|
Актуальність теми дослідження. Зміна воєнно-політичної обстановки на державному кордоні, перегляд концептуальних підходів до охорони державного кордону України та реалізація стратегії достатності в забезпеченні прикордонної безпеки держави обумовлює реформування Прикордонних військ України у Державну Прикордонну Службу України . Створена на базі Прикордонних військ, ця структура є правоохоронним органом спеціального призначення, на який покладається виконання двох головних функцій – забезпечення недоторканності державного кордону України та охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Безпосередніми виконавцями вказаних функцій на державному кордоні є військовослужбовці-прикордонники строкової служби та за контрактом ДПСУ в складі прикордонних нарядів. Очевидно, що військовослужбовці-прикордонники як співробітники нового правоохоронного органу, для виконання службово-оперативних завдань повинні мати такий рівень правосвідомості і правової культури, який би забезпечував належне виконання поставлених перед ними службово-оперативних завдань.
Актуальність теми обумовлена й тим, що на сьогодні виконання військового обов язку в ДПСУ, як особливого виду державної діяльності, потребує від військовослужбовців-прикордонників свідомої законослухняної поведінки та знань великої кількості нормативно-правових актів. Про це йдеться у положеннях військових статутів Збройних Сил України та статутах Прикордонних військ з охорони державного кордону України.
Належний рівень правосвідомості військовослужбовців-прикордонників забезпечить якісне виконання службово-оперативних завдань в умовах складної та динамічної обстановки на державному кордоні:
подальше перетворення державного кордону в один з головних об єктів організованої злочинності та іншого роду криміногенних елементів, зростання економічної злочинності на кордоні (контрабанда, незаконний обіг наркотичних речовин, зброї, крадених автомобілів, а також контрабанда людей);
переорієнтація міжнародних каналів переміщення контрабанди, у тому числі наркотичних засобів на маршруті Південно-Східна Азія – Західна Європа, з балканського на український напрямок;
зміни у тактиці та технічному забезпеченні дій нелегальних мігрантів – зростання кількості групових (до 115 осіб) порушень кордону, використання новітніх засобів зв язку, спостереження та транспорту, що потребує зосередження додаткових сил та засобів для їх затримання;
активізація діяльності злочинних угруповань щодо втягування у протиправну діяльність на державному кордоні військовослужбовців Прикордонних військ, поширення спроб підкупу та морального тиску на прикордонників і членів їх сімей;
Аналіз причин подальшого зростання кількості правопорушень, скоєних особовим складом ПВУ, свідчить про те, що рівень правової свідомості та правової культури деяких військовослужбовців, у тому числі посадових осіб, залишається невисоким. Прояви правового нігілізму окремих військовослужбовців як у службовій діяльності, так і в громадському житті, призводять до скоєння злочинів, надзвичайних подій, інших правопорушень, які негативно впливають на морально-психологічний стан особового складу та підривають авторитет Прикордонних військ в очах громадськості. Допускаються викривлення дисциплінарної практики, залишає бажати кращого виконавська дисципліна [26, с. 1].
Одними з головних причин такого становища є: традиційна недооцінка необхідності формування правосвідомості та правової культури у військовослужбовців-прикордонників; відсутність в Прикордонних військах (нині в ДПСУ) стійкої системи формування правосвідомості та правової культури у даної категорії військовослужбовців; слабка орієнтація воїнів на роботу з підвищення рівня своїх правових знань.
Розбудова України як незалежної правової держави, кардинальні зміни, що відбуваються у всіх сферах життя, визначають широку потребу виховання нового покоління свідомих громадян, патріотів нації, держави, захисників її кордонів, удосконалення системи освіти та виховання, у тому числі військових кадрів. Мова йде як про вдосконалення організаційної структури та змісту навчально-виховного процесу в ДПСУ, так і про необхідність формування всебічно розвиненої особистості військовослужбовця-прикордонника як члена громадянського суспільства.
Сутність наукового завдання полягає у науковій розробці поняття, сутності, змісту, функцій саме правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України, форм, методів і засобів їх правового виховання.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено на кафедрі теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках науково-дослідної роботи “Фахівець” (220-0065 К “Удосконалення підготовки особового складу у світлі Концепції підготовки ПВУ до 2005 року”) Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України, про що свідчить акт про реалізацію результатів наукових досліджень № 58 від 3.06.2002 р.
Об`єктом дослідження є правосвідомість особистості військовослужбовців-прикордонників України.
Предметом дослідження є поняття, структура, механізм, функції, рівень, та процес формування правосвідомості особистості військовослужбовців-прикордонників України .
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукова розробка і обґрунтування поняття, сутності, змісту, функцій правосвідомості військовослужбовців-прикордонників, форм, методів і засобів їх правового виховання.
Завдання дослідження:
проаналізувати існуючі підходи до питання про поняття, структуру, функції правосвідомості особистості;
виявити об єм та зміст правових знань, які мають військовослужбовці-прикордонники, визначити рівень їх правосвідомості;
розробити модель професійної правосвідомості військовослужбовця-прикордонника;
з ясувати та конкретизувати мету, завдання, принципи правового виховання військовослужбовців-прикордонників;
теоретично обґрунтувати засоби, форми, методи, які використовуються у правовому вихованні цієї категорії військовослужбовців;
сформулювати практичні рекомендації для запровадження у процес правового виховання військовослужбовців ДПСУ. Методами дисертаційного дослідження є:
а) загальнофілософський діалектичний метод, за допомогою якого правосвідомість військовослужбовців-прикордонників розглядається як явище, яке визначається природою людини та умовами її життєдіяльності, пов язане з іншими формами свідомості та обумовлює поведінку людини, постійно розвивається та якісно оновлюється;
б) загальнонаукові методи: явище і суть, аналіз і синтез, форма і зміст, конструктивно-критичний підхід. За допомогою системно-структурного методу правосвідомість прикордонника розглянуто як систему елементів та досліджено структуру цієї системи. На підставі функціонального методу запропоновано варіант внутрішнього функціонування механізму правосвідомості на прикладі військовослужбовця ДПСУ. За допомогою порівняльного методу проводилось розмежування правосвідомості та правової культури і визначено спільні та відмінні ознаки; спеціально-юридичний метод сприяв визначенню ознак правосвідомості військовослужбовців-прикордонників та формулюванню цього поняття. Метод екстраполяції дозволив шляхом прямих аналогій накопичений юридичною наукою досвід правовиховної роботи впровадити до розглядуваної категорії військовослужбовців.
в) спеціальні та прикладні методи. Зокрема за допомогою конкретно-соціологічного і статистичного методу отримані кількісні та якісні оцінки правосвідомості військовослужбовців-прикордонників України, проаналізовані статистичні дані щодо кількості вчинених правопорушень; використовуючи анкетування та інтерв ювання отримано відомості про рівень та зміст правосвідомості військовослужбовців ДПСУ. У дисертації використані положення, категорії та поняття, розроблені:
по-перше – дорадянськими вченими-юристами Л. І. Петражицьким, В. Л. Крюковським, М. М. Товстоплясом, М. М. Коркуновим;
по-друге, радянськими та сучасними вітчизняними вченими які досліджували питання суспільної правосвідомості серед яких Бельський К. Т., Бура Н. А., Бойков А. Д, Козюбра М. І, Лукашева Є. А., Назаренко Є. В., Оборотов Ю. Н., Остроумов Г. С., Потопейко Д. А., Рабінович П. М., Ратинов А. Р., Рябко И. Ф, Сапун В. А., Сокуренко В. Г., Фарбер И. Є. та інші;
по-третє, українськими вченими-юристами, які досліджували питання формування правосвідомості та правового виховання –Головченко В. В., Грошевой Ю. М., Зенін В. П., Котюк В. О., Крижанівський А. Ф., Оксамитний В. В., Сливка С. С., Соколов Н. Я., Темченко В. І. Хохряков Г. Ф. та ін.;
по-четверте, радянськими та зарубіжними вченими в галузі соціології права, психології та педагогіки – Кальман Кульчар, Рубінштейн С. Л., Макаренко А. С., Ушинський К. Д. та ін. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором зроблено спробу комплексного аналізу питань формування правосвідомості військовослужбовців-прикордонників України. За характером, сутністю і змістом дане дисертаційне дослідження є першим в Україні, у якому досліджуються питання змісту, структури, рівня та обсягу, функцій і механізму внутрішнього функціонування правосвідомості саме військовослужбовців-прикордонників.
У дисертації висвітлено ряд нових або таких, що мають елементи новизни, положень та висновків.
1. Обґрунтовано функціонування професійної правосвідомості військовослужбовців-прикордонників, яка обумовлена специфікою їх діяльності по забезпеченню державної безпеки і захисту державного кордону України.
2. Визначено професійну правосвідомість військовослужбовця-прикордонника, як оціночне відображення специфіки нормативно-правового регулювання у сфері здійснення його оперативно-службової діяльності, що формується на основі психічних, інтелектуальних, емоційних і вольових процесів і станів, має здатність до збагачення внаслідок вільної взаємодії з іншими формами свідомості та здійснює регулюючий вплив на його поведінку при виконанні обов язків по охороні державного кордону України.
3. Дістали подальшого розвитку наукові положення елементів структури моделі професійної правосвідомості військовослужбовця-прикордонника (нормативно-правовий, культурно-правовий, діяльнісно-правовий): по-перше, (нормативно-правовий елемент) мінімум професійних правових знань чинного законодавства у сфері охорони державного кордону:
1) Закон України “Про Державний кордон України”;
2) Закон України “Про Державну прикордонну службу України”;
3) Статті 201, 305, 331, 332, 419 Кримінального кодексу України;
4) Статті 185-10, 202, 204-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення;
Вимоги Статуту Прикордонних військ з охорони державного кордону України; по-друге, (культурно-правовий елемент) – формування усталених поглядів і мотивацій які детермінують його культуру до виконання обов язку захисника кордону, на основі усвідомлення значущості забезпечення державної безпеки, охорони суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, по-третє, (діяльнісно-правий елемент) – готовність військовослужбовця-прикордонника за будь-яких умов виступити на захист державного кордону України і належним чином виконати обов язок по забезпеченню державної безпеки і захисту державного кордону України.
4. Подальшого розвитку набули накові положеня щодо проміжної і кінцевої мети правового виховання військовослужбовців-прикордонників: а) проміжною метою правового виховання цієї категорії військовослужбовців є: набуття необхідних професійних правових знань; формування поваги до правового закону, відданості конституційному обов язку, Військовій присязі, народу України; формування вмінь застосовувати норми права в конкретних службово-оперативних ситуаціях; зміцнення на конституційній основі єдиноначальності, правопорядку і військової дисципліни; попередження нестандартних відносин і злочинів серед військовослужбовців-прикордонників; б) кінцевою метою правового виховання військовослужбовців-прикордонників є підвищення їх правової свідомості і правової культури, формування поваги до виконання обов язку захисника кордонів нашої держави на підставі глибокого усвідомлення державної незалежності і призначення ДПСУ у справі забезпечення безпеки держави. Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації використовуються при викладанні курсу “Військове право” у навчальному процесі Національної академії Прикордонних військ України, що підтверджено актом про реалізацію результатів наукових досліджень від 11 лютого 2003 року. Висновки і положення дисертації використані у науково-дослідній роботі “Фахівець” Науково-дослідного інституту Прикордонних військ України (акт про реалізацію результатів наукових досліджень № 58 від 3 червня 2002 року).
Апробація результатів дисертації проводилась на міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів на юридичному факультеті Хмельницького інституту регіонального управління і права на тему “Актуальні проблеми правознавства очима молодих учених” 29–30 квітня 2002 року; на регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів на юридичному факультеті Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника на тему “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” 20 квітня 2001 року; на науково-практичній конференції на тему “Актуальні проблеми правознавства” 28 лютого 2001 року у юридичному інституті при Тернопільській академії народного господарства; на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. За темою дослідження видано п ять публікацій у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
| 
