|
Сучасний етап державотворення в Україні об єктивно зумовлює необхідність рішучого подолання кризових явищ в економічній та соціальній сферах суспільного розвитку. Тому проведення адміністративної реформи, яка за своїм змістом складається з комплексу узгоджених заходів, спрямованих на суттєве підвищення рівня керованості життєво важливих процесів у суспільстві шляхом науково осмисленого створення ефективно працюючого державного механізму, обґрунтовано пов язують з радикальною зміною системи та сутності державного управління .
Завдання, що постають у зв язку з адміністративною реформою, зумовлюють також необхідність реформування українського законодавства, формування нових галузей права, вдосконалення існуючих норм та правових інститутів. Кодифікації законодавства України, що відбувались у 60-70-ті роки минулого століття, відображали потреби адміністративно-командної системи, уніфікуючи всі галузі шляхом їх загального “публічного забарвлення”. Це служило зміцненню тоталітарної держави, а тому на сучасному етапі, в період побудови в Україні демократичної правової соціально орієнтованої держави більшість нормативних актів підлягають переосмисленню і заміні. Так, формування ринкових засад в економічному розвитку суспільства вимагає глобальних структурних перетворень у державному регулюванні відносин, що виникають на національному економічному ринку.
Нового імпульсу у вдосконаленні податкового законодавства надала прийнята у 1996 році нова Конституція України, у відповідність з якою має бути приведене все законодавство, у тому числі і податкове.
Створення нової законодавчої бази у сфері оподаткування має відобразити традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем. Тому необхідно враховувати весь досвід, накопичений у цій сфері. Розробкою теоретичних питань фінансового, а також і податкового права, ще у дорадянський період, займалися такі науковці, як І.Т. Тарасов , С.І. Іловайський , В.О. Лєбєдєв , Е.Н. Берендтс , І.Х. Озеров , М.І. Тургенєв , І.Я. Горлов та ін. Україна потребує формування нової податкової політики, спрямованої на побудову стабільної та справедливої системи оподаткування, зменшення податкового тиску і забезпечення збалансованості інтересів держави та інтересів платників податків. Чим далі просувається наша країна шляхом реформ і створення економічного підґрунтя справді демократичного суспільства, тим гострішою постає потреба у більш детальному усвідомленні еволюційного розвитку основних фінансових інститутів. На виправданості історичного підходу до вивчення питань фінансового права наголошував професор П.С. Климентьєв, який викладав фінансове право на межі ХІХ–ХХ ст. у Томському університеті, зазначаючи, що фінанси взагалі є категорією історичною .
Вивчаючи правові основи побудови податкової системи України В. В. Безугла у складі державних доходів виокремлює групу доходів, які держава “отримує на підставі своїх владних повноважень. Держава має право своєю владою стягувати з певних суб єктів обов язкові грошові внески на покриття державних витрат, зокрема податки, платежі і мита, якщо відповідні суб єкти вступають в певні відношення і обставини, обумовлені діючим законодавством” .
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю в умовах адміністративної реформи і реформи податкового права визначення та однозначного розуміння базових категорій податкового права; відсутністю у вітчизняній юридичній літературі фундаментальних досліджень гарантій прав громадян у податкових правовідносинах, правової природи податкових правовідносин, їхньої специфіки, структури; наявністю лише окремих досліджень сучасного періоду окремих аспектів вказаної проблеми; необхідністю уточнення поняття податкових правовідносин, а також визначення місця і ролі податкових правовідносин у фінансовому праві України.
У руслі адміністративної реформи, у відповідності до “Основних положень податкової політики і податкової реформи”, прийнятих Верховною Радою України 13 грудня 1995 року провадиться і податкова реформа з метою зниження рівня оподаткування, стимулювання вітчизняного товаровиробника, скорочення некритичного імпорту, яка має важливе значення для стабілізації економіки та виходу її з кризового стану. Оптимізація системи оподаткування є комплексною проблемою, яку досліджують представники різних наук, передусім – економісти і правознавці. Але слід зазначити, що при цьому коло досліджуваних проблем та завдання, які вирішують дослідники, істотно відрізняються між собою: якщо економістів цікавлять, перш за все, проблеми визначення меж оподаткування, характеристика бази оподаткування, регулюючі функції податків тощо, то правознавці розглядають проблему оподаткування з позицій встановлення меж свободи учасників податкових правовідносин, визначення їхніх суб єктивних прав та обов язків, аналізу правових засобів забезпечення належного виконання останніх і т. ін.
У теорії фінансового права останнім часом звертається увага на те, що, на відміну від радянського суспільства, розподіл функцій держави у фінансово-правових відносинах зазнав істотних змін. Якщо в умовах одержавлення майже всієї власності в суспільстві держава виступала у фінансовому правовому відношенні як господарюючий суб єкт, то нині вона виступає у ньому переважно як суб єкт політичної влади . Звичайно, це відповідним чином відобразилося і на характері правових відносин, що виникають з приводу сплати податків, зборів та інших обов язкових платежів – правових відносин, які належать до числа найбільш поширених у фінансовому праві.
Особливого значення набуває у зв язку з цим дослідження проблем забезпечення належного функціонування податкових правовідносин, визначення їхньої правової природи, встановлення специфіки структури та характерних властивостей окремих елементів таких відносин, а особливо – проблеми гарантованості суб єктивних прав громадян у цих правовідносинах.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії і є частиною загальної науково-дослідницької програми академії “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (державний реєстр номер 0101V001195). Дисертація виконана як розділ науково-дослідницької роботи кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії “Правові основи адміністративної реформи в Україні”.
Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні на основі аналізу розроблених ще у дорадянський період і новітніх досягнень теорії фінансового права юридичної природи гарантій суб єктивних прав громадян у податкових правовідносинах.
Відповідно до поставленої мети в дисертаційному дослідженні формулюються такі завдання:
- провести теоретичний аналіз і визначити поняття і види податкових правовідносин;
- визначити специфіку податкових правовідносин і співвідношення їх з фінансово-правовими відносинами;
- встановити специфіку суб єктного складу податкових правовідносин;
- визначити характерні властивості методу правового регулювання, що застосовується при реалізації податкових правовідносин;
- проаналізувати правову природу і специфіку суб єктивних прав громадян як елементу податкових правовідносин;
- з ясувати сутність та зміст адміністративно-правових гарантій суб єктивних прав громадян у податкових правовідносинах;
- визначити види адміністративно-правових гарантій суб єктивних прав громадян у досліджуваних правовідносинах.
Об єкт дослідження складають суспільні відносини, що виникають у процесі надходження грошових коштів, які належать платникам податків і пов язані з процесом перерозподілу валового внутрішнього продукту, суб єктивні права фізичних осіб як елемент змісту податкових правовідносин, юридичні засоби забезпечення реалізації цих прав.
Предмет дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є податкові правовідносини, як різновид фінансово-правових відносин, особливості та специфіка методу правового регулювання, який тут застосовується, суб єктний склад податкових правовідносин, права фізичних осіб – платників податків та обов язкових платежів, юридичні засоби (гарантії) забезпечення суб єктивних прав фізичних осіб у податкових правовідносинах.
Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження використовувався загальнонауковий діалектичний метод, а також такі спеціальні наукові методи як метод системно-структурного аналізу, порівняльний метод, історичний метод, метод логічного (формально-догматичного) аналізу та ін.
Загальнонауковий діалектичний метод дав можливість виявити кількісні і якісні характеристики розвтку податкових правовідносин з урахуванням проблем сучасності.
Метод системно-структурного аналізу дозволив відбити взаємозв язок елементів адміністартивно-правових засобів забезпечення суб єктивних прав фізичних осіб і тим самим надав їм можливості посісти відповідне місце в загальній системі податкових правовідносин.
На основі порівняльного методу вдалося виявити загальні та особливі ознаки адміністративно-правових засобів забезпечення суб єктивних прав фізичних осіб у податкових правовідносинах в системі інших форм державних засобів.
Історичний метод за допомогою екстраполяції дав можлвість проаналізувати історичний аспект і виявити перспективи вдосконалення механізму правового регулювання податкових правовідносин.
У дисертації головний акцент зроблено на логічному (формально-догматичному) методі, використання якого дозволило виділити характерні юридчні риси такого правового явища, як податкові правовідносини, дати їм кваліфіковану інтерпретацію, тлумачення складових елементів структури і отримати важливі кінцеві результати дослідження стосовно поняття та сутності адміністративно-правових засобів забезпечення прав фізичних осіб суб єктів податкових правовідносин.
Теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали праці таких відомих науковців Російської імперії, як Е. Н. Берендтс, М. К. Бржеський, І. Я. Горлов, М. П. Веселовський, С. І. Іловайський, В. О. Лебедєв, К. Кестнер, М. М. Коркунов, П. І. Новгородцев, І. Х. Озеров, Л. І. Петражицький, М. Степанов, І. Т. Тарасов, Є. М. Трубецькой, М. І.Тургенєв, Л. Черняєв, Б. М. Чичерін, Г. Ф. Шершеневич, І. Янжул та ін. Важливе значення для дисертаційної роботи мали дослідження вчених, які займалися дослідженням проблем правових відносин за радянських часів, як на загальнотеоретичному, так і на галузевому рівнях. Так, радянська правова наука приділяла питанням дослідження правових відносин значну увагу. Спочатку П. І. Стучка, Є. Б. Пашуканіс, а потім О. С. Йоффе, Л. С. Явич, Р. О. Халфіна, С. С. Алексєєв, Ю. К. Толстой, М. Г. Александров, В. І. Корецький, С. Ф. Кечек ян, М. Д. Шаргородський, В. О. Тархов, М. Д. Загряцков, Ю. І. Гревцов, М. О. Гурвич та багато інших. В радянський період теоретичними дослідженнями по податках та податковій системі займались вчені – юристи М. І. Пискотін, Б. Н. Іванов, Р. Х. Богатєєв, Д. А. Бекерська, Н. І. Хімічева, А. Х. Хазретов, С. Д. Ципкін. У 1973 році С. Д. Ципкіним у Московському державному університеті була захищена дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему “Доходы государственного бюджета СССР. Правовые вопросы”.
В Україні за останні роки різні аспекти проблем посубўєктної дії норм податкового права в нових умовах досліджувались науковцями – юристами та були захищені кандидатські дисертації О. В. Бакун, В. В. Безуглої, Г. В Бех., Н. Н. Весельским, В. М. Вишневецьким, Н. В. Воротиною, Р. Н. Гаврилюк, Н. Л. Губернською, Т. Є. Кушнаревою, І. Є. Криницьким, В. І. Полюховичем, М. А. Перепелицею, О. Г. Свєчніковою та ін. У 1997 році Н. П. Кучерявенко була захищена докторська дисертація на тему “Теоретические проблемы правового регулирования налогов и сборов в Украине”.
Крім того, з податкового права видаються підручники і навчальні посібники, монографії та наукові статті.
Однак, спеціальних робіт з вивчення прав платника податків як юридичної, так і фізичної особи і тим більше адміністративно-правових засобів забезпечення прав фізичних осіб у податкових правовідносинах ще не було.
Побудувати оптимальну систему оподаткування в державі, яка відповідала б інтересам не лише держави, але й платника податків, досягти цивілізованого відношення платників податків щодо сплати податків; підвищити рівень культури між суб єктами податкових правовідносин можна лише тоді, коли на законодавчому рівні будуть правовими засобами забезпечені не лише права держави та уповноваженого нею органа щодо адміністрування податків, але й права юридичних та фізичних осіб.
Таким чином вони будуть зацікавленими партнерами у формуванні доходних частин як державного, так і місцевого бюджетів.
“Усунення прогалин податкового законодавства, – як пише Д. Мулявка, – повинне починатися з визначення поняття “платник податків”, включаючи зобов язання платника податків та засоби забезпечення його прав, але при стягненні податків з суб єктів господарської, зокрема, підприємницької, діяльності необхідно дотримуватись порядку та умов забезпечення ефективної господарської діяльності, що стане певною пересторогою на шляху перетворення оподаткування у самоціль, досягнення якої відбувається за рахунок тотального знищення самих платників податків” .
Важливою складовою теоретичного підґрунтя дисертаційного дослідження стали також праці науковців, присвячені проблемам юридичних засобів забезпечення суб єктивних прав учасників правовідносин взагалі та податкових, зокрема, характеристиці юридичних гарантій, взаємин громадян з державою та її інституціями тощо. Зокрема, це дослідження М. О. Баймуратова, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, С. В. Ківалова, М. П. Орзіха, І. Н. Пахомова, Б. І. Пугинського, П. М. Рабіновича, Н. О. Саніахметової, Є. О. Харитонова, Л. Р. Білої та ін.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у здійсненому вперше обґрунтуванні теоретичної позиції, відповідно до якої податкові правовідносини є особливим видом правовідносин публічного права, спеціальному дослідженні проблем забезпечення юридичними засобами суб єктивних прав громадян у податкових правовідносинах і формулюванні на цьому підґрунті низки конкретних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства у цій галузі та практики його застосування.
Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в таких основних положеннях, що виносяться на захист:
1. Запропонована інтерпретація поняття податкових правовідносин, з урахуванням сучасних уявлень про поділ права на приватне та публічне, тенденції відходу від етатичного погляду на природу податкових правовідносин.
2. З нових позицій охарактеризовано особливості суб єктивних прав фізичних осіб – платників податків як елементу змісту податкових правовідносин.
3. Конкретизовано співвідношення суб єктивних прав та обов язків фізичних осіб як суб єктів податкових правовідносин. Обґрунтовується теза про те, що важливим видом гарантій суб єктивних прав громадян у податкових правовідносинах є вимоги суворого дотримання процедурних правил адміністративного розгляду їхніх скарг, які забезпечують права громадян сплачувати податки, подавати вчасно декларації, брати участь у компромісних процедурах щодо узгодження сум податкового боргу та ін. 4. Запропоновано трактування адміністративно-правових засобів забезпечення суб єктивних прав фізичних осіб у податкових правовідносинах як сукупності правових та організаційно-правових засобів, спрямованих на забезпечення можливості реалізації фізичною особою згаданих прав.
5. Вперше здійснена класифікація адміністративно-правових засобів забезпечення суб єктивних прав фізичних осіб у податкових правовідносинах із врахуванням характеру їхньої дії та сфери застосування на матеріальні та процесуальні (процедурні). 6. Поглиблено поняття юридичної відповідальності посадових осіб державних податкових органів, що визначається, як міра дозволеної поведінки та застосування санкцій, встановлених законодавчими актами на випадок правопорушення у цій галузі, як головного виду гарантій прав громадян у податкових правовідносинах. Сформульована і обгрунтована позиція, згідно з якою міри відповідальності посадових осіб податкових органів можуть виступати як родова санкція щодо порушень у сфері податкових правовідносин, або як спеціальні санкції. Родові санкції (родова відповідальність, загальна відповідальність) настають у випадках визначення посадовими особами податкових органів порушень, що мають загальні ознаки службових злочинів (зловживання службовим становщем, хабарництво тощо). Спеціальні санкції застосовуються у випадках вчинення правопорушень із специфічними ознаками суто податкового правовпорушення.
7. З огляду на те, що у чинному законодавстві спеціальні міри відповідальності посадових осіб державних податкових органів (спеціальні санкції) не передбачені, пропонується внести відповідні зміни і доповнення до Кодексу про адміністративні правопорушення, до проекту майбутнього Податкового кодексу та інших законодавчих актів.
Практичне значення отриманих результатів. Дисертація містить обгрунтовані висновки і пропозиціїщодо запровадженн адміністартивно-правових засобів забезпечення суб єктивних прав платників податків, оскарження фізичними особами незаконних дій податкових органів. У науково-дослідній сфері одержані результати доповнюють теорію фінансового та податкового права і можуть бути основою для подальшої розробки засобів захсту суб єктивних прав фізичних осіб. У навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці підручникв і навчальних посібників з дисциплін “Фінансове право” та “Податкове право”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 3-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірнтів Одеської державної юридчної академії (Одеса, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція” (Одеса, 2000 р.), 4-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірнтів Одеської національної юридчної академії (Одеса, 2001 р.), VI Міжнародній науково-методичній конференції “Удосконалення підготовки фахівців” (Одеса, 2001 р.), 5-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірнтів Одеської національної юридчної академії (Одеса, 2002 р.). Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридчиної академії Результати дисертаційного дослідження використовувалися у навчальному процесі, при проведенні семінарських і практичних занять з адміністративного права та організаціїдержавної служби в Україні.
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано 6 статей у збірниках, що входять до переліку фахових видань ВАК України.
| 
