|
Актуальність теми. У сучасних умовах утвердження української державності зростає роль наукових досліджень історії національної держави і права. Такі дослідження дають змогу об єктивно вивчати й узагальнювати закономірності виникнення та розвитку окремих державних і правових інститутів і на підставі наукових результатів зробити висновки та пропозиції, важливі для української історико-правової науки. З огляду на це дотепер залишаються актуальними дослідження, які розглядають процес формування українських земель в єдину соборну державу. Однією з таких земель є Закарпаття.
Перебуваючи тривалий час у складі Угорщини, Австро-Угорщини, Закарпаття, було пригноблене в політичному, соціально-економічному та національному розумінні. Не змінилося це становище у період між світовими війнами, коли Закарпаття було приєднане за Сен-Жерменським (1919) і Тріанонським (1920) договорами до Чехословаччини, всупереч волевиявленню закарпатців. Чехословацька влада здійснювала на Закарпатті політику поневолення українського населення. Найважливішим засобом такої політики був апарат управління, запроваджений на Закарпатті. За цих умов відроджувалася ідея боротьби за право на національну державність. Розкриття політики чехословацької влади стосовно українського населення, висвітлення форм і методів колоніального режиму управління, встановленого в Закарпатті впродовж 1919–1939 рр., виявлення й узагальнення чинників становлення національної державності на Закарпатті 1939 р. у контексті сучасних практичних державотворчих завдань викликає зацікавленість представників суспільних наук – істориків, політологів, правознавців. Потрібно відзначити, зокрема, праці таких вітчизняних і зарубіжних учених як Ю.Бисага, С.Білак, М.Вегеш, С.Віднянський, М.Ганчин, І.Гапоненко, В.Задорожний, В.Кульчицький, Я.Малик, В.Маркусь, О.Мельникова, О.Росоха, Ю.Сливка, С.Співак, П.Стерчо, Б.Тищик та інші. Між тим, значна частина питань, пов язаних із становленням національної державності в Закарпатті у 1918–1939 рр., ще залишається малодослідженою. Поглибленого аналізу потребують політичні і правові аспекти даної проблеми, оскільки оцінка їх практично відсутня.
Зв язок роботи з науковими темами та програмами. Дисертаційна робота виконана в руслі наукової теми “Державотворення в Україні в ХХ ст.”, яка досліджується у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Тема дисертації відповідає також проблематиці досліджень „Актуальність проблеми історії держави і права України, політичних і правових вчень та зарубіжної історії”, яку проводить кафедра теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета і завдання дослідження. На основі наукового аналізу найрізноманітніших нормативно-правових актів, що стосуються Закарпаття, архівних джерел та спеціальної літератури дисертант має на меті поглибити історико-правові знання стосовно змісту та особливостей процесу становлення національної державності в Закарпатті у міжвоєнний період, об єктивно, всебічно і комплексно дослідити еволюцію державно-правового становища Закарпаття на його шляху від вимог надання краю автономії до утворення незалежної, самостійної Карпатської України. У контексті загальної мети в дисертації ставляться такі завдання:
– встановити етапи становлення української державності в Закарпатті у міжвоєнний період;
– розкрити особливості правового становища Закарпаття у складі Угорщини після Першої світової війни, реалізації права українців краю на національне самовизначення й об єднання з іншими українськими землями в єдиній Українській державі;
– висвітлити роль української еміграції в підтримці національно-визвольних змагань закарпатських українців та втіленні на практиці демократичних засад державотворення на Закарпатті;
– простежити впливи зовнішньополітичного фактору (Угорщини, Чехословаччини, Польщі, Німеччини та Радянського Союзу) на внутрішньополітичне становище Закарпаття, обґрунтувати доцільність прийняття основних нормативних актів, що визначають правовий статус Закарпаття, з огляду значення для державотворчих процесів у краї;
– через аналіз основних нормативно-правових актів з ясувати еволюцію державно-правового статусу краю: Закарпаття в складі Австро-Угорщини, Угорщини, Чехословаччини (Підкарпатська Русь, Карпатський край), незалежна держава (Карпатська Україна), тобто дати оцінку й проаналізувати адміністративно-політичний устрій, реальність дотримання принципів демократизму (проведення виборів до державних органів, судова система тощо) у краї;
– висвітлити основні етапи формування структури державного управління на Закарпатті, принципи діяльності місцевої адміністрації, визначити напрямки політики автономних урядів Закарпаття в національному питанні, охарактеризувати процес формування та реальне здійснення демократичних принципів у краї;
– дослідити вплив зовнішніх факторів на державотворчий процес у Закарпатті напередодні Другої світової війни, всебічно розглянути значення Карпатської України для становлення національної державності.
Об єктом дисертаційного дослідження є процес становлення національної державності в Закарпатті у складі Угорщини та Чехословаччини в період між двома світовими війнами, а предметом дослідження – історико-правові особливості та закономірності становлення національної державності в Закарпатті в міжвоєнний період.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить низка філософських, загальнонаукових і спеціально-юридичних методів. Застосування діалектичного методу дало змогу встановити особливості функціонування та розвитку чехословацьких органів влади в Закарпатті в досліджуваний період. Формально-юридичний метод допоміг дослідити нормативно-правові акти, що визначали правовий статус Закарпаття. Історико-правовий метод дозволив виявити етапи становлення національної державності, сутність і призначення органів влади, з ясувати особливості процесу формування української державності у цей період у Закарпатті. Хронологічні рамки дисертації окреслюються періодом від 1918 р., що співпадає з розпадом Австро-Угорської імперії, і завершується 1939 р. –проголошенням незалежної Карпатської України.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є одним із перших у національному правознавстві історико-правових монографічних досліджень основних проблем становлення української державності на Закарпатті між двома світовими війнами.
Внаслідок проведеного дослідження сформульовано такі основні положення, яким притаманні елементи наукової новизни, і які виносяться на захист:
– обгрунтовано, що становлення української національної державності в Закарпатті у міжвоєнний період пройшло чотири етапи. Перший – від розпаду Австро-Угорщини восени 1918 р. до передачі Закарпаття у склад Чехословаччини за Сен-Жерменським (1919) і Тріанонським (1920) договорами. Другий етап – це період перебування Закарпаття у складі Чехословаччини від 1919 р. до 11 жовтня 1938 р., коли Рада Міністрів ЧСР призначила перший автономний уряд Підкарпатської Русі. Третій – автономія Підкарпатської України у складі Чехословаччини (11 жовтня 1938 р. – 14 березня 1939 р.). Четвертий період – від 14 березня 1939 р., коли було проголошено незалежність Карпатської України;
– виявлено, що згідно з міжнародно-правовими актами Закарпаття мало отримати статус автономії, проте реально було територіально-адміністративною одиницею Чехословаччини, що не сприяло економічному та політичному розвитку краю;
– з ясовано, що реалізація права українців краю на самовизначення здійснювалася як через державні установи та інституції, так і через політичні інституції (політичні партії, громадські організації, рухи, з їзди тощо);
– встановлено, що безпосередній вплив на реалізацію права українців на свої власне державне самовизначення та втілення демократичних засад державотворення мала закарпатська українська еміграція у США, що проявилося у діяльності Американської народної ради русинів, результаті проведеного серед українських емігрантів плебісциту;
– виявлено, що нормативно-правові акти, які врегульовували статус Закарпаття, приймалися під тиском міжнародних подій;
– доведено, що хоча в Чехословацькій державі формально були проголошені демократичні принципи, реально українці Закарпаття були відсторонені від державного управління краю;
– уточнено зовнішні політично-правові чинники та особливості формування української державності в Закарпатті у 1939 р.;
– виявлено сутність діяльності Сейму Карпатської України щодо проголошення незалежності Карпатської України.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали і висновки дослідження можуть бути використані для підготовки підручників і посібників з історії держави та права України; у навчальному процесі вищих навчальних закладів для розроблення загальних і спеціальних курсів при проведенні семінарських занять, написанні курсових і дипломних робіт та ін. Основні положення і висновки роботи, зібраний дисертантом фактологічний матеріал можна використати для подальшого дослідження теми з продовженням хронологічних рамок, а також суміжної проблематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою, одним з перших у національному правознавстві історико-правовим дослідженням основних проблем становлення і розвитку української державності на Закарпатті.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка.
Основні положення дослідження висвітлювалися у доповідях на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи” (22 листопада 2001 р.), Всеукраїнських наукових конференціях „Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика”. (23 січня 2003 р.), „Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (23 січня 2004 р.).
Основний зміст дисертації викладено у шести наукових публікаціях (у тому числі чотири із них – у фахових виданнях).
| 
