|
Актуальність теми дослідження. Новий етап розвитку України проходить в умовах зростання значущості інноваційної сфери діяльності, підвищення ролі інтелектуального капіталу, інформаційних технологій, що вимагає розроблення та реалізації відповідної до-вгострокової стратегії, покликаної забезпечити технологічні і економічні підвалини дина-мічного розвитку України, досягнення нею статусу високорозвиненої держави, конкурен-тоспроможної до інтегрування у світові економічні процеси. Досягти зазначених цілей і посісти належне місце в Європі та світі Україна зможе за умови запровадження інновацій-них технологій, належного організаційно-правового забезпечення охорони об єктів інте-лектуальної власності (далі – ОІВ) та подолання високого рівня тінізації в цій сфері, що й було визнано стратегічними пріоритетами нашої держави в Посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економі-чного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”. Тільки таким чином можна змінити сировинний вектор розвитку економічних процесів, що стихійно формуються ни-ні.
Тому серед ключових завдань держави на сучасному етапі слід назвати ствердження адекватних правових та організаційних механізмів протидії тіньовим проявам, що руйну-ють систему захисту національних інтересів та охорони прав на інтелектуальну власність. Необхідно сприяти її комерціалізації, забезпечувати захист інтелектуальної діяльності від недобросовісної конкуренції, незаконного відчуження, підробок та обмеження інших прав у виробничій, науковій, літературній і художній сферах.
Організаційно-правовий інструментарій, сформований у дореформений період, ви-явився неспроможним забезпечити якісні перетворення української економіки. Свідчен-ням тому є високий рівень тінізації економіки, який дійшов до критичної межі. Не стала винятком і сфера обороту ОІВ, що негативно вплинуло не тільки на внутрішнє становище України, а й на її стосунки з міжнародним співтовариством. Істотний обсяг виробництва й обігу контрафактної продукції на тіньовому ринкові України завдав великих збитків сві-товій музикальній, фонографічній, кінематографічній індустрії, торгівлі програмним за-безпеченням, які, за розрахунками Міжнародного альянсу інтелектуальної власності, у 2003 р. склали 213,3 млн. доларів. Незадовільний стан охорони прав інтелектуальної влас-ності в Україні викликав негативну реакцію з боку світового співтовариства. Так, нашу державу було віднесено до “Списку 301”, і вона дістала статусу “пріоритетної іноземної країни”, тобто країни, у якій зафіксовано найвищий рівень порушень у сфері інтелектуа-льної власності. Урядом США було застосовано ряд економічних санкцій, у результаті чо-го Україна втратила значний обсяг експортних надходжень – близько 40 млн. доларів про-тягом року.
Високий рівень тінізації економічних відносин у сфері обороту ОІВ і неналежне ор-ганізаційно-правове забезпечення цієї галузі зумовили такі негативні наслідки, як підрив авторитету держави, легальної індустрії виробництва й обігу ОІВ, відмова іноземних ком-паній і держав від інвестицій як в окремі галузі, так і в економіку в цілому, ненадходжен-ня податків до державного бюджету, нелегальний експорт інтелектуальномістких техно-логій за кордон, ненадходження валютної виручки від патентно-ліцензійної торгівлі та ін. Тому питання забезпечення надійних організаційних і правових механізмів детінізації від-носин у сфері обороту ОІВ виходять сьогодні на перший план не тільки в контексті захис-ту прав інтелектуальної власності, а й при визначенні та реалізації стратегії соціально-економічного й політичного розвитку країни.
Практика попередніх років показала, що інноваційна політика не може здійснювати-ся виключно інструментами ринкової саморегуляції – з ними мають органічно поєднува-тись адміністративні методи й механізми управління. Як відзначається у вищезазначеному Посланні Президента України до Верховної Ради України, “стимулювання науково-технічного розвитку, уведення об єктів інтелектуальної власності в господарський оборот, реалізація завдань інноваційної стратегії має стати однією з визначальних цілей уряду, Верховної Ради, органів виконавчої та представницької влади на місцях”. Потрібні істотні науково обґрунтовані зміни в механізмах трансформаційних процесів, їх системне онов-лення, тобто не механічне впровадження ринкових інструментів, а їх адаптація до еконо-мічного і правового середовища країни, осмислений перехід до інституційної моделі рин-кових перетворень, сполучений з елементами ефективного державного управління.
До проблем організаційно-правового забезпечення державного управління взагалі й удосконалення адміністративно-правового та фінансового контролю, проведення адмініс-тративної реформи зокрема на рівні загальнотеоретичних розробок неодноразово зверта-лися провідні вітчизняні та російські вчені-юристи: В.Б. Авер янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, Р.В. Васильєв, А.В. Васильєв, Л.К. Воронова, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Є.В. Додін, О.В. Д яченко, С.В. Ківалов, І.Б. Коліушко, Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, Я.Ю. Кондратьєв, В.В. Копейчиков, М.П. Кучерявенко, Л.В. Коваль, Ю.М. Козлов, А.Ф. Мельник, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенський, Д.М. Овсянко, О.І. Остапенко, І.М. Пахомов, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, Л.А. Савченко, А.О. Селіванов, В.М. Селіванов, В.І. Семчик, М.П. Стрельбицкий, В.І. Шакун, В.О. Шамрай, В.К. Шкарупа та інші. Напрацьовані ними загальнотеоретичні положення щодо адміністративно-правового забезпечення управлінської діяльності, і зокрема напря-мів адміністративної реформи, можуть також застосовуватися при розробленні проблем удосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у сфері обороту ОІВ.
Теоретичне й науково-практичне значення для розроблення методів оцінки розмірів тіньової економіки та створення організаційно-правових основ детінізації економічних відносин мають праці таких відомих вітчизняних і зарубіжних учених, як Т. Аллен, А. Базелюк, В. Блейдс, О. Бандурка, В. Бородюк, Л. Вінник, Д. Гершуні, А. Горщак, М. Глухівський, Г. Гроссман, Е. Дідоренко, Н. Кауфманн, Ф. Кейган, І. Клямкін, Ю. Козлов, Л. Косалс, Т. Корягіна, А. Ларьков, В. Мамутов, О. Мандибура, Г. Мюрдаль, В. Попович, Р. Ривкіна, Б. Розовський, В. Рутгайзер, К. Свенсон, Е. де Сото, О. Хігінс, В. Танзі, О. Турчинов, Е. Фейг, А. Шев яков, К. Харт та інші.
Для вітчизняної правової науки розроблення проблем державного управління у сфері інтелектуальної власності є новим і недостатньо розвиненим напрямком наукового пошу-ку. У різні роки й під різним кутом зору проблемами інтелектуальної власності займалися Г.А. Андрощук, Ю.Л. Бошицький, М.К. Галянтич, І.І. Дахно, Р.А. Калюжний, Ю.М. Капіца, О.Д. Карпенко, Є.Ф. Мельник, О.М. Мельник, Н.М. Мироненко, М.В. Онищук, О.А. Підопригора, О.О. Підопригора, О.Д. Святоцький, Б.І. Юровський, Н.О. Халаїм. Серед учених Російської Федерації – І.Л. Бачило, А.Б. Венгерок, В.А. Дозорцев, І.А. Зенін, В.Г. Зінов, С.І. Карпухіна, І.Є. Маміофа, Г.І. Олехнович, Є.П. Торкановський.
Не применшуючи ролі й значущості робіт названих науковців, необхідно визнати, що в Україні досі немає спеціальних монографічних досліджень проблем державного управління у сфері обороту ОІВ, а тим більше з питань його ролі в процесі детінізації від-носин у зазначеній галузі. Немає також комплексного наукового вивчення проблем ефек-тивності структури державних органів, зайнятих у сфері управління й охорони інтелекту-альної власності, та їх функціонального аналізу на предмет продуктивності виконуваних ними функцій. Ні вітчизняні, ні зарубіжні вчені не розглядали, тим більше, проблеми де-тінізації відносин у сфері обороту ОІВ і формування організаційних, правових та економі-чних передумов, які б сприяли легальному обороту ОІВ, створювали спеціальну систему запобіжних заходів протидії тіньовим проявам. Рівень суспільної небезпеки порушених проблем і їх недостатня розробленість свідчать про актуальність та обґрунтованість вибо-ру здобувачем теми дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана від-повідно до плану науково-дослідної роботи кафедри адміністративного права та адмініст-ративної діяльності і є складовою частиною загальної науково-дослідної програми Луган-ської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України на 2001 – 2005 рр., затвердженої вченою радою 27 грудня 2000 р., протокол № 23, а також відповідно до плану досліджень Науково-дослідного центру Національної академії державної податко-вої служби України на 2004 рік, затвердженого 9 березня 2004 р. (державний реєстрацій-ний номер 0104u006032) як частина науково-дослідної роботи за темою: “Удосконалення організаційно-управлінської та правової інфраструктури детінізації сфери обороту об єк-тів інтелектуальної власності (патентно-ліцензійна діяльність). Дослідження здійснюва-лось як один з напрямків реалізації положень Указу Президента України № 216 від 5 бере-зня 2002 р. “Про заходи щодо детінізації економіки України на 2002-2004 роки” та інших законодавчих актів. Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розроблен-ні системи знань про: організаційно-правові засади створення передумов детінізації відно-син у сфері обороту ОІВ; роль і місце державного і колективного управління в цьому про-цесі; та вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії ті-ньовим проявам у сфері обороту ОІВ.
Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:
- визначити недоліки та сучасний стан організаційно-правового регулювання відно-син у сфері обороту ОІВ, рівень, причини й умови її тінізації;
- здійснити аналіз системи, структури й функцій державних органів та органів коле-ктивного управління ОІВ, сформулювати практичні пропозиції щодо вдосконалення їх ді-яльності та механізмів взаємодії;
- визначити роль адміністративної реформи, державного і колективного управління в системі детінізації відносин у сфері обороту ОІВ
- здійснити аналіз документообігу, що відображає капіталообіг ОІВ, і реєстраційно-ліцензійної діяльності органів державного управління у цій сфері, визначити найбільш вразливі напрями обороту ОІВ як потенційні джерела тіньових відносин;
- визначити найбільш небезпечні джерела тіньових відносин у сфері обороту ОІВ і притаманні їм способи тіньових проявів;
- визначити фактори, що зумовлюють тінізацію економічних відносин у сфері обо-роту ОІВ чи сприяють їй, розробити пропозиції щодо їх усунення;
- визначити економіко-правові передумови детінізації обороту ОІВ і шляхи вдоско-налення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам.
Об єктом дослідження є організаційно-правові відносини у сфері обороту об єктів інтелектуальної власності, пов язані з тіньовими проявами, стратегія, тактика і засоби де-тінізації зазначеної галузі.
Предметом дослідження є:
- операції з обороту ОІВ, пов язаний із ними тіньовий капіталообіг і документообіг, що супроводжує оборот ОІВ;
- організаційна структура та діяльність державних і громадських органів – суб єктів управління й охорони інтелектуальної власності, їх функції, роль і місце в інфраструктурі превенції тіньових проявів у сфері обороту ОІВ;
- загальні та специфічні фактори, джерела й способи здійснення адміністративних правопорушень та інших видів тіньових проявів у сфері обороту ОІВ;
- організаційно- та економіко-правові складові превентивної інфраструктури детіні-зації економічних відносин у сфері обороту ОІВ.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають положення ма-теріалістичної діалектики щодо взаємозв язку і єдності теорії та практики, змісту і форми, загального, особливого й одиничного.
Конкретно-науковою методологічною базою дослідження є теорія управління, Зага-льна частина теорії детінізації економіки, структуроутворюючі елементи якої лягли в ос-нову дослідження проблем детінізації економічних відносин у сфері обороту ОІВ.
У роботі використано також окремі загальнонаукові методи. Застосування історич-ного методу дало змогу встановити закономірності правової регламентації права інтелек-туальної власності у зв язку зі змінами економічного та політичного устрою України і вплив цих змін на тінізацію відносин у розгляданій сфері (підрозділи 1.1, 2.3). За допомо-гою догматичного методу здійснено аналіз норм чинного законодавства, які регулюють відносини інтелектуальної власності, що дозволило визначити певні недоліки нормативно-правового й організаційно-управлінського характеру, що прямо або опосередковано спри-чиняють тінізацію економічних відносин у сфері обороту ОІВ (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2.3). Використання діалектичного методу пізнання соціальних процесів дозволило враху-вати всі взаємозв язки явищ, що розглядаються, об єктивно оцінити ефективність діяльно-сті правоохоронних і громадських органів у зазначеній сфері (підрозділи 1.2.1, 1.2.2). Під час дослідження позитивного досвіду роботи державних органів, що виконують функції управління, охорони прав інтелектуальної власності в Україні та інших країнах, застосо-вувався порівняльно-правовий метод (підрозділи 1.1, 1.2.1, 3.2). На основі методу функці-онального аналізу визначено існуючі функції органів державного управління, правоохо-ронних органів, спрямовані на охорону прав інтелектуальної власності, та досліджено до-цільність їх існування, ефективність і продуктивність виконання покладених на них за-вдань та ін., що також дозволило визначити методологічні засади та принципи теорії управління, яких необхідно дотримуватися при вдосконаленні організаційно-управлінської складової інфраструктури детінізації сфери інтелектуальної власності (під-розділи 1.2.2, 3.2). За допомогою методу екстраполяції раніше отриманих знань вдалося визначити поняття “детінізація відносин у сфері обороту ОІВ”, “тіньові відносини у сфері обороту ОІВ”, “фактори відтворення тіньових відносин у сфері обороту ОІВ” та ін. (під-розділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.3). Застосування системно-структурного та формально-догматичного методів дало змогу дослідити й класифікувати джерела, способи та фактори відтворення тіньових відносин, визначити сутність і стан організаційно-правової інфра-структури детінізації відносин у сфері обороту ОІВ як складової частини державного управління (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2). Використання статистичного методу дозволило оцінити ступінь поширеності порушення прав інтелектуальної власності, узагальнити практику застосування чинного законодавства у сфері обороту ОІВ, проаналізувати емпі-ричну інформацію, що стосується проблеми дослідження (підрозділи 1.1, 1.2.2).
Нормативну й емпіричну базу дослідження складають законодавчі й відомчі норма-тивні акти, матеріали судової практики; статистичні дані щодо кількості або обсягів конт-рафактної продукції, рівня піратства в різних сферах використання прав інтелектуальної власності, збитків, заподіяних вітчизняним і міжнародним власникам прав на ОІВ унаслі-док порушення прав інтелектуальної власності, статистичні дані правоохоронних і судо-вих органів щодо кількості виявлених та розглянутих порушень прав інтелектуальної вла-сності, матеріали опитування, вітчизняна та зарубіжна наукова література, публікації в періодичних виданнях, довідкова література. Наукова новизна одержаних результатів по-лягає в тому, що дана дисертаційна робота є першим в Україні спеціальним монографіч-ним дослідженням проблем вдосконалення організаційно-правового забезпечення детіні-зації відносин у сфері обороту ОІВ. Визначення і всебічний аналіз проблем тінізації та ор-ганізаційно-правового забезпечення детінізації відносин у досліджуваній сфері дали змогу обґрунтувати ряд висновків, рекомендацій і пропозицій. Зокрема, вперше:
– доведено, що організаційно-правове регулювання протидії нелегальному обороту ОІВ формувалося непланомірно, без відповідного фінансового забезпечення і необхідного наукового обґрунтування, а як реакція на ту чи іншу ситуацію, що виникала внаслідок ти-ску США та міжнародних організацій з питань контролю за порушеннями у сфері обороту ОІВ. Крім того у державних органів склалося неоднозначне ставлення до заходів протидії псевдолегальному та фіктивному видам тіньового обороту ОІВ;
– здійснено класифікацію об єктів соціального контролю у сфері обороту ОІВ, серед яких визначено найбільш вразливі в плані вчинення тіньових проявів;
– визначено напрями формування економічних передумов детінізації відносин у сфері програмного забезпечення і запропоновано організаційно-правовий механізм конт-ролю, спрямованого на попередження тіньових проявів у цій галузі;
– наведено аргументи щодо необхідності впровадження обов язкової державної ре-єстрації ліцензійних договорів на відчуження, передачу права інтелектуальної власності, яка виступить одним з елементів системи контролю та превентивної протидії тінізації від-носин у сфері інтелектуальної власності;
– обґрунтовано та запропоновано спрощену процедуру ліцензування виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування;
– здійснено класифікацію основних джерел, способів і суб єктного складу тіньових проявів, а також загальних і специфічних факторів відтворення тіньових відносин у сфері обороту ОІВ;
– визначені необхідні економічні передумови детінізації обороту ОІВ та розроблені методичні рекомендації щодо створення економіко-правових передумов детінізації оборо-ту ОІВ і формування організаційної та правової інфраструктури превентивної протидії адміністративним правопорушенням та іншим видам тіньового обороту ОІВ; дістало по-дальшого розвитку:
– поняття: “оборот ОІВ”, “обіг ОІВ”, “тіньовий оборот ОІВ”, “псевдолегальний обо-рот ОІВ”, “фіктивний оборот ОІВ”, “тіньові відносини у сфері обороту ОІВ”, “фактори відтворення тіньових відносин у сфері обороту ОІВ”, “соціальний контроль за оборотом ОІВ”, “детінізація відносин у сфері обороту ОІВ”; – пропозиція щодо необхідності зміни статусу головного органу, відповідального за реалізацію державної політики у сфері інте-лектуальної власності, а саме на базі Департаменту інтелектуальної власності України за-пропоновано створити Державний комітет із питань інтелектуальної власності України зі статусом центрального органу, відповідального за організацію охорони об єктів інтелек-туальної власності в державі та інноваційний розвиток економіки країни. Розроблено про-ект Положення про даний комітет.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані при вирішенні стратегічних політичних та економічних проблем – підняття міжнародного авторитету держави, за рахунок створення економічних передумов детіні-зації економічних відносин у сфері обороту ОІВ і вдосконалення організаційно-правової інфраструктури превентивної протидії тіньовим проявам у цій галузі; у правозастосовчій діяльності: положення дисертації можуть бути підґрунтям для подальшого розроблення адміністративно-правових механізмів реформування організаційної і функціональної структури управління інтелектуальною власністю, організаційно-реєстраційних процедур, оптимізації функцій правоохоронних органів, а також для наукового забезпечення право-творчої і правозастосовчої діяльності, підвищення рівня підготовки та перепідготовки ка-дрів, що дозволить підняти ефективність роботи практичних підрозділів контролюючих і правоохоронних органів; у науково-дослідному та навчальному процесах: матеріали дисе-ртації можуть бути включені як окремий розділ в “Особливу частину теорії детінізації економіки”, послужити науково-практичним підґрунтям для розвитку управлінської та адміністративно-правової наук в частині прогнозування і попередження тіньових відно-син, що виникають в результаті непродуманих управлінських рішень у процесі трансфор-мації соціально-економічних відносин, а також використовуватися при написанні підруч-ників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури.
Особистий внесок здобувача полягає в розробленні спеціальної системи знань про організаційно-правові основи превентивної протидії тіньовим проявам і створення еконо-мічних передумов детінізації відносин у сфері обороту ОІВ. Результати дослідження, по-ложення, висновки та методичні рекомендації, які виносяться на захист, одержано авто-ром самостійно.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, доповідалися під час виступів на міжнародних і республіканських науково-практичних конференціях: “Ідея правової дер-жави: історія і сучасність” (м. Луганськ, 22-23 квітня 2003 року); “Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти та законодавство України” (м. Київ, 12 березня 2004 року), “Шляхи України до економічної безпеки” (м. Харків, 16-17 квітня 2004 року), “Тіньова економіка в інфраструктурі організованої злочинності” (м. Одеса, 23 вересня 2004 року), а також під час засідання “круглого столу” на тему: “Глобалізація злочинності і макроекономіка” (м. Одеса, 18 березня 2004 року).
Основні положення дисертації використані автором при підготовці: методичних ре-комендацій щодо організації взаємодії між державними та громадськими організаціями – суб єктами управління та організації охорони прав інтелектуальної власності, направлених у відділ боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих тех-нологій УДСБЕЗ УМВС України в Луганській області (Акт впровадження № 2/1-3676 від 7.07.2004); при підготуванні аналітичних матеріалів і розробленні методичних рекоменда-цій за науково-дослідною темою “Удосконалення організаційно-управлінської та правової інфраструктури детінізації сфери обороту об єктів інтелектуальної власності (патентно-ліцензійна діяльність)”, яка затверджена в Тематичному плані наукових досліджень з про-блем оподаткування Національної академії ДПС України на 2004 рік (Акт впровадження № 3266/01-12 від 24.06.2004); навчальних програм, тематичних планів, планів семінарсь-ких і практичних занять при викладанні навчальних дисциплін кафедр адміністративного права та адміністративної діяльності, економічної безпеки та цивільно-правових дисцип-лін в Луганській академії внутрішніх справ МВС України (Акт впровадження № 576 від 20.05.2004). Публікації. Основні положення дисертації відображено у дев яти публікаціях, а саме – у семи статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, а також у двох тезах доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
|
