|
Актуальність дослідження. Обраний Україною курс на створення ринко- вої економіки зумовив докорінні зміни суспільних відносин, пов язаних з форму- ванням бюджетів різних рівнів та державних цільових фондів як матеріальних чинників функціонування держави. Питома вага податкових внесків (податків, зборів, інших обов язкових платежів) у загальній сумі бюджетних надходжень протягом 1994 – 2003 років постійно зростала і нині становить близько 70 %. За таких умов податкові внески набули значення головного джерела формування доходної частини бюджетів та державних цільових фондів, а їх несплата значною мірою впливає на економічну та соціальну стабільність в державі. Обов язок сплачувати податки, збори, інші обов язкові платежі в порядку і розмірах, установлених законом кожною особою, яка підпадає під юрисдикцію законодавства України, передбачений ст. 67 Конституції України.
Найбільш небезпечні прояви невиконання конституційного обов язку сплачувати податкові внески тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Кількість порушених кримінальних справ за ухилення від сплати податків за вказаний період зросла майже у 10 разів. Водночас сума несплачених податкових внесків зросла більше ніж у 25 разів.
Наведені дані вказують на необхідність більш ефективної протидії злочинам, що вчиняються у сфері оподаткування. У цьому напрямі вже досягнуто певних позитивних зрушень. За останні чотири роки щорічні обсяги надходжень до зведеного бюджету зросли майже удвічі. Але покращення ситуації щодо протидії злочинності у сфері оподаткування ускладнюється недосконалістю податкового законодавства, нестійкістю податкової системи, непослідовністю податкової політики. Не можна визнати досконалим і законодавство про кримінальну відповідальність.
При розслідуванні й судовому розгляді справ цієї категорії припускаються численних помилок, що полягають у неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права й неоднаковому тлумаченні окремих ознак складу злочину. Виникають труднощі при відмежуванні ухилення від оподаткування від суміжних злочинів та його кваліфікації за сукупністю.
Проблеми кримінально-правових аспектів ухилення від оподаткування досліджені у працях П.П. Андрушка, Л.П. Брич, В.М. Вересова, П.А. Вороб я, Н.О. Гуторової, О.О. Дудорова, Я.М Кураш, В.Р. Мойсика, В.В. Лисенка, В.О. Навроцького, О.І. Перепелиці, Ю.М. Сухова, Є.Л. Стрельцова, та інших вчених.
Кримінологічним аспектам боротьби з податковою злочинністю присвятили свої праці, зокрема, такі науковці, як В.О. Білецький, П.Т. Гега, В.М. Гринчак, Д.І. Голосниченко, А.Є. Гутник, В.В. Молодик, В.М. Попович. У дисертації широко використовувалися праці вищезгаданих правників, а також загальнотеоретичні положення науки кримінального права та кримінології, що розроблялися такими вченими, як Ю.В. Александров, Л.В. Багрій–Шахматов, М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І Борисов, В.О. Глушков, О.М. Джужа, В.М. Дрьомін, А.П.Закалюк, М.Й. Коржанський, О.М. Костенко, В.М. Кудрявцев, П.П. Михайленко, М.І. Мельник, А.А. Музика, М.І. Панов, В.В. Сташис, М.С.Таганцев, В.Я. Тацій, В.О. Туляков, В.І. Шакун, С.С. Яценко та ін.
Однак низка важливих для кваліфікації ухилення від сплати податків положень у кримінально-правовій науці залишається дискусійною або має неоднозначне вирішення. Позиції науковців, які досліджували цю проблему, у ряді випадків є суперечливими та непослідовними. Відсутні також єдині підходи до кваліфікації злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України (далі - КК). Як свідчить практика досудового слідства, ухилення від сплати податків поєднується з іншими злочинами і набуває все більш організованих форм. Тому питання правильної кримінально-правової кваліфікації ухилення від сплати податків стають актуальними і важливими.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі теорії кримінального права Національної академії внутрішніх справ України в межах досліджень кафедральної теми “Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України”. Обраний напрям дослідження грунтується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розв язання проблем кваліфікації ухилення від сплати податків у різноманітних формах його проявів і формулювання на цій основі науково обгрунтованих пропозицій щодо правильної кримінально-правової оцінки даного злочину.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі основні завдання: 1) дослідити зростання соціальної значущості податкової системи України, становлення й розвиток кримінально-правового захисту відносин оподаткування; 2) з ясувати зміст об єкта ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів, визначити його місце в системі Особливої частини КК; 3) встановити ознаки предмета злочину; 4) розкрити зміст ознак об єктивної сторони та визначити момент закінчення злочину; 5) розкрити зміст ознак суб єктивної сторони; 6 ) визначити ознаки спеціального суб єкта злочину; 7) розкрити зміст кваліфікуючих ознак, визначити співвідношення ухилення від сплати податків з іншими злочинами, відмежувати його від суміжних складів, встановити особливості кваліфікації за супукністю з іншими злочинами, а також при конкуренції та колізії норм; 8) дослідити проблеми звільнення від кримінальної відповідальності, осіб, що ухилились від сплати податків (ч. 4 ст. 212 КК); 9) сформулювати обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яким передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від оподаткування та порядку кваліфікації таких діянь. Об єктом дисертаційного дослідження є проблеми, пов язані з кваліфікацією ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів. Предметом дослідження є норми Загальної та Особливої частин КК щодо відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів та практика їх застосування. Методи дослідження. При проведенні дослідження були використані наступні наукові методи: діалектичний метод, відповідно до якого досліджувані явища вивчаються в єдності їх фактичної суті та юридичної форми, дозволив розглянути норми про відповідальність за ухилення від сплати податків в їх постійному розвитку та виявити обумовленість такого розвитку; порівняльно- -правовий – дозволив співставити й порівняти норми, якими встановлено відповідальність за ухилення від сплати податків, вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність та кримінального законодавства інших країн; історико-правовий – був використаний при дослідженні процесів становлення та розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за ухилення від оподаткування; юридичний (догматичний) – для встановлення об єктивних та суб єктивних ознак складу злочину, що досліджується; системно-структурний – для визначення місця ухилення від сплати податків у системі інших злочинів; статистичний – для узагальнення статистичних даних та судової практики.
Емпірична база дослідження складається з 257 кримінальних справ про ухилення від сплати податкових внесків, розглянутих судами України, та статистичних даних Міністерства юстиції і Податкової адміністрації України. Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем кримінально-правової кваліфікації ухилення від оподаткування після прийняття нового КК України. В роботі запропоновано низку нових наукових положень та висновків, серед яких найбільш важливими є наступні: 1. Доведено, що ухилення від сплати податкових внесків та низка сукупних з ним злочинів родовим об єктом має не відносини в сфері господарської діяльності, а відносини оподаткування. Зміна поглядів щодо об єкту злочину стала можливою після дослідження соціально-правових аспектів установлення кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та перспектив подальшого зростання значущості відносин сфери оподаткування.
2. Вперше обгрунтована необхідність розглядати і відповідно кваліфіку- вати як ухилення від оподаткування не лише дії осіб, які ухиляються від сплати податкових внесків у сфері законної (легальної) діяльності, а й осіб, які отри- мують прибутки та інші об єкти оподаткування від незаконної діяльності. Реалізовувати це завдання пропонується не лише шляхом прийняття нових кримінально-правових норм, а й шляхом правильного використання вже існуючої законодавчої бази для кваліфікації таких злочинів.
3. У подальший розвиток досліджень попередників, запропоновані нові підходи до визначення безпосереднього об єкта та предмета злочину, сформульовано висновок, що предмет виступає обов язковою ознакою складу злочину – ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів.
4. Доведено, що діяння, як обов язкова ознака об єктивної сторони ухи- лення від сплати податків може характеризуватися як дією, так і бездіяльністю, а також бути комбінованим. Обгрунтовано висновок, що спосіб ухилення від оподатку- вання обумовлює момент закінчення злочину, який залежно від способу встановлюється по кожній конкретній справі окремо.
5. Дістало подальший розвиток розуміння суб єктивних ознак злочину, встановлено, що вина при ухиленні від сплати податків може характеризуватися як прямим, так і непрямим умислом. Мотив і мета при цьому можуть бути різними.
6. Вперше сформульовано висновок, що спеціальними суб єктами злочину також мають визнаватись представники платників податків та податкові агенти.
7. Доведено, що за ч. 3 ст. 212 КК, як ухилення від сплати податків, вчинине раніше судимою особою, слід кваліфікувати дії осіб, які раніше були судимі за ухилення від сплати податків за будь-якими частинами ст. 148-2, 212 КК, а не лише у разі судимості за ст. 212 та ч.3 ст.148-2 КК.
8. Обгрунтована необхідність внесення змін до заохочувальної норми (ч. 4 ст. 212 КК), оскільки зараз вона фактично дублює ст. 45 КК.
9. По-новому визначено підхід до кваліфікації ухилення від сплати податків у разі сукупного вчинення з іншими злочинами. Обгрунтовано, що в основу їх кваліфікації має бути покладена суспільна небезпека цих діянь.
10. Пропонується внесення змін до ряду існуючих норм, якими перед- бачається відповідальність за злочини, що завдають шкоду відносинам оподаткування.
Практичне значення одержаних результатів полягає: а) у правотворчий діяльності – для подальшого вдосконалення законо- давства, що передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів;
б) у правозастосуванні – для подальшого вдосконалення окремих положень постанови Пленуму Верховного Суду “Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів” від 26 березня 1999 року № 5, а також для кваліфікації злочинів, що вчиняються у сфері оподаткування;
в) у науково - дослідницькій роботі – для подальшого вивчення проблем кримінально-правового захисту відносин сфери оподаткування;
г) у навчальному процесі – для написання відповідних розділів підручників та посібників з кримінального права, підготовки методичних рекомендацій з питань кваліфікації та методики розслідування злочинів у сфері оподаткування, підготовки до лекцій, а також у науково-дослідній роботі слухачів, курсантів та студентів навчальних закладів системи МВС України та Податкової адміністра- ції України. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені, зокрема, на науково-практичних конференціях в Національній академії внутрішніх справ України ( 12 березня 1997 року та 25 квітня 2002 року), на міжнародному семінарі “Законодавство ФРН, США і України про відповідальність за ухилення від сплати податків” (м. Київ, 17 грудня 1997 року), на міжнародному семінарі “Податкові системи США і України та розгляд податкових справ у суді” (м. Київ, 12 лютого 1999 року). Окремі положеня використовувались під час роботи у складі робочої групи Верховного Суду України по підготовці Проекту постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 року та при наданні консультативної допомоги Комітету Верховної Ради Украіни з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності в розробленні положень Проекту Кримінального кодексу України. Окрім того були підготовлені методичні рекомендації для слідчих підрозділів МВС щодо кваліфікації та розслідування кримінальних справ про ухилення від сплати податків ( Наказ ГСУ МВС України № 1685/Шт. від 4 квітня1995 року). Публікації. Основні положення дисертації викладені в таких працях автора:
1. Останін В.О. Кримінальне законодавство щодо відповілальності за ухилення від сплати податків потребує вдосконалення. // Науковий вісник НАВСУ. – К., 1997. № 2. С. 44–48.
2. Останін В.О. Боротьба із злочинністю у сфері оподаткування чи ії імітація . // Економіка Фінанси Право. –К., 1999. № 1.С. 26–28.
3. Останін В.О. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків та можливість застосування заохочувальної норми. // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2001. № 1. С. 55 – 58.
4. Останін В.О. Про упорядкування кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов язкових платежів. // Науковий вісник Дніпропетр. юридичного ін–ту МВС України. –Д., 2001. № 1. С. 193-197.
5. Останін В.О. Предмет ухилення від оподаткування як обов язкова ознака складу злочину, передбаченого ст.212 КК України. // Науковий вісник НАВСУ.– К., 2003. № 1. С.57– 66.
6. Останін В.О. Ухилення від сплати податкових внесків з об єктів оподат- кування, що утворюються у сфері протизаконної діяльності: Наук.-практ. конф. 25-26 квітня 2002 р. / НАВСУ. – К. – 2002. – С. 221- 225.
Структура дисертації обумовлена ії метою та поставленими завданнями і складається зі вступу, 3 розділів, які містять 7 підрозділів, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джерел та нормативних актів (218 найменувань) і додатків. Повний обсяг дисертації – 212 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 192 сторінках.
| 
