|
Актуальність теми дослідження. Конституційне проголошення України соціальною, демократичною, правовою державою, потреба в подальшій демократизації суспільного і державного життя визначає необхідність дослідження змісту та сутності таких ключових категорій теорії права, як соціальне та правове регулювання. Аксіоматичним у сучасному правознавстві є характеристика регулювання суспільних відносин як основного призначення права. Кардинальні зміни в дослідженні проблем правового регулювання відбулися на початку 90-х років ХХ ст. і були пов язані з відмовою суспільства від ідеологізації юридичної науки, а також з проголошенням України незалежною суверенною державою. Конституція України чітко визначила, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Тому можна констатувати необхідність правового регулювання для розвитку суспільства, оскільки саме ефективне правове регулювання забезпечує захист прав особистості, стабільність, порядок і організованість суспільства, реалізацію перспектив соціального та економічного розвитку. Визнання важливості та соціальної цінності права спричинило необхідність дослідження проблеми сутності правового регулювання та шляхів підвищення його ефективності. Особлива актуальність теми дисертації зумовлюється проголошенням ідеї верховенства права та підпорядкування діяльності держави інтересам особистості.
Досліджувана проблема має як теоретичне, так і практичне значення. Актуальність роботи визначається науковим аналізом правового регулювання як важливого інституту теорії права з точки зору його сутності, змісту, структури, природи та функцій. Практичний інтерес має визначення особливостей здійснення правового регулювання у різноманітних сферах життєдіяльності суспільства і виявлення шляхів підвищення його ефективності.
Юридична наука та практика намагається досягти значного ступеня ефективності у всіх сферах людської діяльності загалом та юридичної зокрема. Основою здійснення різноманітних типів юридичної діяльності є правове регулювання, від ефективності якого залежить повсякденна діяльність у сфері права та рівень професійності юридичної діяльності спеціальних суб єктів з реалізації наданих їм повноважень.
Завдання правового регулювання полягає у відображенні та узгодженні суспільних інтересів, які б сприяли розвитку основних сфер суспільних відносин. Саме це визначає необхідність перегляду ряду основних теоретичних положень щодо ефективності законодавства. В нових умовах було б некоректно продовжувати визначати ефективність закону лише як співвідношення між результатом дії норми та метою її прийняття. В світлі сучасного розуміння сутності закону ефективність законодавства слід вимірювати його внеском у зміцнення правових засад державного і громадського життя, у формування і розвиток елементів свободи суб єктів суспільних відносин, в реалізацію прав і свобод громадян.
Вирішення згаданих завдань є неможливим без відповідної наукової основи, а тому дослідження наукових засад ефективності правового регулювання стає однією з нагальних проблем теорії держави та права. Адже ефективність будь-якої сфери юридичної діяльності визначається наявністю теоретичних розробок фундаментальних проблем наукового характеру, що не лише забезпечують аналітичні висновки, а і визначають можливості та шляхи розвитку юридичних понять і категорій у перспективі.
Теоретичною основою дисертаційної роботи, насамперед, є наукові праці відомих українських і російських вчених радянського періоду. Серед них: С.С. Алексєєв, М.І. Байтін, А.Б. Венгеров, В.М. Горшеньов, О.А. Гаврилов, Д.А. Керімов, В.А. Козлов, В.М. Кудрявцев, В.В. Лазарєв, В.В. Лапаєва, Р.З. Лівшиц, Г.В. Мальцев, В.К. Мамутов, М.І. Матузов, В.С.Нерсесянц, В.І. Нікітинський, А.С. Пашков, Т.Н. Радько, І.С. Самощенко, В.Д. Сорокін, Ф.Н. Фаткуллін, Р.О. Халфіна, Л.С. Явич та інші. Серед сучасних вітчизняних вчених, публікації яких пов язані з дослідженням ефективності правового регулювання, можна назвати таких, як Т.Г. Андрусяк, С.В. Бобровник, В.В. Головченко, О.В. Зайчук, А.П. Заєць, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, Є.Б. Кубко, Н.М. Оніщенко, М. П. Орзіх, П.М. Рабінович, В.М. Селіванов, В.Ф. Сіренко, О.Ф. Скакун, В.В. Цвєтков, Ю.С. Шемшученко та інші.
Науковий аналіз проблем правового регулювання у теоретичних розробках вітчизняних та зарубіжних правознавців надав можливість з ясувати реальний стан досліджуваної проблеми, окреслити коло питань, які потребують подальшого наукового опрацювання. Не відкидаючи наукової і практичної цінності використаних правових джерел, необхідно засвідчити наявність серед них ідеологічно і політично заангажованих досліджень, які необ єктивно відображали тогочасні умови юридичного буття.
Багато важливих питань теми досі трактуються суперечливо. Причиною є складність і багатогранність проблеми, а головне – значні складнощі у визначенні критеріїв оцінки ефективності, її кількісних параметрів.
Викладеними обставинами й зумовлюється актуальність теми ефективності правового регулювання суспільних відносин, що в свою чергу впливає на вибір об єкта і предмета дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота повязана з плановою тематикою науково-дослідної роботи відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, є складовою частиною загальних тем: “Теоретико-правові проблеми законності” (номер державної реєстрації 0101U001010) та “Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України” (номер державної реєстрації 0102U 001597).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний теоретико-правовий аналіз проблем ефективності правового регулювання та формулювання пропозицій щодо подальшого вдосконалення регулюючого впливу права на суспільство. Досягнення поставленої мети пов язується з вирішенням наступних завдань:
- розкрити сутність правового регулювання як особливого різновиду соціального регулювання;
- з ясувати природу та зміст функцій правового регулювання, що, з одного боку, забезпечують єдність і взаємодію категорій та явищ регулятивного впливу, і з другого, - сприяють реальному впливу права на процес життєдіяльності суспільства;
- спираючись на сучасні наукові дослідження, дати визначення предмету правового регулювання як фактору з ясування меж правового впливу, ступеня його об єктивності і легальності та засобу підвищення його ефективності;
- охарактеризувати метод правового регулювання як фактор впливу на ефективність процесу регулювання суспільних відносин;
- окреслити коло чинників, які визначають зміст правового регулювання та впливають на його ефективність, здійснити їх класифікацію та з ясувати значення кожного з них у такій детермінації;
- визначити залежність ступеня ефективності правового впливу від стимулюючого чи забороняючого типу правового регулювання;
- проаналізувати правове регулювання як оціночну категорію, обґрунтувати критерії виміру його ефективності;
- визначити шляхи підвищення ефективності правового регулювання в Україні.
Об єктом дослідження є теоретичні аспекти ефективності правового регулювання.
Предметом дисертаційного дослідження є характеристика факторів та умов ефективності правового регулювання, а також визначення шляхів її підвищення.
Методи дослідження складає система загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечують об єктивний аналіз досліджуваного предмету. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження, автор застосував наступні методи: - історико-правовий (його використання надало можливість не лише виявити динамізм розвитку категорії правового регулювання суспільних відносин і ефективності зокрема, але й визначити певні закономірності цього процесу);
- логічний метод (його використання дозволило дослідити закономірності та отримати нові юридичні знання про найважливіші аспекти та природу ефективності правового регулювання);
- моделювання (застосований для побудови теоретичних конструкцій визначення критеріїв виміру ефективності правового регулювання, а також для вироблення рекомендацій щодо шляхів підвищення ефективності);
- системно-структурний (використаний для аналізу основних тенденцій розвитку правового регулювання суспільних відносин в сучасних умовах);
- соціогенетичний метод (його застосування сприяло дослідженню проблеми ефективності правового регулювання в практико-прикладному аспекті);
- структурно-функціональний (за його допомогою розкрито сутність правового регулювання як особливого різновиду соціального регулювання);
- порівняльно-правовий метод (надав можливість визначити та дослідити фактори та умови ефективності правового регулювання, охарактеризувати правове регулювання як оціночну категорію).
В дисертації обґрунтовано також можливості використання методу кореляції, дисперсійного та факторного аналізу в процесі визначення ефективності правового регулювання.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є одним з комплексних монографічних досліджень проблем правового регулювання суспільних відносин як цілісної правової категорії. У дисертації викладаються теоретико-методологічні та концептуальні положення щодо ефективності правового регулювання суспільних відносин та на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду у цій сфері обґрунтовуються основні шляхи та напрями підвищення його ефективності.
Наукову новизну дисертаційної роботи та особистий внесок автора у дослідження проблеми складають наступні висновки, положення та рекомендації: - обґрунтування сутності правового регулювання, що практично виявляється на суспільному рівні шляхом правового закріплення державного та суспільного ладу; суб єктному рівні, що визначає природу суспільно-структурованих інтересів, та індивідуальному рівні, який є шляхом закріплення і реалізації прав і свобод;
- визначення меж правової сфери, які характеризують можливості правового впливу;
- доповнення структури предмету правового регулювання такими елементами, як реальна поведінка субєктів права, реалізація права без правовідносин та характер зв язків між суб єктами;
- визначення трьох рівнів прояву предмету правового регулювання: гносеологічного, що визначає зумовленість предмету сучасним розумінням права; наукового, що надає можливість дослідити не лише ті відносини, що вже регулюються правом, а і ті, що потребують такого впливу, і функціонального, що визначає особливості вольової діяльності суб єктів у сфері права;
- характеристика ефективності сучасного законодавства як поєднання статичного аспекту ефективності, що визначає ступінь сталості регулятивного впливу; динамічного аспекту ефективності, який визначає можливості правового врахування суспільних змін, та евристичного аспекту ефективності, що визначає можливості перспективного розвитку регулювання;
- обґрунтування значення стимулів та заохочень як комплексних засобів досягнення мети правового регулювання та підвищення його ефективності;
- визначення ступеня залежності ефективності правового регулювання від таких факторів, як особисті та суспільні інтереси, рівень демократичності владних інститутів, соціальна корисність норми та інтенсифікація правового впливу;
- характеристика методу правового регулювання як системи взаємодіючих способів впливу на суспільні відносини – зобов язань, заборон, дозволів, заохочень та рекомендацій.
Теоретична цінність і практичне значення дослідження. Теоретичне значення дисертаційної роботи зумовлено тим, що отримані висновки сприяють подальшим науковим дослідженням нагальних проблем теорії держави та права стосовно механізму правового регулювання, його функцій, предмету, методу та способів регулювання. Вміщені в дисертації узагальнення щодо поняття, ознак, сфер, меж, функцій правового регулювання, його ефективності можуть слугувати базовими конструкціями у процесі наступних загальнотеоретичних і галузевих досліджень тематики.
1) Отримані дисертантом результати мають практичну цінність і можуть бути використані: у правотворчій, правозастосовчій та правоохоронній діяльності (з метою вдосконалення чинного законодавства, насичення його якісними правовими нормами, подолання прогалин тощо);
2) у науково-дослідній сфері (для подальшого наукового дослідження проблем правового регулювання, ефективності регулюючого впливу права); у навчальній роботі (в процесі викладання курсів “Теорія держави і права”, “Проблеми теорії держави і права” та при підготовці навчальних посібників).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки роботи обговорювалися у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, викладені у трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Окремі результати дисертації оприлюднені у доповідях на міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема “Сучасна гуманітарна культура: науково-методологічні засади” (Київ, 6 квітня 2000 р.; тези опубліковані); “Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем” (Київ, 17-20 жовтня 2000 р.; тези опубліковані); “Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (Косів Івано-Франківської обл., 27 січня – 02 лютого 2001 р.; тези опубліковані); “Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку” (Косів Івано-Франківської обл., 25-30 січня 2002 р.; тези опубліковані).
Основні положення дисертаційного дослідження відображені у наступних публікаціях автора:
1. Правове регулювання: проблеми підвищення ефективності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 7. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України, 2000. – С. 58-64.
2. Проблеми виміру ефективності правового регулювання // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 8. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України, 2000. – С. 20-26.
3. Функціональне призначення правового регулювання // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - Вип. 10. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001.– С. 27-35.
4. Правове регулювання як засіб відображення та гарантування гуманітарної культури суспільства // Сучасна гуманітарна культура: науково-методологічні засади: Аспірантські читання. Наукові доповіді та повідомлення. - К.: Вид-во “КІТЕП”, 2000. – С. 45-47.
5. Чітке визначення предмету правового регулювання суспільних відносин як шлях зближення правових систем // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем. Матеріали міжнар. наук. конфер. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – С. 302-307. 6. Функціональне призначення правового регулювання // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. Збірник матеріалів міжвуз. наук. студент. конфер. – Вип. 2. – К.: Київський університет права, 2002. – С. 43-46. 7. Способи правового регулювання як засіб підвищення його реальності // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. Збірник матеріалів міжвуз. наук. студент. конфер. – Вип. 3. – Київський університет права, 2002. – С. 31-34.
8. Правового регулювання функціональне призначення // Міжнародна поліцейська енциклопедія / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – Т. І. – С. 786-790.
Структура і обсяг дисертації зумовлені специфікою завдань і предмету дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які відповідно вміщують по три підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок, з них 14 сторінок - список використаних джерел з 204 найменувань.
| 
