|
Актуальність теми дослідження. Організована злочинність – це найскладніше і найнебе-зпечніше антисуспільне явище, яке не має державних кордонів і масштаби якого у сучасних умовах розвитку України становлять реальну загрозу державі і суспільству. Характерними її рисами є: вторгнення в економіку держави і перетворення її на тіньову економіку; поширення контролю організованих злочинних угруповань і організацій над діяльністю банків і фінансо-во-кредитних систем, інвестиційними надходженнями, приватизаційними процесами; втру-чання у митну справу; пристосування і втручання в розвиток ринкових відносин; блокування ефективних процесів реформ; встановлення контролю над прибутковими видами злочинної діяльності (наркобізнес, проституція, азартні ігри, нелегальна торгівля зброєю, контрабанда, крадіжки і контрабанда автотранспорту, незаконна міграція і торгівля людьми, транспланта-ція людських органів та ін.); проникнення в органи державної влади та правоохоронні органи; зрощення з міжнародною злочинністю тощо. Про це свідчать статистичні дані МВС України. Тільки протягом 2003 року виявлено 634 організовані злочинні групи і злочинні організації, серед яких: загальнокримінальної спрямованості - 450; економічної спрямованості - 184; з ко-румпованими зв язками - 26; з міжнародними зв язками - 32; у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 12; у фінансово-кредитній системі – 42; у сфері приватизації –5; у паливно-енергетичному комплексі – 25; в АПК – 23; у металургійній промисловості – 12; сформовані на етнічній основі – 18. Цими групами вчинено 6159 злочинів, із них: загальнокримінальної спрямованості – 4628; економічної спрямованості – 1531. Серед виявлених злочинів 4792 тя-жких та особливо тяжких.
Розповсюдження і активізація організованої злочинності створили ситуацію, яка потре-бує невідкладних організаційно-правових заходів, реформування галузевого управління, при-йняття інших дійових заходів щодо її подолання. Спроби звести радикальні переміни в діяль-ності спеціальних підрозділів БОЗ до вирішення дрібних, другорядних питань, необхідних результатів не принесуть. Необхідна науково обґрунтована концепція глобальних змін в управлінні діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ, які повинні базуватися на чіткому визна-ченні цілей, завдань, функцій, компетенції і повноважень суб єктів управління, визначенні місця і статусу спеціальних підрозділів БОЗ у системі МВС України, їх співвідношення з ін-шими службами, підрозділами ОВС, іншими правоохоронними і контролюючими органами. Необхідність суттєвих змін в управлінні діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ, приведення його у відповідність із новими умовами і завданнями сучасного етапу розвитку суспільства, потребує розпочати теоретичні дослідження галузевих управлінських проблем. Зміна існую-чих і побудова нових структур без наукового дослідження неможлива: спеціальні підрозділи БОЗ повинні розвиватися тільки на науковій основі. Успіх наукових розробок забезпечується тим, що сьогодні загальна теорія управління, юридичні науки, що вивчають протидію органі-зованій злочинності, практика накопичили значний обсяг інформації, яку можна використо-вувати під час розроблення складних, специфічних проблем управління діяльністю спеціаль-них підрозділів БОЗ, поставити і вирішити питання, які в сукупності можуть скласти новий перспективний напрямок у науці управління.
Окремим аспектам проблеми присвячені наукові праці вчених України та інших держав СНД: В.Б. Авер янова, М.І.Анурфрієва, Г.В.Атаманчука, Л.В. Багрій-Шахматова, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, Г.М. Бирюкова, В.Т.Білоуса, А.С.Васильєва, А.Н.Волобуєва, В.М.Гаращука, В.О. Глушкова, І.П.Голосніченка, О.І.Гурова, Є.В.Додіна, Е.О.Дідоренка, Л.І. Долгової, О.Ф.Долженкова, О.О. Дульського, А.П.Закалюка, Г.Г.Зуйкова, Р.А. Калюжного, В.Є.Караханова, П.Керженцева, С.В.Ківалова, Л.В.Коваля, І.П. Козаченка, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, Я.Ю.Кондратьєва, А.П. Коренєва, М.В. Корнієнка, Ю.Ф.Кравченка, В.В.Крутова, Є.Б.Кубка, Ю.Д. Кунєва, В.К. Лисиченка, О.М.Литвака, С.С.Лукаша, Н.П.Матюхіної, Н.Р.Нижник, В.С. Овчинського, С.С. Овчинського, В.С.Основіна, О.І.Остапенка, В.П. Пєткова, В.М.Плішкіна, О.П. Рябченко, В.М.Самсонова, І.В. Сервецького, Л.А.Сидорчука, В.Ф. Сіренка, О.П. Снігерьова, М.П. Стрельбицького, Ю.А. Тихомирова, Г.А. Туманова, О.Г. Фролової, В.В. Цвєткова, В.К. Шепітька, В.К.Шкарупи та багатьох інших, але наявності цих досліджень боротьби з організованою злочинністю недо-статньо, оскільки вказані автори досліджували окремі проблеми державного і відомчого управління, кримінально-правові, кримінологічні, психологічні, оперативно-розшукові та ін-ші галузево-значущі аспекти. Проблеми управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ, які відіграють значну роль у боротьбі з організованою злочинністю, комплексно не досліджу-валися. Враховуючи значимість діяльності спеціальних підрозділів БОЗ, Президентом України в Указі від 6 лютого 2003 року № 84 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією” висунув завдання докорінного підвищення їх діяльності, що передбачає пошук найбільш ефективного управління ними. Це актуалізує необхідність систематизації знань про управління спеціальними підрозділами БОЗ. Управління діяльністю системи спеціальних підрозділів БОЗ має як загальні якості, які стосуються будь-якого управління, так і специфічні, які відрі-зняють його від управління іншими системами. Ключовою проблемою управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ є вдосконалення їх функціональної та організаційної структури, активізація людських можливостей (людського фактора), покращення підбору, навчання і розстановки персоналу, організації і ритмічності їх діяльності, удосконалення нормативно-правового забезпечення.
Актуальність дослідження викликана необхідністю вдосконалення управління діяльніс-тю спеціальних підрозділів БОЗ, і, як кінцевий результат - покращення боротьби з організо-ваною злочинністю. Адже успішне виконання завдань і функцій, визначених державою і МВС України для спеціальних підрозділів БОЗ, безпосередньо залежить від належного рівня організації системи управління цими підрозділами, характерною особливістю якої є їх дина-мічний розвиток. Наукова і практична значимість визначених проблем, відсутність присвяче-них їм комплексних досліджень і зумовили тему даного дисертаційного дослідження і її роз-роблення автором.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційно-го дослідження має безпосереднє відношення до Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1996 року № 456; узгоджується з Концепцією боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердже-ною Указом Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367; Комплексною програмою про-філактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000р. № 1376; Указом Президента України від 6 лютого 2003 р. № 84 “Про невідкла-дні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”; Указом Президента України від 18 лютого 2002 р. № 143 “Про заходи щодо подальшого змі-цнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”; п.6 роз. 4 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002–2005 роки, затвердженої наказом МВС України № 635 від 30.06.2002 р.; планами науково-дослідної роботи Національного універси-тету внутрішніх справ і Одеського юридичного інституту Національного університету внут-рішніх справ на 2001 – 2005 роки.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є визначення сутності та системи управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ МВС України, роз-роблення пропозицій і рекомендацій щодо його вдосконалення, а також впровадження науко-вих здобутків у практику їх діяльності.
Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
– здійснити системно-структурний аналіз сучасного стану управління діяльністю спеці-альних підрозділів БОЗ і розкрити його принципи, функції, форми та методи;
– визначити і розкрити функціональну структуру управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ; – розглянути організаційну структуру спеціальних підрозділів БОЗ та пода-ти пропозиції щодо її оптимізації;
– здійснити аналіз форм і методів роботи з персоналом у спеціальних підрозділах БОЗ і подати пропозиції щодо активізації людського фактора;
– проаналізувати порядок підбору, навчання і розстановки персоналу в спеціальних під-розділах БОЗ і визначити шляхи їх удосконалення;
– визначити стан та рівень нормативно-правового забезпечення управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ та подати пропозиції щодо його вдосконалення;
– розкрити зміст і значущість правотворчої, правозастосовчої і правоохоронної діяльно-сті в управлінні діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ та подати пропозиції по її удоскона-ленню;
– визначити правовий статус суб єктів управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ;
– сформулювати пропозиції щодо використання зарубіжного досвіду організаційно-правового забезпечення боротьби з організованою злочинністю та управління підрозділами, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю;
– визначити систему нормативно-правового забезпечення міжнародного співробітницт-ва спеціальних підрозділів БОЗ.
Об єкт дослідження становлять суспільні відносини у сфері управління діяльністю спе-ціальних підрозділів БОЗ МВС України.
Предметом дослідження є організаційно-правові аспекти управління діяльністю спеціа-льних підрозділів БОЗ МВС України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використовувався загальний ді-алектичний метод наукового пізнання дійсності, спеціальні теоретичні та емпіричні методи дослідження. Історично-правовий метод дозволив показати розвиток і становлення управлін-ня діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ (підрозділ 1.6), витоки і розвиток нормативно-правових актів, які регулюють управління цими підрозділами (розділ 4); порівняльно-правовий метод застосовувався в процесі порівняння нормативно-правових актів і практики їх використання в управлінні діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ, що дозволило внести пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази (розділ 4); системно-структурний ме-тод застосовувався при дослідженні принципів, функцій, форм і методів управління діяльніс-тю спеціальних підрозділів БОЗ, їх функціональної і організаційної структур (підрозділи 1.1-1.5; 2.1-2.6; 3.1-3.4), а логіко-семантичний метод дозволив поглибити їх понятійний апарат. Для визначення штатної чисельності персоналу спеціальних підрозділів БОЗ використовував-ся дослідно-статистичний і розрахунково-аналітичний метод (підрозділ 3.2). При вирішенні інших завдань дослідження застосовувалися соціологічні методи: спостереження, анкетуван-ня (опитування), аналіз документів. Узагальнено практику діяльності спеціальних підрозділах БОЗ МВС України.
Для вирішення поставлених у дисертації проблем широко використовувалися положен-ня Конституції України, законодавчі акти, укази і розпорядження Президента України, по-станови Кабінету Міністрів України, постанови пленуму Верховного Суду України, відомчі нормативні акти, міжнародно-правові документи з питань боротьби з організованою злочин-ністю, філософська, соціологічна та інша література. За темою дослідження використані нау-кові праці вітчизняних і зарубіжних, зокрема російських, авторів, а також особистий досвід роботи автора в спеціальних підрозділах БОЗ, матеріали з питань організації боротьби з орга-нізованою злочинністю в США, зібрані під час службового відрядження в порядку обміну досвідом роботи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в даному дисертаційному досліджені вперше в Україні проведено комплексне, системне дослідження управління діяль-ністю спеціальних підрозділів БОЗ МВС України. На підставі проведеного дослідження за-пропоновано рішення, які спрямовані на вдосконалення управління діяльністю цих підрозді-лів. Сукупність положень, висновків і рекомендацій, які містить дисертаційне дослідження створює новий напрямок у теорії управління, цілісне, самостійне і перспективне дослідження однієї із систем управління, що має важливе соціальне значення. До найбільше вагомих і зна-чущих результатів дослідження, які характеризують особистий внесок автора в розробку за-значеної проблеми, належать такі:
– уперше обґрунтовано низку положень і висновків, які дають підстави розглядати управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ МВС України як самостійну, таку що має свою специфіку, систему;
– визначено управлінські структури спеціальних підрозділів БОЗ, їх роль та місце в сис-темі МВС України; подальшого розвитку набуло визначення їх завдань, функцій, компетенції і повноважень; – уперше визначено і розкрито зміст функціональної структури управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ МВС України, специфіку основних функцій галузе-вого управління, обґрунтовано порядок і методику їх здійснення, нормативно-правового ре-гулювання;
– сформульовано пропозиції щодо подальшого вдосконалення організаційної структури спеціальних підрозділів БОЗ МВС України;
– уперше визначено роль, місце і значення роботи з персоналом у системі спеціальних підрозділів БОЗ і запропоновано заходи щодо підбору, навчання, розстановки персоналу, ви-значення їх штатної чисельності, ряд інших заходів, які можуть забезпечити системність ро-боти з персоналом;
– набули подальший розвиток напрямки підвищення ефективності діяльності спеціаль-них підрозділів БОЗ, серед яких основне місце відводиться розробленню і впровадженню ці-леспрямованих заходів щодо наукової організації управління і праці; – набула подальший розвиток система нормативно-правового забезпечення діяльності спеціальних підрозділів БОЗ і внесено ряд пропозицій щодо вдосконалення державного та відомчого регулювання їх діяльності;
– з нових позицій визначено і розкрито правотворчу, правозастосовчу і правоохоронну діяльність в управлінні спеціальними підрозділами БОЗ;
– удосконалено визначення правового статусу суб єктів управління діяльністю спеціа-льних підрозділів БОЗ;
– отримало подальший розвиток організаційно-правове забезпечення міжнародного співробітництва спеціальних підрозділів БОЗ;
– визначено і обґрунтовано ряд рекомендацій правового і організаційного характеру, спрямовані на вдосконалення управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ.
Практичне значення одержаних результатів. У дисертації обґрунтовано науково-практичну концепцію управління спеціальними підрозділами БОЗ МВС України, яка має ва-жливе значення як для подальшого розвитку теорії, так і для вдосконалення практичної дія-льності цих підрозділів. Практичне значення роботи визначається рельєфно вираженим при-кладним аспектом, який полягає в наявності рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ, і, як наслідок, оптимізацію вирішення завдань, що стоять перед ними по досягненню мети в боротьбі з організованою злочинністю. Сформульовані висновки і пропозиції дозволили виявити ті джерела вдосконалення управ-ління, які до цього використовувалися не в повній мірі, забезпечити усунення в них вузьких місць, виявити фактори, на основі яких слід виробити заходи щодо підвищення ефективності управлінських рішень і діяльності спеціальних підрозділів БОЗ.
Напрацьовані в процесі дисертаційного дослідження матеріали використані при: підготовці проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України; внесення змін і доповнень до Законів України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про боротьбу з корупцією” та “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом”; систематизації нормативних актів МВС України та виданні замість дрібних, іноді суперечли-вих нормативних актів комплексних; підготовці нового Положення про ГУБОЗ МВС України та розробленні Типового положення про спеціальні підрозділи БОЗ; внесенні змін до організаційної структури ГУБОЗ МВС України; виробленні критеріїв оцінки діяльності спеціальних підрозділів БОЗ; підготовці Програми вдосконалення оперативно-службової діяльності УБОЗ УМВС України в Одеській області по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією; підготовці загальних та спеціальних планів ГУБОЗ МВС України, УБОЗ УМВС України в Одеській області, ВБОЗ УМВС України на Одеській залізниці; підготовці навчальних програм, лекцій та інших навчально-методичних матеріалів Національного університету внутрішніх справ і Одеського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ з курсів “Управління в органах внутрішніх справ”, “Адміністративне право”, “Оперативно-розшукова діяльність ОВС”, “Взаємодія органів внутрішніх справ з органами державного управління і населенням”, “Організація розкриття і розслідування злочинів на транспорті”, “Пріоритетні напрямки діяльності кримінальної міліції ОВС на транспорті”, “Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності на транспорті”, “Організація оперативно-розшукової діяльності на пріоритетних напрямках боротьби зі злочинністю”, “Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю”. Достовірність використання наукових розробок підтверджується актами впровадження.
Наукове і практичне значення роботи полягає також і в тому, що теоретичні положення і практичні рекомендації, які знайшли своє відображення в дисертації, можуть і в подальшо-му використовуватися: у наукових розробках, спрямованих на вдосконалення управління у сфері боротьби з організованою злочинністю; удосконаленні нормативно-правової бази, що регламентує діяльність у сфері боротьби з організованою злочинністю; оптимізації управлін-ської практики і організаційної структури спеціальних підрозділів БОЗ МВС України; підго-товці підручників, навчально-методичних посібників та інших навчально-методичних матері-алів для навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій уперше, у вітчизняній юриди-чній науці, обґрунтовано низку положень і висновків, що дають підстави розглядати управ-ління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ МВС України як самостійну, таку що має свою специфіку, систему. Багато інших питань викладено по-новому з урахуванням сучасного ста-ну і розвитку управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ МВС України.
Окремі положення дисертації викладені у колективних виданнях: монографії “Організа-ційно-правові засади боротьби з крадіжками вантажів на об єктах залізничного транспорту” загальним обсягом 7,7 друкованих аркушів (особистий внесок здобувача - 30 %); гл. 15 Коде-ксу України про адміністративні правопорушення: науково-практичний коментар, обсягом 5,2 друкованих аркушів (особистий внесок здобувача - 50 %); навчальному посібнику “Так-тика і методика затримання правопорушників на об єктах залізничного транспорту” обсягом 2,2 друкованих аркушів (особистий внесок здобувача - 50 %); в одній науковій статті “До-тримання законності під час здійснення оперативно-розшукової діяльності” обсягом 0,33 друкованих аркушів (особистий внесок здобувача - 80 %); у двох наукових доповідях: “Підбір та підготовка фахівців для оперативних підрозділів ОВС” обсягом 0,2 друкованих аркушів (особистий внесок здобувача - 90 %) та “Доктринальні засади щодо Концепції реформування адміністративного права” обсягом 0,2 друкованих аркушів (особистий внесок здобувача - 40 %).Ідеї та розробки співавторів у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного до-слідження оприлюднені в доповідях дисертанта, які отримали підтримку і опубліковані в ма-теріалах міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, семінарів тощо, зо-крема: “Конституція України – основа модернізації держави та суспільства” (Харків, 2001); “Боротьба з наркобізнесом: проблеми та шляхи їх вирішення” (Одеса, 2002); “Актуальні про-блеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції” (Київ, 2003); “Проблеми правового і соціального захисту працівників органів внутрішніх справ” (Київ, 2003); “Українське адміністративне право: стан і перспективи реформування” (Одеса, 2003); “Корупція в економіці: регіональні та галузеві тенденції, проблеми протидії” (Одеса, 2003); “Проблеми взаємодії територіальних і транспортних органів внутрішніх справ у попереджен-ні та розкритті злочинів” (Львів, 2003); “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансу-ванню тероризму: громадська підтримка та контроль” (Київ, 2003); “Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю і контрабандою” (Київ, 2003); “Актуальні проблеми розбудови кримінально-процесуального судочинства” (Херсон, 2003); “Криміногенна ситуа-ція на півдні України: особливості та проблеми стримання” (Одеса, 2003); “Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті” (Одеса, 2003); “Проблеми під-вищення ефективності протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин: вітчизняний та міжнародний досвід” (Дніпропетровськ, 2003); “Впровадження новітнього за-конодавства та нових форм роботи в практичну діяльність правоохоронних органів” (Харків, 2003); “Міжнародне співробітництво у сфері протидії торгівлі людьми” (Харків, 2003); “Участь громадськості в охороні громадського порядку” (Одеса, 2003); на щорічних науково-методичних конференціях, засіданнях вченої ради, кафедр спеціальних дисциплін Національ-ного університету внутрішніх справ та Одеського юридичного інституту Національного уні-верситету внутрішніх справ (2001-2004 рр.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано дві монографії, один навчальний посібник, одна глава та одна стаття у двох наукових видання, 30 наукових статей у фахових виданнях та 8 доповідей (виступів) у матеріалах міжнародних, всеукраїнсь-ких науково-практичних конференцій, семінарів.
|
