|
Актуальність теми дослідження. Формування громадянського суспільства, розбудова України як правової, демократичної, соціальної держави пов язані з проведенням масштабної правової реформи, всебічним зміцненням законності, захистом конституційних прав і свобод та законних інтересів людини і громадянина. Забезпечення громадської безпеки і правопорядку – один з найважливіших факторів розвитку демократичних засад життєдіяльності українського суспільства, утвердження принципу соціальної справедливості, реальних гарантій прав і свобод громадян.
Серед гарантій забезпечення громадської безпеки важливе місце займають адміністративно-правові засоби, до яких відносяться заходи організаційного характеру, адміністративного примусу в тому числі адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері громадської безпеки та правопорядку. Вивченню цих засобів, узагальненню практики їх застосування у адміністративно-правовий літературі до цього часу приділялось дещо замало уваги, а тому доцільно проведення системного, комплексного наукового дослідження з визначеної проблематики – адміністративно-правового забезпечення громадської безпеки. Слід також зазначити, що заходи, які їх здійснює держава та її органи стосовно боротьби з адміністративними правопорушеннями в сфері громадської безпеки, є недостатньо ефективними. Разом з тим, значна кількість адміністративних правопорушень становлять суттєву суспільну небезпеку, створюють загрозу конституційним правам і свободам громадян, життєво важливим інтересам держави, тому забезпечення громадської безпеки вимагає здійснення різнобічних, організаційних, технічних, виховних та інших заходів, серед яких важливе місце займають адміністративно-правові засоби впливу щодо підтримання громадської безпеки і правопорядку. Саме ці обставини визначають актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження, її науково-практичну важливість.
В сучасних умовах важливого значення набувають дослідження форм запобігання адміністративним правопорушенням, науково обґрунтоване визначення шляхів зростання ефективності адміністративно-правових норм, що регулюють забезпечення охорони громадської безпеки. Враховувалося і те, що ряд публікацій з цієї проблематики дещо застаріли і не відповідають сьогоденню.
Автор дисертаційного дослідження на основі аналізу чинного законодавства і узагальнення практики адміністративно-юрисдикційної діяльності намагається дослідити і обґрунтувати науково-практичні положення, що безпосередньо відносяться до характеристики суті та ролі адміністративно-правових заходів забезпечення громадської безпеки, адміністративної відповідальності за порушення правил її забезпечення, пошуку та поліпшення шляхів підвищення ефективності боротьби з цим негативним явищем. Актуальність теми дослідження пояснюється також необхідністю в певній мірі заповнити прогалини в дослідженні особливостей адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері громадської безпеки, виявленні основних причин, що сприяють їх скоєнню, в розробці питань забезпечення належного функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування та громадських організацій в запобіганні і профілактиці посягань на громадську безпеку. Доцільним уявляється ще раз привернути увагу до питань підвищення ефективності законодавчих, соціально-економічних організаційних та виховних заходів запобігання та припинення даного виду адміністративних правопорушень. Одним із мотивів вибору теми дослідження є необхідність вирішення ряду проблем адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері громадської безпеки. Зв язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана відповідно до комплексної цільової програми №0186.0.070865 „Права людини та проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні”, яка розробляється у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за напрямком “Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні”.
Об єктом дослідження є суспільні відносини в сфері громадської безпеки, адміністративні засоби її забезпечення та адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері громадської безпеки.
Мета та завдання дослідження – вивчення адміністративно-правових засобів забезпечення громадської безпеки, аналіз змісту, характерних ознак і особливостей адміністративно-правових заходів впливу при скоєні адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки, практики їх застосування, встановлення кола правопорушень у цій сфері, причини їх вчинення та шляхів підвищення ефективності заходів впливу. Ставиться також мета розробити та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства й системи адміністративного права, заходів здійснення громадської безпеки. Для досягнення поставленої мети особлива увага була приділена вирішенню слідуючих завдань:
- соціально-правовій характеристиці громадської безпеки, її особливостям як об єкта адміністративно-правової охорони; встановленню співвідношення громадської безпеки та громадського порядку; встановленню особливостей законодавчого регулювання забезпечення громадської безпеки, обґрунтуванню адміністративно-правових засобів її охорони;
- встановленню сутності та виділенню специфічних рис адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері громадської безпеки; дослідженню цілей адміністративного впливу і наслідків їх досягнення в діяльності адміністративно-юрисдикційних органів, аналізу сучасної практики застосування заходів адміністративного примусу; обґрунтуванню пропозицій щодо вдосконалення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення, спрямовані проти громадської безпеки; аналізу способів забезпечення контролю за законністю накладених адміністративних стягнень, надання пропозицій по вдосконаленню адміністративної відповідальності та механізму її застосування за правопорушення в сфері громадської безпеки;
дослідженню змісту і значенню заходів профілактики та припинення адміністративних правопорушень у галузі громадської безпеки, обґрунтуванню механізму і форм їх запобігання. Предметом дисертаційного дослідження є громадська безпека як об єкт адміністративно-правової охорони, її соціально-правова характеристика та співвідношення з громадським порядком; законодавче регулювання забезпечення громадської безпеки; заходи запобігання (попередження) та припинення адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки, їх види, місце та значення в системі адміністративного примусу; причини та умови, що створюють загрозу громадській безпеці; адміністративна відповідальність за порушення громадської безпеки; цілі адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері громадської безпеки; забезпечення законності при застосуванні адміністративних стягнень за порушення правил громадської безпеки; основні напрямки, форми і методи профілактики адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки та проблеми удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за порушення громадської безпеки, практики його реалізації.
Методологічна основа роботи. Методологічною основою дисертаційного дослідження є принципи, закони і категорії діалектики, комплексний підхід до аналізу громадської безпеки як об єкта адміністративно-правової охорони, метод наукового пізнання наукової теорії про державу та право, теоретичні висновки з питань соціології, психології, розробки у сфері управління, статистики, законодавчі та інші нормативні акти, що регулюють і регламентують правовідносини у сфері громадської безпеки. В дисертації застосовані такі загальнонаукові методи, як історичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, системно-структурний, системно-функціональний, структурно-логічний, конкретно-соціологічний та інші.
В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу закріплення і реалізації адміністративно-правових засобів забезпечення громадської безпеки, характеристики громадської безпеки як об єкта адміністративно-правової охорони та адміністративної відповідальності за порушення громадської безпеки.
Застосовуючи історико-правовий і порівняльно-правовий методи, автор досліджує українське та зарубіжне законодавство стосовно регулювання правовідносин у сфері громадської безпеки. За допомогою формально-юридичного методу визначаються поняття громадської безпеки, її соціальна правова характеристика та співвідношення з громадським порядком. Широке застосування в роботі знайшли категорії та способи формальної логіки: поняття, визначення, докази, судження, аналіз, порівняння, аналогія, узагальнення та ін.
В процесі дослідження використовувалися також структурно-функціональний, соціологічний, статистичний та ряд інших загальних та спеціальних наукових методів. В процесі виконання дисертаційного дослідження використовувалися наукові розробки і публікації, в тому числі статті пошукача.
Теоретична основа дисертації. Теоретично-концептуальні засади дисертаційного дослідження складають наукові положення з теорії та історії держави і права, конституційного, адміністративного права, державного будівництва, що містяться в роботах українських і зарубіжних вчених різних історичних періодів: В.Б. Авер янова, Г.В. Атаманчука, С.С. Алексєєва, М.І. Бажанова, О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, О.К. Безсмертного, Є.О. Безсмертного, Ю.П. Битяка, С.Н. Братусь, І.І. Веремеєнко, Б.Н. Габричидзе, О.І. Галагана, І.П. Голосніченко, І.М. Даньшина, Е.В. Додина, О.В. Дяченко, А.І. Єлістратова, М.І. Єропкіна, А.П. Клюшніченко, В.В. Зуй, Л..В. Коваля, А.Т. Комзюка, Б.П. Курашвілі, Б.М. Лазарєва, О.Є. Луньова, В.М. Махоніна, Н.Р. Ніжник, В.Ф. Опришко, Р.С. Павловського, М.І. Панова, В.П. Пєткова, Л.Л. Попова, П.М. Рабіновича, Ю.С. Рябова, В.М. Самсонова, І.С. Самощенко, А.О. Селіванова, А.В. Серьогіна, В.С. Стефанюка, С.С. Студенікіна, М.С. Студенікіної, М.С. Строговича, В.Я. Тація, В.П. Тихого, М.М. Тищенко, Ю.М. Тодики, Д.М. Шаргородського, А.П. Шергіна, Г.Ф. Шершеневича, В.А. Юсупова, А.Ю. Якимова, О.М. Якуби, Ц.А. Ямпольської, О.В. Яценко та інших. Низку питань щодо застосування адміністративно-правових засобів забезпечення охорони громадської безпеки висвітлено практичними співробітниками правоохоронних органів в періодичній пресі, в журналах та виступах по телебаченню і радіо.
Емпіричною базою є Конституція України, Закони і постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також матеріали практики діяльності юрисдикційних органів щодо забезпечення громадської безпеки. Особливістю дисертаційного дослідження є комплексний підхід до розгляду проблеми адміністративно-правового забезпечення охорони громадської безпеки.
- Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що подана до захисту дисертація є одним із перших в Україні комплексним, монографічним дослідженням громадської безпеки як об єкта адміністративно-правової охорони. В ній проаналізовано проблеми адміністративної відповідальності за правопорушення, спрямовані проти громадської безпеки, наведена характеристика системи і видів адміністративних правопорушень в сфері громадської безпеки, заходів запобігання та припинення протиправних діянь у цій сфері. В ній обґрунтовуються нові в теоретичному аспекті та важливі стосовно практики положення щодо забезпечення громадської безпеки. А саме: запропоновано авторське визначення громадської безпеки, під яким розуміється сукупність встановлених та гарантованих Конституцією та Законами України прав і свобод громадянина, дотримання відповідних традицій та звичаїв, створення режиму суспільного спокою, ефективної трудової, громадської та державної діяльності, забезпечення належних умов життя і відпочинку людей, охорони їх честі і гідності;
- вперше співвідношення громадської безпеки і громадського порядку проаналізовано на основі соціально-правової характеристики громадської безпеки, її особливостей та шляхів забезпечення на нинішньому етапі державотворення в Україні;
- дістало подальшого розвитку визначення видів та місця адміністративно-запобіжних заходів та заходів адміністративного припинення в системі адміністративного примусу при забезпеченні громадської безпеки;
- вперше проаналізовано особливості забезпечення громадської безпеки з точки зору реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також законних інтересів юридичних осіб;
- удосконалено класифікацію системи видів адміністративних правопорушень, що посягають на громадську безпеку, наведено обґрунтування необхідності об єднання їх у відповідній главі Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- отримало подальший розвиток та обґрунтування визначення сутності організаційно-правових засад адміністративної відповідальності за порушення правил в сфері громадської безпеки, її цілей та шляхів їх удосконалення;
- обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері громадської безпеки, правового регулювання профілактики та запобігання адміністративних правопорушень;
- подальший розвиток дістали погляди на способи забезпечення законності при здійсненні провадження по адміністративних справах щодо порушень громадської безпеки та вдосконалення механізму розгляду таких справ. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки і рекомендації можуть бути використані: у науково-дослідницькій роботі для подальших теоретичних розробок проблем адміністративної відповідальності в сфері громадської безпеки;
- у сфері правотворчості; при вдосконаленні відповідного законодавства щодо регулювання діяльності юрисдикційних органів; у правозастосовчій практиці;
- у навчальному процесі – при читанні лекцій і проведенні семінарських занять у рамках курсів “Адміністративне право”, “Адміністративна відповідальність”, а також при підготовці підручників, навчальних та методичних посібників для студентів учбових закладів юридичного профілю.
Важливе практичне значення мають розробки, що містяться у дисертації, для підвищення ефективності та зміцнення законності у діяльності юрисдикційних органів, формування та здійснення державою відповідної політики щодо зміцнення громадської безпеки.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження були обговорені на засіданні кафедри адміністративного права Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, відбиті в 18 наукових публікаціях із яких 14- у виданнях, визнаних ВАК України фаховими, та тезах названих публікацій на науково-практичних конференціях. Зокрема: міжрегіональній науково-практичній конференції “Актуальные вопросы совершенствования законодательства и правоприменительной деятельности” (м. Харків, – 1996.) науково-практичній конференції “Становлення правової держави: проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання” (м. Харків, – 2000 р.); міжнародній науковій конференції “Організація адвокатури і надання правової допомоги в демократичному суспільстві” (м. Київ, – 2002 р.); у збірниках праць молодих вчених та пошукачів. Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, предмету і логіки дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів, 8 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить сто сімдесят вісім сторінок.
|
