|
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Галузь комп ютерних технологій, зважаючи на термін свого існування, є досить молодою. Виходячи вже з цього факту, можна було б говорити про недосконалість її правового регулювання. Однак, варто згадати про безліч специфічних, притаманних виключно згаданій сфері, моментів, які зумовили унікальність проблеми правового врегулювання авторських прав на комп ютерні програми. Завдяки складності правової структури предмету захисту, в рамках такого регулювання можна застосовувати, так звану, множинну охорону [101,c.5]. Адже захист прав на комп ютерну програму в тій чи іншій мірі допускається як авторським правом, так і багатьма іншими інститутами галузі інтелектуальної власності: патентним правом, правом промислової власності, договірним правом, правом щодо захисту прав на товарні знаки, правом щодо захисту комерційної таємниці тощо [223,c.17]. Зрозуміло, що кожний метод захисту є вигідним окремим учасникам ринку комп ютерних технологій, і в той час іншим учасникам він вдається абсолютно неприйнятним. З огляду на цей фактор, нетривала історія становлення юридико-технічних засобів захисту авторства в царині комп ютерних технологій, а, простіше кажучи, період вибору шляху захисту сильно затягнувся [136,c.75]. Юристи, науковці, автори, посередники, розробники сперечалися, доводячи свою правоту. Результатом цього конфлікту стало те, що майже всі розвинені держави сучасного світу пішли своїм шляхом в розвитку національних систем захисту прав авторів на комп ютерні програми. В результаті після того, як єдиний інститут все ж був обраний і закріплений на рівні міжнародних документів, більшості названих країн прийшлося кардинально переорієнтовувати свої системи захисту. Це було ще більш важко, зважаючи на те, що в процесі переходу виявилося, що авторське право саме по собі не лише має величезну кількість проблем в сфері регулювання правовідносин щодо комп ютерних програм як свого об єкту, воно також неспроможне забезпечити максимальний захист.
Таким чином, на сьогодні не лише загальносвітова, але й переважна більшість національних правових систем стоять перед питанням, яким чином ефективно захистити автора комп ютерної програми і чи є взагалі сенс здійснювати цей захист за допомогою лише авторського права. А тим часом, учасники ринку комп ютерних технологій зазнають величезних збитків, що стали наслідком відсутності функціональної системи захисту їх інтересів[224,c.82]. Навіть в таких, здавалося б, благополучних державах як США, Японія, країни-члени ЄС лише в 2003 році було зареєстровано більше 125 тисяч судових позовів про порушення в тій чи іншій формі прав авторів програмного забезпечення. При цьому сумарна вартість “комп ютерних” позовів склала 7,8 млрд. доларів США. Ще в 2002 році проти 9 країн, в тому числі, як зазначалося, і України, були застосовані різного роду санкції за порушення прав авторів комп ютерних програм. Сумарна втрата від цих санкцій для економік відповідних суб єктів міжнародних відносин сягає 5 млрд. доларів, а збитки, завдані ними оцінюються в 70 млрд. доларів США. І це лише офіційні цифри . При цьому слід враховувати, що в наведеній вище статистиці не йдеться про порушення авторського права за допомогою засобів програмного забезпечення [224,c.82]. Стан дослідження проблеми. Незважаючи на кроки, здійснені на національному, регіональному і міжнародному рівнях, проблема продовжує існувати і породжувати значні складнощі для всіх суб єктів світової економіки. Такий стан справ гальмує розвиток як галузі комп ютерних технологій, так суміжних з ними сфер людської діяльності, зводить нанівець інтелектуальну працю людини, ставить “поза законом” окремі держави, вводить “в тінь” кошти, які за обсягами перевищують ВВП більшості окремих держав світу. Все це дає досить серйозні підстави для того, щоб говорити про недосконалість існуючого на сьогодні правового механізму регулювання.
Не зважаючи на такий висновок, обсяг наукових досліджень, проведених в Україні за тематикою, що розглядається, був недостатній. Більшість з невеликої кількості спеціалізованих робіт засновані на законодавстві СРСР, або ж вже не чинному українському законодавстві, і жодна з робіт не вивчає проблематику з огляду на міжнародно-правове регулювання та порівняльний аналіз із законодавством іноземних країн. Роботи з аналогічною тематикою були виконані А.П. Безсоновою, А.Б. Гельбом, В.І. Жуковим, І.Е. Маміофе, Л.І. Подшибіхіним, І.В. Савельєвою, І.В. Селівановим. В західній науці вивчення обговорюваної проблематики отримало значно більше поширення. Роботи А. Амперна, Л. Пітта, П.А. Самуельсона, Р. Столлмена, С. Фішмана є ґрунтовним спеціалізованими аналітичними дослідженнями. Однак всі вони торкаються лише окремих проблем, які враховуючи їх безперечну важливість, все ж не були проаналізовані комплексно з врахуванням особливостей розвитку галузі новітніх комп ютерних технологій та специфіки рівнів захисту прав авторів комп ютерного програмного забезпечення. Зв язок роботи з науковими роботами, планами, темами. Робота виконана в рамках комплексної наукової програми КНУ ім. Т.Г. Шевченка “Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України” №97128, теми наукового дослідження Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка “Правові основи і механізм забезпечення суверенітету України” №97132, у відповідності до планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка по темі “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (ТЗ НДР № 01БФ048-01) та є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин та до комплексної програми “Правові проблеми здійснення майнових та особисто немайнових прав в умовах ринкової економіки” (номер держреєстрації 0186.0.070867) і Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 247-р від 15 травня 2002 р.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дослідження є здійснення ґрунтовного аналізу норм міжнародного та національного права задля їх оцінки з точки зору ефективності існуючих на сьогодні нормативів, принципів та методів регулювання сфери захисту авторського права на комп ютерне програмне забезпечення. Крім того, в роботі поставлено завдання визначити рівень оптимальності та відповідності потребам галузі основних схем і механізмів захисту авторських прав, що існують в сучасному світі. Виходячи з мети дослідження, його основними завданнями є:
· дослідження основних принципів охорони авторських прав в сфері новітніх комп ютерних технологій на різних рівнях спеціалізованих правовідносин; порівняльний аналіз рівнів правового забезпечення і захисту інтересів всіх суб єктів ринку комп ютерного програмного забезпечення, співвідношення їх прав та обов язків;
· вивчення історії формування та розвитку спеціальних регулюючих норм у сфері новітніх комп ютерних технологій;
· проведення аналізу основних проблем, що знижують ефективність захисту авторських прав в сфері комп ютерних технологій;
· вивчення найбільш прогресивного міжнародного досвіду в сфері охорони прав авторів комп ютерного програмного забезпечення, включаючи й новітні теоретичні пропозиції, що поки не були застосовані на практиці;
· дослідження напрямків розвитку та становлення охорони авторських прав на комп ютерне програмне забезпечення в державах, які такої охорони не надавали;
· вивчення найбільш ефективних механізмів захисту прав авторів комп ютерного програмного забезпечення з метою визначення можливості їх застосування на рівні окремих первинних суб єктів міжнародних відносин;
аналіз можливостей для вдосконалення правового регулювання і механізмів захисту прав авторів комп ютерного програмного забезпечення, в тому числі і в Україні. Об єктом дослідження є відносини, які виникають в процесі створення, розповсюдження і використання комп ютерного програмного забезпечення з точки зору захисту прав авторів комп ютерних програм та співвідношення такого захисту з інтересами інших суб єктів сфери новітніх комп ютерних технологій.
Предметом дослідження є правові норми і механізми, призначені для захисту прав авторів комп ютерного програмного забезпечення на всіх рівнях взаємодії; теоретичні пропозиції та практичні спроби, спрямовані на вдосконалення спеціалізованого охоронного механізму; фактори, що сприяють як покращенню ефективності охорони прав авторів комп ютерних програм, так і перешкоджають такому захисту.
Методологічна база дослідження. В основу дослідження був покладений комплексний підхід до аналізу проблематики захисту прав авторів комп ютерного програмного забезпечення, а також суб єктів відповідних правовідносин, що поєднує низку методів. Зокрема в процесі дослідження використовувалися історичний порівняльно-правовий (компаративний), спеціально-юридичний та системно-функціональний види аналізу, які, на думку автора, сприяють найбільш ефективному дослідженню тематичної проблеми. Метод прогнозування надав можливість зробити припущення щодо тенденцій розвитку в правовій науці авторсько-правового регулювання галузі сучасних комп ютерних технологій. Принципи, закони і категорії діалектики активно використовувалися в синтезі наукових уявлень, які знаходяться у взаємному зв язку з емпіричними і теоретичними елементами науки міжнародного приватного права. В роботі широко застосований нетрадиційний підхід дослідження, що полягає у врахуванні всіх особливостей предмету регулювання та у включенні до об єкту дослідження інтересів не тільки автора, але й інших учасників відповідних правовідносин. Без цього, за контекстом дослідження, неможлива побудова дійсно справедливого правового механізму. Крім того, у процесі написання роботи були використані інші загальнонаукові методи, що є традиційними для юриспруденції. Теоретичну базу дослідження склали наукові праці Р.Ф. Авдєєва, А. Алперна, Ю.М. Батуріна, В.О. Бєлова, А.П. Безсонова, О.Б. Гельба, В.П. Грібанова, В.О. Дозорцева, О.М. Ерделевського, В.І. Жукова, Ю.М. Капіци, В.С. Коміссарова, М. Ліндсей, І.Е. Маміофе, Ю.Г. Матвєєва, А.М. Мінкова, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, Л. Пітта, Л.І. Подшибіхіна, Р.С. Рейдер, І.В.Савельєвої, П.А. Самуельсона, О.П. Сергєєва, І.В. Селіванова, О.А. Степанова, Р. Стіма, Р. Столлмена, Р.Б. Шишки, О.К. Юрченка, С. Фішмана та багатьох інших.
Емпіричною базою дослідження було законодавство України, законодавство розвинених зарубіжних країн, загальнообов язкові регіональні документи, “м яке право” регіональних утворень, міжнародно-правові конвенції та угоди, судові прецеденти, правові концепції, публікації, статті. Для виконання завдання ретроспективного дослідження розвитку правового регулювання прав авторства в сфері комп ютерних технологій, були також розглянуті не чинні на сьогодні законодавчі норми України, СРСР і зарубіжних держав.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що автором було зроблено першу спробу у вітчизняній міжнародно-приватноправовій науці здійснити всебічний аналіз такого специфічного не лише для авторського права безпосередньо, але й для науки права в цілому, питання, як проблеми охорони авторських прав на комп ютерне програмне забезпечення. Здійснений аналіз проведено з огляду не лише на традиційні принципи та поняття права. Наукова новизна дослідження найбільшою мірою відображена в наступному:
- вперше запропонований новий підхід до вивчення, оцінки та формулювання авторсько-правових аспектів в сфері комп ютерних технологій, що полягає не виключно у захисті прав розробників та розповсюджувачів комп ютерного програмного забезпечення, але і враховує баланс прав та інтересів користувачів, що є суттєвим елементом для побудови стабільної та ефективної системи правового регулювання авторсько-правових аспектів сфери комп ютерних технологій;
- вперше застосування спеціальних знань в галузі комп ютерних технологій дало змогу розглянути суто технологічні елементи таких основоположних понять комп ютерних технологій, як ОЕМ-передача, програмування в стандарті “as is”, невизначальні модифікації первинного коду, ідентифікація віртуального сервера та інших в розрізі їх правової характеристики, роз яснивши та опрацювавши окремі досить складні з технологічно-спеціалізованої точки зору моменти мовою, зрозумілою без володіння такими спеціальними знанням, що дозволило провести більш детальний правовий аналіз перелічених понять порівняно з тим, що міститься в попередніх дослідженнях;
- в результаті детального вивчення (в тому числі і ретроспективного) процесу формування сучасної системи регулювання авторсько-правових відносин щодо комп ютерних програм доопрацьовані загальні чинники (політичний, економічний і соціальний), які враховуються для визначення специфіки розвитку правового регулювання ліцензійного ринку комп ютерного програмного забезпечення. Це дало змогу виділити такі нові сили впливу на спеціальні правовідносини: 1) чинник глобалізаційного впливу; 2) транснаціональний чинник або чинник монополій; 3) чинник впливу цифрової культури; 4) чинник депресивного розвитку споживацької культури; 5) антисоціальний чинник. Їх врахування дає змогу з більшою точністю говорити про подальший розвиток галузі комп ютерних технологій і її правового регулювання;
- доопрацьовані обґрунтування необхідності як глобальної трансформації традиційного авторського права при регулюванні правовідносин щодо прав на комп ютерне програмне забезпечення, так і потреби у частковій відмові від авторського права в процесі регулювання окремих аспектів зазначених правовідносин. В результаті цього була сформульована низка пропозицій, які полягають в наступному: 1) необхідність правової диверсифікації комп ютерного програмного забезпечення за критерієм його економічної цінності; 2) часткова відмова від необхідності отримання дозволу автора на переробку його продукту (розмежування правових режимів творчих і нетворчих переробок); 3) впровадження більш розширених прав добросовісних користувачів для доступу до первинного коду; 4) запровадження комплексного авторсько-патентного захисту для промислового програмного забезпечення; 5) повна видозміна ОЕМ-угод, яка б дозволяла користувачу вступати в договірні відносини безпосередньо з розробником комп ютерної програми; 6) встановлення солідарної відповідальності розробників та користувачів за шкоду, заподіяну з використанням комп ютерного програмного забезпечення; 7) встановлення спеціального режиму співавторства, який би враховував розподіл прав з точки зору “каскадних прав” та поняття “dumb programming”; 8) врегулювання проблеми авторства на мультимедійні продукти з точки зору спеціалізованої оригінальності; 9) нормативне визначення критеріїв пакету програм (функцій), які можуть включатися в поставку “as is”; вперше досить детально розглянуто механізм захисту авторських прав на комп ютерне програмне забезпечення в процесі його розповсюдження, використання, а також постійної та одноразової передачі через новітні технологічні канали зв язку, основними серед яких є глобальні інформаційні мережі комп ютерного зв язку, в результаті чого вдалося більш детально опрацювати можливість практичного застосування принципу зонності та доповнити його допоміжними принципами механізму захисту авторських прав в цій сфері, а саме: 1) принципом поточної відповідальність провайдерів доступу до цифрових мереж, 2) принципом варіативної відповідальності власників серверів;
- вперше визначені засоби стимулювання провайдерів доступу до цифрових мереж до контролю за поширенням комп ютерного програмного забезпечення, а саме: 1) відключення від мереж обміну локальними даними (для національних механізмів захисту); 2) виключення з міжнародних баз даних прерогативних провайдерів (для міжнародного механізму захисту); 3) обмеження ємності зовнішніх пропускних каналів (універсальний засіб). Доведена ефективність зазначених засобів;
- запропоновано створити спеціальний орган, який би займався моніторингом передачі комп ютерного програмного забезпечення між різними сегментами глобальних мереж комп ютерного зв язку.
Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його напрацювань задля доведення необхідності реформування сучасної системи захисту прав авторів комп ютерних програм та інших суб єктів спеціальних правовідносин задля підвищення її ефективності та безпосереднього проведення такого вдосконалення. Крім того, пропозиції, наведені в роботі, можуть стати в нагоді суб єктам вітчизняного ринку програмного забезпечення в процесі здійснення ними захисту власних прав та інтересів, задля підвищення рівня правового регулювання такого ринку та ступеню цивілізованості поведінки його учасників, а також в процесі науково-дослідних розробок відповідних правил та інструкцій, що призначені для застосування в зазначеному сегменті, зокрема:
- для вдосконалення правового забезпечення процесу розробки, розповсюдження і використання програмного забезпечення, в тому числі і через новітні комунікаційні канали;
- для обґрунтування обов язковості контролю за дотримання авторського права в українському сегменті Інтернету, задля повноцінної можливості захисту прав українських розробників на точках зберігання та доступу, що фізично розташовані за кордоном, а отже в цьому зв язку, для формування спеціальної нормативної бази, яка абсолютно відсутня в Україні, не заважаючи на існуючу нагальну потребу;
- для заповнення прогалин в сучасному праві, яке регулює правовідносини щодо авторства на комп ютерне програмне забезпечення, повноцінними і сучасними за своєю природою механізмами захисту прав авторів;
- в якості збірки виважених та досить ефективних юридичних прийомів та методів, що застосовуються різними суб єктами на всіх рівнях, для врегулювання такої специфічної сфери правовідносин, об єктом яких є комп ютерні програми;
- для вивчення досвіду різних держав на шляху створення власних систем правового регулювання розробки, розповсюдження та використання комп ютерних програм задля уникнення помилок, допущених такими країнами, та вибору вірних шляхів розвитку.
Апробація результатів дисертації: головні висновки та концепції, викладені у дисертаційному дослідженні, обговорені у виступах на наукових конференціях. Переважна кількість пропозицій була апробована у практичній діяльності автора, зокрема, шляхом їх застосування задля врегулювання правовідносин щодо авторства на комп ютерні програмні продукти. При цьому, на думку автора, вдалося досягти більшого рівня врахування і захисту прав та інтересів суб єктів відповідних правовідносин, ніж дозволяють традиційні підходи в даній галузі. Результатом цього став досить стабільний та взаємовигідний розвиток правовідносин щодо комп ютерного програмного забезпечення. В даному контексті мова йде як про підготовку низки типових документів, так і процеси узгодження прав та обов язків зацікавлених учасників. Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення в чотирьох наукових статях, які були опубліковані у фахових наукових виданнях. Структура дисертації була визначена метою дослідження. Її складність обумовила загальну логіку і структуру роботи. Дисертація загальним обсягом 224 сторінки складається зі вступу, трьох розділів, які об єднують дев ять підрозділів, висновків. Бібліографія викладена на 28 сторінках.
|
