|
Актуальність теми. Останні роки історії нашої країни супроводжуються численними змінами в суспільній практиці, які мають багатофункціональний і суперечливий характер. У цей період зростає потреба пошуку правильних критеріїв для об єктивної оцінки подій, що відбуваються. Виявлення таких критеріїв повинно сприяти зваженій і чіткій концепції подальшого соціально-економічного розвитку країни. Цього можливо досягти тільки за умови всебічного вивчення світового й вітчизняного історичного досвіду соціально-економічних перетворень та їх правового забезпечення. Одним із новоутворених засобів правового регулювання фондового ринку, що сприяє розвитку економіки, є правовий інститут цінних паперів. Донедавна існував законодавчий і доктринальний вакуум з проблеми правового регулювання обігу цінних паперів. Ні наукова, ні навчальна література майже не висвітлювали це важливе і складне питання. Формування правової системи незалежної України на засадах ринкової економіки висунуло вимогу звернутися до досвіду правового регулювання ринку цінних паперів зарубіжних держав, які стабільно розвиваються в умовах ринкових відносин, використати його творчо, але без механічного запозичення (просторовий вимір). Щоб уникнути сліпого копіювання зарубіжного досвіду і врахувати національну специфіку, потрібно відтворити вітчизняний досвід, хоча й хронологічно віддалений, визначити історичні форми прояву права стосовно цінних паперів та їх обігу (часовий вимір).
Найдоцільніше щодо моделювання минулих правових фактів, подій, процесів, пов язаних із формуванням ринку цінних паперів і його офіційною підтримкою у формі нормативних актів, є вивчення періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Бурхливий розвиток капіталістичних виробничих і торговельних відносин у зазначену добу в українських губерніях Російської імперії сприяв виникненню значної кількості різних видів цінних паперів і появі бірж, які здійснювали торгівлю ними: обіг перших і діяльність других потребували відповідного правового врегулювання. Відбувалося поступове нагромадження нормативних актів у сфері обігу цінних паперів, їх якісне вдосконалювання. Залишився унікальний досвід, творче осмислення якого може збагатити не тільки сучасну історико-правову науку, й певною мірою правотворчу практику. Звичайно, йдеться не про перенесення правових норм того часу в сьогодення або про виявлення слабких сторін сучасного законодавства й запропонування рекомендацій по їх усуненню на прикладі форм вияву дореволюційного права. Законодавство тих часів утратило будь-яке значення для сучасної політичної і юридичної практики. Однак правові ідеї, поняття, конструкції, що сформувалися у праві Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. стосовно правового регулювання обігу цінних паперів і пройшли випробування на практиці, є частиною вітчизняного права як його “спадок”. Їх історична реконструкція дає можливість осягнути окремі елементи як фрагменти для подальшого правового конструювання права та правової системи суспільства. Отже, дослідженням проблеми правового регулювання обігу цінних паперів на території українських губерній робиться спроба вперше в науці історії держави і права заповнити існуючу прогалину – дати історико-наукову реконструкцію вітчизняного досвіду в даній сфері в період становлення ринкових відносин, спираючись як на приватні історико-емпіричні факти, так і на логіко-теоретичні підстави.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами здійснюється відповідно до “Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002 – 2005 рр.” (п.1.11), затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., і “Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 – 2005 роки” (п.1.4), затвердженими вченою радою НУВС 23 березня 2001 р.
Мета дослідження полягає у виявленні на підставі комплексного аналізу організаційних і правових засад основних закономірностей виникнення і функціонування ринку цінних паперів у Російській імперії, бірж, які здійснювали торгівлю ними в українських губерніях, а також процесів акціонерного засновництва як засад формування повноцінного ринку корпоративних фондів. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань: - на підставі історіографічного аналізу проблеми, наукових напрацювань дорадянських, радянських і сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників виявити особливості обігу цінних паперів у Російській імперії в зазначений період;
- з ясувати причини й передумови формування ринку цінних паперів в українських губерніях Російської імперії у другій половині ХІХ ст.;
- висвітити державну економічну і правову політику на ринку цінних паперів в умовах реалізації буржуазних реформ;
- дати класифікацію цінних паперів, що існували в досліджуваний період і визначити ознаки їх окремих видів;
- простежити процес удосконалення біржового й акціонерного законодавства;
- показати роль державного контролю за дотриманням правових приписів стосовно обігу цінних паперів;
- виявити ступінь взаємозумовленості темпів і результативності розвитку ринку цінних паперів ефективністю буржуазних перетворень в інших галузях суспільних відносин;
- відстежити еволюцію у правовій регламентації обігу цінних паперів і стані її реалізації на ринку останніх на початку ХХ ст., у надзвичайних політичних і військових обставинах (під час системних криз 1905-1907 та 1914-1917 років).
Об єктом дослідження є правове регулювання ринку цінних паперів у Російській імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Предмет дослідження становлять загальні і спеціальні закономірності формування, розвитку й функціонування цінних паперів, їх правова регламентація та практика застосування, економічні умови, що вплинули на розвиток біржі, державне регулювання й контроль за діяльністю бірж, як інструментом обігу цінних паперів у Російській імперії.
Хронологічно рамки дослідження обмежені другою половиною ХІХ – початком ХХ ст., оскільки саме в цей період активно розвиваються різні види цінних паперів, а також збільшується кількість учасників операцій з ними, розширюється їх обіг на зарубіжних фондових ринках. Територіальні межі охоплюються українськими губерніями, які у згадану хронологічну добу знаходилися у складі Російської імперії.
Методологічною основою дослідження послужила система сучасних методів і прийомів пізнання, побудована на принципах наукового плюралізму. Провідним методом загального характеру обрано метод філософської діалектики: проблема правового регулювання обігу цінних паперів у Російській імперії зазначеного періоду (на матеріалах українських губерній) розглядається у площині взаємозв язків і взаємозумовленості правових і соціально-економічних процесів в умовах реалізації буржуазних реформ, у єдності соціального змісту і правової форми. Проблема досліджувалася також з позиції принципу історизму - аналіз подій щодо виникнення бірж, прийняття нормативно-правових актів з приводу їх діяльності провадився в чіткій відповідності реальним історичним обставинам. Використовувався метод системного аналізу історико-правових категорій і явищ, що дозволило визначити соціально-економічні, політичні, техніко-юридичні передумови та причини розвитку ринку цінних паперів в українських губерніях. Правові засади обігу цінних паперів досліджувалися із застосуванням формально-юридичного й порівняльно-правового методів, які допомогли виявити зміни у нормативних приписах законодавчих актів Російської імперії щодо бірж і цінних паперів, причому останній – в історіографічному огляді наукової й навчальної літератури із зазначеної теми. За допомогою статистичного методу отримані кількісні дані про обіг цінних паперів у різних українських губерніях. Для з ясування цінності нормативних приписів біржового й акціонерного законодавства для сучасності використано також метод юридичної аксіології.
Теоретичну основу дослідження склали фундаментальні наукові положення, сформульовані в історико-правовій науці. Для розробки теми й вирішення поставлених завдань використовувалися також матеріали із загальної теорії держави і права, цивільного права та інших галузевих правових наук.
Джерельну базу дослідження становили: - законодавчі акти, що регулювали діяльність у сфері ринку цінних паперів у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., надруковані в “Повному зібранні законів Російської імперії”, “Зводах законів Російської імперії”, зібраннях узаконень і розпоряджень уряду. Окремого нормативного акта, який регулював би відносини у сфері ринку цінних паперів, не існувало. Різні види останніх регламентували відповідні статути – кредитний, торговельний, митний, російських залізниць, про векселя та інші правові акти;
- відомчі нормативні акти Міністерства фінансів і Міністерства торгівлі та промисловості, опубліковані в тематичних збірках нормативних матеріалів, що видавалися в дореволюційний період;
- архівні матеріали, які значною мірою вперше запроваджуються в науковий оборот. Підґрунтям для дослідження проблеми становлення й розвитку ринку цінних паперів послужили документальні матеріали, виявлені у фондах Державного архіву Харківської області (Ф. 3, 71, 306), Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (Ф. 442, 310, 692, 707, 1252, 1680) та Російського державного історичного архіву (Ф. 18, 20, 22, 23, 40, 150, 560, 587, 597, 1149, 1152, 1263, 1276, 1278, 1287, 1405).
- періодична преса дорадянської доби, що містить основний масив інформації, аналіз якої дозволив найбільш повно розкрити більшість вузлових питань досліджуваної теми. Цінні матеріали про ринок цінних паперів містяться у виданнях фінансово-економічної (“Вісник фінансів, промисловості та торгівлі”, “Фінансова газета”, “Торгово-промислова газета” та ін.) та юридичної спрямованості (“Журнал цивільного та кримінального права”, “Журнал міністерства юстиції”, “Вісник права”, “Юридичний вісник” та ін.).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні проведено комплексне ретроспективне дослідження правового регулювання обігу цінних паперів у Російській імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах українських губерній) і проаналізовано ступінь впливу законодавчих актів на ефективність діяльності фондового ринку в зазначений період.
У результаті всебічного вивчення законодавства, регулюючого відносини у сфері ринку цінних паперів Російської імперії в названу добу, практики його застосування, відомостей, уміщених у спеціальній літературі щодо історії фондового ринку, а також використання наукових досліджень, які прямо чи побічно стосуються порушеної проблеми, сформульовано теоретичні висновки, що мають наукову новизну, а саме:
- виокремлені етапи формування й відзначена нерівномірність розвитку ринку цінних паперів у Російській імперії (на матеріалах українських губерній), його зумовленість разом з іншими чинниками правовим регулюванням і станом фондового ринку в досліджуваний період;
- встановлено, що започаткування теоретичного осмислення природи і змісту правовідносин між суб єктами на ринку цінних паперів належить до середини ХІХ ст., а концептуальні основи тлумачень понятійного інструментарію, аналогічні сучасним, закладено ближче до кінця ХІХ ст.; - поняття “цінні папери” було введено в науковий оборот внаслідок доктринальних напрацювань учених досліджуваного періоду;
- визначено, що регулювання ринку цінних паперів відбувалося за допомогою норм торговельного, фінансового, цивільного й вексельного права;
- правовідносини у сфері ринку цінних паперів українських губерній у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. регулювалися загальноімперським законодавством і не мали істотних відмінностей у їх реалізації на всій території Російської імперії;
- реальні суспільні процеси випереджали нормопроектування в галузі акціонерного й біржового законодавства імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.;
- ринок цінних паперів в українських губерніях у розглядувану добу розвивався повільнішими темпами, ніж у Російській імперії, зокрема в Санкт-Петербурзі, де відбувалася основна торгівля цінними паперами;
- доведено, що обіг державних цінних паперів був пов язаний з відтворювальним процесом у реальному секторі економіки й визначався підтримкою виробництва в державі шляхом будівництва державних підприємств і залізниць;
- обіг цінних паперів на території українських губерній здійснювався на Одеській, Київській та Харківській торгових біржах, а фондовий відділ існував лише на Санкт-Петербурзькій біржі з 1900 р.
Практичне значення дисертаційного дослідження. Наукова розробка досліджуваної проблеми становить не тільки теоретичний, а й практичний інтерес, сприяє творчому використанню в сучасних умовах досвіду минулого. Що стосується практичного значення дослідження, то основні положення дисертації можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсу “Історія держави і права України” та історичної частини деяких курсів галузевих юридичних дисциплін (цивільного, фінансового).
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорена на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ. Свої погляди з окремих питань дисертантка виклала на 4-х наукових конференціях: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (Харків, 2003 і 2004 рр.), “Юридична наука та освіта: історія, сучасність, перспективи” (Рівне, 2003 р.), “Місцеві органи державної влади та самоврядування: історико-правовий аспект” (Суми, 2004 р.). Окремі результати дослідження використовувалися авторкою в навчальному процесі при проведенні практичних занять із курсу “Історії держави і права”.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відбиття в 5-ти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Структура дисертації визначена метою й завданням дослідження. Робота складається із вступу, 3-х розділів, що містять 8 підрозділів, висновків, списку використаної літератури (343 найменувань) та 5-и додатків. Загальний обсяг роботи становить 180 сторінок.
| 
