|
Актуальність теми дослідження. Розбудова України як незалежної, демократичної, соціальної, й правової держави, утвердження ринкових механізмів в економіці супроводжуються докорінними перетвореннями в усіх сферах суспільних відносин, у тому числі в зовнішній торгівлі й зовнішньоекономічних зв язках. Перехід від державної монополії на зовнішню торгівлю до її лібералізації, значне розширення кола суб єктів зовнішньоекономічної діяльності й урізноманітнення господарських операцій за їх участю – все це спричинило відповідне коригування державної політики у сфері державного управління переміщенням через митний кордон України товарів, предметів, об єктів інтелектуальної власності тощо.
Охоплюваний поняттям митної політики, цей напрям діяльності держави визначається в кінцевому підсумку співвідношенням лібералізму й протекціонізму як міри втручання держави в процес внутрішньо- й зовнішньоекономічної діяльності.
Ключове місце в розробці основних напрямків і реалізації митної політики засобами митного регулювання належить митній службі. Утілення в життя ідеї поміркованого протекціонізму вимагає від неї, з одного боку, вжиття необхідних заходів щодо захисту економічних інтересів держави, з іншого – спрощення й гармонізації митних процедур, уніфікації їх із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами з метою інтеграції в європейське співтовариство.
Безпосередній вплив на вирішення митною службою цих стратегічних завдань справляють дві тенденції. Перша – глобалізація світових політичних та економічних процесів, коли поглиблюються процеси міжнародного розподілу праці, посилюється взаємозалежність економік різних країн, ускладнюються види та способи переробки товарів на митних територіях держав і за її межами. Друга – необхідність ефективного забезпечення національної безпеки на державному кордоні України в умовах усунення бар єрів на шляху міжнародного руху капіталів, товарів і послуг.
За умови глобалізації економіки головними чинниками стабільного розвитку держави є здатність виробляти конкурентноздатну продукцію, послуги й ефективне управління зовнішньоекономічними зв язками.
У зв язку з цим надзвичайного значення набувають методи й механізми державного управління митною справою, яке полягає у здійсненні з боку митних органів контролю за дотриманням вимог митного законодавства. Теоретичне і практичне значення має встановлення загальнотеоретичних засад митного контролю, видів, форм і методів, гарантій додержання законних прав та інтересів у проведенні митного контролю. Важливим є визначення напрямків підвищення ефективності митного контролю в умовах спрощення й гармонізації митних процедур, приведення в систему, удосконалення й упорядкування законодавства, що регулює організацію та здійснення митного контролю.
На наш погляд, викладене пояснює актуальність обраної теми кандидатської дисертації, її структуру, зміст, а також добір наукового, нормативно-правового та практичного матеріалу, який використовувався під час написання роботи.
Зв язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана у відповідності з комплексною державною програмою на 2001-2005 рр. №0186.0.070865 “Права людини і проблеми становлення, функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування”, яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення стану організації та здійснення митного контролю – одного з основних завдань митної служби України, розробка теоретичної бази для формування митного контролю як інституту митного права, напрацювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює суспільні відносини в названій сфері, з метою підвищення ефективності контрольної діяльності митних органів.
Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню наступних завдань:
розгляду історичного досвіду правового регулювання митного контролю в Україні;
вивченню й узагальненню поняття “митний контроль” з урахуванням нового підходу до розуміння принципових засад його здійснення;
уточненню критеріїв обрання форми митного контролю;
визначенню сутності організації та здійснення митного контролю як окремих його етапів;
розкриттю двоєдиної природи митного контролю та принципових засад його організації;
розробці рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, що регулює питання створення зони митного контролю, дотримання режиму зони митного контролю;
з ясуванню сутності організаційно-правового механізму митного контролю;
аналізу сукупності нормативно-правових актів, покликаних регламентувати контрольну діяльність митної служби України;
розробці конкретних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства про митний контроль; характеристиці методів митного контролю;
дослідженню засобів підвищення ефективності митного контролю, що ґрунтуються на міжнародно визнаних стандартах у сфері митної справи. Ступінь дослідженості проблеми. Проблема організації та здійснення митного контролю характеризується тим, що вона недостатньо науково розроблена й висвітлена у юридичній літературі. У 1997 р. була захищена кандидатська дисертація С.І. Пахомова, присвячена митному контролю як засобу забезпечення митної справи, який розглядається головним чином з точки зору форм його здійснення. У 1999 р. вийшла друком монографія М.А. Голощапова, у якій досліджуються окремі аспекти митного контролю. Т.В. Корнєва об єктом свого дисертаційного дослідження, винесеного для прилюдного захисту в 2003 р., визначила “митний контроль як вид державного контролю й окрема функція митних органів”, а предметом – “організаційні та правові аспекти здійснення митного контролю в Україні”. Деякі питання проблеми порушуються у працях Б.М.Габричидзе [1], В.В. Головіна [2], С.В. Ківалова [3] та ін. Запропонована до захисту робота, таким чином, є не єдиною, проте однією з перших спроб комплексного дослідження всього спектра питань організації та здійснення митною службою контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, предметів і транспортних засобів.
Об єктом дослідження обрано суспільні відносини, що виникають при здійсненні контрольної функції держави при переміщенні через митний кордон осіб, товарів, предметів, транспортних засобів.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють процес організації та здійснення митного контролю як правової форми митної діяльності.
Методологічну основу дослідження становлять загальний науковий метод дослідження, діалектичний та системний методи наукового пізнання. У роботі над дисертацією були використані також наступні методи: історико-правовий, догматичний, статистичний, логічно-нормативний, метод моделювання та ін. Так, при дослідженні виникнення і становлення митного контролю в розумінні його як сукупності перевірочних заходів, що реалізуються з метою дотримання суб єктами переміщення законодавства й міжнародних нормативно-правових актів, контроль за додержанням яких покладено на митні органи, застосовувався історико-правовий метод. При дослідженні законодавства, що регламентує здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон держави товарів, предметів і транспортних засобів застосовувалися системний, формально-логічний, логічно-нормативний методи та метод моделювання і прогнозування. Під час розробки засобів підвищення ефективності митного контролю й гарантій його здійснення були використані системний і статистичний методи.
Науково-теоретичним підґрунтям дослідження послужили праці таких вітчизняних і зарубіжних учених у галузях теорії права, теорії державного управління, адміністративного права, як В.Б.Авер янов, О.Ф.Андрійко, Д.М.Бахрах, К.С.Бєльский, Ю.П.Битяк, Б.М.Габричидзе, В.М.Гаращук, І.П.Голосниченко, Є.В.Додін, Л.В.Коваль, А.В.Кольбенко, С.В.Ківалов, Ю.М.Козлов, Б.М.Лазарєв, О.Є.Луньов, В.Я.Настюк, С.І.Пахомов, І.С.Самощенко, К.К.Сандровський, М.С.Студеникіна, П.М.Шеремета, М.Г.Шульга та інших.
Емпіричною базою роботи є Конституція України, закони й постанови Верховної Ради України, укази й розпорядження Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти Державної митної служби України та інших центральних органів виконавчої влади, узагальнення практики контрольної діяльності митних органів, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, а також результати соціологічного опитування, проведеного автором дисертації особисто.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертант розробив авторську концепцію організаційно-правового механізму митного контролю за переміщенням через митний кордон держави товарів, предметів і транспортних засобів, яка може бути застосована у правотворчій, практичній діяльності митних органів та подальших наукових розробках. Дисертаційне дослідження відбиває пошук нових підходів, є теоретичним узагальненням практики митної діяльності. У дисертації обґрунтовується низка концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій по вдосконаленню митного законодавства, які й виносяться на захист:
уперше конкретизовано взаємозв язок між митною політикою держави та митним контролем як засобом її реалізації;
на основі наявної періодизації історії митної справи в Україні розкрито основні етапи розвитку законодавства, покликаного регулювати здійснення митного контролю;
наведено авторське поняття митного контролю як сукупності перевірочних заходів, здійснюваних митними органами у межах своєї компетенції на засадах вибірковості предмету контролю з метою забезпечення дотримання нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;
уперше аргументовано тезу про доконечну потребу розвитку митної справи в напрямку переходу до вибіркового митного контролю;
обґрунтовано висновок про необхідність визначати вибірковість митного контрою як принцип здійснення посадовою особою митного органу контрольної функції не лише на основі суб єктивних, оціночних критеріїв, але й з урахуванням даних спеціальної митної статистики, повідомлень правоохоронних органів, аналізу оперативної обстановки тощо;
вперше юридична природа та цілісність митного контролю як правової форми митної діяльності аналізується з точки зору поділу на окремі взаємопов язані етапи, що дозволило запропонувати внесення відповідних змін до Митного кодексу України;
отримало подальший розвиток науково-практичне обґрунтування необхідності внесення змін та доповнень до Митного кодексу України щодо встановлення зони митного контрою вздовж державного кордону;
вперше сформульовано визначення поняття та складові елементи організаційно-правового механізму здійснення митного контролю: 1) об єкт митного контролю; 2) предмет митного контролю; 3) правові норми, що регламентують повноваження суб єктів митного контролю; 4) методи й форми митного контролю; 5) місце та строки митного контролю; 6) норми-гарантії забезпечення змістовності й цілісності митного контролю.
обґрунтовано необхідність удосконалення правового регулювання форм митного контролю: особистого митного огляду, усного опитування громадян, інвентаризації місць зберігання товарів під митним контролем;
вперше комплексно досліджено підстави та умови застосування спрощеного методу митного контролю як різновиду митних пільг, які відмежовано від тарифних преференцій;
розглянуто напрямки адаптації вітчизняного митного законодавства до міжнародних норм і стандартів у галузі митної справи, у т.ч. закріплених у Міжнародній конвенції про гармонізацію та спрощення митних процедур (м. Кіото, 1973 р.);
вперше обґрунтовано пропозиції щодо запровадження в практику митної діяльності аналізу ризику вчинення митного правопорушення як одного із засобів оптимізації митного контролю, а також запропоновано визначення відповідного поняття.
Теоретичне та практичне значення результатів дослідження полягає у створенні підвалин для подальшого поглибленого теоретичного вивчення явища митного контролю як правової форми митної діяльності, а також у можливості застосування їх для подальших наукових розробок у митній галузі, законотворчій і нормотворчій діяльності органів державної влади. У роботі винесено на розгляд низку пропозицій, які можуть бути використані в законодавчій діяльності, спрямованій на вдосконалення й систематизацію чинного митного законодавства щодо організації здійснення митною службою України контрольних заходів.
Матеріали дисертації дають можливість отримати узагальнену цілісну інформацію про митний контроль як митно-правовий інститут. Одержані відомості можуть послужити формуванню необхідної методологічної бази при викладанні навчальної дисципліни “Митне право” на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності при застосуванні митно-правових норм судами, органами митної служби під час здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності.
Деякі сформульовані в роботі положення мають дискусійний характер і передбачають можливість подальшого наукового дослідження (поняття обсягу митного контролю, ризику вчинення митного правопорушення та ін.).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відбиття у семи статтях і виступах на республіканських і міжнародних науково-практичних конференціях: “Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України” (м. Харків, 30 червня 2001 р.), «Роль и место таможенной службы России в развитии экономики и обеспечении экономической безопасности в условиях глобализации внешней торговли» (м. Москва, 19 жовтня 2001 р.), “Митна політика України на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 8-9 листопада 2001 р.), “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення” (Дніпропетровськ, 20-21 листопада 2003 р.), “Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників ОВС та забезпечення прав і свобод людини” (Запоріжжя, 11-12 грудня 2003 р.), “Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції” (Дніпропетровськ, 26 березня 2004 р.).
Отримані результати дослідження знайшли своє відображення в понятійному апараті першого вітчизняного Словника-довідника з митної справи, до авторського колективу якого входив автор дисертації, у Практикумі з митного права (навчально-методичному посібнику), підготовленому кафедрою митного й адміністративного права Академії митної служби України, а також Коментарі до Митного кодексу. Узагальнені висновки й пропозиції були подані автором до Державної митної служби України для апробації.
Теоретичні положення дисертації використовувались автором у процесі підготовки і проведення лекційних і практичних занять із навчальної дисципліни “Митне право України” та курсу “Митне законодавство”.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдання і предмета дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів (які включають шість підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 189 сторінок, із яких 170 – основний зміст. Список використаних джерел складається із 221 найменування.
| 
