|
Актуальність теми дослідження у першу чергу обумовлюється безпрецедентним зростанням ролі і значення грошово-кредитних відносин у формуванні ринкової складової суспільства. Ринкова парадигма грошово-кредитних відносин була б неможливою без законодавчо-правового супроводження. Визнаючи пряму і безпосередню залежність грошово-кредитних відносин від законодавчо-правових регуляторів, приходиться констатувати парадоксальний в своїй основі факт: діалектика взаємообумовленості і взаємовпливу фінансів і права (а тема наукового дослідження концентровано виражає саме цю проблему) по сьогодні залишається поза увагою правознавців. Відсутня хоча б одна дисертація на подібну тему. Авторська монографія – “Банки. Кредит. Фінанси: законодавчо-правовий вимір” - є практично першим (на вітчизняному дослідницькому терені) комплексним дослідженням проблеми законодавчо-правового забезпечення функціонування грошово-кредитних відносин у ринкових умовах.
Практично впритул до найбільш актуальних і не розроблених проблем фінансового права наблизилися науковці і практики, предметом аналізу яких є банківська справа, податкове законодавство, фінансовий контроль (Гуторова Н.О., Карасьова М.В., Карманов Є.В., Котовенко І.І., Кротюк В.Л., Костюченко О.А., Кубко Є.Б., М.П.Кучерявенко, Мельник П.В., Панов М.І., Пахомов І.М., Пацурківський П.С., Матвієнко В.П., Міщенко В.І., Мороз А.М., Орлюк О.П., Савченко Л. А., Селіванов А.О, Шитря О.І. та ін.) Найбільш системно проблемами фінансового права в Україні і досить тривалий час займається професор Л.К.Воронова та її учні. Нею створена вітчизняна школа наукових досліджень та фінансово-правової аналітики, яка також отримала визнання в Росії та ін. країнах. Однак, грошово-кредитні відносини як предмет і об єкт законодавчо-правового регулювання, до цього часу не піддавались скрупульозному науковому дослідженню. Отже, актуальність теми дисертації визначається недостатнім рівнем її дослідження саме в доктрині фінансово-правової науки. Констатуючи цю очевидність, водночас необхідно визнати, що грошово-кредитні відносини, як суто економічний феномен, досить активно досліджуються українськими вченими. У першу чергу слід назвати О.С.Власюка, А.С.Гальчинського, В.М.Геєця, П.С.Єщенко, Я.А.Жаліло, Б.Є.Кваснюка, В.Д.Лагутіна, І.О.Лютого, О.М.Мельника, С.В.Мочерного, В.С.Найдьонова, П.О.Нікіфорова, Є.Г.Панченко, М.І.Савлука, В.К.Черняка, А.А.Чухно та ін.
Вагомий вклад у розвиток фінансової теорії, у тому числі грошово-кредитних відносин, внесли О.Д.Василик, І.Ю.Марко, В.М.Суторміна, В.М.Федосов, С.І.Юрій та ін.
Загальний погляд на грошово-кредитну сферу дозволяє координувати вузлові моменти єдиного фінансового процесу. У цілому стан розробки монетарної тематики в сучасній правовій науці вимагає від вітчизняних дослідників здійснювати серйозний теоретичний аналіз законодавчо-правової системи регулювання грошово-кредитних відносин в умовах переходу до ринкових принципів господарювання. Вузькопрофесійний підхід представників правової науки до аналізу монетарного блоку, виривання із його загального контексту окремих проблем зумовлює не комплексність законодавчо-правового регулювання, поспішне вирішення колізійних проблем на шкоду концептуальній єдності всієї грошово-кредитної системи. У вітчизняному законодавстві наростає неузгодженість, протиріччя між галузями права, нормами різних актів, що регулюють діяльність у зазначеній сфері. Недостатня науково-теоретична розробка правової природи грошово-кредитних відносин у сучасний період, необхідність формулювання обґрунтованих узагальнень, висновків та рекомендацій по вдосконаленню саме правових аспектів функціонування грошово-кредитних відносин визначають актуальність даної роботи і обумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації обрана автором ініціативно, виходячи з високого рівня її актуальності та недостатнього наукового дослідження і затверджена Вченою радою Інституту законодавства Верховної Ради України 21.06.2001 р. Дисертаційне дослідження здійснено в межах виконання цільової програми детінізації вітчизняної економіки на 2002-2004 рр., відповідно до Указу Президента України від 5.03.2002 р, № 216. Роль дисертанта полягала у підготовці тематичних розробок наукових та науково-практичних видань, пов язаних з найбільш важливими апектами монетарної політики, законодавчо-правового регулювання грошово-кредитного процесу.
Обўєктом дисертаційного дослідження є грошово-кредитні відносини та їх фінансово-правове регулювання.
Предметом дослідження є: правовий механізм регулювання грошово-кредитного процесу; фінансове право як основний юридичний базис грошово-кредитних відносин та практика його застосування; пропозиції щодо вдосконалення фінансового законодавства; система наукових поглядів та розробок стосовно цієї проблеми.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоби на основі аналізу законодавчого забезпечення та правових складових грошово-кредитних відносин розкрити їх фінансово-правову сутність. Відповідно до мети дослідження автор поставив перед собою такі завдання: оцінити стан законодавчого забезпечення та науковий рівень правового регулювання грошово-кредитних відносин; обґрунтувати й визначити предмет та обўєкт фінансового права, критерії, принципи, правила його практичного застосування у грошово-кредитній сфері; теоретично й науково окреслити найбільш оптимальну законодавчу модель фінансово-правового регулювання грошово-кредитних відносин у ринкових умовах;
виявити глибинні причини й основні чинники юридичних колізій, показати їх наслідки для грошово-кредитних відносин;
юридично ідентифікувати правові форми та засоби фінансового кредитування;
розкрити юридичні гарантії права вимоги на виконання кредитних зобовўязань у грошовій формі;
науково підтвердити теоретичні засади запровадження в оборот фінансового права таких категорій, як “фінансовий договір”, правовий режим клірингових розрахунків та безготівкового грошового обороту; розкрити правові механізми консорціумного кредитування та забезпечення прав кредиторів.
Методологічну основу дисертації складає сукупність загальновизнаних принципів та методів наукового пізнання. В процесі написання дисертації використовувався метод порівняльного правознавства, тобто арсенал методологічних досягнень, заснований на вивченні і використанні правового регулювання грошово-кредитних відносин у різних правопорядках і правових системах. Таким шляхом, а не у вигляді прямої рецепції, і має використовуватися зарубіжний досвід фінансово-правового регулювання грошово-кредитних відносин
У роботі застосовувався також метод комплексного аналізу, заснований на одночасному використанні наукового інструментарію, виробленого різними суспільними науками. У сфері цивільного, господарського чи фінансового права цей метод пов язаний з виходом на галузеві межі чисто правового дослідження. Лише комплексний, всебічний аналіз з позицій різних наук приносить плідний результат.
Автором використані й інші методи наукових досліджень, зокрема історичний метод, який вимагає вияснення історії становлення і розвитку того чи іншого фінансово-правового явища, юридичної форми чи правової категорії. Це дозволяє обўєктивно оцінити законодавчо-правовий процес щодо грошово-кредитних відносин у сучасному вимірі.
Інформаційною та емпіричною основою дисертаційного дослідження стали: Конституція України, Кодекси відповідних сфер чинне законодавство та інші нормативно-правові акти, що врегульовують грошово-кредитні відносини; монографії, наукові статті вітчизняних та зарубіжних авторів, періодичні видання, енциклопедична та довідкова література, статистичні матеріали (подані в паперовому та електронному вигляді), а також нормативні матеріали Національного банку України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України. Додаткову емпіричну базу дослідження становлять дані, одержані внаслідок вивчення деяких судових справ щодо банкрутства системних комерційних банків та деяких установ на ринку фінансових послуг. Наукова новизна одержаних результатів полягає в сукупності поставлених завдань, в підходах до їх розвўязання та в концептуальних узагальненнях, висновках та рекомендаціях, що сформульовані в дисертації. Вперше в українській та пострадянській юридичній літературі на системному рівні подано авторський комплексний аналіз місця і ролі фінансового права, законодавчо-правового регулювання останнім грошово-кредитних відносин. Дане фінансово-правове дослідження обґрунтовує низку положень, нових у теоретичному плані й важливих для юридичної практики, кінцеві результати якого виносяться на захист: 1. Дістала подальшого розвитку теоретична концепція фінансового права, регулюючий вплив якого в ринкових умовах виходить за межі державних фінансів, розширюючись за рахунок відносин приватного права. Автор відстоює позицію, що до предмета фінансового права потрібно віднести потужний блок ринкової компоненти - фінанси корпоративних підприємств, комерційних банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, інших приватних структур, що консолідують величезні обсяги грошово-кредитних ресурсів. 2. Запропонована концепція (критерії, принципи, правила) вдосконалення правового режиму грошово-кредитної сфери, сформульовано законодавчо-правові підходи до фінансово-правового регулювання монетарної політики, а саме: більш широке та ефективне використання кредитних відносин як емісійного каналу та джерела фінансування й рефінансування банків, збільшення ресурсного потенціалу банківської системи. 3. Стверджується, що ключовими суб єктами (основними носіями) грошово-кредитних відносин, а отже, фінансових правовідносин, виступають: по-перше, Національний банк України та центральні фінансові установи виконавчої влади – Міністерство Фінансів України, Державне казначейство України; Державна податкова адміністрація і Рахункова палата України (контролюючий орган Верховної Ради України); по-друге, фінансові інституції регіонів та органів місцевого самоврядування; по-третє, юридичні особи, що представляють фінансовий ринок та ринки фінансових послуг; по-четверте, власне ринкова компонента – приватні юридичні особи, що професійно займаються масштабними фінансовими операціями.
4. Автор систематизував наукові аргументи, які заперечують факт існування так званого “банківського права”. Формулюється висновок, що інтенсифікація в останні роки законодавчого забезпечення банківської діяльності, не зумовила якісне зрушення у системі правового регулювання останньої, і “банківське право” як самостійна, юридично сформована галузь, поки що не відбулося. Грошово-кредитна сфера, яка органічно включає в себе практично всі аспекти банківської діяльності, є об єктом регулювання фінансового права. 5. Дисертант відстоює теоретичне узагальнення щодо нинішнього стану фінансового права, яке, з одного боку, має відчутні законодавчі та юридичні “пустоти”, а з іншого демонструє нормативні надлишковості, тобто перенасиченість системно неузгодженими нормами. Звідси, законодавчо-правове забезпечення грошово-кредитних відносин супроводжується юридичним колізіями, окремі з яких носять антагоністичну природу, тобто провокують тіньові і навіть злочинні дії учасників грошово-кредитного процесу. Тіньові схеми у грошово-кредитній сфері не можливо перемогти через вплив силових, правоохоронних та контролюючих структур чи в залі суду, оскільки це – причинно-наслідкове явище. Отже, починати треба з пошуку і розуміння його корінних причин, а не боротьби з наслідками. 6. Науково уточнено таке поняття як “фінансовий кредит” і в цьому звўязку аргументована доцільність запровадження у договірну практику грошово-кредитних відносин адекватної форми їх організації – “фінансовий договір”. Предметом останнього потенційно виступають усі елементи фінансового кредиту – власне грошові кошти, фінансові активи і пасиви, фінансовий капітал, тобто вільні фінансові ресурси, що можуть бути залучені до кредитування відповідних сфер та ринків. 7. Запропоновано категоріальне розуміння фінансового ризику; вияснені його юридичні ознаки і правові передумови системного управління. Особливої уваги потребує управління ризиками в системі електронних фінансових послуг, - “е-банкінгу”. Правова система управління фінансовим ризиком включає в себе: а) їх передбачення та ідентифікацію; б) вимір їх ймовірного резонансу, в т. ч. негативного впливу; в) розробку та реалізацію заходів, що гарантують недопущення або мінімізацію фінансових втрат.
8. Здійснена наукова оцінка дієвості гарантій права вимоги на виконання кредитних зобовўязань у грошовій формі. Юридичні гарантії часткової уступки вимоги на виконання кредитних зобовўязань у грошовій формі (сингулярне правонаступництво), переміна сторін у фінансовому зобовўязанні, тобто перевід боргу на третю сторону, яка набуває усіх прав і обовўязків попередника (універсальне правонаступництво),- ці та подібні юридичні конструкції потребують першочергової теоретичної підтримки фахівців, що спеціалізуються у фінансовому праві.
9. Проаналізовано правовий режим безготівкового грошового обігу в ринковому контексті, тобто здійснена акцентуація на такому економіко-правовому інструменті, як кліринг. На додаток до цього, в роботі проаналізовано групи правовідносин, які обумовлені такою формою безготівкових розрахунків, як акредитив.
10. Доведено, що правові механізми консорціумного кредитування є особливо злободенними, оскільки інтеграційні та глобалізаціні тенденції і процеси диктують гостру потребу активного формування та використання обўємно сконцентрованих фінансів (грошово-кредитних ресурсів) у стратегічно важливих напрямках. Автор відстоює думку, що обійти, а тим паче зігнорувати дану закономірність, не в стані жодна правова система. Тому в роботі запропонована юридична технологія фінансово-правового налагодження консорціумного кредитування в Україні. Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана самостійно; усі сформульовані в ній положення та висновки обґрунтовані на базі особистих досліджень та узагальнень автора. Суттєвим підспірўям у роботі над дисертацією став досвід практичної роботи автора в комерційному банку, юридичному управлінні Дунайського пароплавства, радником Міністра з правових питань. Практичне значення результатів дослідження. Врахування та впровадження сформульованих у дисертації узагальнень, висновків та пропозицій посприяє оптимізації законодавчо-правового регулювання грошово-кредитних відносин, відкриє додаткові можливості для поглибленого вивчення явищ та процесів, що в органічній єдності формують правове поле грошово-кредитної сфери. Розробки автора, практичні висновки та пропозиції використані Радою національної безпеки і оборони України при підготовці низки доповідних та аналітичних записок з питань грошово-кредитної політики на імўя Президента України, а також використані Міжвідомчою комісією з питань фінансової безпеки при РНБОУ. Матеріали дисертації з можуть бути використані у науково-дослідницькій сфері, у правотворчості, у навчальному процесі; Матеріали дослідження можуть також використати експерти та професійні аналітики, що цікавляться проблемами фінансового права та грошово-кредитних відносин. Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення даної наукової роботи доповідалися здобувачем на Міжнародному фінансовому форумі – “Розвиток фінансового сектору в контексті глобалізаційних процесів” (Одеса, 13-15 червня 2003 р.); на всеукраїнських конференціях: “Проблеми розвитку фінансової системи України” (Київ, 22-23 квітня 2002 р.); “Проблеми формування іпотечного ринку в контексті фінансової безпеки України” (Київ, 30 вересня 2002 р.); “Шляхи та механізми протидії відмиванню коштів злочинного походження” (Київ, 27 листопада 2002 р.); на круглому столі “Іпотечне кредитування в Україні: нові можливості” (Київ, 23 жовтня 2003 р.).
Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано дві одноосібні монографії, одне науково-практичне видання, 3 статті в фахових журналах та 3 публікацій в наукових журналах, матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг опублікованих праць по темі дисертації складає понад 31 др. арк. Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які мають сім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Кількість зносок – 309; використаних джерел – 420. Загальний обсяг дисертації - 170 стор.
|
