|
Актуальність теми дослідження. Історія Державтоінспекції тісно пов язана із соціально-економічним перетворенням нашого суспільства, автомобілізацією країни, а також реформами, що відбуваються в Україні. Функції, що виконуються цією службою, відшліфовувалися роками, вони вимагають особливого вивчення й осмислення. Особливе значення при виконанні цих функцій належить формуванню принципово нових механізмів застосування адміністративно-правових засобів. Ефективність правоохоронної діяльності державних органів, зокрема міліції, в тому числі Державтоінспекції значною мірою залежить від якості адміністративного законодавства, яке на сьогодні сприяє зміцненню громадського порядку – одного з найважливіших факторів розвитку демократичних засад життєдіяльності українського народу, будівництва молодої незалежної держави, утвердження принципу соціальної справедливості, охорони прав і свобод громадян, закріплених Конституцією України, за якою людина, її життя і здоров я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю [1].
Виходячи з необхідності зміцнення законності, дисципліни, все більшого значення набуває діяльність державних органів з розгляду окремих справ, пов язаних із правовими конфліктами. У кожному такому випадку розглядається конкретна справа про адміністративне правопорушення, захищаються порушені інтереси, виноситься рішення про застосування мір відповідальності стосовно винних осіб. У юридичній науці цей спеціальний вид правової діяльності дістав назву адміністративно-юрисдикційної. Саме ця діяльність, як частина адміністративно-примусової, посідає значне місце в загальній правоохоронній діяльності підрозділів Державної автомобільної інспекції. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності виконує триєдине завдання – запобігання правопорушенням, їх припинення та покарання винних у їх вчиненні.
Виконуючи адміністративно-примусову діяльність, Державтоінспекція наділена державними юрисдикційними повноваженнями розпорядчого характеру, некваліфіковане використання яких може привести до конфліктних ситуацій, оскільки адміністративно-примусова діяльність виступає основною ланкою правоохоронної, то ще одним із її завдань є розв язання правового конфлікту.
Проблема адміністративно-примусової діяльності у сфері безпеки дорожнього руху постійно привертає до себе увагу не тільки законодавця, а й учасників дорожнього руху. Аналіз застосування адміністративного законодавства у підрозділах Департаменту Державтоінспекції МВС України м. Києва та Київської області свідчить, що кількість розглянутих адміністративних справ не зменшується. Щорічно в провадженні підрозділів ДАІ знаходиться не менше 5 млн. адміністративних справ. Сьогодні в Україні нараховується близько 8,6 млн. транспортних засобів. На 1000 громадян України припадає понад 200 автомобілів і тенденція зростання продовжуватиметься до насиченості 300-400. Щорічно в Україну ввозиться 150 тис. автомобілів. У цих умовах підвищується значення використання правоохоронними органами різноманітних адміністративно-правових засобів з метою забезпечення виконання загально-обов язкових правил, які діють в цій сфері, попередження і припинення їх порушень.В сучасних умовах робота підрозділів ДАІ спрямована на гуманізацію взаємовідносин із учасниками дорожнього руху, на захист їх інтересів, підтримку та надання допомоги населенню. Від правильного застосування норм адміністративного законодавства залежить дорожньо-транспортна дисципліна на автомагістралях держави, яка на сьогодні залишається складною. Масштаби дорожньо-транспортного травматизму в Україні значно перевищує аналогічні показники у більшості країн світу. Ймовірність потрапити в дорожньо-транспортну пригоду зі смертельним наслідком у нашій державі більш ніж у п ять разів вища, ніж у західноєвропейських країнах. За останні п ять років в Україні зареєстровано 173,2 тис. дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло майже 28 тис. осіб. [160,с.3-5].
Однак, незважаючи на вжиті заходи, реальний на сьогодні стан безпеки дорожнього руху та боротьби зі злочинністю залишається складним. Україна безперервно втрачає своїх громадян та матеріальні ресурси. Кожні 18 хв. трапляється дорожньо-транспортна пригода. Майже кожні 2 години гине людина. Щодня 10 дітей отримують травми на дорогах. В середньому за добу в дорожньо-транспортних пригодах гинуть 182 особи. У зв язку з цим, значно підвищується значення використання міліцією різноманітних адміністративно-правових засобів. З метою забезпечення виконання загальнообов язкових правил, які діють в цій сфері, важливим є попередження і припинення їх порушень.Тому створення відповідної правової бази, вдосконалення законодавства, яке регулює їх діяльність, має першочергове значення для поліпшення правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ і сприятиме зменшенню таких негативних тенденцій як зростання дорожньо-транспортного травматизму. Більш глибоке дослідження проблем, використання міліцією адміністративного примусу з метою забезпечення безпеки дорожнього руху набуває особливого змісту і актуальності. Серед усіх державних органів, які мають повноваження щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, Державна автомобільна інспекція МВС України (далі - ДАІ) посідає особливе місце у зв язку з тим, що чинне законодавство покладає на неї найширший обсяг повноважень у цій сфері. Дослідженню особливостей правовідносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху присвячене значне коло науково-теоретичних розробок, особливо за останні роки. У них висвітлено проблеми використання міліцією адміністративно-правових засобів забезпечення безпеки дорожнього руху (В.Єгупенко [128], В.Новіков [166], О.Салманова [177]), адміністративна відповідальність за порушення норм, правил і стандартів у сфері дорожнього руху (В.Развадовський [173]), проблеми державного управління безпекою дорожнього руху та діяльність ДАІ як суб єкта державного управління (С.Гусаров [111]), державне управління дорожнім рухом (В.Грошевий [113]), організаційно-правові питання профілактики (Домашенко О.В. [120]), значення безпеки людини як базової та провідної ідеї, що повинна спрямовувати формування правової свідомості громадян у галузі дорожнього руху (О.Міленін [161,с.153]), історія розвитку ДАІ (Я.Хом яка [183, с.9-10] . Досліджено широке коло питань щодо поняття адміністративно - правового статуcу ДАІ МВС України (Подоляка А.М. [167]).
В цілому державна система забезпечення безпеки дорожнього руху була розглянута у дослідженнях В.Майорова [159], Б.Россинського [174], окремі напрямки її функціонування дослідили – І.Веремеєнко, Р.Денисов, В.Жульов, В.Лук янов, Ю.Тунік [109, 119, 131, 157, 181].
Практичне використання адміністративного примусу і діяльності органів внутрішніх справ з охорони громадського стану та боротьби зі злочинністю, його співвідношення з інститутом виконання професійного обов язку завжди привертали увагу науковців. Проблеми і методи практичного використання та удосконалення заходів адміністративного примусу привертали увагу багатьох вчених- адміністративістів. Властивостям окремих адміністративно-примусових заходів присвячено низку монографій, дисертацій, навчальних посібників, наукових статей, науково-практичних коментарів до законодавства , зокрема: В.Б. Авер янова, Г.Т. Агеєнка, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, О.К. Безсмертного, А.С. Васильєва, І.О. Галагана, І.П. Голосніченка, Є.В. Герасименка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, В.Л. Зеленька, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, А.П. Клюшніченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, М.Я. Маслєннікова, О.Л. Міленіна, А.О. Нечитайленка, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловського, В.П. Пєткова, Л.Л. Попова, Ю.С. Рябова, Н.Г. Сащіва, В.М. Самсонова, А.О. Селіванова, М.С. Студенікіної, М.М. Тищенка, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, О.Я. Якуби та інших, в яких проведені дослідження широкого кола питань щодо поняття та змісту адміністративного примусу, його особливостей та системи, узагальнюється практика використання адміністративно-примусових заходів, висловлюються рекомендації щодо удосконалення правового регулювання їх застосування. В них розкриті основи адміністративно-примусових заходів з
урахуванням положень Конституції України, чинного законодавства і підзаконних актів Президента та уряду України, висвітлюються загальні питання адміністративного примусу, переважно адміністративної відповідальності. Однак визначення взагалі сутності і призначення адміністративного примусу в сучасних умовах в Україні, враховуючи координаційні, економічні, соціальні, політичні зміни у державі, активізації участі в адміністративно-правових відносинах юридичних осіб, модернізацію адміністративного законодавства та виділення в самостійні галузі митного, податкового права та обґрунтування доцільності відокремлення адміністративно-деліктного права в самостійну галузь, а з ним і адміністративних стягнень як різновиду заходів адміністративного примусу розглянуті лише побіжно. Це й обумовлює нагальну потребу усунення такого недоліку на теоретичному рівні з подальшим внесенням відповідних змін і доповнень до чинного адміністративного законодавства України. Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з основними напрямками наукових досліджень, визначених Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 р.р. затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000; Державною програмою забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 56-р, указів і розпоряджень Президента України, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, наказів і директив МВС України, пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень та комплексного наукового проекту “Відповідальність за податкові правопорушення” ( державна реєстрація № 0102000477) Національної академії ДПС України і відповідає основним завданням та напрямкам Концепції адміністративної реформи в Україні.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, що на основі докорінного оновлення чинного законодавства України,
аналізу наукових досліджень визначити цілеспрямований характер застосування адміністративного примусу, його впливу на свідомість і поведінку людей з метою досягнення чіткого виконання встановлених обов язків, розвитку суспільства у рамках закону, забезпечення правопорядку і законності. Виходячи із поставленої мети в дисертаційному дослідженні вирішено наступні задачі:
- визначено зміст, особливості та види адміністративного примусу, потребу його застосування у нерозривному зв язку з системою засобів по забезпеченню безпеки дорожнього руху;
- визначено контрольно-наглядову діяльність Департаменту ДАІ України, форми і методи її реалізації;
- характеризується профілактична діяльність міліції щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
- визначається система адміністративно-запобіжних заходів забезпечення безпеки дорожнього руху;
- на основі застосування органами внутрішніх справ адміністративного примусу визначено загальнообов язкові правила забезпечення безпеки дорожнього руху;
- дана характеристика управлінських рішень, які приймаються при розгляді справ про порушення правил, що підпадають під юрисдикцію ДАІ;
- визначення основного кола підстав щодо застосування адміністративного примусу, визначення основних напрямків поліпшення практики застосування органами внутрішніх справ адміністративних стягнень за порушення існуючих норм та правил у сфері безпеки дорожнього руху;
- удосконалення організаційно-управлінської сфери діяльності Департаменту ДАІ, направленої на забезпечення безпеки дорожнього руху та прав його учасників.
Методологічні і методичні основи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, сукупність
прийомів та методів адміністративної діяльності державних органів, органів внутрішніх справ по провадженню дій та засобів, які повторюються і ведуть до вирішення завдань по охороні громадського порядку та громадської безпеки.
Дослідження змісту взаємовідносин людини і держави в системі заходів правового і не правового характеру, що полягає у застосуванні виховних, роз яснювальних і заохочувальних заходів з метою формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання вимог законів та інших правових актів [91]. Головними науковими методами дослідження обрані статистичні дані аналізу і синтезу системи загальнообов язкових правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Порівняльно-правовий метод використовується у дослідженні дії нових адміністративно-правових актів, при застосуванні стягнень, стану безпеки дорожнього руху на території України.
Компаративний метод та документальний аналіз застосовувались для вироблення пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення адміністративної діяльності міліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У процесі виконання дисертаційної роботи використано результати наукових досліджень кола питань щодо застосування адміністративного примусу в підрозділах органів внутрішніх справ. Тривале спілкування з усіма підрозділами органів внутрішніх справ, особистий досвід практичної роботи в службі ДАІ стали основою для написання цієї роботи.
У науковому дослідженні надано поради та рекомендації стосовно змін та доповнень до норм права, що діють при застосуванні адміністративного примусу.
Емпіричну базу дослідження склали матеріали про застосування адміністративно-примусових заходів в підрозділах Департаменту ДАІ МВС України за
останні 10 років, а також особиста участь здобувача у діяльності щодо їх застосування, узагальнення практики застосування адміністративного законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, які відображені в періодичних публікаціях, статистичні матеріали про діяльність органів внутрішніх справ, зокрема Департаменту Державтоінспекції України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є монографічним комплексним дослідженням, присвяченим проблемам застосування державними органами адміністративно-примусових засобів з метою забезпечення безпеки дорожнього руху. Останнім часом питанням діяльності органів внутрішніх справ у зазначеній сфері були присвячені праці, в яких висвітлено лише окремі адміністративно-правові засоби [177, с.167-169] або розглядались питання загально-управлінської діяльності ДАІ [111]. Викладені в даній роботі теоретичні аспекти адміністративно-примусових засобів, що застосовуються органами внутрішніх справ, поширені і не знімають питання про розумно допустимі межі їх використання, як засобу впливу щодо осіб, які не дотримуються правових норм.
В дослідженні сформульовані нові наукові положення та висновки, які ілюструються прикладами, що використовуються як нововведення в діяльності правоохоронних органів та пропонуються здобувачем особисто. Основні з них такі:
- нормативна та процесуальна регламентація застосування адміністративного примусу, зовнішні форми його прояву, доктринальне підґрунтя тощо;
- зміна обсягів та пріоритетів його застосування в залежності від специфіки соціально-економічних, політичних процесів перетворення нашого суспільства;
- визначена сукупність адміністративно-примусових засобів, обґрунтована необхідність розширення їх застосування у системі засобів щодо безпеки дорожнього руху;
- здійснено науковий аналіз системи адміністративно-запобіжних заходів , що застосовуються органами внутрішніх справ;
- визначено коло повноважень органів внутрішніх справ щодо застосування адміністративно-примусових заходів;
- обґрунтовано застосування практичних заходів Департаменту ДАІ України щодо розвитку та впровадження новітніх технологій і технічних засобів у галузі забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні;
- проаналізовано ефективність застосування судами та Держаавтоінспекцією адміністративних стягнень за порушення норм і правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- обґрунтовується необхідність прийняття змін до проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”;
- у новому аспекті сформульовано пропозиції щодо подальшої гуманізації взаємовідношсин працівників ДАІ з учасниками дорожнього руху, внесені пропозиції щодо удосконалення ряду адміністративно-правових норм, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- проаналізовано зарубіжний досвід застосування адміністративних засобів підвищення безпеки дорожнього руху, передовий досвід, який дав позитивні результати щодо припинення аварійності на автомобільному транспорті, запропоновано для впровадження в нашій країні.
Новизна одержаних результатів визначається тим, що дістали подальшого розвитку окремі види адміністративного примусу, розширено наукову класифікацію складів адміністративних проступків, припинення яких позитивно впливає на стан дорожньо-транспортного травматизму. Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є певним внеском до розширення теорії та практики застосування адміністративного примусу в діяльності органів внутрішніх справ. Воно придатне для використання в практичній діяльності органів внутрішніх справ та інших суб єктів виконавчої влади, учасників дорожнього руху та можуть бути використані для подальшого
розв язання проблем безпеки дорожнього руху. В результаті дослідження здобувачем сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства, зокрема КУпАП, правозастосування яких дозволить поліпшити практичну діяльність ДАІ в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
За результатом дослідження підготовлені матеріали про необхідність внесення змін та доповнень до деяких чинних нормативних актів, які надіслано до Департаменту ДАІ України. Результати дослідження використовуються також в навчальному процесі Національної академії державної податкової служби України,
при підготовці навчально-методичних розробок підготовлених за участю дисертанта.
Особистий внесок здобувача в одержанні наукових результатів, викладених у дисертації.
Дисертаційне дослідження виконано самостійно з використанням основних досягнень науки адміністративного права. Всі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на підставі особистих досліджень. Поради та рекомендації стосовно практичного застосування адміністративного примусу придатні для використання в нормотворчій діяльності, в процесі організаційно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ та інших суб єктів виконавчої влади щодо застосування адміністративного примусу. Деякі теоретичні аспекти, викладені в роботі, ілюструються прикладами, що використовуються постійно в практичній діяльності правоохоронних органів, деякі пропонуються за пропозиціями досвідчених працівників підрозділів служби ДАІ на основі передових методів і досягнення позитивних результатів в їх роботі. Окремі положення дисертації доцільно використовувати у навчальному процесі у викладанні курсу “Автомобільна підготовка” (Акт впровадження .№ 2905/01-12 від 10.09.2004р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки дослідження проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені на науково-практичних конференціях: міжвузівська науково-практична конференція “Шляхи удосконалення нормативно-правового забезпечення безпеки дорожнього руху та прав його учасників”, Донецький інститут внутрішніх справ МВС України (1листопада 2002р.); міжвузівська науково-практична конференція “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби України” (м. Ірпінь, 19-20 грудня 2002р., ІІ регіональна науково-методична конференція “Фізичне виховання – здоров я студентів”, (січень 2003р., м. Донецьк); міжвузівська наукова конференція “Проблеми розвитку бюджетної та податкової систем і їх правове забезпечення”. (Лютий.-2002р., м.Ірпінь); науково-практична конференція “Психолого-педагогічні культурно-моральні та етичні технології безпеки професійної діяльності працівників податкової служби та інших правоохоронних органів”, присвячена 5-ій річниці створення факультету податкової міліції. (м. Ірпінь, 29 травня 2002р.).
Публікації. Результати дисертації опубліковано у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
| 
