|
Актуальність теми дослідження. Існування різноманітних точок зору щодо поняття “інформація” свідчить про зацікавленість до нього учених і практиків щодо розуміння його надзвичайного значення.
Інформація є завжди. Вона або результат вже існуючого, або є початком нового: досліджень, формувань, визначень. Інформація не зникає, вона існує одночасно як об єкт пізнання, і як предмет дослідження, змінюється разом з ними, набуваючи нового значення. З проголошенням незалежності України активізувалася законодавча база щодо регулювання відносин з урахуванням все більш повного розуміння поняття “інформація”. Досліджуючи відносини, які потребують врегулювання, приходимо до висновку, що спочатку з являється інформація, яка потім стає наслідком регулювання відносин. Інформаційне право регулює відносини в предметній сфері будь-якого виду діяльності, підтримуємо думку багатьох авторів - його можна назвати комплексним правом. Такий вид інформації, як правова, щоразу адаптуючись до вимог діючого національного законодавства, міжнародного права, перевіряється на його відповідність, тим само вдосконалюється. Зростає значення інформації, зростають і вимоги до неї для її удосконалення. Роль інформації визначається як домінуюча (наприклад, Конституція, як джерело правової інформації, є основним законом України). Інформація є базовою “галуззю”, є теоретичною основою (фундаментом) розвитку всіх наук.
Удосконалення правової інформації на державному рівні означає упорядкування, врегулювання відносин шляхом прийняття законів, підзаконних актів.
Визначенню поняття “інформація”, її значення та ролі в суспільних відносинах присвячені праці вчених і практиків Афанасьєва В.Г., Вінера Н., Громова Г.Р., Соколова А.В., Суханова А.П., Урсул А.Д., Шемакіна Ю.І., Шеннона Н.К. та інших.
Визначення інформації як правової категорії, її правового статусу, значення в правотворчості та правовому регулюванні, зокрема при прийнятті управлінських рішень – це ті питання, які розглядали в своїх наукових дослідженнях: Арістова І.В., Бандурка О.М., Беляков К.І., Бєляєва Н.Г., Венгеров А.Б., Іванов В.І., Керімов Д.А., Колпаков В.К., Литвак Б.Г., Плішкін В.М., Тихомиров Ю.А. та інші. Питанням ролі та значення інформації в діяльності органів державної влади присвячені роботи Бейкуна А.Л., Бірюкова Г.М., Гриневича А.Г., Грицаєва В.В., Жарова А.І., Заруби П.І., Зикун Н.І., Калюжного Р.А. Касьяненка Л.М., Касьяненко М.М., Квасова В.М., Клименко І.В., Крупчана О.Д., Масленникова Е.П., Мулявки Д.Г., Муртазаєвої Г.Н., Новицького А.М., Олійник І.Л., Россова П.Б., Самофалова Л.П., Троня В.П., Цимбалюка В.С., Шепеля О.В., Яцишина Ю.В. тощо. Крім того, неможливо було б провести дослідження без використання загальнотеоретичних наукових праць, зокрема Авер янова В.Б., Алексєєва С.С., Бандурки О.М., Воронової Л.К., Голосніченка І.П., Гуторової Н.О., Гуцалюка М.В., Додіна Є.В., Дорогих М.М., Забарного Г.Г., Калюжного Р.А., Ківалова С.В., Коваля Л.В., Кучерявенка М.П., Казимирчука В.П., Комзюка А.Т.. Кудрявцева В.Н., Мамутова В.К, Мельника П.В., Нижник Н.Р., Пацурківського П.С., Пєткова В.П., Подберезського Н.К., Швеця М.Я., Поповича В.М., Савченко Л.А., Скакуна О.Ф., Хропанюка В.Н., Цвєткова В.В., Шемшученка Ю.С., Шамрая В.О., Шкарупи В.К., та ін.
Однак, у цілому дослідження названої проблеми недостатньо повне і всебічне. Водночас, в опублікованих працях фахівців є досить цікаві й оригінальні ідеї і пропозиції, які стосуються збору та використання інформації підрозділами податкової міліції, що не залишилися поза увагою автора даного дослідження. Можна здійснити екскурс в історію “інформації”, ознайомитися з науковими працями (інформацією певної предметної сфери діяльності) вчених щодо поняття, правового статусу “інформації” щодо розуміння її значення, але дійти в однаково визначеному розумінні її сутності не можливо, так як неможливо пізнати Всесвіт з його явищами, “відображення” яких є також “інформація”. Змінюючи статус, інформація змінює, вдосконалює чи отримує нове визначення, нове поняття, в цьому її значущість, її істина. Саме тому “збір” інформації, а не “отримання”, як цілеспрямований процес пошуку, розв язання питань податкової злочинності, містить у собі передбачення можливих форм існування інформації в кожній окремо взятій предметній галузі, шляхів доступу до неї - це процес здобуття, фіксації та її правового оформлення. Розкриття податкових злочинів - одне з головних завдань, покладених на податкову міліцію відповідно до діючих законів України. Швидкість, об єктивність розкриття цих злочинів залежить від повноти, достовірності, оперативності отримання саме корисної інформації, що відноситься до такої функції, як управління “інформацією”. Вважаємо, що інформаційні норми повинні бути зведені в Інформаційному кодексі, (який буде одночасно видом правової інформації, носієм та джерелом інформації), так як сучасні технології виробництва ( в т.ч. фіксація, тиражування, поширення), інформації, аналіз, переробка, смислова трансформація знань постійно вдосконалюються, що потребує базову основу. Не дослідивши сутність інформації, її правові аспекти, роль інформації, тенденції розвитку інформаційних систем, неможливо дослідити процес управління. Необхідність подальшого вивчення поняття інформації та використання її органами податкової міліції обумовлено:
по-перше - розвитком нових видів діяльності суб єктів підприємництва, де можуть бути скоєні податкові злочини, розширенням ринкових відносин, впровадженням на підприємствах сучасних технологій з технічними засобами та програмним забезпеченням щодо обліку продукції, руху товарів, що, в свою чергу, потребує вдосконалених методів збору інформації, ефективних засобів її переробки, аналізу; по-друге - відкриттям певних явищ чи таких, які існують, але здатні до змін та перетворень, враховуючи, що особливості, характеристики, ознаки податкової злочинності щоразу вдосконалюються через удосконалення різновидів, форм, шляхів здійснення злочинів в сфері оподаткування. Тільки достатність корисної інформації забезпечить ефективне управління процесами, в т.ч. інформаційними. Інформація лежить в основі проблем і є шляхом їх вирішення. Актуальність дисертаційної роботи обумовлюється також і тією обставиною, що в даний час здійснюються заходи реформування податкової системи в Україні, модернізація державної податкової служби, пошук оптимальної структури органів державної податкової служби.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною загальної теми, яку розробляють кафедри і наукові підрозділи Національної академії державної податкової служби України. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою. Цей напрямок досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 рр., затвердженій Указом Президента України від 25.12.2000 р. №1376/2000 та комплексному науковому проекту “Відповідальність за податкові правопорушення” (номер державної реєстрації № 0102U000477).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є оволодіння положеннями теорії, методології та практики управління через максимальне використання інформації, її правових аспектів, для досягнення ефективності в управлінській діяльності підрозділів податкової міліції.
Для досягнення мети були визначені завдання: - проаналізувати правові акти;
- визначити існуючі погляди вчених у науковій літературі щодо поняття “інформація” та “управління”, їх характеристика;
- розкрити інформаційну структуру органів податкової міліції;
- вказати місце органів податкової міліції, охарактеризувати функції, їх зміну в залежності від зміни структури;
- розглянути поняття “управлінське рішення”, як об єкт управлінського впливу;
- дослідити аналітичну роботу органів податкової міліції, дати характеристику здійснення контролю;
- роль органів податкової міліції у вирішенні соціальних проблем, а саме: в боротьбі з податковими злочинами;
- розкрити зміст інформаційного забезпечення;
дослідити інформаційно-аналітичні системи, їх роль в управлінні органами податкової міліції; розглянути проблеми вдосконалення правового регулювання діяльності органів податкової міліції у боротьбі з податковою злочинністю, запропонувати рекомендації, заходи щодо його вдосконалення та пропозиції щодо внесення змін у чинне законодавство. Об єктом дослідження є відносини, що складаються у сфері управління органів податкової міліції.
Предметом дослідження є інформація, її правові аспекти, що є сутністю управлінського впливу на вдосконалення управління органів податкової міліції. Дослідження ґрунтується на виокремленні й узагальненні показників, критеріїв, які дозволяють неупереджено й об єктивно вивчити предмет.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні наукові засади і дослідницькі принципи (об єктивність, причинність, ін.). Діяльність органів податкової міліції, їх управлінський вплив у даній роботі розглянуто як об єкт системного характеру, з розумінням його цілісної природи, в якому немає другорядних явищ. У процесі дослідження використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз), так і спеціальних (документальний, порівняльний, статистичний метод для аналізу звернень, оцінки та надходжень до бюджету за результатами діяльності органів податкової міліції). Порівняльно-правовий та історико-правовий (р.2. п.2.2) застосовані для дослідження аналітичної роботи органів податкової міліції. Методом експертних оцінок (п.2.2.) проаналізовано та надано пропозиції щодо вдосконалення діяльності органів податкової міліції. Логіко-семантичний метод (п 3.1.) використано для аналізу інформаційного забезпечення та надання рекомендації. За допомогою системно-функціонального методу проаналізовано та надано пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази, шляхів вирішення проблемних питань (р.1. п.1.1. та п. 1.2., р.2 , р.3. п.3.1. та п. 3.2.). Основою дослідження є системне вивчення місця органів податкової міліції, використання інформації в управлінні, її ролі.
Нормативну базу роботи склали Конституція і закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, укази Президента України, міжнародно-правові документи, відомчі правові акти ДПА України, що регламентують питання конфіденційної та таємної інформації, в т.ч., що знаходиться в інформаційній автоматизованій системі, та є її власністю. Базу дослідження складають: накази та затверджені ними Концепції, Правила, Інструкції, Методичні рекомендації, технічні вимоги, посібники, рішення,
інші правові акти державної податкової служби, в т.ч. податкової міліції. Емпіричну базу дослідження складають: статистичні та аналітичні матеріали про діяльність структурних підрозділів органів податкової міліції, зокрема податкової міліції ДПІ Оболонського району м. Києва, звітні дані ДПА України, довідкова література, публікації в періодичних виданнях.
Обсяг опрацьованої літератури, вивчених і узагальнених практичних матеріалів дозволяє стверджувати про достовірність і наукову обґрунтованість результатів дослідження.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вона є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням проблеми використання інформаційного ресурсу підрозділами податкової міліції для прийняття управлінського рішення.
У результаті проведеного дослідження сформульовані нові положення та висновки, запропоновані дисертантом особисто;
вперше: - доказано нерозривний зв язок якості управління органів податкової міліції з інформацією взагалі, та правовою, зокрема;
- розроблені (в складі робочої групи), затверджені Керівником проекту, першим заступником голови ДПА України, субпроект “Розробка проектів нормативно-правових актів та впровадження законодавства” та субпроект “Апеляції платників податків” Проекту модернізації державної податкової служби, що є конфіденційною інформацією ДПА України та її власністю; вдосконалено понятійну категорію “інформація” щодо розуміння її змісту в залежності від виду предметної діяльності;
- обґрунтовано підтвердження вирішальної ролі інформації, а саме одного з її видів, управлінського рішення, як правової інформації в процесі здійснення модернізації;
обґрунтовано правові аспекти інформації, роль і місце управління інформацією у створенні сучасної інтегрованої автоматизованої інформаційної системи; обґрунтовано необхідність створення в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі сегментів “Податкова злочинність” та “Правопорушення у сфері оподаткування” з єдиною карткою в системі органів державної податкової міліції з інформаційним ресурсом, сформованим із різних джерел; дістали подальшого розвитку: - шляхи удосконалення управління;
- взаємозв язок та необхідність одночасної модернізації органів податкової міліції з органами державної податкової служби;
Практичне значення одержаних результатів. Положення, викладені в дисертаційній роботі: - поглиблюють знання та основні засади теорії управління, можуть бути базовими як для подальшого та більш глибокого вивчення правових аспектів інформації у науково-дослідницькій сфері, так і для ефективного використання їх у практичній діяльності органів податкової міліції;
- можуть бути підґрунтям для створення інформаційної системи, для розробки вимог до інформаційних ресурсів, можуть бути використані при визначенні ступеня обмеження інформації з питань податкової злочинності та опису функцій працівників органів податкової міліції при здійсненні поетапної модернізації (два етапи) системи органів податкової служби.
Результати дослідження можуть бути використані:
- у правотворчій діяльності органів податкової міліції, ДПА України, для вдосконалення чинного податкового законодавства;
- у правозастосовчій сфері – запропоновані рекомендації спрямовані на удосконалення управління інформацією, в т.ч. в автоматизованій інформаційній системі;
- у навчальному процесі при написанні методичної літератури, навчальних посібників, підручників, викладанні навчальних дисциплін з курсів “Інформаційне право”, “Податкове право в органах податкової міліції”, “Автоматизовані інформаційні системи в органах податкової міліції”, “Захист інформації” та у правовиховній сфері - допоможуть здобути уявлення про найбільш актуальні проблеми управлінської діяльності, сприяти підвищенню фахового рівня, формуванню розвинутого системного мислення працівника органу податкової міліції. Основні положення досліджень використані автором при розробці субпроектів “Розробка проектів нормативно-правових актів та впровадження законодавства” та “Апеляції платників податків”. Субпроекти проекту модернізації державної податкової служби інтегровані, покладені в основу концептуальної, логічної та фізичної моделі даних, в основу розробки документу вищого рівня “TLISARD”, технічних вимог до програмного продукту. Автор є співрозробником Концепцій операційної діяльності (КонОпс) вищезазначених субпроектів, про що свідчать акти впроваджень (акт від 18.06.2003 р. № 113/6/33-0216; акт від 15.10.2003 р. та акт від 18.07.2003 р. № 113/6/33-0316). Вимоги, прописані в КонОпсі до центральної бази даних в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі (далі – ІАІС), до інформаційних потоків лежать в основі вимог програми, яку буде створено Підрядником. Дослідження аналітичної роботи знайшли свою реалізацію при розробці функцій працівників за цими субпроектами та враховувалися при створенні моделі організаційної структури органів державної податкової служби в майбутньому. Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані і розроблені з використанням останніх досягнень теорії управління, на базі особистих теоретичних і практичних досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження обговорювалось на засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби України. Основні теоретичні положення дисертації доповідались автором на міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 15-17.05.2003р), “Податкові та інші правоохоронні органи у XXI столітті: управління, діяльність, взаємодія” (Ірпінь, 2003 р.) і науково-методичних семінарах юридичного факультету Національної академії ДПС України.
Публікації. Основні теоретичні висновки, практичні рекомендації, результати дослідження відображені в шести наукових публікаціях, у фахових виданнях, визначених ВАК України. Ідеї та розробки, що належать Шамраю В.О., у співавторстві з яким є публікація, у дисертації не використовувалися.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які вміщують шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження складає 208 сторінок, список використаних джерел включає 186 найменувань і займає 22 сторінки.
|
