|
Актуальність теми. Формування правової держави в Україні, яка визнана в конституційних положеннях основним політико-юридичним ідеалом, потребує насамперед реформування її правової системи, приведення у відповідність з найкращими здобутками людства у правовій сфері. Особливу роль у цих процесах відіграють загальнолюдські принципи права як універсальні нормативні засади, які визначають сутність і спрямованість правового регулювання, так як їм властиві універсальність, найвищий рівень абстрагування. Дієвість реформування правової системи України значною мірою залежить від врахування основних правових цінностей, напрацьованих людством. Зокрема, це впливає на ефективність входження України в європейський правовий простір. При цьому важливу роль в цих процесах відіграють європейські стандарти, основне місце серед яких займають загальнолюдські принципи права. Приведення у відповідність з міжнародними, зокрема, європейськими, стандартами правової системи України впливатиме на ефективність її розвитку в цілому, та правового регулювання зокрема.
Все це потребує нового бачення і глибокого наукового аналізу ряду проблем, і серед них – загальнолюдських принципів права та особливостей їх впровадження у юридичну практику України. Проблематика загальнолюдських принципів права в юридичній науці малодосліджена, хоча у вітчизняній науковій літературі вона висвітлювалася на рівні постановки питання, зокрема, у працях М.І.Козюбри [1], або ж П.М.Рабіновичем пропонувалася дефініція та перелік загальнолюдських принципів права, зміст яких не розкривався [2]. На сучасному етапі дане питання є предметом дослідження не лише теорії права, але й філософії, соціології, міжнародного права.
Разом з тим, комплексне (з позицій загальної теорії права) монографічне дослідження загальнолюдських принципів права як в Україні, так і за її межами відсутнє. Все це визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планових наукових досліджень кафедри історії та теорії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка за темою “Загальнотеоретичні проблеми юридичного забезпечення формування Української соціальної правової держави та юридичного забезпечення прав людини”, затвердженої наказом ректора Львівського національного університету імені Івана Франка (наказ № 4-164 від 28 березня 2000 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення загальних закономірностей функціонування сучасних загальнолюдських принципів права та визначення особливостей формування механізму їх впровадження в юридичну практику України.
Досягнення поставленої мети вимагало вирішення наступних основних завдань:
- охарактеризувати принципи права та виокремити його поняття серед інших споріднених понять;
- уточнити поняття загальнолюдських принципів права та охарактеризувати його співвідношення з такими поняттями як “основні принципи міжнародного права“, “загальновизнані принципи права“ та “загальні принципи права”;
- виявити основні ознаки та функції сучасних загальнолюдських принципів права;
- дослідити юридичний механізм впровадження загальнолюдських принципів права у національну (внутрішньодержавну) юридичну практику, виявити особливості функціонування цього механізму в юридичній практиці України.
Об єктом дослідження є сучасні загальнолюдські принципи права та їх впровадження в національну (внутрішньодержавну) юридичну практику.
Предметом дослідження виступають загальні закономірності становлення та розвитку сучасних загальнолюдських принципів права та особливості їх впровадження у юридичну практику України.
Джерела дослідження. При написанні дисертації використовувалися міжнародно-правові акти та документи; чинне законодавство України й деяких зарубіжних країн; правозастосовча й правотлумачна практика (вітчизняна, зарубіжна та міжнародно-правова); спеціальна наукова література (філософська, теоретико-юридична, галузева юридична, міжнародно-правова).
Найбільш вагомими працями, в яких висвітлюються проблеми принципів права, є роботи: вітчизняних теоретиків Г.А.Борисова, М.І.Козюбри, А.М.Колодія, Р.Кондратьєва, В.В.Копєйчикова, В.О.Котюка, Л.А.Луць, П.О.Недбайла, П.М.Рабіновича, О.Ф.Скакун, Г.Г.Шмельової, представників російської науки теорії права Н.Г.Александрова, С.С.Алєксєєва, Б.К.Бабаєва, А.М.Васільєва, А.Б.Венгерова, А.Ф.Вишневського, Н.Н.Вопленко, В.Н.Карташова, С.А.Комарова, Є.А.Лукашової, А.В.Малько, Г.Н.Манова, М.Н.Марченка, Р.Т.Мухаєва, В.С.Нерсесянца, В.Д.Перевалова, А.Ф.Черданцева, Б.В.Шейндліна, Л.С.Явіча, а також представників цивільного та цивільно-процесуального права С.Н.Братуся, В.М.Семенова, Є.Г.Комісарової, Г.А.Свердлик, трудового права А.Е.Пашерстніка, Р.З.Лівшиця, В.І.Нікітінського; О.В.Смірнова, кримінального та кримінально-процесуального права Т.Н.Добровольської, С.Г.Келіної, В.Н.Кудрявцева, П.А.Фефелова, вчених-міжнародників Л.А.Алєксідзе, М.А.Баймуратова К.А.Бекяшева, П.Н.Бірюкова, Н.Т.Блатової, Р.Л.Боброва, В.А.Василенка, А.І.Дмітрієва, Л.М.Ентіна, В.І.Євінтова, Г.В.Ігнатенко, В.А.Карташкіна, Ф.І.Кожевникова, В.М.Корецького, І.І.Лукашука, О.В.Луткової, А.А.Мережка, А.П.Мовчана, В.І.Муравйова, Р.А.Мюллерсона, Є.А.Пушміна, Р.Л.Сюкияйнена, О.І.Тіунова, Ю.А.Тіхомірова, Є.Т.Усенко, Н.А.Ушакова, М.Ю.Черкеса, а також праці західних учених Ж.-Л.Бержеля, Л.Н.Брауна (Brown L.N), Ж.Веделя, Я.Верзайла, Л.Вільдхабера, Р.Давіда (David R.), М.Лесажа, Дж.Нолта (G.Nolte), Р.Ньюмена (Newman R.), Т.Оноре, Ш.Руссо (Ch.Rousseau), А.Татама, Ж.Тускоза, А.Фердросса, Л.А.Харта, Т.К.Хартлі, О.Шехтера та ін.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано систему принципів, прийомів та підходів, яка побудована на філософських, загальнонаукових та спеціальних методах. Виходячи з логічного методу, основними прийомами якого є аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та ін., проведено аналіз підходів до поняття, ознак (властивостей), функцій та класифікації правових принципів і принципів права та виділено поняття “загальнолюдські принципи права”, дано його визначення, відмежовано його від подібних категорій. Конкретно-історичний метод застосовувався для розкриття динаміки та тенденцій розвитку принципів права, зокрема, принципів міжнародного права, загальних принципів права та загальнолюдських принципів права.
Використання загальнонаукових методів, зокрема системного, дало змогу сформулювати методологічні засади дисертаційного дослідження, а саме положення про розмежування поняття “принципи права” від більш широкого за обсягом поняття “правові принципи” та про розуміння принципів права як нормативних засад позитивного права, що визначають сутність і спрямованість правового регулювання. Одним із важливих методів дослідження є статистичний, який допоміг аргументувати висновки з приводу досліджуваних явищ.
Серед спеціальних методів використовувались методи тлумачення права та порівняльно-правовий, застосування яких дозволило дослідити зміст принципів права умови їх функціонування в різноманітних правових системах, виявити їх особливості, що має важливе значення при реформуванні правової системи України з огляду на входження України в європейський правовий простір. Наукова новизна одержаних результатів вбачається у вперше здійсненому у вітчизняному правознавстві комплексному загальнотеоретичному монографічному дослідженні сучасних загальнолюдських принципів права та їх впровадження у національну (внутрішньодержавну) юридичну практику, зокрема, в Україні.
В роботі вперше на монографічному рівні проаналізовано співвідношення загальнолюдських принципів права з такими поняттями як “основні принципи міжнародного права“, “загальновизнані принципи права“ та “загальні принципи права”; виявлено юридичну природу загальнолюдських принципів права; зроблена спроба їх класифікації; виявлені основні властивості (ознаки) низки сучасних загальнолюдських принципів права; уточнено інтерпретацію понняття юридичного механізму впровадження загальнолюдських принципів права у національну (внутрішньодержавну) юридичну практику України.
За результатами проведеного дослідження сформульовані такі основні положення, які, як видається, мають елементи наукової новизни і виносяться на захист:
· уточнення визначення поняття “загальнолюдські принципи права”;
· виявлення співвідношення поняття “загальнолюдські принципи права” з такими поняттями, як “основні принципи міжнародного права“, “загальновизнані принципи права“ та “загальні принципи права”;
· встановлення основних ознак та функцій сучасних загальнолюдських принципів права;
· виявлення елементів змісту загальнолюдських принципів рівності однойменних суб єктів, демократизму, справедливості та принципу поваги і захисту прав людини;
· виявлення особливостей впровадження загальнолюдських принципів права у національну (внутрішньодержавну) юридичну практику;
· виявлення передумов, підстав та особливостей впровадження загальнолюдських принципів права у правотворчу практику України;
· виявлення характерних рис впровадження загальнолюдських правових принципів права у правозастосовчу практику України;
· встановлення деяких причин неналежного впровадження загальнолюдських принципів права у юридичну практику України.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та теоретичні положення здатні сприяти подальшому розвитку науки загальної теорії держави і права, насамперед, тих її розділів, які вивчають принципи права, та слугувати подальшій науковій розробці проблем впровадження загальнолюдських принципів права у національну юридичну практику, зокрема, України.
Значення даного дослідження для правотворчої практики України вбачається у тому, що його висновки про відповідність норм національного права загальнолюдським принципам права можуть сприяти вдосконаленню правотворчого процесу та якості нормативно-правових актів, а для правозастосовчої практики – для забезпечення дієвості правозастосування, зокрема, ліквідації прогалин чинного законодавства та забезпечення дієвості правозастосування в цілому.
Нарешті, положення дисертації можуть знайти застосування в навчальному процесі при розробці навчальних посібників і методичних матеріалів, а також при викладанні курсів загальної теорії держави і права, міжнародного публічного права, європейського права, порівняльного правознавства.
Деякі дисертаційні матеріали вже використовувалися здобувачем при проведенні практичних занять окремих тем курсів загальної теорії держави і права та європейського права на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Формулювання положень, котрі характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів є особистим внеском здобувача у дослідження означеної проблеми.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: міжнародній науковій конференції “Проблеми права на зламі тисячоліть” (м.Дніпропетровськ, лютий 2001 р.) – виступ “Принципи права: загальнотеоретична характеристика” (матеріали конференції опубліковано); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці” (м.Луцьк, вересень 2001 р.) – виступ “Проблеми впровадження загальних принципів права Європейського Союзу у внутрішньодержавну юридичну практику” (матеріали конференції опубліковано); міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів “Совершенствование законодательства и правоприменения на современном этапе: проблемы и перспективы” (м.Мінськ, Республіка Білорусь, листопад 2001 р.) – виступ “Общечеловеческие (общецивилизационные) принципы права как универсальные начала правового регулирования”; міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів “Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників” (м.Київ, листопад 2001 р.) – виступ “Загальнолюдські (загальноцивілізаційні) принципи права та деякі аспекти європейської практики їх впровадження в національне законодавство”; міжнародній науково-практичній конференції “Римське право і сучасність” (м.Одеса, грудень 2001 р.) – виступ “Римське право як основа сучасних загальнолюдських принципів права”; VII, VIII та ІХ регіональних науково-практичних конференціях “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м.Львів, 2001, 2002 та 2003 рр.) – виступи “Принципи права: загальнотеоретичні проблеми”, “Загальнолюдські принципи права та проблеми їх впровадження в юридичну практику України” та “Загальнолюдський принцип справедливості та проблеми його впровадження в Україні” (матеріали конференцій опубліковано); міжнародному семінарі “Основні фундаментальні принципи права і судовий процес” (м.Київ, 2003 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 7 наукових працях автора, з них 6 статей опубліковані у фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження обраної теми. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (11 підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 253 сторінки, з яких список посилань займає 29 сторінок і охоплює 563 посилання, список використаних джерел займає 30 сторінок і охоплює 434 найменувань.
| 
