|
Актуальність теми дисертаційного дослідження
Ускладнений доступ суб єктів зовнішньоекономічної діяльності України до ринку ЄС, а також США та інших економічно розвинутих держав обумовлює об єктивну необхідність і практичну доцільність інтенсифікації співробітництва з контрагентами Китайської Народної Республіки, як лідеру Азійсько-Тихоокеанського регіону за темпами економічного зростання. Саме Азійсько-Тихоокеанський регіон є одним з основних центрів сучасного глобального розвитку, концентруючи близько половини обсягу світової торгівлі, яка залишається основною формою транскордонних комерційних відносин. Домінантним вектором інвестиційної політики Китаю та одним із визначальних чинників розвитку економіки більшості країн є ефективне залучення прямих іноземних інвестицій. Не зважаючи на те, що проблемі формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні також приділяється значна увага, реальні показники залучення таких ресурсів характеризують її як незмінно гостру. Виходячи з цього, важливим вбачається дослідження приватно-правової складової інвестиційної політики Китаю, який, також перебуваючи на етапі реформування економічної та правової систем, забезпечує залучення прямих іноземних інвестицій щорічно у сім разів більше, ніж Україна сукупно за останні дванадцять років. У цілому, суспільні відносини у сферах зовнішньої торгівлі та прямого іноземного інвестування відносяться до одного виду зовнішньоекономічної діяльності та підлягають опосередкуванню відповідними договорами (контрактами) з іноземним елементом, що вимагає здійснення системного розгляду механізмів колізійного та матеріально-правового регулювання договірних відносин у міжнародному приватному праві (МПрП) України та Китаю. Теоретичним підґрунтям викладених положень і висновків дисертаційного дослідження є наукові праці як вітчизняних, так й іноземних правознавців у сферах міжнародного приватного та цивільного права, а також порівняльного правознавства: Л.П. Ануфрієвої, М.М. Богуславського, Н.Г. Вілкової, Х. Данханя, Г.К. Дмітрієвої, А.С. Довгерта, П. Жюйара, Д.В. Задихайла, Д. Карро, О.Р. Кібенко, В.І. Кисіля, О.С. Комарова, В.М. Корецького, В.М. Коссака, Х. Коха, Н.С. Кузнєцової, Х. Кьотца, Л.А. Лунца, В.В. Луця, У. Магнуса, О.О. Мережка, П. В. фон Моренфельса, М.Г. Розенберга, В.Л. Толстих, К. Цвайгерта, М. Чанга, Х. Чіна, Я.М. Шевченко, Ч. Шуйбао, Ч. Ючінга та інших. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана відповідно до наступних тем Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України: “Методологічні засади приватного права” – номер державної реєстрації 0103U003101 та “Правові проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні” – номер державної реєстрації 0103U003102.
Мета і задачі дослідження
Метою дослідження є виявлення загальних тенденцій розвитку і національних особливостей міжнародного приватно-правового регулювання інвестиційних та зовнішньоторгових договірних відносин в Україні та Китаї й обґрунтування пропозицій щодо удосконалення нормативно-правових актів законодавства України.
Досягнення наведеної мети обумовило постановку наступних задач:
1) проаналізувати проблеми застосування колізійних норм при визначенні зобов язального статуту зовнішньоекономічних договорів; 2) визначити характер участі України та Китаю в процесах міжнародної уніфікації колізійних і матеріальних норм договірного права; 3) провести аналіз критеріїв визначення і сфери дії особистого закону основних суб єктів зовнішньоекономічних договірних зобов язань в Україні та Китаї; 4) розкрити механізм визначення права, яке підлягає застосуванню до інвестиційних засновницьких договорів підприємств з іноземними інвестиціями; 5) розкрити колізійний механізм визначення зобов язального статуту зовнішньоторгових контрактів у міжнародному приватному праві України та Китаю. Об єктом дослідження виступають відносини у сфері прямого іноземного інвестування та зовнішньоторгових контрактних зобов язань в Україні та Китайській Народній Республіці.
Предметом дослідження є система норм міжнародного приватного права України, Китаю, деяких інших держав, норми двосторонніх договорів України і Китайської Народної Республіки, міжнародних конвенцій з договірного (контрактного) права та іноземного інвестування, звичаї міжнародного ділового обороту. Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання явищ та процесів, який дозволив розкрити характер впливу процесів уніфікації договірного права, а також розвитку міжнародного приватного права країн континентальної правової системи та системи загального права на вдосконалення колізійного регулювання договірних відносин у МПрП України та Китаю. Обрана тема дисертаційного дослідження обумовила застосування порівняльно-правового методу як основного для аналізу механізмів міжнародного приватно-правового регулювання в України та КНР інвестиційних і зовнішньоторгових договірних відносин. Застосування системного методу, а також аналізу та синтезу дозволило розкрити як загальні підходи, так й особливості застосування основних та субсидіарних колізійних норм при визначенні зобов язального статуту контрактів міжнародної купівлі-продажу товарів, інвестиційних засновницьких договорів підприємств з іноземними інвестиціями, особистого закону домінуючих суб єктів транскордонних договірних зобов язань. Наукова новизна одержаних результатів
Дисертація є першим у вітчизняній правовій науці порівняльним дослідженням у сфері міжнародного приватно-правового регулювання зовнішньоекономічних договірних відносин в Україні та Китаї. Проведене дослідження доктрини та законодавства з міжнародного приватного права дозволяє винести на захист наступні найбільш вагомі положення: - вперше системно розкрито підходи до вирішення проблем застосування колізійних норм у міжнародному приватному праві України та Китаю, які обумовлюють здійснення первинної кваліфікації за законом країни суду (lex fori) й невизнання зворотного відсилання і відсилання до права третьої країни у процесі визначення зобов язального статуту зовнішньоекономічних договорів, а також обмеження екстериторіальної дії іноземного права в силу застереження про публічний порядок та інституту імперативних норм національного права; - виявлено характерну особливість міжнародного приватно-правового регулювання договірних відносин в Україні та Китаї, яка полягає в можливості застосування колізійної прив язки автономії волі (lex voluntatis) до зовнішньоторгових контрактів та віднесенні інвестиційних засновницьких договорів підприємств з іноземними інвестиціями до групи договорів, щодо яких сторонам не надано права на суб єктивний вибір зобов язального статуту, який підлягає визначенню відповідно до односторонніх колізійних норм права Китаю та двосторонніх норм права України; - отримав подальший розвиток аналіз інституту автономії волі та виявлено як тотожні положення щодо відсутності обмежень у просторі при суб єктивному виборі зобов язального статуту зовнішньоторгових договорів та визнання його зворотної дії у часі, так і відмінні – у частині способу вираження автономного вибору, а саме – виключно явного (expressis verbis) у МПрП Китаю, на відміну від проекту Закону України “Про міжнародне приватне право”, де передбачено виявлення і “мовчазної волі” сторін, якщо вона прямо випливає із сукупності умов договору чи обставин справи;
- запропоновано законодавчо закріпити розширену сферу дії особистого закону основних суб єктів зовнішньоекономічних договірних зобов язань – юридичних осіб, яка включатиме наступні внутрішні та зовнішні аспекти: визнання організації юридичною особою, порядок її створення та припинення, правоздатність та дієздатність, склад та компетенцію органів, порядок набуття ними цивільних прав та прийняття цивільних обов язків, внутрішні відносини юридичної особи з учасниками та між учасниками, відповідальність юридичної особи та учасників перед третіми особами;
- вперше виявлено вплив тенденцій розвитку міжнародного приватного права країн континентальної правової системи на запровадження у МПрП Китаю цілісного колізійного механізму визначення зобов язального статуту зовнішньоторгових контрактів правозастосовчими органами у випадку нереалізації сторонами права на його суб єктивний вибір, сутністю якого є застосування принципу “найбільш тісного зв язку” та презумпцій такого зв язку з правом країни продавця в широкому значенні, що відповідає концептуальним засадам, втіленим у проекті Закону України “Про міжнародне приватне право”; - запропоновано застосування альтернативного критерію найбільш тісного зв язку, а саме – місця здійснення діяльності сторони, яка здійснює виконання, що має вирішальне значення для змісту договору, по відношенню до основного для юридичних осіб – місця знаходження, передбаченого у проекті Закону України “Про міжнародне приватне право”, що дозволить здійснювати територіально-правову локалізацію договорів, визначаючи зазначений зв язок із зобов язальним статутом;
- обґрунтовано можливість часткового запозичення китайського досвіду колізійного регулювання договірних відносин із метою розширення кола презумпцій найбільш тісного зв язку за договорами купівлі-продажу товарів, що передбачатиме визначення зобов язального статуту шляхом застосування субсидіарної колізійної норми з прив язкою до права країни, де здійснювалась діяльність покупця на момент укладення договору у випадку закріплення договірного зобов язання продавця щодо передачі товару в місці здійснення діяльності покупця. Практичне значення одержаних результатів
Результати дисертаційного дослідження мають функціональне, теоретичне та методологічне значення для правотворчої, правозастосовчої, зовнішньоекономічної, а також подальшої наукової діяльності, через те, що можуть бути використані при: - удосконаленні законопроектів та нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання договірних відносин в інвестиційно-інноваційній та зовнішньоторговій сферах; - вирішенні договірних спорів з іноземним елементом господарськими судами України, інституційним арбітражем, перш за все – Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України або арбітражем ad hoc;
- укладенні контрактів міжнародної купівлі-продажу товарів та інвестиційних засновницьких договорів з китайськими суб єктами приватного права.
Апробація результатів дослідження
Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-теоретичній конференції “Методологія приватного права” (м. Київ, 30 травня 2003 р.).
Публікації
За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано п ять статей у виданнях, що включені до переліку наукових фахових видань ВАК України й тези доповіді на конференції.
| 
