|
Участь у міжнародної діяльності з підтримання або відновлення миру є для працівників міліції України новим, специфічним видом професійної діяльності, яка має місце в екстремальних умовах та характеризується незвичними цілями і завданнями, нестандартною системою управління, іншою культурно-мовним середовищем тощо. Актуальність теми дослідження обумовлена відсутністю чітких теоретичних розробок щодо структури, специфіки, правових засад управління діяльністю з підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки правоохоронного характеру; необхідністю підвищення ефективності службової діяльності особового складу міжнародної цивільної поліції; визначенням оптимальної системи управління діяльністю із забезпечення міжнародного миру правоохоронного характеру; потребою вдосконалення роботи з персоналом міжнародної цивільної поліції.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на реалізацію положень Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 1996 року № 837/96; Комплексної програми кадрової політики в органах та підрозділах внутрішніх справ та забезпечення дисципліни і законності, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2001 року № 515. Дослідження виконано відповідно до п. 2 „Управління органами внутрішніх справ в особливих умовах” розділу IV „Удосконалення управління органами внутрішніх справ” Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635; п. 6.1 „Проблеми міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ, нелегальної міграції та торгівлі жінками” Пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635; розділу 1.2. “Організаційно-управлінське забезпечення діяльності ОВС” Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755; п. 2.3 „Проблеми міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ” Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр., схвалених вченою радою Національного університету внутрішніх справ 23 березня 2001 р. (протокол № 3); п. 1.8. Розділу 1. „Проведення актуальних наукових досліджень щодо діяльності органів внутрішніх справ” Плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національного університету внутрішніх справ.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу цілісної системи наукових поглядів на правоохоронну діяльність із забезпечення міжнародного миру, відповідного вітчизняного та міжнародного законодавства визначити концептуально-теоретичні засади управління діяльністю з підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки правоохоронного характеру, виробити концепцію застосування правоохоронних інституцій в операціях з відновлення або підтримання міжнародного миру, розробити систему організаційно-правових заходів підвищення ефективності правоохоронного компонента міжнародних операцій на користь миру. Визначена мета зумовила постановку та розв язання наступних завдань: - дослідити генезис системи управління діяльністю з підтримання або відновлення миру, зокрема, правоохоронного характеру;
- визначити сутність та зміст правоохоронної діяльності у сфері забезпечення міжнародного миру;
- провести класифікацію форм діяльності на користь миру за критерієм застосування сили;
- окреслити систему суб єктів правоохоронної діяльності міжнародної місії із забезпечення миру;
- теоретично обґрунтувати концепцію застосування правоохоронних інституцій в операціях з відновлення або підтримання міжнародного миру;
- з ясувати теоретико-методологічні засади управління діяльністю з підтримання або відновлення миру правоохоронного характеру;
- визначити структуру системи управління діяльністю з підтримання або відновлення миру правоохоронного характеру;
- проаналізувати правові засади діяльності міжнародних правоохоронних інституцій у галузі забезпечення миру і безпеки;
- з ясувати роль адміністративного права в регулюванні відносин внутрішньо-управлінського характеру, які виникають під час функціонування міжнародних місій з підтримання миру;
- дослідити чинну нормативно-правову базу управління діяльністю на користь миру, зокрема в Україні, та розробити заходи щодо її вдосконалення; запропонувати шляхи реорганізації державної системи управління діяльністю з підтримання або відновлення миру.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі участі міжнародних правоохоронних інституцій у діяльності з підтримання або відновлення миру і безпеки. Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні та організаційно-правові засади, форми і методи правоохоронної діяльності у сфері забезпечення міжнародного миру і безпеки.
Методологічною основою дисертації. Методи дослідження обрані з огляду на поставлену мету і завдання дослідження, його об єкт та предмет – діяльнысть на користь миру правоохоронного характеру. З урахуванням вітчизняної теоретико-методологічної спадщини методологічну основу дослідження складають положення матеріалістичної діалектики, сучасної теорії наукового пізнання соціальних та правових явищ, що охоплює комплекс загальнонаукових теоретичних методів: історико-правовий, логіко-семантичний, структурно-функціональний, системно-структурний, компаративно-правовий, формально-юридичний, соціологічні, психологічні, статистичні та інші методи.
Історико-правовий метод застосовано при розгляді становлення та розвитку системи управління діяльністю з підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки (розділ 1). Логіко-семантичний – використовувався при аналізі понятійного апарату правоохоронної діяльності у галузі забезпечення міжнародного миру (розділ 1). Структурно-функціональний метод аналізу управління діяльністю із забезпечення міжнародного миру і безпеки дозволив визначити основні закономірності та тенденції її розвитку (розділи 1, 2). Завдяки системно-структурному методу система управління діяльністю на користь миру правоохоронного характеру досліджена як ієрархічна, поліфункціональна, але цілісна система (розділи 2, 3, 5). Компаративно-правовий метод дозволів визначити особливості правової бази діяльності міжнародної цивільної поліції, місій на користь миру (розділи 3,4), ступінь впровадження міжнародно визнаних стандартів у діяльність правоохоронних органів різних країн (розділ 5). Формально-юридичний аналіз норм чинного законодавства дозволив виявити деякі властиві їм недоліки та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у сфері правоохоронної діяльності у галузі забезпечення міжнародного миру (розділ 3). Соціологічні та психологічні методи використовувалися при визначенні особливостей процесу управління правоохоронними інституціями, що беруть участь в операціях з підтримання міжнародного миру (розділ 4). Статистичний метод застосовувався з метою аналізу стану, перспектив розвитку, виявлення особливостей системи управління міжнародними правоохоронними формуваннями (розділи 2, 3, 5). Застосування різних методів дозволило комплексно дослідити зазначену проблему і розробити обґрунтовані висновки та пропозиції.
Відповідно до мети дисертаційного дослідження поряд з працями з теорії управління широко використовувалися наукові розробки з філософії, логіки, загальної теорії права, галузевих юридичних наук, насамперед міжнародного та адміністративного права, соціології, психології, політології, лінгвістики тощо. Нормативну та емпіричну базу склали норми Конституції України та інших законодавчих актів України (передусім, закони України „Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”, „Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав”, „Про міліцію” тощо), акти Верховної Ради, Президента України, органів виконавчої влади, зокрема МВС України, статутні акти міжнародних організацій (у першу чергу, ООН, ОБСЄ, ЄС тощо), міжнародно-правові акти, акти допоміжних органів міжнародних організацій (зокрема, місій на користь миру), національна, зарубіжна та міжнародна правозастосовна практика, досвід діяльності операцій з підтримання або відновлення міжнародного миру та реформування національних правоохоронних органів, узагальнення практики діяльності міжнародних організацій з питань підтримання миру та впровадження міжнародних стандартів щодо дотримання прав людини в діяльність національних правоохоронних органів, довідкова література, статистичні матеріали тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням основних теоретичних і науково-прикладних проблем, пов язаних з діяльністю правоохоронного характеру у галузі забезпечення міжнародного миру і безпеки. У дослідженні вироблено теорію застосування правоохоронних органів в операціях на користь миру та управління ними. У результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
1. Дістала подальший розвиток характеристика історичної еволюції системи забезпечення міжнародного миру і безпеки. 2. Вперше сформульовано концепцію підтримання міжнародного миру і безпеки через забезпечення внутрішньої безпеки окремої держави шляхом втручання світової спільноти у процес розв язання інтрадержавних конфліктів. Зроблено висновок, що зміцнення внутрішньої безпеки держави і, зокрема, правопорядку, як однієї з найважливіших її складових, може розглядатися як засіб забезпечення міжнародного миру і безпеки.
3. Вперше запропоновано визначення поняття коерцитивності, тобто ступеня примушення, що застосовується до учасників конфлікту з метою його врегулювання. Теоретично обґрунтовано класифікацію за критерієм коерцитивності видів операцій на користь миру, спрямованих на розв язання інтрадержавних конфліктів, а саме: переконання до миру, спонукання до миру, приборкування до миру, приневолення і примушення до миру.
4. Уточнення визначення системи основних суб єктів правоохоронної діяльності операцій на користь миру, до яких віднесено цивільну поліцію міжнародних організацій, коаліцій держав та окремих держав; військовослужбовців міжнародних організацій, коаліцій держав та окремих держав; військову поліцію збройних сил міжнародних організацій, коаліцій держав та окремих держав; підрозділи з реформування судових та правоохоронних органів; підрозділи з контролю за дотриманням прав людини; служби безпеки міжнародних організацій; підрозділи з цивільних питань; міжнародні судові органи тощо. 5. Вперше визначено умови, за яких відповідною міжнародною організацією може бути прийнято рішення про включення підрозділів цивільної поліції до складу місії на користь миру.
6. Вперше сформульовано концепцію комплексного застосування міжнародних правоохоронних інституцій в операціях із відновлення або підтримання миру і безпеки, відповідно до якої оптимальний набір сил та засобів, потрібних для виконання правоохоронних функцій, тактика їх застосування визначаються з урахуванням мети, завдання, характеру суб єкта та об єкта міжнародного втручання у процес розв язання інтрадержавного конфлікту, поточної стадії конфлікту, форми діяльності стосовно його розв язання, згоди сторін-антагоністів на міжнародну інтервенцію, а також ступеня коерцитивності операції. 7. Удосконалено характеристику структури механізму управління правоохоронною діяльністю на користь миру. 8. Дістало подальший розвиток визначення характеру системи управління міжнародною цивільною поліції. 9. Поглиблено визначення особливостей системи управління діяльністю з підтримання або відновлення миру правоохоронного характеру, і обґрунтовано їх диференціацію на правові, організаційні, культуральні, психологічні тощо.
10. Отримало подальший розвиток обґрунтування необхідності дотримання принципу єдиноначальності в діяльності міжнародної цивільної поліції. 11. Удосконалено класифікацію правових джерел діяльності міжнародних правоохоронних органів у сфері підтримання миру і безпеки. 12. Подальший розвиток одержав поділ правової бази операцій на користь миру на „зовнішнє” та „внутрішнє” право. 13. Вперше сформульовано і обґрунтовано висновок про існування окремої підгалузі адміністративного права - міжнародного адміністративного права, яке складає основу правової бази системи управління діяльності підрозділів міжнародної цивільної поліції і характеризується рисами обох, національного і міжнародного, систем права.
14. Сформульовано і обґрунтовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері забезпечення міжнародного миру і безпеки. Автором проведений широке коло досліджень стосовно вивчення проблеми управління діяльністю на користь миру правоохоронного характеру. Весь блок досліджень, а також обробка, узагальнення та інтерпретація отриманих результатів, їх впровадження в практику здійснений самостійно.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть бути основою для подальших досліджень у сфері правового забезпечення участі працівників правоохоронних органів в діяльності з підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки; управління органами внутрішніх справ в особливих умовах; вдосконалення професійної підготовки персоналу органів внутрішніх справ; впровадження міжнародно визнаних стандартів забезпечення прав людини в діяльність правоохоронних органів тощо. Висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення низки законодавчих та підзаконних актів, зокрема, законів України „Про міліцію”, „Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”, „Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав” тощо, що буде сприяти удосконаленню правової бази діяльності міжнародної цивільної поліції, місій на користь миру. Використання одержаних результатів дозволить також поліпшити практичну діяльність з питань підтримання миру правоохоронного характеру. Положення та висновки дисертації можуть бути застосовані в процесі підготовки підручників та навчальних посібників з навчальних курсів „Адміністративне право”, „Міжнародне право”, „Правоохоронні органи зарубіжних країн”, „Історія органів внутрішніх справ”, „Правові основи миротворчої діяльності органів внутрішніх справ”, „Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю”, „Права людини в міжнародному праві”, „Міжнародні правоохоронні організації”, „Адміністративна діяльність цивільної поліції ООН” тощо.
Основні положення дисертації були впроваджені при підготовці наказів МВС України від 31 травня 2000 р. № 342 “Про затвердження Положення про миротворчий персонал працівників органів внутрішніх справ України, відряджених для участі у міжнародних миротворчих операціях, Порядку відбору та направлення працівників органів внутрішніх справ України для участі в міжнародних миротворчих операціях, Положення про комісію МВС України з відбору та направлення працівників органів внутрішніх справ України для участі у міжнародних миротворчих операціях та її склад”, від 18 квітня 2001 р. № 286 „Про затвердження Положення про миротворчий персонал працівників органів внутрішніх справ України, осіб, звільнених з органів внутрішніх справ за віком або вислугою років, та відібраних для відрядження для участі в міжнародних миротворчих операціях”, від 7 грудня 2003 р. № 1490 “Про організаційне забезпечення миротворчої діяльності МВС України”. Пропозиції щодо участі працівників органів внутрішніх справ в операціях з підтримання миру направлені до МВС України для підготовки нової редакції Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Положення дисертації були використані при розробці рекомендацій семінару Організації Об єднаних Націй з питань вдосконалення системи управління цивільної поліції ООН (6-10 серпня 2001 р., м. В.Нейштадт, Австрія). Окремі положення дослідження були також впроваджені в роботі Комісії з питань організації та правового забезпечення міжнародної миротворчої діяльності органів внутрішніх справ України. Матеріали дисертації застосовувалися при проведенні занять у системі Міжнародних курсів офіцерів цивільної поліції ООН, які проводилися в серпні 2002 р. у Міжнародному навчальному центрі збройних сил Швеції; Програми для керівного складу з питань безпеки і міжнародних відносин Коледжу з вивчення питань безпеки і міжнародних відносин (м. Гарміш-Партенкірхен, Німеччина) в січні-квітні 2004 р. тощо.
Практичне значення одержаних дисертантів результатів полягає також у тому, що положення дисертації можуть бути використані як методологічне підґрунтя для підготовки персоналу операцій з підтримання миру; при проведенні науково-дослідної роботи курсантів і студентів, підготовці курсів лекцій, підручників, навчальних посібників, для підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів тощо.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень теорії управління та правової науки, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У співавторстві з М.І. Ануфрієвим, Л.Ф. Шестопаловою і Г.А. Свислоцьким опубліковано монографію „Деятельность Гражданской полиции ООН на территории бывшей Югославии” (здобувачем досліджені питання управління діяльністю цивільної поліції ООН та психологічної адаптації до умов проходження служби в міжнародній місії), з Г.О. Горбуновою та К.Б. Левченко - підрозділ 1.2 „Міжнародне співробітництво у протистоянні торгівлі людьми” навчального посібника „Діяльність органів внутрішніх справ по запобіганню торгівлі людьми” (здобувачем сформульована концепція застосування правоохоронних інституцій місій з підтримання миру у галузі боротьби з торгівлею людьми). Сумісно з Л.Ф. Шестопаловою підготовлені праці „Типология стрессогенных факторов, характерных для миротворческих миссий ООН» (здобувачем визначені основні типи стресогенних факторів, що впливають на службову діяльність персоналу поліції ООН), «Основные принципы и этапы психологической подготовки работников полиции к несению службы в составе подразделений гражданской полиции ООН» (здобувачем запропонована система психологічної підготовки кандидатів на посади поліцейських спостерігачів), «Использование метода дебрифинга для профилактики психической дезадаптации участников миротворческой операции» (здобувачем досліджена система психологічного супроводження службової діяльності цивільної поліції ООН), «Условия и факторы формирования суицидального поведения у полицейского персонала международных миротворческих миссий» (здобувачем розроблена система попередження надзвичайних подій серед особового складу поліцейського персоналу ООН), з О. Ю. Процьких - «Награды ООН и других международных организаций за участие в деятельности по поддержанию или восстановлению международного мира и безопасности» (здобувачем проаналізовано чинне законодавство стосовно порядку носіння нагород міжнародних організацій), з О.М. Ляховою – „Основні принципи діяльності місій на користь миру неінституційного характеру: на прикладі „Тимчасової міжнародної присутності у місті Хеврон” (здобувачем сформульовані основні принципи організації діяльності правоохоронних організацій неінституційного характеру). У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на 13 наукових та науково-практичних конференціях, семінарах та навчальних курсах, у тому числі і міжнародних, зокрема: „Актуальні проблеми юридичної психології” (Київ, 1999 р.), „Социально-психологическая реабилитация населения, пострадавшего от экологических и техногенных катастроф” (Мінськ, 1999 р.); „Политика и политическая культура в условиях становления и развития украинского общества” (Одеса, 1999 р.); „Актуальні проблеми роботи з персоналом органів внутрішніх справ” (Харків, 1999 р.); „Транснаціональна злочинність: заходи протидії, проблеми підготовки кадрів правоохоронних органів” (Харків, 2000 р.); „Управління цивільною поліцією ООН” (В.Нейштадт, Австрія, 2001 р.); „Актуальні питання підтримання миру” (Корнулліс Парк, Канада, 2001 р.); „Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ України” (Харків, 2002 р.); „Екологічна безпека – минуле, сучасне, майбутнє” (Харків, 2002 р.); „Курси офіцерів поліції ООН”, Стокгольм, Швеція, 2002 р.); „Участь працівників органів внутрішніх справ у врегулюванні конфліктів, які ставлять загрозу міжнародному миру і безпеці” (Харків, 2003 р.); „Забезпечення внутрішньої безпеки держави в міжнародних операціях на користь миру” (Гарміш-Партенкірхен, Німеччина, 2004 р.). Публікації. . Основні результати дослідження знайшли відображення в індивідуальній монографії „Управление Гражданской полицией ООН» (2003 р.), колективній монографії „Деятельность Гражданской полиции ООН на территории бывшей Югославии” (1999 р.), глосарії „Управління миротворчою правоохоронною діяльністю” (2002 р.), підрозділі 1.2 „Міжнародне співробітництво у протистоянні торгівлі людьми” навчального посібника “Діяльність органів внутрішніх справ по запобіганню торгівлі людьми (2001 р.), 24 наукових статтях (з них 22 – у фахових виданнях), а також 5 тезах виступів, доповідей на конференціях і семінарах.
Структура роботи. Відповідно до мети, предмета дослідження, дисертація складається із вступу, п яти розділів, поділених на 18 підрозділів, висновків, переліку використаної літератури, п яти додатків. Повний обсяг дисертації становить 428 сторінок. Список використаних джерел складається із 541 найменування і займає 51 сторінку. Додатки оформлені окремою книгою обсягом 110 сторінок.
|
