|
Актуальність теми. Реформування органів системи Міністерства внутрішніх справ України, кардинальна зміна кадрової політики відповідно до цілей і вимог побудови демократичної, соціальної, правової держави вимагають перегляду форм, методів, прийомів та засобів виховання персоналу органів внутрішніх справ. Виконання цього завдання неможливе без якісної організаційної та нормативної бази виховної підготовки спеціалістів, фахівців високого класу у справі захисту, охорони й забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Тому важлива роль у підготовці сучасного працівника органів внутрішніх справ справедливо відводиться вихованню у нього професійних знань, вмінь та навичок. Результати виховання виявляються у відношенні особи рядового чи начальницького складу до інших людей, до виконання своїх посадових обов язків, до самого себе через вчинки, поведінку, у спілкуванні зі своїми колегами і керівниками. В реальних умовах конкретного структурного підрозділу органів внутрішніх справ працівники включені до оперативно-службової, навчальної, спортивної та деяких інших видів суспільної діяльності, які здійснюють певний виховний вплив на особистість працівника, спонукають його розвивати, вдосконалювати або формувати необхідні для належного виконання функціональних обов язків якості. Однак, щоб вплив носив цілеспрямований характер, необхідно кожному виду діяльності надавати виховного характеру. Виховний характер будь-якого виду діяльності, в яку включається працівник, визначається, по-перше, тим, наскільки вона спроможна розвивати професійно значущі якості працівників органів внутрішніх справ. По-друге, наскільки педагогічно, організаційно та нормативно грамотно забезпечена ця вихована діяльність. Якою стане система МВС України на початку нового тисячоліття, наскільки ефективно зможе виконувати покладені на неї суспільством і державою завдання, прямо залежить від рівня і якості організаційно-правового забезпечення виховного процесу, здійснюваного сьогодні у відомчих закладах освіти. Саме в них виховуються тисячі і тисячі майбутніх офіцерів, від професіоналізму, майстерності, знань і умінь, міцності закладеного в них морального фундаменту залежить громадський порядок і суспільна безпека у державі. Наскільки творчо, самовіданно, професійно вони будуть розв язувати нові завдання, що постануть перед органами внутрішніх справ через п ять, десять, двадцять років, багато в чому визначається сьогодні в процесі здійснення виховного процесу в аудиторіях, класах, тирах, спортивних залах, на полігонах відомчих закладів освіти МВС України. Під час здійснення виховного процесу у відомчих закладах освіти вирішується і буде завжди вирішуватись довічне питання – чи прийде випускник, одягнувши нові лейтенантські погони, на свою первинну посаду в органи внутрішніх справ сформованою, зрілою особистістю чи відповідну посаду займе некомпетентна, невихована, непідготовлена до виконання своїх функціональних обов язків особа начальницького складу. Сьогодні суспільству не потрібні правоохоронці, які не навчені постійній роботі над собою, самоосвіті, самовихованню, самовдосконаленню, здатні лише на механічне застосування норм загального і спеціального законодавства в сфері діяльності ОВС України, не сприймають поліфонічності оточуючого світу, не бачать живої і постійної діяльності, відповідних змін у ньому, не виховані у дусі гуманізму, служіння винятково закону, не здатні з повагою ставитися не лише до підлеглих, колег по роботі і службі, але й до кожного пересічного громадянина як представника народу – головного носія державної влади і суверенітету. Отже, глибоке дослідження організаційно-правових засад та особливостей виховної роботи в закладах відомчої освіти Міністерства внутрішніх справ України, а також розробка пропозицій та рекомендацій щодо їх подальшого удосконалення набувають особливого змісту і актуальності. Зв язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 2.3.5 Приоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995 – 2000 рр.), Національного університету внутрішніх справ (п. 3 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996 – 2000 рр.) і науково-дослідної роботи з проблем кадрового забезпечення ОВС України.
Мета і задачі дисертаційного дослідження. Мета полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності і особливостей організаційно-правового забезпечення виховного процесу в закладах освіти МВС України, в розробці конкретних заходів щодо подальшого розвитку останнього.
У роботі поставлено наступні основні завдання:
- дослідити повноваження підрозділів які забезпечують виховний процес у відомчих закладах освіти; сформулювати та обгрунтувати визначення понятійних термінів “виховання”, “виховний процес у відомчих навчальних закладах”, “індивідуальний виховний вплив на особистість слухача чи курсанта”, “соціально-психологічне забезпечення виховного процесу в закладах освіти МВС України”;
- з ясувати найважливіші фактори, чинники, що визначають ефективність, дієвість, результативність навчально-виховного процесу;
- обгрунтувати необхідність в удосконаленні і подальшому розвитку організаційно-правового забезпечення виховного процесу у відомчих закладах освіти;
- проаналізувати форми і методи індивідуального впливу на особистість, стан соціально-психологічного супроводження навчально-виховного процесу;
- удосконалити організаційно-управлінські відносини виховної роботи у відомчих закладах освіти;
- визначити заходи подальшого розвитку правового регулювання виховного процесу в закладах освіти МВС України.
Об єктом дослідження є відносини, що виникають в сфері організаційно-правового забезпечення виховної роботи в закладах освіти МВС України.
Предмет дослідження складають соціально-правові основи виховного процесу в закладах освіти Міністерства внутрішніх справ, система управління виховним процесом в цих закладах, організаційно-правові форми і методи індивідуального впливу на особистість курсанта, соціально-психологічне супроводження виховної роботи в відомчих освітянських закладах.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовується системний підхід, який дозволив окреслити проблемні питання організаційно-правового забезпечення виховної роботи в закладах освіти МВС України. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (пп. 1.1, 2.2, 2.3). Для дослідження проблем визначення правового статусу та правового регулювання суб єктів виховної та соціально-психологічної роботи використані методи порівняння, абстрагування, аналізу і синтезу (пп. 1.3, 2.1). Структурно-логічний, порівняльно-правовий та класифікаційний методи дозволили дослідити питання подальшого удосконалення організаційно-правового забезпечення виховної роботи в закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України (пп. 3.1, 3.2, 3.3). Науково-теоретичне підгрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі теорії управління та адміністративного права - В.П. Авер янова, М.І. Ануфрієва, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, В.С. Венедиктова, В.Н Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, О.П. Клюшниченка, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, О.П. Коренева, А.О. Нечитайленка, О.І. Остапенка, Р.С. Павловського, І.П. Пахомова, В.П. Пєткова, А.М. Рябченко, А.О. Селіванова, О.Ф. Скакун, М.М. Тищенка, В.В. Цвєткова, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України, які регламентують організаційно-управлінські відносини в сфері виховної роботи, здійснюваної у відомчих закладах освіти. Використаний також власний багаторічний досвід здобувача, набутий під час практичної роботи в сфері виховання особового складу Національного університету внутрішніх справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, використання сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити актуальні питання організаційно-правового забезпечення виховної роботи в закладах освіти МВС України та сформувати авторське бачення шляхів, способів і прийомів їх визначення. В результаті проведеного дослідження було сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем:
- подальший розвиток дістало визначення понять виховання курсантів та слухачів у відомчих закладах освіти, індивідуального виховного впливу на особистість слухача чи курсанта, соціально-психологічного забезпечення виховного процесу в закладах відомчої освіти;
- визначений правовий статус та основні цілі, завдання і функції відділень виховної та соціально-психологічної роботи відділів роботи з персоналом органів внутрішніх справ;
- отримано подальший розвиток визначення сутності, мети та основних складових організації виховного процесу у відомчих закладах освіти;
- поглиблене розуміння форм і методів індивідуального впливу на особистість слухача чи курсанта, складено їх класифікацію;
- проаналізовано роль і місце соціально-психологічного супроводження виховного процесу, здійснюваного у відомчих закладах освіти МВС України;
- виявлено прогалини у правовому регулюванні виховної роботи в закладах освіти органів внутрішніх справ;
- визначено шляхи подальшого розвитку організаційно-управлінських відносин виховної роботи у відомчих закладах освіти;
- вперше сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики правового регулювання виховної роботи, здійснюваної в закладах освіти Міністерства внутрішніх справ.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть використовуватись: а) у науково-дослідній роботі - для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань організаційно-правового забезпечення навчально-виховного процесу у відомчих закладах освіти; б) у правотворчості – при підготовці пропозицій до чинного законодавства в сфері виховання працівників органів внутрішніх справ; в) у правозастосуванні - під час реалізації нормативних приписів в сфері здійснення виховного процесу у відомчих закладах освіти; г) у навчальному процесі – положення та висновки дисертації можуть бути використані в юридичних та інших навчальних закладах при вивченні нормативно-правового забезпечення в сфері виховання особового складу ОВС України, а також розробці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій.
Отримані дисертантом результати використовуються в навчальному процесі Національного університету внутрішніх справ на лекціях та практичних заняттях при читанні і викладанні дисциплін управлінського й психологічно-виховного циклу, а також в організації виховної роботи з курсантами, слухачами та студентами.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації знайшли віддзеркалення в наукових публікаціях автора, у доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми роботи з персоналом ОВС” (Харків, 1999), “Виховання, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології” (Харків, 2000), “Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України” (Харків, 2002), а також засіданнях методологічного семінару науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена цілями і характером дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, дев яти підрозділів та висновку. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки. Список використаних джерел складається з 142 найменувань і займає 12 сторінок.
|
