|
Наукова робота, яка подається до захисту є дослідженням важливої проблеми розслідування вбивств, прихованих інсценуванням. Її розробка пов язана з аналізом криміналістичної характеристики, з ясуванням специфіки провадження окремих слідчих дій, планування та організацією розслідування, що визначає його оптимальність. Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлено недостатньою розробкою цієї проблеми в науковій юридичній літературі і насущних проблемах слідчої практики.
Актуальність теми дослідження. Сучасний стан криміногенної обстановки в Україні характеризується зростанням чисельності злочинів, що вирізняються старанністю підготовки, витонченістю вибору способів учинення і приховування, зухвалістю й жорстокістю. Особливої уваги заслуговують насильницькі й корисливо-насильницькі злочини, оскільки саме вони спрямовані проти найважливішого для людини – її життя і здоров я та являють собою політичну й соціальну загрозу суспільству й державі. Вбивства взагалі завжди вносять у суспільство особливий резонанс. Низький духовний і матеріальний рівень розвитку суспільства, правовий нігілізм залишають свій негативний відбиток на розвитку держави й кожного її громадянина окремо. Бажання легкої наживи, озлобленість, байдужість до всього – далеко не вичерпний перелік причин, які визначають посягання на життя людини.
Зміни, що відбуваються в даний час у суспільстві, перерозподіл сфер впливу, реформування економіки породили загострення криміногенної обстановки, виникнення нових видів злочинної діяльності. До числа злочинів, які є особливо небезпечними, сьогодні належать убивства, приховані інсценуванням. Конституція України визначає життя і здоров я людини як найвищу соціальну цінність. Саме тому вбивства – це тяжкий злочин проти особи, що становить загрозу людині і суспільству в цілому.
При загальному зростанні чисельності вбивств, учинених як окремими особами, так і організованими групами, мають місце й убивства, приховані інсценуванням, розслідування яких становить особливу складність. У цьому зв язку вбачається важливим і необхідним формування окремої, специфічної методики розслідування, що має метою розробку положень криміналістичної характеристики, планування й організації розслідування цього виду злочину.
У теорії криміналістики ще й дотепер залишаються нерозробленими важливі положення, що стосуються методики розслідування вбивств, прихованих інсценуванням. До останнього належать способи інсценування і виявлення негативних обставин, як результати дослідження причинних зв язків у процесі огляду місця події, а також способи встановлення інсценування.
Вагомий внесок у дослідження теоретичних проблем, пов язаних з розслідуванням убивств, зокрема, тих, що приховуються інсценуванням, внесли вчені-криміналісти України та інших держав. Проблемні питання розслідування вбивств розглядаються в дослідженнях таких знаних науковців, як Т. В. Аверьянова, Ю. П. Аленін, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. І. Бояров, О. Ю. Булулуков, І. В. Борисенко, О. М. Васильєв, Л. Г. Видонов, В. Г. Гавло, В. Г. Гончаренко, А. В. Дулов, В. А. Журавель, А. В. Іщенко, В. П. Колмаков, О. Н. Колесниченко, В. О. Коновалова, В. С. Кузьмичов, В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, Г. А. Матусовський, Г. М. Мудьюгін, М. В. Салтевський, В. В. Тіщенко, В. Ю. Шепітько, М. П. Яблоков та ін.
Разом із тим важливо відзначити, що в теорії криміналістики немає детальних наукових розробок, що до розслідування вбивств, прихованих інсценуванням. У цьому зв язку вкрай необхідне формування й удосконалення методики розслідування вбивств досліджуваної категорії, і рекомендацій, спрямованих на його оптимізацію.
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається нагальною потребою аналізу особливостей розслідування названої категорії вбивств, розробки її криміналістичної характеристики, й провадження початкових слідчих дій, а також специфіки планування й організації всього процесу розслідування.
Перелічені обставини дозволяють віднести досліджувані проблеми до вельми актуальних.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на планах наукових досліджень Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і кафедри криміналістики. Воно виконано відповідно до цільової комплексної програми "Проблеми вдосконалення організації й діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави" (державний реєстраційний номер 186.0.099031) за напрямком "Актуальні проблеми судової влади, зміцнення законності, забезпечення ефективності боротьби зі злочинністю".
Мета і задачи дослідження. Метою наукового дослідження є формування основних положень методики розслідування вбивств, прихованих інсценуванням.
Відповідно зазначеної мети в дисертації були поставлені й вирішені такі задачи:
1. Дослідити поняття "інсценування", що мається в криміналістичній літературі, й адаптувати його до методики розслідування вбивств, прихованих інсценуванням.
2. Узагальнити й проаналізувати способи інсценування вбивств, у тому числі як уже відомі (повішення, утоплення, з використанням вогнепальної зброї), так і ті, що раніше не зустрічалися (з використанням джерел радіоактивного випромінювання, лікарських препаратів, наркотичних засобів).
3. Визначити й детально розглянути види негативних обставин, які є підставою для виявлення інсценування.
4. Дати рекомендації щодо методів огляду місця події і трупа, де виявлення останнього викликає припущення про інсценування смерті.
5. Виявити й вивчити слідчі ситуації, у яких версії про інсценування виникають за відсутності трупа.
6. Визначити різні види судових експертиз (судово-медичну, пожежно-технічну, авторознавчу, почеркознавчу, судово-балістичну, експертизи вузлів і петель, мікрооб єктів тощо), які слід проводити з метою виявлення інсценування.
7. Обґрунтувати й запропонувати рекомендації по проведенню слідчих експериментів і перевірці показань на місці з метою викриття інсценування.
Об єктом наукового дослідження виступає розробка методики розслідування вбивств, прихованих інсценуванням.
Предметом дисертаційного дослідження є планування й організація розслідування зазначеної категорії вбивств, а також специфіка провадження початкових слідчих дій.
Методи дослідження. Методологічним підгрунтям дисертації послужили положення теорії пізнання й загальної теорії криміналістики. У процесі дослідження були використані наступні методи наукового пізнання: формально-логічний – при класифікація видів інсценуваннь, використовуваних для приховування вбивств; функціональний – для дослідження окремих елементів криміналістичної характеристики вбивств, прихованих інсценуванням; історико-правовий – при розгляді етапів розвитку теоретичних уявлень про поняття "інсценування" та його ролі у приховуванні вбивств; статистичний метод – для аналізу й узагальнення кримінальних справ про вбивства, приховані інсценуванням, а також для опрацювання результатів висновків експертів при розслідуванні злочинів розглядуваної категорії.
Правовою базою дослідження є Конституція України, кримінально-процесуальне та кримінальне законодавство України, нормативно-правові акти, що регламентують організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають дані вивчення й узагальнення матеріалів слідчої практики за спеціально розробленою анкетою (250 кримінальних справ про вбивства за 1998-2003 рр., серед яких виявлено 75 справ про вбивства, приховані інсценуванням).
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням методики розслідування вбивств, прихованих інсценуваннями, що ґрунтується на теоретичних концепціях криміналістики й узагальненнях слідчої практики. У роботі пропонуються нові теоретичні положення і практичні рекомендації щодо проведеного дослідження, у тому числі:
– уперше в науковій криміналістичній літературі сформульовано в узагальненому вигляді криміналістична характеристика вбивств, прихованих інсценуванням;
– досліджено поняття “інсценування”, адаптоване до методики розслідування вбивств; – уперше в криміналістичній літературі аналізуються і класифікуються способи інсценування вбивств, у тому числі як уже відомі (повішення, утоплення, з використанням вогнепальної зброї), так і ті, які раніше не зустрічалися (з використанням джерел радіоактивного випромінювання, лікарських препаратів, здатних викликати смерть, наркотичних засобів);
– по-новому розглянуті негативні обставини, які є підставою для виявлення інсценування як логічного методу дослідження наявної інформації;
– уперше в криміналістичній літературі досліджені слідчі ситуації, у яких версії про інсценування виникають за відсутності трупа;
– позначені різні види експертиз, слідчих експериментів, які сприяють встановленню інсценування щодо до наявної слідчої ситуації;
– визначені питання планування й організації розслідування вбивств при малому обсязі й перекрученому змісті доказової інформації.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підвищення ефективності:
– практичної діяльності правоохоронних органів – як рекомендації щодо вдосконалення слідчої діяльності при розслідуванні вбивств, прихованих інсценуванням, зокрема, в тактиці огляду місця події і трупа, при припущенні інсценування смерті, а також у з ясуванні негативних обставин, які є підставою для виявлення інсценування;
– науково-дослідницької роботи – як матеріал для подальших наукових досліджень у галузі криміналістичних методик;
– навчального процесу – як фундаментальний матеріал для підготовки відповідних методичних посібників і розділів підручників з курсу "Криміналістика", а також при читанні лекцій і проведенні практичних занять по криміналістиці.
Апробація результатів дослідження. Дисертація підготовлена на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, обговорена на її засіданнях, схвалена й рекомендована вченою радою до захисту. Основні положення цього наукового дослідження висвітлювалися на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: "Методологічні проблеми правової науки" (м. Харків, 2002 р.); "Актуальні проблеми криміналістики" (м. Харків, 2003 р.), що проводилися Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого.
За результатами дисертаційного дослідження підготовлено й надіслано на адресу прокуратури Харківської області доповідна записка з метою впровадження рекомендацій по розслідуванню вбивств, прихованих інсценуванням, у практичну діяльність слідчих.
Пропозиції, сформульовані в цій науковій роботі, знайшли своє впровадження в навчальному процесі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого при читанні лекцій і проведенні практичних занять з криміналістики, що підтверджується відповідними актами впровадження наукових досліджень дисертації.
Публікації. Основні положення викладені в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, й у двох тезах наукових доповідей на конференціях.
Структура дисертації. Загальний обсяг дисертації – 183 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять дванадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (198 найменувань) і додатків.
| 
