|
У сучасних умовах розбудови демократичної Української держави зростає роль наукових досліджень історії вітчизняної державності і права. Це стосується тих історико-правових проблем, висвітлення яких сприятиме сучасному процесу державотворення в Україні. Адже врахування національного досвіду дасть змогу не лише уникнути повторення помилок, але й визначити найоптимальніші шляхи розвитку українського суспільства. Важливим завданням, що вимагає нагального вирішення, є проведення державно-правової реформи, складовою частиною якої є побудова ефективно діючих органів державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (далі ДАІ МВС України). Значною мірою її результативність залежатиме від правильного вибору стратегії подальшого розвитку і удосконалення діяльності органів ДАІ МВС України, від реалізації положень Конституції України, Закону України “Про міліцію”, Закону України “Про дорожній рух” та інших нормативно-правових актів, від стану правової культури в суспільстві тощо.
Удосконалення діяльності органів ДАІ МВС України неможливе без глибокого наукового обгрунтування, без історико-правового дослідження її організаційно-правових аспектів. При вивченні проблеми слід зосередити особливу увагу на специфіці регіонів, врахування якої певною мірою визначає результативність роботи місцевих органів ДАІ МВС України.
В цих умовах постає нагальна потреба у створенні нових історико-правових праць, у яких на основі повного, всебічного та об єктивного аналізу необхідно узагальнити національний досвід функціонування органів ДАІ МВС України, в тому числі і в період перебування їх у складі СРСР.
Актуальність теми дослідження визначається: а) необхідністю всебічного дослідження в історико-правовому аспекті суті і узагальнення практики діяльності органів нагляду за безпекою дорожнього руху, врахування цього досвіду у розбудові ДАІ сучасної України; б) конкретними проблемами здійснюваної в Україні правової реформи і створення демократичної, правової держави; в) науковою та практичною важливістю вивчення малодослідженої сфери діяльності ДАІ України у визначений період. Саме в процесі правової реформи належить вирішувати такі питання, як систематизація законодавства та забезпечення його ефективності, питання удосконалення державного управління суспільством.
Аналізуючи історико-правові джерела з питань створення, розвитку та діяльності органів Державної автоінспекції в Україні, автор виявив відсутність грунтовного дослідження в цій галузі історії держави та права України. До теперішнього часу досліджувалися або технічні проблеми забезпечення безпеки руху, або правові питання діяльності ДАІ тощо. Радянська історіографія характерна тим, що перед дослідниками були встановлені штучні ідеологічні перепони. До того ж всі архівні джерела, які могли б відтворити реальну картину історико-правового розвитку органів НКВС-МВС, за радянських часів були недоступні науковцям. Публікувалися лише нечисленні узагальнюючі праці, присвячені розбудові органів внутрішніх справ, вихід яких пов язувався з ювілейними датами. Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри історії та теорії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка в межах цільової комплексної наукової програми “Актуальні проблеми історії держави і права України” (наказ Міністерства освіти України від 23.11.1999 р. та наказ ректора Львівського національного університету імені Івана Франка № Н-164 від 28.03.2000 р.).
Напрямок тісно пов язаний з галузевими та державними планами і програмами, а також з викладанням навчальних курсів. Зокрема, тематика даного дослідження стосується питань, які є предметом розгляду в курсах “Історія держави і права України”, “Історія міліції України”, окремих спецкурсах, що викладаються у вищих навчальних закладах України. Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є розкриття сутності, виявлення закономірностей та особливостей створення, розвитку та діяльності органів ДАІ МВС України у 1936–2000 рр., встановлення їх історичного значення у процесі розвитку держави і права України.
Для досягнення поставленої мети даного дослідження видається необхідно вирішити такі завдання:
1) визначити соціально-економічні, техніко-юридичні передумови та причини, що призвели до створення органів державної автомобільної інспекції в Українській РСР та сучасній Україні;
2) висвітлити процес утворення органів Державної автомобільної інспекції МВС Української РСР та України, з ясувати її правовий статус у складі Радянського Союзу, в Західній Україні (у складі Австро-Угорської імперії та Польщі) і після проголошення незалежності України;
3) з ясувати характерні риси діяльності органів державної автомобільної інспекції з 1936 по 2000 роки;
4) охарактеризувати головні напрямки, форми та методи діяльності органів Державної автомобільної служби у історико-правовому аспекті;
5) дати юридичну оцінку організації і діяльності органів ДАІ МВС України (1936–2000 рр.) та визначити їх історичне значення.
Об єктом дослідження є органи державної автомобільної інспекції МВС України (1936–2000 рр.).
Предметом дослідження є закономірності та особливості створення, організації, структури, компетенції та діяльності органів Державної автомобільної інспекції МВС України (1936–2000 рр.). Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1936 по 2000 роки, тобто з початку створення ДАІ МВС України і до теперішнього часу.
В роботі з метою розкриття причин та наслідків досліджуваних подій використовуються також матеріали, які виходять за межі окреслених хронологічних рамок.
Методологічною основою дисертації є закони діалектики і логіки суспільного розвитку. Специфіка роботи зумовила використання різноманітних наукових методів. У дисертації широко використано системно-структурний та логічний методи, що дало можливість послідовно розкрити систему органів ДАІ МВС Української РСР та України у їх єдності, взаємозв язку і взаємозалежності. Передумови створення органів нагляду за дорожнім рухом в Західній Україні, органів ДАІ МВС Української РСР розглянуто відповідно до конкретно-історичних умов того часу, спираючись на соціологічний та хронологічний методи. Аналітичний та історико-правовий методи стали у нагоді в процесі дослідження історичних першоджерел, нормативно-правових актів Української РСР та сучасної України. Дослідження органів ДАІ МВС Української РСР та України проведено переважно з допомогою логічного та порівняльного наукових методів.
Теоретична основа дослідження – новітні досягнення вчення про державу і право, теорія пізнання і осмислення державно-правових явищ. Її наріжними каменями є наукові розробки сучасних провідних юристів-теоретиків та істориків держави і права, істориків, політологів: В.Авер янова, М.Афанасьєва, Д.Бахраха, І.Веремеєнка, В.Гончаренка, Р.Денісова, Л.Зайцева, В.Кульчицького, Л.Кузнєцова, М.Попова, П.Рабіновича, А.Рогожина, А.Соколова, Б.Тищика, І.Усенка та ін. Джерельну базу дослідження становлять матеріали документальних фондів вітчизняних архівів, які, зокрема, зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у Львові (фонд 205 “Накази Міністерства юстиції за 1933-1938 роки”; фонд 146 “Галицьке намісництво”; фонд 859 “Народні збори Західної України”; фонд 309 “Покажчик законів та розпоряджень”; у Державному архіві Львівської області (фонд 59 “Накази та постанови Тимчасового управління в Західній Україні”); в архіві МВС України (фонд 905 “Покажчик наказів та розпоряджень”); у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (фонд 2208).
Важливу групу джерел складають нормативно-правові акти УРСР та сучасної України.
Помітну роль у даному дисертаційному дослідженні відіграли періодичні видання з 1939–2000 рр., різноманітна історико-правова та монографічна література.
Наукова новизна одержаних результатів. У процесі роботи над дисертацією на основі нового архівно-документального матеріалу вперше проведено історико-правову реконструкцію всього комплексу органів ДАІ МВС України з 1936 по 2000 рр. У дисертації вперше в історико-правовій науці зроблено спробу проаналізувати організацію і діяльність органів нагляду за дорожнім рухом в Західній Україні. Вперше було виявлено і введено в науковий обіг ряд нормативно-правових актів, які регулювали діяльність органів нагляду за дорожнім рухом австро-угорського, польського періодів, а такою періоду становлення радянської влади в Західній Україні. Суттєво поглиблено і систематизовано вже існуючі знання про органи ДАІ МВС Української РСР та України, запропоновано принципово нову їх оцінку. Спростовано деякі хибні уявлення, встановлено низку нових, раніше невідомих державно-правових явищ.
· Вперше у історико-правовій науці детально досліджено систему органів ДАІ МВС Української РСР та України та визначено особливості їх формування і функціонування;
· вперше охарактеризовано етапи формування органів нагляду за автомобільним рухом в період Української РСР та сучасної України;
· вперше проаналізовано передумови створення органів ДАІ на території Української РСР та визначено їх соціально-правове призначення в державному апараті;
· вперше відображено розвиток органів нагляду за безпекою дорожнього руху УРСР у післявоєнний період (1945–1991 рр.) та встановлено їхнє важливе місце в системі правоохоронних органів Української РСР.
В результаті дослідження отримали подальший розвиток такі наукові положення:
– встановлено соціально-економічні, техніко-юридичні передумови та причини, що призвели до створення органів Державної автомобільної інспекції в Українській РСР, внаслідок чого в державі ефективніше регулювалися суспільні відносини в сфері дорожнього руху;
– з ясовано процес утворення ДАІ МВС Української РСР та реконструйовано структуру їх органів. Доведено, що вони вдало поєднували принципи колегіальності і одноосібності в управлінні, що місцеві органи ДАІ повторювали структуру центральних органів, тим самими завідчуючи про досконалість органів ДАІ МВС Української РСР;
– показано правовий статус органів ДАІ МВС Української РСР та України у складі СРСР, в Західній Україні (у складі Австро-Угорщини та Польщі) і після проголошення незалежності України;
– встановлено, що особливе місце в системі органів і службових осіб ДАІ МВС Української РСР та України належало міським відділам і інспекторам, які безпосередньо забезпечували нагляд за дорожнім рухом;
– визначено характерні риси, кількісні показники, а також дано їм оцінку щодо діяльності органів Державної автомобільної інспекції з 1936 по 2000 роки;
– охарактеризовано головні напрямки, форми та методи діяльності органів Державної автомобільної інспекції у історико-правовому аспекті;
– дано юридичну оцінку організації діяльності органів ДАІ МВС Української РСР та визначено їх історичне значення;
– обгрунтовано положення про те, що в сучасних умовах розбудови правової держави необхідно врахувати в доцільних межах національний досвід, зокрема щодо організації і діяльності органів Державної автомобільної інспекції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його положення дають змогу з ясувати основні напрямки процесу становлення та розвитку органів ДАІ України (1936–2000 р.), виявити їхні характерні риси, а також розкрити закономірності та особливості національного розвитку органів ДАІ МВС України.
Результати даного дослідження можуть бути використані в науково-дослідній роботі, в лекційних курсах, при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, навчально-методичних робіт з історії держави і права України, історії України, спеціальних курсів, в роботі студентських гуртків вищих навчальних закладів України, а також у процесі навчання та перепідготовки юридичних кадрів, у юридичному всеобучі громадян.
Особистий внесок здобувача. Ідеї, використані у дисертації, належать автору. Всі наукові праці, в яких відображено зміст дисертації, написано без співавторів.
Апробація результатів дослідження. Основні ідеї і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії та теорії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка. Вони викладені у шести наукових публікаціях автора, з яких п ять наукових статей та навчально-методичний посібник з історії розвитку та становлення органів ДАІ України, а також у виступах на науково-практичних конференціях, у яких брав участь автор, зокрема: “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (VI регіональна конференція, Львів, 2000), “Проблеми державотворення і захист прав людини в Україні (VII регіональна конференція, Львів, 2001), “Проблеми державотворення і захист прав людини в Україні (VIIІ регіональна конференція, Львів, 2002 р.).
Публікації
1. Хом як Я.І. Становлення та розвиток органів Державної автомобільної інспекції України. – Львів: Піраміда, 2000. – 62 с.
2. Хом як Я.І. Створення та діяльність органів автомобільної інспекції в Західній Україні // Право України.– 2000.– № 11.– С.139–141.
3. Хом як Я.І. До питання правової діяльності ДАІ України // Малий і середній бізнес.– 2000.– № 1–2.– С.79–81.
4. Хом як Я.І. Правове регулювання відносин у сфері дорожнього руху. – Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, 2000.– Вип.2.– С.438–441.
5. Хом як Я.І. Деякі організаційно-правові та адміністративні аспекти діяльності структурних підрозділів органів внутрішніх справ. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, 2001.– Вип.36.– С.256–259.
6. Хом як Я.І. Деякі аспекти формування органів Державної автомобільної інспекції України // Малий і середній бізнес.– 2001.– № 3–4.– С.9–10.
7. Хом як Я.І. Істоичні аспекти формування та ідяльності органів ДАІ. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини, 2002.– Вип.10.– С.97–100.
| 
