні засади, нормативна основа та процедура управлінської діяльності в сфері надання охоронних послуг Державною службою охорони при МВС України.
Питання організаційно-правового забезпечення надання охоронних послуг державною службою охорони при МВС України завжди в тій чи іншій мірі привертали увагу науковців. Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали наукові роботи вітчизняних та зарубіжних учених-юристів, зокрема, Алексєєва С.С., Авер`янова В.Б., Ануфрієва М.І, Арістової І.В., Бандурки О.М., Безсмертного О.К., Бахраха Д.Н., Битяка Ю.П., Голосниченка І.Г., Гуменюка В.А., Додіна Є.В, Калюжного Р.А., Ківалова С.В., Коваля Л.В., Комзюка А.Т., Лавриненко О.В., Матюхіної Н.П., Остапенко О.І., Петкова В.П., Рябченко О.П., Шкарупа В.К., Ярмиша О.Н. та ряду інших авторів. Однак системного аналізу проблем надання послуг в сфері охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян в національній юридичній науці ще не було здійснено. Таким чином, необхідність спеціального дослідження питань організаційно-правового забезпечення діяльності Державної служби охорони при МВС України спричинена як сучасним станом загальної та відомчо-юридичної правової науки, так і програмними засадами здійснюваного в органах, службах та підрозділах внутрішніх справ реформування. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на приписах Конституції України, чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які визначають правові засади діяльності Державної служби охорони при МВС України. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо організації діяльності ДСО при МВС України може бути використано в України. Емпіричну базу дослідження становлять політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні та аналітичні матеріали про стан громадської думки та результати діяльності підрозділів ДСО при МВС України щодо попередження та припинення правопорушень.
У дисертаційній роботі використаний особистий досвід здобувача на посаді начальника Департаменту Державної служби охорони при МВС України. Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання державно-правових явищ, що дає змогу розглядати організаційно-правові аспекти надання охоронних послуг ДСО при МВС України в їх розвитку, становленні та удосконаленні. Використання аналітичного методу дало змогу поділити предмет дослідження на складові частини та вивчити притаманні ним властивості (п.п. 1.1, 1.3). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат охорони та охоронної діяльності (п.п.1.1, 1.2, 2.1). Для дослідження проблем визначення правового статусу суб єктів надання охоронних послуг використані методи порівняння, абстрагування, аналізу і синтезу (п.п. 2.2). Структурно-логічний, порівняльно-правовий та класифікаційний методи дозволили дослідити питання подальшого удосконалення форм, методів та правового статусу підрозділів ДСО при МВС України (п.п. 3.1, 3.2, 3.3). Системно-структурний метод разом з системно-функціональним позволив визначити шляхи вдосконалення організаційно-правових заходів діяльності ДСО при МВС України. Компаративний метод та метод документального аналізу використовувалися для вироблення пропозицій щодо формування та удосконалення діяльності ДСО при МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням організаційно-правових засад діяльності Державної служби охорони при МВС України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- визначено поняття «охорона» та «охоронна діяльність» як вид адміністративно-правових відносин, та доведено необхідність упорядкування «охоронної» термінології у нормативних актах (близько 140 законодавчих та нормативних актів);
- дістали подальшого розвитку визначення та обґрунтування питань щодо рівня озброєності охоронного персоналу суб єктів з надання охоронних послуг, який є чинником, що безпосередньо впливає на їх конкурентноздатність на ринку охоронних послуг;
- - вперше була дана розгорнута класифікація суб єктів, які мають право надавати послуги з охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян. сформульовано поняття та піддано аналізу через основні способи, правовий режим правового регулювання організації діяльності Державної служби охорони при МВС України;
- з ясована необхідність узгодження чинних нормативних актів у галузі охорони з цивільним (суб єкт «охоронної діяльності – охоронець») та господарським законодавством (охорона як державне завдання, господарче забезпечення та галузь підприємництва);
- дістало подальшого розвитку поняття правового регулювання діяльності Державної служби охорони при МВС України, як здійснюване державою за допомогою правових норм, цілеспрямоване соціальне-юридичне упорядкування поведінки суб єктів надання охоронних послуг стосовно охорони всіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян;
- розглянуто правовий статус працівників Державної служби охорони при МВС України в широкому і вузькому вимірах;
- окреслено шляхи подальшого впровадження організаційно-правових заходів щодо встановлення та розвитку взаємодії підрозділів ДСО при МВС України з органами державної влади, місцевого самоврядування та населенням;
- доведено необхідність доповнення та прийняття Закону «Про охоронну діяльність», а у разі його прийняття – необхідність опрацювання низки нормативних актів (до 20) з обґрунтуванням їх вимог;
- подальшого розвитку дістали теоретичні та практичні положення щодо визначення форм і методів здійснення процесу управління та функціонування Державної служби охорони при МВС України;
- запропоновано низку пропозицій щодо удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності підрозділів ДСО при МВС України.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані Міністерством внутрішніх прав, Департаментом Державної служби охорони при МВС України іншими суб єктами влади при розробці проектів нормативно-правових актів України, призначених регулювати організаційно-структурну побудову і правоохоронну діяльність органів, структур та підрозділів стосовно надання охоронних послуг.
Практична значущість дослідження також полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись:
а) в науково-дослідній роботі – для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань управлінської діяльності в підрозділах Державної служби охорони при МВС України; б) у правотворчості – при доопрацюванні законопроекту "Про охоронну діяльність", інших нормативно-правових актів; в) у правозастосуванні – рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства в сфері надання охоронних послуг; г) у навчальному процесі – положення та висновки дисертації можуть бути використані в юридичних та інших навчальних закладах при вивченні управлінських дисциплін, а також при розробці науково-практичних посібників й методичних рекомендацій, матеріали дисертації уже використовуються в Національному університеті внутрішніх справ при проведенні занять з дисциплін «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ». Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю дисертанта;
д) у правовиховній сфері – висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть слугувати матеріалом у роботі щодо підвищення рівня правової культури населення і професійного рівня працівників підрозділів ДСО при МВС України. Апробація результатів дослідження здійснювалась за допомогою видавничої, навчальної, пропагандистської роботи, шляхом участі в розробці проектів нормативних актів та внесення пропозицій щодо змін у чинному законодавстві. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у наукових публікаціях автора, а також доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях засіданнях кафедр адміністративного права та адміністративної діяльності в органах внутрішніх справ і управління в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ МВС України. Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Структура дисертації. Відповідно до мети і завдань дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які охоплюють десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок. Список використаних літературних джерел складається із 227 найменувань і займає 21 сторінку.
| 
