|
Актуальність теми. У сучасний період розвитку українського суспільства виникла нагальна необхідність у формуванні правового механізму, який забезпечуватиме ефективне реґулювання існуючих у ньому відносин відповідно до вимог соціального прогресу, основою якого є гармонійний розвиток особи із системою її суб єктивних прав та інтересів. Прийнята в 1996 році Конституція України, що намітила основні шляхи такого проґресу, потребує не тільки переосмислення цілого ряду теоретичних проблем, пов язаних із правами людини, а й створення єдиної законодавчої бази, спрямованої на реалізацію її положень. Особлива роль у цьому належить цивільному законодавству, покликаному реґулювати різноманітні суспільні відносини, у тому числі й відносини, пов язані з проблемою духовних цінностей особи (гідності, честі, ділової репутації тощо), які є основою її життєдіяльності.
Без перебільшення слід констатувати, що основне джерело цивільного законодавства – ЦК України є одним із найнеобхідніших в умовах тривалого процесу з його реформування. Зараз як ніколи гостро відчувається потреба в прийнятті нового Кодексу, оскільки нині діючий ЦК УРСР, який уведено в дію ще 1964 року, давно вже не відповідає умовам розвитку суспільства, які змінилися. Одночасно не слід забувати, що саме зараз, коли завершується робота щодо прийняття нового ЦК України, очевидною є можливість для переосмислення цілого ряду проблем як теоретичного, так і практичного характеру.
Однією з найактуальніших проблем правознавства є вдосконалювання правового механізму забезпечення основних прав і свобод фізичної особи, до числа яких належить і право на гідність, честь і ділову репутацію.
Відповідно до ст. 3 Конституції України вперше в історії розвитку нашої держави гідність і честь людини, як і її життя, здоров я, недоторканність і безпека, визнано найвищими соціальними цінностями. Автори нового Цивільного кодексу України права на ці цінності особи визначають як такі, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Крім того, на розвиток положень ст. 28 Конституції України про повагу гідності кожного у статті 290 також закріплюється право на повагу до гідності та честі. Усе це разом, а також ряд інших положень з позначеної проблематики викликають необхідність розроблення механізму забезпечення й реалізації цих прав, а отже, нового наукового осмислення.
Аналіз досліджень проблеми гідності та честі свідчить про те, що й самі ці цінності та права на них переважно розглядалися в аспекті охоронної (неґативної) функції права. На сьогодні такий стан уже не в змозі повною мірою відбити їх правовий статус як особистих немайнових прав, котрі забезпечують соціальне буття фізичної особи, а також сприяти досягненню конституційних вимог про повагу до особи. Така правова характеристика передбачає, по-перше, здійснення та реальне забезпечення гідності та честі фізичної особи в умовах насамперед нормальної життєдіяльності їх носіїв, а не тільки при порушенні цих цінностей. По-друге, з метою надання суспільним відносинам стабільності, порядку, а отже, виконання їх основного призначення необхідні нові прийоми та засоби правового впливу. Ці фактори зумовлюють актуальність і значущість розглядуваної проблематики та викликають необхідність його комплексного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 7 Пріоритетних напрямків наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України на період 2001-2005 рр.), планами наукових досліджень кафедри державно-правових дисциплін Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України та є частиною загальної науково-дослідної роботи академії відповідно до Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000. Код нормативного акту: 17467/2000. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є всебічний аналіз існуючого стану наукового розроблення питань визначення й інтерпретації в праві понять гідності та честі фізичної особи, формулювання теоретичних положень і практичних висновків з урахуванням сучасних уявлень та чинного законодавства України, визначення й конкретизація в цьому аспекті дієвих правових засобів їх здійснення й реалізації, а також розроблення і внесення пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері реґулювання особистих немайнових відносин.
Відповідно до цього в дисертації головна увага приділяється вирішенню таких основних завдань:
- історико-правове дослідження ідеї про гідність і честь та виявлення факторів, що мають істотне значення як для характеристики цих цінностей, так і для властивих їм закономірностей існування та розвитку;
- визначення понять гідності та честі як об єктів цивільних правовідносин;
- з ясування суті гідності та честі фізичної особи та обґрунтування їх соціально-правового значення;
- виявлення необхідного правового засобу здійснення й реалізації гідності та честі фізичної особи;
- з ясування правової природи права на повагу гідності та честі фізичної особи;
- розроблення поняття суб єктивного права особи на повагу гідності та честі, а також виявлення сутності, змісту й проблем, пов язаних з його здійсненням;
- розроблення й обґрунтування теоретичних та практичних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення механізму цивільно-правового реґулювання особистих немайнових відносин.
Об єктом дисертаційного дослідження є відносини, пов язані з проблемою гідності та честі фізичної особи з позицій їх цивільно-правового реґулювання, а також загальної тенденції та закономірності їх розвитку.
Предметом дисертаційного дослідження є історичні пам ятки джерел світової та вітчизняної інтелектуально-правової спадщини стосовно гідності та честі людини, система нормативно-правових актів, що становлять сучасний правовий інститут особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне існування фізичної особи, складовою частиною якої є право на гідність та честь, судова практика та літературні джерела, у яких викладено теоретичні обґрунтування щодо юридичної природи та механізму забезпечення і реалізації суб єктивного права фізичної особи на гідність та честь. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження насамперед складає діалектичний метод пізнання правових явищ. Результатом його використання є виявлення якісно нової характеристики гідності та честі фізичної особи як "найвищої соціальної цінності" на противагу "класовій", що є підтвердженням постійного еволюційно-діалектичного розвитку їх змісту, який безпосередньо відбиває рух і зміну соціального життя суспільства.
Ці фактори визначають і нові тенденції існування і соціального призначення гідності та честі особи, що пов язані з пошуком шляхів удосконалення механізму правового впливу на особисті немайнові відносини, а також з виявленням необхідних правових засобів реалізації гідності та честі особи та визначенням оптимального співвідношення всіх соціальних реґуляторів як інституціонального (правові норми), так і неінституціонального (моральні норми, звичаї, традиції тощо) характеру.
У процесі дослідження гідності та честі фізичної особи використовувалися такі діалектичні категорії: "конкретне й абстрактне", "явище і сутність", "зміст і форма", "структура й елементи", "ціле і частина" тощо.
У роботі також застосовувались історико-логічний, порівняльно-правовий, системно-структурний і ряд інших загальнонаукових і спеціальних методів дослідження.
Пізнання гідності та честі як правових явищ перш за все передбачає визначення їх генезису в тих чи інших умовах історичної епохи, а також основних етапів подальшого розвитку та зміни їх правового статусу в процесі цього розвитку. Єдність історичного і логічного методів дає можливість не тільки констатувати ці обставини, але й розкрити об єктивні закономірності їх розвитку, виявити його тенденції та передбачити перспективи змін і перетворень.
Системно-структурний підхід до вирішення питання понять гідності та честі, передбачає комплексне дослідження, яке потребує насамперед з ясування якостей системності та структурно-функціональних залежностей самих цих явищ. Цей метод дозволив розробити визначення гідності та честі особи з урахуванням як об єктивного, так і суб єктивного змісту. Як і будь-який інший правовий феномен, і гідність, і честь є об єктивними через закономірність їх виникнення та загальні тенденції розвитку. Але, з іншого боку, вони суб єктивні, оскільки являють собою продукт людської свідомості та діяльності, що й свідчить про необхідність їх комплексного пізнання. Це не поодинокий приклад використання вищевказаного методу, який, по суті, орієнтує та спрямовує весь дослідницький процес.
За допомогою формально-юридичного та порівняльно-правового методів у дисертації проаналізовано багато правових систем, які закріплюють положення стосовно гідності та честі. Крім того, їх застосування дало змогу виявити особливості цих цінностей особи та розробити їх визначення. Науково-теоретичну основу дослідження складають праці таких видатних цивілістів, насамперед "золотого віку": Є.В. Васьковського, В.М. Гордона, Ю.С. Гамбурова, К.І. Малишева, Й.О. Покровського, Г.Ф. Шершеневича, С.А. Бєляцького, а також їх попередників Д.І. Меєра і О.П. Куніцина.
Новий ЦК України та дослідження, що з явилися в сучасний період, дозволили об єктивно оцінити значущість багатьох положень, розроблених у працях таких учених у галузі теорії права, цивільного права, як: М.М. Агарков, С.С. Алєксєєв, М.І. Бару, А.В. Бєлявський, Д.В. Боброва, С.М. Братусь, Д.М. Генкін, В.П. Грибанов, О.В. Дзера, А.С. Довгерт, А.А. Єрошенко, О.С. Йоффе, О.О. Красавчиков, Л.О. Красавчикова, Н.С. Кузнєцова, М.М. Малеїна, М.С. Малеїн, А.В. Малько, І.Б. Новицький, О.А. Підопригора, М.А. Придворов, О.А. Пушкін, Л.К. Рафієва, З.В. Ромовська, В.О. Рясенцев, В.І. Сенчищев, О.П. Сергєєв, К.А. Флейшиц, С.А. Чернишова, Я.М. Шевченко, Л.С. Явич та ін.
Значний внесок у розроблення понять гідності та честі зробили і представники філософської думки: В.А. Блюмкін, С.А. Серебренікова-Миготіна, І.Р. Стрем якова, А.Ф. Шишкін, В.А. Малахов та ін.
Зроблені в роботі висновки базуються на результатах досліджень, проведених зарубіжними вченими, такими як М. Оссовська (Maria Ossowska), Ч.Л. Бербер (Barber C.L.), Б. Мандевиль (Mandeville V.) та ін.
Заслуговують на особливу увагу дослідження сучасних вітчизняних цивілістів з проблем гідності, честі та ділової репутації, до яких слід віднести: С.І. Шимон, В.П. Паліюка, О.В. Кохановську, Р.О. Стефанчука, С.І. Чорнооченко, Л.В. Красицьку, а також російських учених А.Л. Анісімова, О.М. Ерделевського, І.Л. Марогулову та ін.
Незважаючи на те, що в науковому світі досягнуто певних результатів у дослідженні даної проблематики, вона є відносно новим явищем у сучасних реаліях життя суспільства, тому що змісту права на гідність і честь властивий постійний розвиток, який безпосередньо відбиває рух і зміну його соціального життя. Досвід же вищезазначених дослідників складає основу кумулятивного процесу в пізнанні цих явищ правової дійсності.
Нормативну основу дослідження склали міжнародні нормативно-правові акти (Загальна декларація прав людини, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародний пакт про цивільні та політичні права тощо).
Крім того, з метою порівняльного аналізу та додаткової аргументації на підтримку окремих результатів дослідження дисертанткою використовується національне законодавство різних держав, зокрема, Цивільні кодекси України, Російської Федерації, Німецьке Цивільне Уложення, Конституції України, Російської Федерації, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Республіки Таджикистан та ін. держав, Проект Цивільного кодексу України, відповідні постанови Пленуму Верховного Суду України.
Наукова новизна дослідження полягає насамперед у тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням монографічного рівня з проблем гідності та честі фізичної особи та їх доктринального тлумачення. З метою визначення особливості цих юридичних явищ у роботі обґрунтовуються нові в концептуальному плані та важливі в практичному відношенні положення й висновки, які стосуються цих цінностей особи в сучасних соціальних умовах життя суспільства. Дисертант уперше розглядає вищезазначені правові категорії в аспекті "позитивної" функції права та з урахуванням нового аксіологічного підходу до їх інтерпретації.
Наукову новизну проведеного дослідження відбивають такі основні положення:
- дослідження гідності та честі в історичній ретроспективі дало змогу визначити, що процес розвитку загальної ідеї про ці цінності особи має еволюційно-діалектичний характер і що вирішальною історичною причиною, яка зумовлює їх зміст та якісні характеристики, є соціальний, а не класовий зв язок між людьми;
- уперше проведено дослідження терміна "соціальний" стосовно гідності та честі особи й установлено, що використання його як визначення щодо вищезазначених цінностей потребує системного підходу, для якого властиве як "загальне", так і "особливе", а основною тенденцією розвитку ідеї про гідність і честь є постійне згладжування суперечностей між особистими та суспільними інтересами. Ці результати було використано в дисертації в ході розроблення визначення понять гідності й честі та їх наукової інтерпретації;
- установлено, що за всю історію цивілізації гідність і честь навперемінно відігравали роль лідера в системі соціального ранжирування. В умовах побудови правової демократичної держави домінуюче значення має гідність. Для вираження такої ролі гідності в системі права дисертантом уперше обґрунтовується висновок, що, будучи вихідним положенням у формуванні цивільного права, гідність у його системі самостійно виступає як окремий правовий принцип. З метою цивільно-правового закріплення цієї важливої правової ідеї пропонується доповнити статтю 3 нового ЦК України таким принципом: "Повага гідності людини як найвищої соціальної цінності і її недоторканність";
- беручи за основу принципово нове в розумінні сутності гідності та честі, для об єктивного відображення їх правового статусу як об єктів цивільних правовідносин проведено їх нову наукову інтерпретацію та розроблено визначення їх понять, які, по-перше, відбивають не тільки їх особистісну значущість для людини, але й природне, культурне та загальне значення. По-друге, вони націлюють на особистісну ціннісно-нормативну орієнтацію в праві і, по-третє, дозволяють виявити їх самостійне значення;
- уперше окремо досліджено питання про співвідношення категорій "гідність", "честь" і "ділова репутація";
- обґрунтовано положення, що необхідним правовим засобом здійснення гідності та честі як найвищих соціальних цінностей є суб єктивне право фізичної особи на їх повагу, що відповідає сучасній тенденції позитивного реґулювання пов язаних з ними відносин;
- уперше розроблено визначення поняття суб єктивного права на повагу гідності та честі, а також розкрито його сутність, що має значення для його змісту та здійснення;
- із метою виявлення реального змісту юридичної природи суб єктивного права на повагу гідності та честі порушено багато проблем, пов язаних із його здійсненням (аналізується теоретична конструкція права абсолютного характеру; досліджується проблема меж його здійснення; визначається характер взаємозв язку права й моралі при його здійсненні; порушується проблема "колізії інтересів" при здійсненні різних суб єктивних прав, що входять до системи особистих немайнових прав, які забезпечують соціальне буття фізичної особи тощо);
- установлено, що суб єктивне право на повагу гідності та честі має позитивний характер і, як правило, складається з кількох правочинностей;
- суб єктивне право на повагу гідності та честі здійснюється тільки правоможною особою незалежно від інших осіб, різними способами і може виявлятися як у поодинокій дії, так і в діях, що багаторазово повторюються;
- сфера здійснення суб єктивного права на повагу гідності та честі збігається з його змістом і не може бути обмеженою;
- на основі теоретичних висновків розроблено ряд пропозицій щодо вдосконалення цивільного законодавства та внесення змін і доповнень до деяких положень ЦК України. Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що зроблені в роботі висновки та внесені пропозиції можуть бути використані при розробленні механізму забезпечення і реалізації прав на гідність і честь людини в процесі вдосконалення законодавства України, і в першу чергу в процесі прийняття нового Цивільного кодексу України. Крім того, вони мають значення для судової діяльності при розгляді цивільних справ даної категорії. Згідно з довідкою заступника голови Конституційного Суду України науково-теоретична інформація, викладена в дисертації, а також аналіз положень чинного законодавства, яким передбачається правовий режим честі й гідності фізичних осіб, неодноразово використовувалися в роботі працівників Управління правової експертизи, діяльності Конституційного Суду України.
Зауваження та пропозиції щодо вдосконалення реґулювання цивільних правовідносин з проблем гідності та честі фізичної особи, які розроблені в ході дисертаційного дослідження, використались при доопрацюванні Цивільного кодексу України Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути застосовані у навчальному процесі з курсу "Цивільне право", під час підготування підручників, навчальних і навчально-методичних посібників, а також у ході підготування студентами і курсантами наукових праць із відповідної тематики. Деякі зі сформульованих у дисертації положень мають дискусійний характер і можуть служити базою для подальших наукових досліджень.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, першим в Україні спеціальним комплексним дослідженням проблем гідності та честі фізичної особи як об єктів цивільних правовідносин, виконаним на монографічному рівні.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, першим в Україні спеціальним комплексним дослідженням проблем гідності та честі фізичної особи як об єктів цивільних правовідносин, виконаним на монографічному рівні.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження та висновки знайшли своє відбиття в наукових статтях і тезах виступів на таких науково-практичних конференціях:
- міжвузівській науково-практичній конференції "Творча спадщина П.І. Новгородцева" (до 130-річчя від дня народження) та актуальні проблеми побудови правової держави в Україні" (Луганськ, Луганський інститут внутрішніх справ МВС України, 1996 р.);
- республіканській науково-практичній конференції "Загальна декларація прав людини як міжнародний стандарт правового становища особи в Україні" (Луганськ, Луганський інститут внутрішніх справ МВС України, 1999 р.);
- міжнародній науково-практичній конференції "Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики" (Київ, Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999 р.);
- міжнародній науковій конференції пам яті П.І. Новгородцева (другі Новгородцевські читання) "Ідея правової держави: історія і сучасність" (Луганськ, Луганський інститут внутрішніх справ МВС України, 2001 р.);
- міжнародній науково-практичній конференції "Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України" (Луганськ, Луганська академія внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України, 2002 р.).
Результати дослідження використовувались автором у процесі викладання лекційного курсу "Цивільне та сімейне право", а також під час практичних занять з курсантами і студентами Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України.
Публікації. Основні положення і висновки дослідження знайшли своє відображення в п яти статтях у провідних спеціалізованих виданнях України відповідно до вимог, що пред являються ВАКом України та в п яти тезах наукових виступів.
Структура дисертації. Відповідно до наукових цілей, завдань і логіки дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів і п яти підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації 194 сторінки, із яких основний текст – 169 сторінок. Кількість використаних джерел – 268.
| 
