|
Актуальність теми дисертаційного дослідження. В умовах формування в Україні соці-ально орієнтованої економіки, становлення відповідної їй системи оподаткування проблеми розвитку податкового законодавства набули істотного значення. Особливо значущою на да-ний період є проблема нормативно-правового регулювання земельного податку. Його зако-нодавче закріплення тісно пов язане як із збільшенням державних потреб у фінансових ре-сурсах, реформуванням податкової системи в цілому, так і з демонополізацію державної форми власності на землю, становленням та постійним зростанням числа приватних земе-льних власників. Відсутність єдиної, чітко виробленої державної політики оподаткування землі, нестабільність податкового законодавства, докорінні зміни у відносинах земельної власності – всі ці фактори визначають необхідність створення адекватного вимогам часу, обґрунтованого на науково-теоретичному рівні механізму правового регулювання земель-ного податку. Це, в свою чергу, стимулює до пошуку нових підходів у дослідженні його правової природи, виявленні сутності, характерних ознак, умов та підстав існування земе-льно-податкових правовідносин. В актуальності теми кандидатської дисертації переконує також ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Слід відзначити, що в науці фі-нансового права проблема земельного податку не є новою. Як фінансово-правова категорія земельний податок та його правове регулювання досить широко досліджувались у минуло-му в працях вчених, що спеціалізувались в галузі фінансового права. Особлива увага даній проблемі приділялась російською фінансово-правовою наукою у дореволюційний період. Одним з перших, хто науково обґрунтував необхідність запровадження та законодавчого оформлення земельного податку, був М.М. Сперанський, пропонуючи замінити ним існую-чу тоді подушну подать [208] ). До проблеми земельного податку звертався М.І. Тургєнєв, беззаперечним позитивом дослідження якого є те, що він вивчав правову природу даного податкового платежу на основі порівняльного аналізу чинного тоді європейського законо-давства [209] ). Особливого розвитку дослідження земельного податку набули у останній четверті ХІХ століття. Це було зумовлено насамперед тим, що в період з 1866 по 1897 роки в Російській Імперії на нього припадало основне фіскальне навантаження. Саме в даний іс-торичний період наукою фінансового права було дане визначення земельного податку, встановлено його суб єкт та об єкт, обґрунтовано значення даних земельного кадастру у ме-ханізмі сплати податкових сум. Зокрема, в сучасних умовах надзвичайно актуальними і та-кими, що викликають найбільший інтерес залишаються праці В.О. Лєбєдєва [79] ), М.М. Алєксєєнка [8] ), І.Т.Тарасова [123] ), О.О. Ісаєва [59] ), Д. Львова [82] ), М.П. Дружиніна [43] ), Ф. Тернера [381] ), Г.О. Вацуро [17] ), С.В. Калашникова [62] ), С.І. Іловайського [56] ), Т.В. Локотя [81] ), І.Х. Озєрова [181] ), І.І. Янжула [141] ) та інших. Серед переліку вказаних праць слід виділити комплексне дослідження В.О. Лєбєдєва „О поземельном нало-ге”. Він збагатив фінансово-правову науку узагальненнями, оцінками та висновками щодо правової природи, специфіки справляння земельного податку, визначив основні елементи та принципи його правового регулювання. Бачення автором правової природи земельного по-датку, його суб єкта та об єкта було сформоване на основі аналізу чинної на той момент но-рмативно-правової бази та виходячи з позицій фінансово-правової доктрини даного періоду. Тому деякі його твердження з погляду сьогодення природно можуть видатись застарілими. Однак роль і значення методологічних підходів до визначення земельного податку В.О. Лє-бєдєвим в сучасній науковій доктрині податкового права важко переоцінити. Важливі під-ходи та напрямки дослідження земельного податку намітили такі видатні вчені-фінансисти, як К.С.Веселовський [260] ), О.Лаппо-Данилевський [78] ), О.Соколов [119] ), В.Твердохлебов [124] ) та інші. Позиції необхідності його вивчення у єдності з аналізом земельно-оціночних процесів та на основі даних земельного кадастру відстоювали В.К.Горб-Ромашкевич [176] ), О. Константінов [68] ), М. Порш [104] ) та інші. На даному історичному періоді проблема земельного податку, порядку його нарахування та сплати на українських землях, що перебували під Австро-Угорським пануванням, досліджувалась В.Будзиновським у монографії “Ґрунтовий податок” [15] ). Безсумнівним позитивом даної праці є те, що, по-перше, автор аналізує правову природу земельного податку через харак-тери тику основних його елементів – платника, об єкту, ставки, строків сплати. По-друге, справляння земельного податку розглядається ним у єдності з проведенням земельно-оціночних і кадастрових робіт.
Із скасуванням радянською владою на загальнодержавному рівні земельного податку, вивчення та розробка даної проблеми в науці фінансового права радянського періоду фак-тично припиняється. У вітчизняній науково-методичній літературі цього періоду земельний податок розглядався, як місцевий податковий платіж за користування державними землями лише в контексті аналізу нормативно-правової бази його регулювання. Подібний підхід зу-стрічається у роботах Г.Л. Марьяхіна [85] ), Н.Г. Соколова [120] ), А.Е. Сагайдака [113; 114] ) та інших. Представники радянської фінансово-правової науки торкались також де-яких аспектів оподаткування землі при аналізі сільськогосподарського податку, досліджен-ням якого займались М.Я. Залесський [49] ), М.І. Піскотін [102] ), Б.М. Іванов [413] ) та ін-ші. Деякі аспекти правового механізму сплати земельного податку як прямого податкового платежу були висвітлені П.П. Гензелем [29] ), С.О Івероновим [54] ), М.Ф. Суперанським [122] ). Водночас комплексних досліджень земельного податку, присвячених аналізу його правової природи, властивостей, характерних лише йому ознак в той період не було. З роз-падом Радянського Союзу, крахом командно-адміністративної системи та встановленням в Україні земельного податку вивчення проблеми його правового регулювання набуло особ-ливої ваги. Проте, вагомих наукових розробок цієї проблеми поки що немає. В навчально-методичній літературі земельний податок досліджується у поєднанні з іншими елементами податкової системи [143; 76; 94; 98; 172; 131] ). Зокрема, М.П. Кучерявенко, досліджуючи історію становлення та розвитку податкової системи, окрему увагу приділяє історичному аналізу правового регулювання земельного податку, „як одному з найбільш традиційних і невід ємних її елементів” [177] ). Питанням земельного податку як обов язкового елементу системи податків в Україні, його ознакам і правовій сутності приділяють увагу Д.А.Бекерська [12] ), Н.Д.Бондаренко [58] ), Н.Ю. Пришва [228] ), Б.С. Портянко [242] ) та інші. Проблемам земельного податку присвятив окремий розділ кандидатської дисертації І.Є. Криницький, визначивши специфіку земельного податку в групі майнових податків та охарактеризувавши його обов язкові елементи, визначені податковим законом [415] ). Різні аспекти проблеми правового регулювання земельного податку, його місця в системі подат-кових платежів, а також особливостей виникнення існування і припинення податково-правових відносин досліджувались також у кандидатських дисертаціях В.В.Безуглої [407] ), Н.В.Воротіної [410] ), О.В.Бакун [406] ), М.М.Весельського [408] ), Т.Є. Кушнарьової [416] ), О.Г.Свєчнікової [422] ), М.О. Перепелиці [420] ), Р.О. Гаврилюк [411] ).
Всі зазначені вище та багато інших робіт вчених минулого та сучасних розробок нау-ковців з проблем правової та економічної природи земельного податку стали водночас нау-ково-теоретичною основою даного дисертаційного дослідження. Зв язок роботи з наукови-ми програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної пробле-матики кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького на-ціонального університету ім. Ю.Федьковича „Конституційне, адміністративне і фінансове право України в умовах переходу до ринкової економіки: проблеми теорії і практики” № 0102U005305. Крім того, цей напрямок досліджень включений до планових тем Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України [394] ), визначений серед основних напрямків досліджень юридичної науки, затверджених загальними зборами Академії право-вих наук України [150] ). Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є те, щоб на основі врахування досягнень фінансово-правової науки, узагаль-нення правотворчої та правозастосовчої практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду правового регулювання земельного податку з ясувати еволюцію земельного податку, визначити його поняття, правову природу, основні елементи податково-правового механізму, збагатити даними знаннями науку податкового права з метою використання її в якості тео-ретичної основи при підготовці нових та уточненні діючих положень чинного податкового законодавства про земельний податок.
- Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження, автором зроблена спроба вирішити наступні завдання: охарактеризувати основні наукові теорії оподаткування землі; дослідити генезис нормативно-правового регулювання земельного податку на україн-ських землях; визначити поняття земельного податку, дослідити його правову природу; ви-значити місце земельного податку в чинній системі податків України; охарактеризувати ос-новні елементи його податково-правового механізму; розкрити правову сутність, умови та підстави виникнення, зміни та припинення земельних податкових правовідносин; визначити поняття, момент настання і припинення податкової правосуб єктності юридичних і фізич-них осіб – платників земельного податку; виробити та запропонувати, правотворчим та пра-возастосовчим органам практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулюван-ня земельного податку та механізму справляння податкових сум, уточнити методологічні орієнтири та критерії цієї діяльності.
Об єктом дослідження в дисертаційній роботі є суспільні відносини, що виникають з приводу оподаткування фізичних та юридичних осіб – власників земельних ділянок земель-ним податком та відрахування відповідних податкових сум у централізовані фонди коштів, а також умови та підстави виникнення, зміни та припинення даних правовідносин.
Предметом дисертаційного дослідження стали норми чинного законодавства України в сфері правового регулювання земельного податку, що містяться в Конституції України, Бюджетному кодексі України, Земельному кодексі України, Законах України “Про систему оподаткування”, “Про плату за землю”, “Про державну податкову службу в Україні”, “Про місцеве самоврядування”, “Про фіксований сільськогосподарський податок”, “Про оренду землі”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильсь-кої катастрофи”, ”Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про порядок по-гашення зобов язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фон-дами”, в багатьох інших законах, в указах Президента України, в постановах Верховної Ра-ди України, в постановах Кабінету Міністрів України, наказах, розпорядженнях, інструкці-ях Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету по земельних ресурсах, інших органів, що на законних підставах від імені держави або за її безпосереднім дорученням здійснюють її податкову політику. Зазначені документи стали водночас основним нормативно-інформативним джерелом дисертаційної роботи. Ме-тоди дослідження. Методологічною основою дослідження є класичні наукові принципи об єктивності та історизму і дослідницькі методи пізнання, що ґрунтуються на них, а також конкретно-наукові методи. Основним серед сукупності даних методів при написанні дисер-тації був формально-догматичний метод, за допомогою якого досліджувались правова при-рода земельного податку, здійснювалась зовнішня наукова обробка емпіричного матеріалу. За допомогою даного методу стало можливим розглядати земельно-податкові правовідно-сини у їх діалектичному взаємозв язку та взаємодії, як органічне ціле, адекватне об єкту до-слідження. Найбільш повно в дисертації використовувались такі прийоми формально-догматичного методу, як опис та аналіз правовідносин з приводу сплати земельного подат-ку, їх ознак, особливостей та принципів правового регулювання. Широко використовувався в ході написання дисертації метод порівняльно-правового дослідження. З його допомогою з ясовувалось закономірне і випадкове, загальне і специфічне у змісті податково-правових норм. Позитивну роль відіграли інструментальний, інституційний, генетичний підходи до проблеми дослідження, методи звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу, реального пізнання, особистого спостереження. Кожен з даних ме-тодів, підходів у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднанні з іншими. Дисертантом була здійснена спроба системного, інтегративного підходу дослідження правового регулювання земельного податку на етапі переходу до ринкових умов, який базується на комплексному застосуванні всіх інших методологічних підходів, що у своїй єдності відо-бражають різноаспектне бачення податкового права.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим спеціальним науковим дослідженням законодавчих основ та особливостей правового регулювання земельного по-датку в сучасних умовах, в якому визначаються його сутність та правова природа, місце в системі податків України, елементи його правового механізму, умови та підстави виник-нення, зміни та припинення земельних податкових правовідносин. У результаті проведено-го дослідження, сформульовано нові положення, запропоновані дисертантом особисто. Ос-новні з них такі:
- уперше запропоновано визначення земельного податку як встановленого законодав-чим органом та забезпеченого державним примусом грошового платежу у бюджет, що сплачується власниками землі – фізичними і юридичними особами на засадах обов язковос-ті, односторонності та індивідуальної безвідплатності з метою задоволення загальносуспі-льних потреб;
- обґрунтовано, що за своєю суттю земельний податок є легітимною формою обме-ження конституційного права приватної (колективної) власності на землю шляхом відчу-ження у грошовому еквіваленті частини цієї власності, яка належить приватним особам, на користь держави; - доведено, що плата за землю є обов язковим платежем, що сплачується у формі грошового відшкодування землекористувача за право використання земельної ділян-ки державної власності, внаслідок якого не здійснюється перехід права власності на землю у грошовому еквіваленті. В цьому докорінна відмінність правової природи земельного по-датку і плати за землю;
- обґрунтовано необхідність внесення змін до чинного правового регулювання земель-ного податку щодо відповідності назви даного податкового платежу його юридичній сутно-сті. Ототожнення двох абсолютно несумісних за своєю правовою природою категорій – „земельний податок” і „плата за землю”, – що має місце в сучасній правотворчій та правоза-стосовчій практиці, є неприпустимим як у науково-теоретичному, так і в практичному пла-ні;
- встановлено місце земельного податку в системі податків України як прямого, зага-льнодержавного, закріпленого і пропорційного платежу, що сплачується на всій території держави власниками землі – фізичними та юридичними особами;
- дістали подальшого розвитку питання поняття та структури правового механізму зе-мельного податку;
- з нових позицій дано характеристику основних елементів правового механізму земе-льного податку, якими визначено: суб єкт податку; об єкт податку; податкову ставку; пред-мет, базу та одиницю оподаткування; строки сплати податку та пільги щодо його сплати;
- подальшого розвитку дістали теоретичні положення щодо визначення додаткових елементів правового механізму земельного податку, якими є: джерело сплати, методи та способи сплати податку, особливості правового режиму, фонд надходження податкових сум, особливості звітності за земельним податком;
- уточнено характеристику та запропонований комплексний аналіз умов та підстав ви-никнення, зміни та припинення земельно-податкових правовідносин;
- визначено поняття податкової правосуб єктності платників земельного податку, як визнаної державою можливості фізичних і юридичних осіб вступати в податкові правовід-носини з приводу земельного податку, мати і своїми діями набувати відповідні права та обов язки при його сплаті;
- запропоновано новий підхід до класифікації підстав виникнення, зміни та припинен-ня земельно-податкових правовідносин – юридичних фактів – конкретних життєвих обста-вин, встановлених податковим законом, що спричиняють настання правових наслідків.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання їх у практичній діяльності правотворчих та правозастосовчих органів, а саме: а) для уточнення податкової політики, стратегії й тактики України в сучасних умовах; б) вдосконалення пра-вотворчого і правозастосовчого процесу в сфері земельних податкових правовідносин; в) завершення роботи над Податковим кодексом України, прийняття Закону України „Про зе-мельний податок”; г) коректування змісту, форм і методів діяльності правозастосовчих ор-ганів, що безпосередньо чи опосередковано здійснюють податкову політику держави, а та-кож у подальших наукових розробках досліджень проблем правового регулювання земель-ного податку в Україні, навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів у галузі фінансового права.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі осо-бистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу більше 600 наукових та норматив-но-правових джерел і юридичної практики з питань земельного податку.
Апробація, публікація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисерта-ція виконана і обговорена на кафедрі конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі питання дисертації доповідались на наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів юри-дичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 27-29 квітня 1999 р.; 25-27 квітня 2000 р.; 24-26 квітня 2001 р.; 26-28 серпня 2002 р.; неоднора-зово на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Черні-вецького національного університету; на теоретичному семінарі юридичного факультету Чернівецького національного університету. Положення дисертації доповідались також на міжнародній науково-практичній конференції „Правове регулювання державних доходів та видатків” 24-26 вересня 1999 р. в м. Полтава; на секції з проблем реформування фінансово-го і банківського права під час роботи другої національної науково-теоретичної конференції „Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування” 26-27 травня 2000 р. в м. Суми; на науково-практичній конференції „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи реформування)” 19-20 грудня 2001 р. в м. Ірпінь; на регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів „Проблеми вдосконален-ня правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадя-нина в Україні” 19 квітня 2002 р. в м. Івано-Франківськ; на міжнародному науково-теоретичному семінарі „Проблеми нормативно-правового забезпечення бюджетно-податкової політики держави” 22 листопада 2002 р. в м. Ірпінь. За темою дисертації авто-ром опубліковано у виданнях, що визнані ВАК України фаховими для спеціальності „Пра-вознавство”, 8 одноосібних наукових статей, загальним обсягом понад 5 друкованих арку-шів.
Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, п ятнадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури – 622 найменування. Загальний обсяг дослідження – 234 сторінки, з яких 179 – основний текст.
|
