|
Актуальність теми. Тлумачення нормативно-правових актів є однією з актуальних і складних проблем правознавства та юридичної практики, від вирішення яких залежить ефективність як правового регулювання, так і адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу, інтеграції правової системи України у світовий правовий простір.
У зв язку з проведенням правової реформи в Україні перед вітчизняною юридичною наукою стоять завдання розробки сучасної концепції тлумачення, визначення загальних принципів, обсягу, способів, методології дослідження тощо, від вирішення яких залежить ефективність реалізації нормативно-правових актів України, оскільки вітчизняна правова база формувалася як на основі власне українських нормативно-правових актів, так і на основі законів, інших правових актів, прийнятих до проголошення незалежності України.
Значущість наукового дослідження тлумачення зростає у зв язку з гармонізацією національного законодавства України з міжнародним правом, оскільки однією з вимог більшості міжнародних організацій, членство в яких Україна вже має або прагне здобути, є приведення її законодавства у відповідність до правових норм і стандартів цих організацій. Активний розвиток кодифікаційного процесу в Україні зумовлює необхідність дослідження юридико-лінгвістичних особливостей текстів нормативно-правових актів, пошуку шляхів удосконалення їх інтерпретації, напрацювання практичних рекомендацій.
Доцільність наукової розробки проблем саме юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів визначається тим, що правові норми формулюються, виражаються за допомогою загальних, абстрактних понять, а також багатозначних слів, спеціальних юридичних термінів, технічних термінів, які за різних умов суб єктами права можуть сприйматися неоднозначно. Неточність лінгвістичного вираження норм права, відсутність уніфікованості понять і термінів має наслідком неправильне їх тлумачення і застосування.
Повноцінна інтерпретація текстів нормативно-правових актів передбачає залучення знань інших наук, зокрема, лінгвістики. Це вимагає обгрунтованого наукового пошуку, напрацювання методики використання правил юридико-лінгвістичного тлумачення, які враховують особливості мовного вираження правової норми, неточності термінологічно-мовного оформлення текстів нормативно-правових актів завдяки використанню юридичних, а також інших спеціальних знань.
Важливість поглибленого дослідження цієї теми пояснюється перш за все динамічним розвитком нашого суспільства, суттєвими змінами у суспільному та державному житті України, що потребує нових акцентів у підході до вивчення юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.
Посідаючи важливе місце в загальній теорії права, дослідженнях ефективності правових норм, проблема тлумачення нормативно-правових актів разом з тим належить до недостатньо вивчених питань юридичної науки. Це потребує проведення окремого і грунтовного дослідження юридико-лінгвістичного тлумачення, особливо зважаючи на те, що врахування правил цього способу тлумачення має пріоритетне значення для всіх інших способів з ясування змісту норми права та видів тлумачення. Юридико-лінгвістичне тлумачення раніше не було предметом окремого наукового дослідження, при розгляді проблем тлумачення оглядово висвітлювалися лише деякі його аспекти. Поза увагою дослідників залишилися питання особливостей текстів нормативно-правових актів, систематизація уявлень про специфіку його використання в різних сферах правової діяльності, розробка та обгрунтування застосування відповідних конкретних правил тощо.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є загальні припципи гносеології та результати наукових пошуків представників вітчизняної та зарубіжної наукової правової думки. Чільне місце посідають положення, які розробили у своїх працях видатні мислителі й науковці минулого, зокрема, вагомий внесок у розробку проблеми тлумачення зробили Є. Васьковський, М. Гредескул, Б.Кістяківський, М. Коркунов, П. Люблінський, Ф. Тарановський, Г.Шершеневич. Їх дослідження висвітлювали окремі аспекти проблеми: загальну характеристику тлумачення, його призначення, обсяг, можливості тощо. Важливими є праці В. Бабкіна, І. Усенка щодо дослідження класичних правових теорій попередньої доби, аналіз яких дозволяє глибше виявити проблеми тлумачення законів, які зароджувалися в минулому, а вирішувалися наступними поколіннями юристів-науковців.
Загальні питання тлумачення правових норм розроблялися у 50-70 роках. Серед основоположників були М. Вопленко, Т. Насирова, П. Недбайло, А.Піголкін, Ю. Ткаченко, О. Черданцев, які присвятили монографічні дослідження даній проблемі, висвітлюючи питання призначення тлумачення права, його обсягу, можливостей, переваг статичного й динамічного підходів до тлумачення правових норм тощо. У наукових працях цього періоду визначалися й окремі аспекти інтерпретаційної діяльності: специфіка телеологічного способу тлумачення, доцільність логічного способу тлумачення, особливості актів тлумачення, їх правова природа, юридична сила. Як одна з основних цінностей права, які мають значення при тлумаченні, розглядалася стабільність і формальна визначеність права.
Питання граматичного тлумачення порушувалися такими вченими, як Я.Брайнін, В. Елькінд, М. Шаргородський, О. Шляпочников, Л. Явич, в працях яких розкриваються поняття тлумачення, призначення окремих способів тлумачення при застосуванні норм кримінально-процесуального права. До окремих питань юридико-лінгвістичного тлумачення зверталися науковці міжнародного права В. Євінтов, І. Лукашук, І. Перетерський, аналізуючи доречність застосування правил і прийомів тлумачення в міжнародній практиці.
Сучасні теоретичні дослідження проблем тлумачення висвітлюються в наукових статтях (М. Антонович, Б. Ебзєєв, А. Ерделевський, В. Єршов, С.Жевакін, Ю. Зайцев, А. Лизогуб, В. Лузін, В. Матвієнко, О. Підопригора, В.Селіванов, А. Соболєва, А. Смітюх, А. Ушаков, Т. Хабрієва, Р. Халфіна, І.Шуміло та ін.), курсах лекцій або навчальних посібниках з теорії держави та права (А. Венгеров, М. Кельман, В. Копєйчиков, В. Лазарєв, Г. Манов, М.Марченко, О. Скакун, В. Сирих, М. Цвік, О. Черданцев, А. Шабуров та ін.). Проблемам тлумачення правових норм присвячено дисертаційне дослідження Ю. Власова. У науковій праці Ю. Тодики розглядаються теоретичні й практичні питання тлумачення Конституції і законів України Конституційним Судом, іншими суб єктами права з урахуванням сучасної правової теорії інтерпретаційної діяльності.
Зв язки тлумачення нормативно-правових актів з такими правовими явищами, як правотворчість, правосвідомість, правова система, правозастосування, правореалізація тощо, аналізувалися у працях С. Алексєєва, О. Бандури, І. Грязіна, А. Колодія, В. Копєйчикова, Н. Оніщенко, П.Рабіновича, В. Тація, Ю. Тодики, М. Цвіка, Ю. Шемшученка та ін. Вчені звертають увагу на велику роль правосистематизуючої практики у створенні гармонійної правової системи суспільства, що впливає на ефективність правотворчої і правозастосовної діяльності, а також на те, що держава зобов язана не тільки проголосити обсяг і характер прав та обов язків особи, а й гарантувати можливість їх реального здійснення.
Нові погляди на проблеми офіційного тлумачення викладені у виступах на конференціях і статтях суддів Конституційного Суду України (М. Козюбра, П.Мартиненко, В. Скомороха, В. Тихий, В. Шаповал та ін.).
Сутність проблеми юридико-лінгвістичного тлумачення потребує уваги не тільки правознавців, професійних юристів, а й лінгвістів. Тому поряд з юридичними працями до аналізу даної наукової проблеми залучено роботи лінгвістів, вихідні положення яких сприяли обгрунтуванню особливостей мовного вираження правових норм, а також суті правил і засобів юридико-лінгвістичного тлумачення, допомогли виробити практичні рекомендації щодо їх застосування. Це, зокрема, праці таких мовознавців, як Н. Артикуца, І.Гальперин, Н. Ботвина, Л. Боярова, Т. Кияк, Л. Іванова, М. Кочерган, Л.Мацько, Д. Милославська, Т. Панько, М. Пентилюк, О. Пономарів, Ю.Прадід, К. Серажим та ін. Аналіз доробку науковців, який зумовлений послідовністю наукових розробок тлумачення і є відправним пунктом наукових пошуків вирішення проблем тлумачення нормативно-правових актів, надав можливість переглянути існуючі погляди, врахувати нові напрями розвитку вітчизняної юридичної науки, визначити послідовність наукового дослідження юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов язаний з програмою наукових досліджень, що виконуються Національною академією внутрішніх справ України відповідно до Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 2002-2005 роки, Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр. (наказ МВС України №635 від 30 червня 2002р.) та Планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2001р (п.25), 2002р. (п.23), 2003р. (п.27). Тема дисертаційного дослідження також перебуває у руслі програми наукових досліджень кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ України “Проблеми розвитку правової системи України”, на якій виконана дисертаційна робота.
Мета дослідження полягає у вирішенні теоретичних та практичних проблем тлумачення як правового явища, здійсненні наукового аналізу змісту юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.
Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв язання таких завдань: - проаналізувати й систематизувати основні загально-теоретичні підходи до розуміння сутності та змісту поняття тлумачення, його об єкта і предмета;
- з ясувати вплив доктринального тлумачення на практику застосування правових норм;
- систематизувати та обгрунтувати методологію теоретико-правового дослідження юридико-лінгвістичного тлумачення та її складових, зокрема, герменевтичного та лінгвістичного методів;
- розкрити поняття і зміст юридико-лінгвістичного тлумачення;
- окреслити співвідношення юридико-лінгвістичного тлумачення з іншими способами тлумачення;
- здійснити теоретичний аналіз тексту нормативно-правового акта як об єкта юридико-лінгвістичного тлумачення;
- проаналізувати й обгрунтувати правила юридико-лінгвістичного тлумачення із залученням знань лінгвістичної науки, спрямованих на потреби юриспруденції, розробити практичні рекомендації їх застосування;
- визначити особливості використання правил юридико-лінгвістичного тлумачення у правотворчості, правозастосуванні та правореалізації.
Об єктом дослідження є тлумачення текстів нормативно-правових актів як явище правової дійсності.
Предмет дослідження – теоретико-правові характеристики юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів в Україні.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дослідженні застосовувалася система принципів, прийомів та підходів, яка побудована на філософських, загальнонаукових та спеціальних методах, що дало змогу забезпечити єдність соціально-правового й гносеологічного аналізу тлумачення текстів нормативно-правових актів, об єктивність, конкретність істини тощо. Для всебічного вивчення предмета дослідження використані як традиційні для теорії держави та права наукові методи (логічний, історичний, системний, функціональний, формально-юридичний тощо), так і методи, застосування яких є доречним через особливості природи юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. Важливим компонентом методології дослідження був герменевтичний метод, застосування якого надало можливість обгрунтувати низку специфічних прийомів, здатних забезпечити ефективність та однозначність юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів. У роботі також використані лінгвістичні методи (описовий, психолінгвістичний, зіставний).
Завдання дисертаційного дослідження вирішувалися за допомогою порівняння з міжнародним досвідом застосування правил юридико-лінгвістичного тлумачення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є одним із перших в Україні монографічних досліджень, в межах якого здійснена спроба комплексної характеристики юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів.
Зокрема наукова новизна дослідження характеризується такими найважливішими висновками та положеннями:
- уточнено поняття тлумачення нормативно-правових актів, яке визначається як інтелектуально-вольова діяльність суб єктів права, що спрямована на з ясування і роз яснення змісту та обсягу норм права, волі правотворця, сформульованих у текстах нормативно-правових актів, з метою правильного й однозначного розуміння та реалізації;
- з ясовано, що об єктом тлумачення є тексти нормативно-правових актів, оскільки в них, як правило, відображаються норми права, а предметом тлумачення є зміст норм права, у формулюванні якого відбивається воля правотворця;
- на основі аналізу впливу доктринального тлумачення на практику застосування правових приписів у зв язку зі зростанням значення наукових досліджень, правових концепцій в умовах сучасного розвитку правової системи України доведено ефективність їх використання в юридичній практиці;
- в результаті дослідження методів тлумачення нормативно-правових актів уточнено доцільність їх використання при юридико-лінгвістичному тлумаченні з урахуванням сучасного розвитку законодавства України, з ясовано положення герменевтичного методу, доведено доречність застосування лінгвістичних методів;
- розкрито зміст юридико-лінгвістичного тлумачення як сукупності розумових операцій, які дозволяють шляхом лінгвістичного аналізу тексту документа, що містить норми права зі сформульованою волею правотворця, усунути можливі протиріччя у розумінні норми або між нормами, з ясувати значення окремих слів і тексту загалом;
- виокремлено та обгрунтовано етапи юридико-лінгвістичного тлумачення: 1) дослідження кожного конкретного слова і словосполучення тексту нормативно-правового акта; 2) дослідження загальної граматичної і змістової структури речень тексту нормативно-правового акта, а також вивчення взаємозалежності усіх речень;
- уточнено співвідношення способів тлумачення текстів нормативно-правових актів, зокрема, визначено можливості кожного способу тлумачення, пов язані з використанням результатів юридико-лінгвістичного тлумачення;
- визначено особливості текстів нормативно-правових актів, зокрема на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях, знакову природу мови, контекст, інформативність, які мають значення при юридико-лінгвістичному тлумаченні;
- розкрито особливості правил юридико-лінгвістичного тлумачення із залученням теоретичних положень лінгвістики відповідно до сучасного розвитку юридичної термінології української мови, розроблено рекомендації щодо їх застосування у зв язку з реформуванням законодавства України, а також його адаптації до законодавства ЄС та імплементації норм міжнародного права;
- доведено, що застосування правил юридико-лінгвістичного тлумачення текстів нормативно-правових актів має місце в різних видах юридичної діяльності, зокрема у правотворчості – для узгодження термінологічно-мовного оформлення існуючих і нових нормативно-правових актів, а також українських перекладів міжнародно-правових документів; у правозастосуванні й правореалізації – для забезпечення вираження змісту норми права висловлюваннями, наближеними до конкретних ситуацій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, що містяться в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані у нормотворчій діяльності органів державної влади, правотлумачній та правозастосовній практиці, сприятимуть подальшому розвитку теоретико-правових та галузевих досліджень засад тлумачення текстів нормативно-правових актів.
Здійснення дослідження питань юридико-лінгвістичного тлумачення дозволяє висунути обгрунтовані теоретичні та практичні пропозиції щодо вдосконалення інтерпретаційного процесу. Крім того, сформульовані висновки можуть бути використані у науково-дослідній роботі: для визначення сучасних методологічних підходів до дослідження способів тлумачення, зокрема юридико-лінгвістичного; у правотворчій діяльності: для вирішення проблем удосконалення текстів нормативно-правових актів, адаптації законодавства України до законодавства ЄС та імплементації норм міжнародного права; в освітянській діяльності: при розробці стандартів підготовки юристів, формуванні навчальних планів і програм фахової підготовки спеціалістів у галузі права, при підготовці та викладанні нормативних та спеціальних навчальних курсів “Теорія держави і права”, “Конституційне право”, “Кримінально-процесуальне право”, “Цивільно-процесуальне право”, “Мова в юриспруденції” та інших. З цією метою підготовлено програму й розроблено пропозиції щодо запровадження нового спеціального навчального курсу “Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів”. Матеріали дисертації використовувалися у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України.
Апробація результатів дисертації проводилася на засіданнях кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ України. Основні ідеї були викладені у доповідях на науково-практичних конференціях:
1. Чулінда Л. І. Юридико-лінгвістичний підхід до тлумачення нормативно-правових актів (на матеріалі текстів Загальної декларації прав людини і Конституції України) / Республіканська науково-практична конференція “Загальна декларація прав людини як міжнародний стандарт правового становища особистості в Україні”, квітень, 1999 р., м. Луганськ.
2. Чулінда Л. І. Аналіз особливостей законодавчих текстів як засіб удосконалення законодавства / Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми удосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності”, травень 1999 р., м. Луганськ.
3. Чулінда Л. І. Термінологічні проблеми оформлення правових приписів /Науково-практична конференція “Актуальні проблеми захисту прав і свобод людини в Україні”, червень, 2000 р., м. Київ (тези доповіді опубліковані).
4. Чулінда Л. І. Юридико-лінгвістичне тлумачення текстів нормативно-правових актів / Міжвузівська науково-методична конференція “Формування культури професійної мови фахівця: теорія і практика”, січень, 2003 р., м. Донецьк (тези доповіді опубліковані).
5. Чулінда Л. І. Новий спеціальний навчальний курс для правознавців /Міжнародна науково-практична конференція “Право і лінгвістика” (вересень, 2003, м. Сімферополь, тези доповіді опубліковані).
Публікації
1. Чулінда Л. І. Шлях вдосконалення законодавства через юридико-лінгвістичні особливості побудови законодавчих текстів // Українське право. – 1999. - №2. – С.101-104.
2. Чулінда Л. І. Залежність тлумачення правових приписів від оформлення переліків у текстах нормативно-правових актів // Українське право. – 2000. - №1. – С.216-219.
3. Чулінда Л. І. Лінгвістичні моделі оформлення правових приписів // Науковий вісник НАВСУ. – 2000. - №4. – С.164-170.
4. Чулінда Л. І. Герменевтичний метод дослідження юридико-лінгвістичних властивостей текстів нормативно-правових актів // Українське право. – 2002. - №1. – С.229-234.
5. Чулінда Л. І. Текст нормативно-правового акта: загальні підходи до аналізу // Науковий вісник НАВСУ. – 2002. - №3. – С.120-126.
6. Чулінда Л. І. Особливості тексту нормативно-правового акта // Науковий вісник НАВСУ. – 2003. - №2. – С.82-89.
Структура роботи відповідає меті і завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що загалом охоплюють 7 підрозділів, і висновків. Загальний обсяг дисертації – 191 сторінка, список використаних джерел на 18 сторінках (215 найменувань), додаток – 20 сторінок.
| 
