|
Актуальність теми дослідження. Демократизація українського суспільства, перехід до ринкових відносин та закріплення в Конституції України напрямків розвитку країни, потребує кардинальних змін у структурі державних органів, серед яких чинне місце посідають органи державної податкової служби, модернізації їх функціонального призначення, переорієнтації від тотального використання фіскально-каральних методів діяльності до акценту на обслуговування платників податків, встановлення “партнерських відносин”, профілактику протиправних діянь у сфері оподаткування.
Здійснювані протягом останніх років минулого та на початку нового століття органами державної податкової служби України примусові заходи щодо протидії протиправним діянням у сфері оподаткування виявилися недостатніми для ефективного впливу на стан справи. До того ж численні нормативно-правові акти, як законодавчого, так і підзаконного характеру, що приймають для врегулювання взаємовідносин між органами державної податкової служби України та платниками податків, використовуються незадовільно і не забезпечують своєчасного вирішення нагальних потреб регулювання та охорони суспільних відносин у сфері оподаткування недостатньо використовуються всі можливості адміністративного примусу, правового виховання суб єктів податкових правовідносин. Кардинальне оновлення адміністративного, податкового законодавства та практики їх застосування як основи діяльності органів державної податкової служби України, наближення останніх до моделей податкових органів європейських держав, вимагають перегляду потенціалу всіх адміністративно-примусових заходів, які використовуються у діяльності відповідних державних органів, серед яких чинне місце посідають ті, що не пов язані з відповідальністю.
Саме тому дослідження заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, які застосовуються органами державної податкової служби України, вбачається актуальним на сучасному етапі модернізації податкової системи, оновлення податкового законодавства України, становлення правової соціальної держави в України, адже, поряд з втіленням у життя прав і свобод людини і громадянина, держава не може не вдаватися до певних обмежень цих прав і свобод у передбачених законом ситуаціях. Тому приведення заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України у відповідність до сучасних демократичних вимог є на сьогоднішній день першочерговим завданням вітчизняної правової науки та практики.
Дослідженню заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, присвячені окремі публікації, монографії, матеріали науково-практичних конференцій. Основні результати дослідження ґрунтуються на практиці роботи органів державної податкової служби та наукових розробках вітчизняних та зарубіжних вчених: В.Б.Авер янова, О.Ф.Андрійко, Г.В.Атаманчука, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Є.О.Безсмертного, Ю.П.Битяка, Л.Р.Біли, В.Т. Білоуса, А.С.Васильєва, І.І.Веремєєнка, Л.К.Воронової, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, Є.В.Додіна, М.І.Єропкіна, В.Р. Жвалюка, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, А.П.Клюшніченка, Л.В.Коваля, Т.І.Козирєвої, Ю.М.Козлова, Т.О.Коломоєць, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, А.П.Коренєва, О.В.Кузьменко, М.П.Кучерявенка, І.В.Мельника, Р.С.Мельника, П.В.Мельника, С.В. Медведчука, Н.Р.Нижник, В.І.Олефіра, В.П.Пєткова, В.І.Полюховича, Л.Л.Попова, В.М. Поповича, Л.М.Розіна, Л.А.Савченко, А.О.Селіванова, М.М.Тищенка, В.П.Чабана, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, О.М.Якуби і інших. Були проаналізовані та використані також праці відомих вчених-практиків В.М. Москаленко, Ф.О.Ярошенка та інших.
Однак у цілому дослідження названої проблеми не досить повне і всебічне. Водночас, в опублікованих працях фахівців містяться досить цікаві й оригінальні ідеї і пропозиції щодо вдосконалення законодавства про адміністративний примус, не пов язаний з відповідальністю, що не залишилися поза увагою автора даного дослідження.
При написанні дисертації використовувалися чинне та раніше діюче законодавство України і податкове законодавство інших держав (зокрема податкове законодавство Російської Федерації, Республіки Молдова, Республіки Бєларусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки). Нормативна база дослідження в певній мірі носить міжгалузевий характер та включає норми права: адміністративного, податкового, фінансового та господарського.
Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планів досліджень юридичного факультету Запорізького державного університету на 2003-2007 р.р., спеціальної науково-дослідної теми “Основні напрями реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0104U004048). Крім того цей напрямок досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22.07.1998 р. № 810/98, Стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженій Указом Президента України від 14.04.2000 р. № 599/2000, Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25.12.2000 р. № 1376/2000.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення концепції адміністративного примусу, не пов язаного з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України, визначення перспективи розвитку, нормативної регламентації та реалізації заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України, формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері та практики його застосування.
Згідно з поставленою метою, завданнями дослідження є:
- визначення місця адміністративного примусу в системі видів державно-правового примусу та методів діяльності державних органів;
- аналіз положень сучасної правової доктрини щодо визначення, потенціалу адміністративного примусу;
- розгляд видів адміністративного примусу, для чого здійснено систематизацію та класифікацію його заходів; визначення місця заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України;
- загальноправовий аналіз властивостей та узагальнення результатів застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України;
- аналіз зарубіжного досвіду розвитку адміністративного примусу, не пов язаного з відповідальністю, в діяльності податкових органів й формулювання конкретних пропозицій щодо можливого його запозичення в Україні;
- визначення основних тенденцій розвитку адміністративного примусу, не пов язаного з відповідальністю, в діяльності вітчизняних податкових органів, формулювання ключових проблем, пов язаних з розвитком цього інституту;
- розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства про застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України та практики його застосування.
Об єкт дослідження – сукупність суспільних відносин у сфері застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України.
Предмет дослідження складають засоби адміністративного примусу, не пов язані з відповідальністю, що застосовуються органами державної податкової служби України, законодавчі та інші нормативні документи, які регламентують їх застосування, зарубіжний та вітчизняний досвід застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаного з відповідальністю, в діяльності податкових органів.
Методологічною основою дослідження стали сучасні методи наукового пізнання: за допомогою логіко-семантичного методу визначено окремі ключові категорії та поняття (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2); системний аналіз дозволив визначити проблемні питання правового регулювання заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю в діяльності органів державної податкової служби України, а також розв язати їх у межах сучасної національної правової системи (2.1, 2.2, 3.2); за допомогою цього ж методу здійснено аналіз зарубіжного досвіду нормативної регламентації та практичного здійснення заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, сформульовано висновки щодо його застосування у вітчизняній практиці (1.1, 3.2); діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у сфері застосування органами державної податкової служби України заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, дозволив розглянути їх у розвитку та взаємозв язку, виявити усталені напрямки і закономірності. Системно-структурний підхід застосовувався при визначенні суб єктів відповідного застосування як певної структури (підрозділ 1.3), за допомогою порівняльно-правового методу здійснено відмежування адміністративного примусу від інших видів державно-правового примусу та інших методів діяльності державних органів (1.1, 3.2), соціологічний метод використовувався з метою з ясування думки фахівців-практиків щодо проблеми, яка досліджується (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Усі перераховані та інші методи використовувалися комплексно, що дозволяє зробити висновок про достовірність та наукову обґрунтованість результатів дисертаційного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим питанням заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України. Дане дослідження обґрунтовує низку наукових положень та висновків, нових у теоретичному та практичному аспектах, кінцеві результати якого виносяться на захист. Наукова новизна полягає у таких результатах:
- уперше – визначено поняття, властивості адміністративного примусу, не пов язаного з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України, визначено особливість, місце і роль цього різновиду державно-правового примусу в системі методів діяльності вітчизняних податкових органів;
- систематизовано заходи адміністративного примусу, не пов язані з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України та проаналізовано їх матеріально-правовий та процесуальний потенціал;
- систематизовано зарубіжний досвід (Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Республіки Молдова, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки) нормативного регулювання та практичного застосування податковими органами заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, визначено конкретні напрямки його запозичення;
- окреслено тенденції подальшого розвитку інституту адміністративного примусу, не пов язаного з відповідальністю, в діяльності податкових органів, його наукового дослідження, нормативної фіксації, практики застосування;
- удосконалено – визначення адміністративного примусу як правового явища, його зміст та співвідношення з іншими видами державно-правового примусу;
- питання систематизації та класифікації заходів адміністративного примусу;
- дістали подальшого розвитку розуміння адміністративного примусу як методу діяльності державних органів;
- рекомендації щодо вдосконалення нормативної регламентації та практичного застосування заходів адміністративного примусу, окремі пропозиції висловлені автором вперше. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які виносяться на захист, дозволяють глибше проникнути в сутність застосування заходів адміністративного примусу, не пов язаних з відповідальністю, органами державної податкової служби України та виявити їх специфіку. Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися: у науково-дослідній діяльності – для подальших наукових досліджень по даній тематиці; у правотворчій та правозастосовчій діяльності запропоновані в дисертаційній роботі рекомендації можуть бути використані для вдосконалення діючого законодавства, а також вдосконалення практики діяльності органів державної податкової служби України; у навчальному процесі – результати дослідження можуть бути реалізовані при підготовці навчальних посібників, практикумів, планів семінарських і практичних занять із студентами та курсантами з адміністративного, податкового, фінансового та господарського права, у розробці і проведенні відповідних спецкурсів. Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень. Апробація результатів дисертаційного дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на кафедрі конституційного та адміністративного права Запорізького державного університету, використовуються у навчальному процесі юридичного факультету Запорізького державного університету (акт впровадження від 30.06.2004 року), Національної академії державної податкової служби України (акт впровадження від 08.06.2004 року). Результати дослідження впроваджено у діяльність Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (акт впровадження від 07.04.2004 року). Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на чотирьох науково-практичних та наукових конференціях: Третій всеукраїнській науково-практичній конференції „Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (Дніпропетровський національний університет, м.Дніпропетровськ, 7-8 листопада 2002 року), науковій конференції курсантів, студентів та молодих науковців “Науковий потенціал майбутньої України на шляху до Європейської інтеграції” (Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ, 26 березня 2004 року), міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (Національна академія ДПС України, м. Ірпінь, 16 квітня 2004 року), V Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Національна академія ДПС України, м. Ірпінь, 13-14 травня 2004 року). Публікації. Основні висновки авторських досліджень знайшли відображення у шести опублікованих наукових статтях та тезах доповідей на науково-практичних та наукових конференціях, чотири з яких надруковані у юридичних фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об єднують сім підрозділів, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 173 сторінки, з них список використаних джерел 23 сторінки, що складається із 259 найменувань. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення і результатами виконаного дослідження.
|
