|
Актуальність теми. За роки, що пройшли з моменту проголошення незалежної Української держави, у нашій країні відбулися глобальні політичні та соціально-економічні зміни, що обумовили стрімке формування національного законодавства. Відмова від примусової праці, надання суб єктам трудових відносин більшої договірної свободи, проголошення свободи підприємницької діяльності, реформа відносин власності та різноманітність організаційно-правових форм господарювання – ось деякі з тих чинників, що спричинили якісне оновлення трудових відносин та сформували потребу у забезпеченні нових елементів правовим регулюванням.
Швидкому формуванню нового законодавства України, яке змушене було наздоганяти вже існуючу соціальну ситуацію, не завжди передували системні теоретичні дослідження. Тому розробка і дослідження питань теорії трудового права, зокрема проблем теорії юридичних фактів галузі, є дуже актуальним і відповідальним завданням науки трудового права.
Поповнення трудового законодавства нормами, спрямованими на встановлення та забезпечення балансу інтересів працівника та роботодавця, обумовило подальший розвиток договірного способу регулювання трудових відносин. Відповідно постало питання - як забезпечити більш глибоке проникнення правового регулювання у суспільні відносини? Виявилося, що це можливо досягти шляхом формування універсальної системи юридичних фактів галузі, яка одночасно повинна відповідати і вимогам диференційованості регулювання, і забезпечувати його послідовність та однотипність. Ось чому розвиток вчення про галузеві юридичні факти як ефективний засіб підвищення дієвості правового регулювання стає особливо актуальним.
Загальне завдання правового врегулювання трудових відносин органічно пов язане з дослідженням однієї з найважливіших проблем юридичної науки – вчення про юридичні факти трудового права. Юридичні факти представляють собою категорію, що відбиває важливу сторону правового регулювання – обумовленість виникнення, зміни і припинення трудових правовідносин конкретними життєвими обставинами. Від того, наскільки вони точні і диференційовані, наскільки спираються на об єктивну реальність залежить глибина проникнення трудового права у життя суспільства і його перетворюючі можливості.
Теоретичне осмислення проблем юридичних фактів трудового права як спеціальної галузевої системи фактичних обставин сприятиме забезпеченню системності у роботі по удосконаленню трудового законодавства, допоможе визначити і сформулювати зміст нових правових норм, які повинні відображати об єктивні інтереси учасників трудових відносин, мотиви їх діяльності, а також враховувати наявний досвід застосування чинного законодавства.
Дослідженню юридичних фактів у радянській правовій науці присвячено цілу низку самостійних робіт і окремі розділи у різних роботах із загальної теорії права та теорії цивільного права (наприклад, роботи М.М.Агаркова, С.С.Алексєєва, Н.В.Вороніної, З.Д.Іванової, О.С.Іоффе, В.Б.Ісакова, С.Ф.Кечек яна, О.А.Красавчикова, А.В.Міцкевича, С.І.Реутова, К.А.Стальгевича, Ю.К.Толстого, Р.О.Халфіної, Л.С.Явича та ін.). Загальнотеоретичні роботи нерідко містять висновки про галузеві юридичні факти. У галузевих роботах можна зустріти узагальнення загальнотеоретичного характеру.
Питання теорії юридичних фактів у межах трудового права здебільшого висвітлювалися опосередковано при розкритті інших проблем, головним чином у зв язку з дослідженням питань правового регулювання підготовки та розподілу робочої сили, дисципліни праці, відповідальності, методу правового регулювання трудових відносин. У різні роки окремі питання юридичних фактів трудового права досліджувались у роботах таких фахівців галузі, як М.Г.Александров, О.В.Баринов, Б.К.Бегичев, Г.С.Бодерскова, В.Л.Гейхман, Л.Я.Гінцбург, В.В.Єрьоменко, М.П.Карпушин, О.Є.Пашерстнік, О.С.Пашков, П.Д.Пилипенко, О.І.Процевський, В.М.Смирнов, Л.О.Сироватська, К.П.Уржинський та ін.
Але до цього часу стрункої спеціально-правової теорії юридичних фактів трудового права не створено, хоча вивчення окремих питань, які мають безпосереднє практичне значення, ведеться. Поза межами уваги фахівців трудового права ще залишаються окремі важливі аспекти дослідження, зокрема, не розв язано завдання - як за допомогою системи юридичних фактів забезпечити більш гнучкий, виважений та ефективний вплив права на суспільні відносини? На сучасному етапі теорія юридичних фактів галузі вже має у своєму розпорядженні значний об єм теоретичних здобутків.
Сукупність юридичних фактів трудового права представляє собою спеціальну систему фактичних обставин окремої галузі, яка повинна враховувати специфіку предмета правового регулювання, його методів та механізму дії, розкривати існуючі закономірності та правила, що визначають відповідні особливості галузевих юридичних фактів та складів. Тому зображення способів підвищення ефективності правового регулювання трудових відносин за допомогою юридичних фактів, розробка спеціальних прийомів впливу юридичних фактів на ці відносини, розкриття соціального механізму походження фактів залишається перспективним для подальшого розвитку теорії юридичних фактів галузі і знаменує новий рівень її становлення. Необхідність глибокого теоретичного дослідження визначених питань є актуальним завданням науки трудового права, спрямованим на вдосконалення трудового законодавства, вирішення якого сприятиме утвердженню України як демократичної, правової, незалежної держави.
При розв язанні поставленого завдання необхідно враховувати, що юридичні факти трудового права є досить складним правовим утворенням, і їх розгляд не може обмежуватися лише формально-юридичним аналізом. У даному випадку повинні бути збережені методологічні принципи, що застосовуються у процесі дослідження теорії юридичних фактів в цілому. До того ж проблема всебічного дослідження юридичних фактів трудового права передбачає дослідження окремих питань, що виходять за межі трудового права. В силу своєї великої значущості вони вимагають глибокого теоретичного і філософського осмислення.
Визначені аспекти вказують на необхідність проведення подальших системних досліджень галузевої теорії юридичних фактів з урахуванням спеціальних методологічних настанов. Потреба в узагальненні результатів галузевих досліджень окремих питань теорії юридичних фактів та в опрацюванні загальнотеоретичних висновків у розрізі галузевої специфіки - важливе завдання, теоретична та практична потреба у вирішенні якого вже добре усвідомлена. Відсутність належної розробки цієї проблеми в правовій науці на сучасному етапі формування національного законодавства обумовила вибір теми і зміст дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки на період до 2006 року, встановленими Законом України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11.07.2001 р. Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень кафедри цивільного і трудового права Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди в рамках державної наукової програми «Правові засади розбудови державності», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2001 р. № 1716 «Про затвердження переліку державних наукових і науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002–2006 роки».
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в комплексному опрацюванні базових питань теорії юридичних фактів трудового права як окремої спеціально-правової теорії. На основі аналізу загальнотеоретичних наукових досліджень, спеціальних досліджень окремих питань теорії юридичних фактів трудового права, практики застосування результатів таких досліджень у нормотворчій та правозастосовній діяльності, а також аналізу нормативно-правових актів України було поставлено за мету визначити та дослідити закономірності та правила, що відображають галузеві особливості юридичних фактів трудового права, виробити практичні рекомендації щодо подальшого удосконалення трудового законодавства і правозастосовної практики.
Для досягнення цієї мети у процесі дослідження головну увагу було приділено вирішенню наступних завдань:
- проаналізувати залежність ефективності правового регулювання трудових відносин від стрункості системи юридичних фактів галузі, принципів та способів їх встановлення та кваліфікації;
- з ясувати природу юридичного факту трудового права та сформулювати загальне поняття юридичного факту галузі;
- охарактеризувати та узагальнити способи оформлення юридичних фактів трудового права;
- визначити перспективні напрямки класифікаційних досліджень юридичних фактів трудового права, дослідити розподіл фактів у межах класифікацій, актуальних для характеристики фактів галузі;
- розглянути роль юридичних фактів у забезпеченні динаміки трудових правовідносин та узагальнити характеристики фактів кожного з виділених етапів руху правовідносин;
- дослідити місце правовідносин у системі фактичних обставин трудового права, проаналізувати підстави зміни їх правового значення для встановлення юридичних наслідків;
- виявити правову сутність юридичного складу та його елементів;
- обґрунтувати існування системи юридичних складів трудового права, яка формується за ознакою єдності матеріального змісту складів;
- окреслити типи юридичних та структурних зв язків, що існують чи встановлюються між юридичними складами, визначити принципи удосконалення будови фактичної системи галузі;
- виробити та обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення законодавства України з урахуванням теоретичних висновків, отриманих в результаті спеціального дослідження юридичних фактів трудового права.
Об єкт дослідження – юридичні факти як засіб підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин.
Предмет дослідження – галузеві особливості юридичних фактів трудового права, які визначаються специфікою предмета правового регулювання, методами та механізмом їх дії.
Методи дослідження – на фоні загальних діалектичного та науково – матеріалістичного методів наукового пізнання використано спеціальний метод формально – юридичного аналізу для розкриття спеціально – юридичної природи юридичних фактів. Застосування порівняльно-правового методу та методу системно-структурного аналізу дозволило встановити наявність спеціальних ознак, які у визначеній сукупності властиві тільки юридичним фактам трудового права, та дослідити сутність галузевих юридичних фактів, особливості їх кваліфікації та зв язки між фактами.
Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до одержаних результатів обґрунтовуються та виносяться на захист наступні положення:
1. Дістало подальший розвиток уявлення про правову природу юридичного факту, яка відображена через співвідношення матеріальної основи факту та його нормативної моделі.
2. Дістало подальший розвиток поняття складу юридичного факту як окремої науково-практичної категорії нерівнозначної з поняттям нормативної моделі факту, що наближається до його матеріального змісту, та поняття елементів складу як штучно виділених ознак матеріального змісту факту. Детально обґрунтовується значення встановлення елементів складу для надання факту правового характеру.
3. Удосконалено загальне поняття юридичного факту трудового права, за яким юридичні факти трудового права розглядаються як конкретні обставини реальної дійсності, з якими норми трудового права пов язують настання юридичних наслідків, тобто виникнення, зміну, припинення трудових та суміжних з ними правовідносин, окремих прав та обов язків суб єктів у межах цих правовідносин, встановлення інших правових наслідків.
4. Дістали подальший розвиток положення, які визначають правила побудови юридичних фактів галузі з урахуванням специфіки трудових відносин, на фоні яких вони діють, зокрема, положення щодо опису юридичних фактів та прийомів відображення у них дійсності.
5. Дістали подальший розвиток способи оформлення юридичних фактів, передбачені трудовим законодавством, уточнюється правова природа наказу, що виступає як частина об єктивної сторони юридичного факту і розглядається як форма (її частина) юридичного факту.
6. Удосконалено критерії класифікації юридичних фактів правомірних дій у трудовому праві, які пропонується розрізняти за ознакою того, з яким елементом правомірних дій норми права пов язують юридичні наслідки.
7. Удосконалено поділ юридичних фактів трудового права в залежності від юридичних наслідків, які спричиняються фактами на двох рівнях: на рівні трудових правовідносин та на рівні конкретних прав і обов язків суб єктів.
8. Дістав подальшого розвитку підхід до виділення етапів динаміки трудових правовідносин, які визначаються як здійснення базової моделі трудових правовідносин, розвиток таких правовідносин, зміна правовідносин, поява охоронних та заохочувальних правовідносин, припинення правовідносин. Узагальнюються специфічні риси юридичних фактів кожного з етапів.
9. Дістало подальшого розвитку положення про місце правовідносин у системі юридичних фактів через формулювання їх характеристики як юридичних фактів та обґрунтування відмінності правовідносин як юридичних фактів від правовідносин як юридичних умов.
10. Дістало подальшого розвитку уявлення про сукупність юридичних складів трудового права як систему складів, які пов язані між собою юридичними зв язками, що відображають об єктивну залежність суспільних відносин між собою, та похідними від них структурними зв язками, які формуються законодавцем з метою удосконалення будови фактичної системи галузі. Узагальнено принципи удосконалення системи юридичних складів трудового права.
11. Вперше пропонується виділяти напрями удосконалення фактичної системи трудового права за рівнем впливу на юридичні склади галузі.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування розроблених теоретичних висновків і рекомендацій у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, у навчальному процесі при читанні лекцій, підготовці навчальної, довідкової і методичної літератури та у науково-дослідницькій роботі студентства, а також при розгляді трудових спорів.
Одержані результати сприятимуть подальшому розвитку науки трудового права України і вчення юридичних фактів трудового права, можуть слугувати матеріалом для наступних наукових розробок і дискусій з проблем юридичних фактів.
Результати дослідження можна використовувати в процесі удосконалення чинних та при підготовці нових нормативно-правових актів з питань правового регулювання трудових відносин. Це знайшло відображення у запропонованих пропозиціях щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства та щодо підготовки перспективного законодавства.
Запропоновані рекомендації сприятимуть підвищенню рівня правової культури суб єктів правовідносин.
Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження апробовані при обговоренні дисертації на кафедрі цивільно-правових дисциплін Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Основні положення дисертації доповідалися автором на методологічних семінарах викладачів та аспірантів Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди у 1997-2003 роках. Матеріали дисертації були використані при підготовці методичних рекомендацій і практичних завдань з дисципліни «Трудове право України» для студентів юридичного факультету Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, а також використовуються автором при проведенні лекційних і семінарських занять.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у шести наукових статтях, три з яких розміщено у фахових наукових журналах та три – у збірниках наукових праць:
1. Солодовник Л.В. Щодо місця правовідносин у структурі юридичних фактів // Збірник наукових праць. Серія “Економіка і право”. Випуск 2. – Харків: ХДАДТУ. – 1999. – С.69-82.
2. Солодовник Л.В. Загальне поняття юридичного факту // Збірник наукових праць. Серія “Економіка і право”. Випуск 3. – Харків: ХДАДТУ. – 1999. – С.68-74.
3. Солодовник Л.В. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. – 2000. - № 1. – С.59-63.
4. Солодовник Л.В. Роль юридичних фактів у динаміці правовідносин трудового права // Право України. – 2000. - № 7. – С.13-17.
5. Солодовник Л.В. Способи фіксації юридичних фактів у трудовому праві // Право України. – 2002. - № 5. – С.84-89.
6. Солодовник Л.В. Роль юридичних фактів у динаміці трудових правовідносин // Збірник наукових праць. Серія “Право”. Випуск 3. – Харків: ХНАДУ. – 2003. – С.55-59.
| 
