|
Актуальність теми. Кардинальне реформування суспільного та економічного устрою, яке проходить в Україні, змінило стосунки між банками та їх клієнтами. Ці відносини почали будуватися на традиційних принципах ринкової економіки. У результаті змін характеру взаємовідносин між банками та їх клієнтурою ці правовідносини виявились недостатньо вивченими, оскільки попередні дослідження у цій сфері значною мірою застаріли.
Безперечно, найбільш адекватною та доцільною формою опосередкування ринкових відносин є цивільно-правовий договір (контракт), до багаточисельної сім ї якого належить і договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування, який в новому Цивільному кодексі України називається договором банківського рахунку. Місцем застосування договору банківського рахунку є найскладніша сфера економічного та й загалом суспільного життя будь-якої держави – гроші та їх обіг. Без сумніву, це дає всі підстави вважати договір банківського рахунку одним із найважливіших інститутів договірного права у сфері надання фінансових послуг.
Звичайно, потреби цивільного обігу випереджають можливості законодавчого регулювання у сфері здійснення розрахунків між суб єктами цивільного обігу. Одна з найгучніших ліквідацій у банківській системі нашої держави (йдеться про банк “Україна”) викликала багато питань, які достатньо не пророблені у вітчизняній правовій науці. Слід зазначити, що практика застосування законодавства у цій сфері потребує глибшого аналізу та узагальнення.
На зміну Цивільному кодексу Української РСР 1963 р. прийшов новий Цивільний кодекс України, в якому до великої групи підприємницьких договорів щодо надання послуг увійшов договір банківського рахунку (ст.ст. 1066-1076). Про договір банківського рахунку згадується також у новому Господарському кодексі України, де цей договір отримав назву “договір на розрахункове обслуговування” (ст.ст. 341-343 Кодексу) .
Відносини, що виникають з договору на розрахунково-касове обслуговування, розглядалися у ряді дисертаційних робіт: правові основи діяльності комерційних банків по розрахунках (Є.М. Патрушев, 1995), договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку (І.М. Жуков, 1998), організаційно-правові основи розрахункових відносин у господарському комплексі України (О.П. Подцерковний, 1999), правовий режим акредитиву як форми безготівкових розрахунків (Н.В. Агафонова, 2002). Однак вказані дослідження лише частково торкаються вказаного договору без врахування цивільно-правових засад його регулювання та положень нового Цивільного кодексу України.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає загальній темі науково-дослідної роботи кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка “Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в європейське співтовариство” від 01.07.2002 року №11/74.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення знань про юридичну природу договору банківського рахунку, особливості змісту, виконання цього договору та відповідальності сторін за ним.
Відповідно до зазначеної мети для данного дослідження визначені наступні завдання:
- виявити характер передумов укладення договору банківського рахунку;
- з ясувати юридичну природу договору банківського рахунку;
- з ясувати місце договору банківського рахунку у системі цивільно-правових договорів;
- виявити особливості виконання договору банківського рахунку;
- намітити перспективи розвитку інституту договору банківського рахунку в Україні;
- на основі узагальнення практики застосування законодавства України та діяльності банківської системи, наукових досліджень вчених юристів зробити висновки і сформулювати зміни та доповнення до законодавства щодо правового регулювання договірних відносин з розрахунково-касового обслуговування.
Об єктом дослідження є договір банківського рахунку.
Предметом дослідження є цивільно-правові закономірності правового регулювання відносин за договором банківського рахунку. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи.
Діалектичний метод пізнання супроводжував весь процес дисертаційного дослідження і дозволяв виявити тенденції розвитку договору банківського рахунку. Метод аналізу і синтезу знайшов своє застосування у зв язку із формуванням понять: договору банківського рахунку, правовового режиму договору банківського рахунку, форм безготівкових розрахунків.
У роботі використовувалися й інші методи, зокрема: формально-юридичний при аналізі змісту цивільного законодавства, яке регулює суспільні відносини, які виникають при застосуванні договору банківського рахунку; порівняльно-правовий метод при порівнянні нормативних приписів цивільного законодавства України, яке містить положення щодо договору банківського рахунку з відповідними законодавчими актами Російської Федерації.
При підготовці дисертаційної роботи були використані дослідження відомих вітчизняних та зарубіжних юристів-науковців з питань загальної теорії зобов язального права (М.І. Брагінського, В.В. Вітрянского, О.В. Дзери, В.В. Луця, О.С. Йоффе, О.С. Красавчікова, В.А. Тархова та інших), а також з питань правового регулювання надання банками розрахункових та касових послуг (М.М. Агаркова, Г.Л. Короткої, Л.Г. Єфімової, Л.С. Ельяссона, Е.С. Компанійця, Э.Г. Полонського, Л.А. Новосьолової, О.М. Олійник, О. Подцерковного, С.В. Сарбаша, З.И. Шкундіна, В.С. Щербини, Е.А. Флейшиць та інших).
Емпіричною базою дослідження є практика укладення та виконання договорів банківського рахунку суб єктами підприємницької діяльності, а також матеріали судової практики вирішення господарських спорів, повязаних із договором банківського рахунку.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим у вітчизняному правознавстві монографічним дослідженням договору банківського рахунку як виключно цивільно-правового договору та проблем його реалізації, яке здійснено на основі нового Цивільного кодексу України. Таким чином, у результаті проведеного дослідження, на захист виносяться такі основні положення:
- доведено, що визначальний характер для укладення договору банківського рахунку мають приватно-правові передумови;
- зроблено висновок, що інститут договору банківського рахунку є виключно цивільно-правовим, а не комплексним. Вказаний договір є різновидом підприємницьких договорів;
- проведено розмежування сфери дії відносин з договору банківського рахунку і сфери дії відносин, які виникають у зв язку з наявністю у особи банківського рахунку (примусове списання тощо). Встановлено, що банківський рахунок є об єктом публічно-правового регулювання у випадках примусового списання, арешту тощо. Але ці відносини є фінансово-правовими або адміністративно-правовими, які знаходяться за межами договору. У договорі банківського рахунку вони знаходять свій прояв через обов язок банку здійснювати ведення рахунку клієнта; - зроблено висновок, що єдиним юридичним фактом, як підстави виникнення договірних зобов язань між банком і його клієнтом щодо надання розрахунково-касових послуг, є укладення письмового договору, підписаного уповноваженими представниками сторін. Виявлена нова тенденція щодо погодження умов договору банківського рахунку та зміни основної ознаки договору, як безстроковість та поступовий перехід до укладення договорів із зазначенням строку його дії;
- виявлено особливості предмету договору, який включає в себе банківські операції та кошти, а також відмічено процес зміни безстрокового характеру договору та переходу до строкових договорів;
- запропоновано систематизувати правовідносин, що виникають із договору банківського рахунку: а) ведення банківського рахунку; б) надання розрахункових та касових послуг; в) розрахунки (грошові зобов язання) між клієнтом і банком;
- обґрунтовано необхідність встановлення меж здійснення примусового списання (стягнення) грошових коштів через запровадження принципу “недоторканості коштів”, які перебувають у процесі платежу, тобто після прийняття банком до виконання розрахункового документа і до зарахування вказаної суми на рахунок одержувача;
- проаналізовано і визнано незадовільною існуючу систематизацію форм безготівкових розрахунків. Вексель не є формою безготівкових розрахунків. Запропоновано ввести нову назву “кредитовий переказ” для позначення безготівкової форми розрахунків з використанням платіжних доручень. На цій основі запропоновано встановити новий перелік форм безготівкових розрахунків; - виокремлено основну функцію форм безготівкових розрахунків, яка полягає у забезпеченні руху коштів, на підставі чого сформульоване поняття “форми безготівкових розрахунків” – як спрямованої на виконання грошового зобов язання чи у власних інтересах сукупності дій, правил і відповідного виду документу (ів), які разом утворюють індивідуально-визначений порядок списання, переказу і зарахування коштів на банківських рахунках; - доводиться положення, що відповідальність банків при порушенні договору банківського рахунку банків повинна мати обмежений характер, при цьому існуючі умови відповідальності мають бути ефективними. Національний банк України, як учасник переказу, так само є суб єктом відповідальності за порушення розрахункових операцій;
- зроблено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання договору банківського рахунку шляхом спрощення місткого порядку укладення договору банківського рахунку, зокрема, замість повних текстів установчих документів, банку достатньо надавати свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; скорочення строку відкриття банківського рахунку тощо. Практичне значення одержаних результатів. Договір банківського рахунку є базовою правовою конструкцією для дослідження інших договорів, у результаті укладення яких відкривається рахунок та надаються розрахункові та касові послуги. Результати дослідження можуть бути корисними у подальших цивільно-правових дослідженнях та розробці практичних рекомендацій, зокрема у таких напрямах, як:
- науково-дослідний (для створення єдиної концепції щодо суті інституту договору банківського рахунку та правової природи безготівкових коштів);
- правотворчий (для аналізу та вдосконалення чинного законодавства щодо правового регулювання сфери фінансових послуг);
- правозастосовчий (у процесі розгляду судових спорів). Матеріали дисертації можна використовувати у навчальному процесі у вузах, зокрема, при викладанні відповідних тем у курсах цивільного та підприємницького права на юридичних факультетах. Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, де вперше договір банківського рахунку розглядається як виключно цивільно-правовий договір. Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана на кафедрі цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де проводилося її обговорення.
Окремі положення дослідження використовувалися на Всеукраїнському семінарі суддів господарських судів на тему “Практика розгляду справ про банкрутство” (м. Дніпропетровськ, жовтень 2003 року).
Результати дослідження використовувалися автором у практичній роботі, в процесі розгляду та вирішення господарських спорів, а також в навчальному процесі під час проведення семінарських та практичних занять з дисциплін ”Банківське право” та “Господарське право” кафедри суспільних наук Закарпатської філії Київського славістичного університету. Публікації. Основні положення дослідження викладені в 6 статтях у фахових виданнях.
| 
