|
Актуальність теми дослідження. Демократизація українського суспільства, перехід економіки нашої країни до ринкових відносин, прийняття нової Конституції України, яка за-кріпила основні права і свободи громадян та напрями розвитку держави, вимагає кардиналь-них змін структури виконавчої влади, проведення адміністративної реформи в Україні. Крім того, адміністративна реформа передбачає не лише вдосконалення системи цих органів, але і достеменне покращення правового регулювання відносин у сфері охорони громадського по-рядку та громадської безпеки і, що є найголовнішим, їх реалізації.
Перехід від планової економіки до ринкових відносин зумовив глибокі зміни в системі виконавчої влади у сфері управління економікою. Проголошення в Україні принципу верхо-венства права, визнання найважливішими цінностями людини її життя і здоров я, честі і гід-ності, недоторканності і безпеки, а також визнання і гарантування Конституцією України мі-сцевого самоврядування та інших демократичних чинників зумовили необхідність реформу-вання і органів виконавчої влади, які здійснюють управління в адміністративно-політичній сфері й, зокрема, органів внутрішніх справ.
В Україні розроблена і впроваджується в життя Концепція адміністративної реформи як стратегічний документ перетворення виконавчої влади в дійовий механізм державного управління, створення організаційних умов для надання громадянам України та іншим осо-бам управлінських послуг з метою задоволення їх прав і свобод. Складовою системи заходів щодо реформування виконавчої влади є реформування органів внутрішніх справ. Концепція адміністративної реформи вважається програмою загальних перетворень у сфері державного управління. Реформування кожної галузі управління потребує власного наукового обґрунту-вання. Не є винятком і галузь внутрішніх справ, як одна із найважливіших, де права і свобо-ди людини та громадянина реалізуються, а інколи і порушуються. Саме це спонукає до ви-вчення відповідності організації системи органів внутрішніх справ новим завданням та на-прямам їхньої діяльності. Попередні дослідники, які вивчали організацію і діяльність органів внутрішніх справ, стосовно їх необхідності реформування (Ю.Ф. Кравченко, М.І. Ануфрієв, М.І. Іншин та інші) дійшли висновків про необхідність вдосконалення системи і структури органів внутрішніх справ. Однак дослідження Ю.Ф. Кравченка на рівні кандидатської дисер-тації питань реформування органів внутрішніх справ зачепило проблему вдосконалення служб міліції, що здійснюють адміністративну діяльність, лише на рівні загального, основна увага в ньому концентрувалась на реформуванні процесу управління у боротьбі зі злочинніс-тю[1]. Так само можна сказати і про підготовлену ним книгу “Міліція України”, в якій є роз-діл, присвячений реформуванню органів внутрішніх справ[2]. М.І. Ануфрієв присвятив кан-дидатську дисертацію вивченню шляхів вдосконалення кадрового забезпечення органів вну-трішніх справ. М.І. Іншин вивчав проблеми управління та правового регулювання вивіль-нення працівників органів внутрішніх справ. М.В. Корнієнко у 2000 році здійснив наукове дослідження проблем удосконалення управління силами і засобами органів внутрішніх справ при проведенні масових заходів та інших ускладненнях оперативної обстановки у сфері охо-рони громадського порядку. Питанням комплексного дослідження служб міліції, що здійс-нюють адміністративну діяльність, на предмет необхідності їх реформування в умовах неза-лежної української держави наукових досліджень проведено не було. Цей сегмент організації й діяльності органів внутрішніх справ досліджується вперше.
Зв язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослі-дження перебуває у безпосередньому зв язку з програмою наукових досліджень, яку виконує Національна академія внутрішніх справ України, а також з плановими темами кафедри теорії та практики управління органами внутрішніх справ (п. 146 Плану науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт на 2002 р.). Дисертація виконана у рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.3.1), пріоритетних напрямків фунда-ментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр. Крім того, цей напрямок досліджень отримав своє під-твердження і в Указі Президента України “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопо-рядку, охорони прав і свобод громадян” від 18 лютого 2002 р. № 143\2002. Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу нау-кових розробок, узагальнення правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досві-ду виявити стан організації й правового регулювання адміністративної діяльності органів внутрішніх справ та визначити закономірності реформування служб міліції, що її здійсню-ють, розробити пропозиції щодо створення ефективної системи служби громадської безпеки.
Виходячи із зазначеної мети дослідження, визначено такі конкретні завдання:
проаналізувати адміністративну діяльність органів внутрішніх справ в адміністративно-політичній сфері управління для виявлення закономірностей, що зумовлюють їх оновлення;
виявити пріоритетні напрями розвитку відносин громадського порядку, інтересів різ-них суб єктів правовідносин стабільності і непорушності;
проаналізувати правовідносини безпеки дорожнього руху як складову громадської без-пеки для виявлення таких, що мають у своєму змісті опосередковані відношення до забезпе-чення безпеки громадян і в процесі реформування органів внутрішніх справ можуть бути пе-реглянуті на предмет зміни суб єктів цих правовідносин;
вивчити сучасне організаційне становище служб міліції, що здійснюють зовнішньосис-темну адміністративну діяльність органів внутрішніх справ;
переглянути функції пожежної безпеки, охорони майна фізичних і юридичних осіб, життя та здоров я громадян на договірних засадах на предмет їх належності адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;
обґрунтувати доцільність створення міліції місцевого самоврядування як один із чин-ників посилення охорони громадського порядку;
проаналізувати стан урегульованості нормами права адміністративної діяльності орга-нів внутрішніх справ та виробити пропозиції щодо його вдосконалення;
визначити основні напрями реформування служб міліції, що здійснюють адміністрати-вну діяльність.
Об єктом дослідження стали адміністративно-правові відносини громадського порядку та громадської безпеки, а також організації служб органів внутрішніх справ, що здійснюють адміністративну діяльність.
Предметом дослідження є закономірності розвитку служб органів внутрішніх справ, система і структура підрозділів міліції, що здійснюють адміністративну діяльність, матеріали їх практики, правові акти, які регулюють цю діяльність, та чинники, що зумовлюють рефор-мування зазначених служб.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали загально визначені наукові критерії об єктивності та дослідницькі методи, що на них ґрунтуються. Для дослідження еволюції понять “громадський порядок”. “громадська безпека”, “адмініст-ративна діяльність”, “служба органів внутрішніх справ”, а крім того функцій, форм і методів управлінської діяльності широко використовувалися такі методи наукового пізнання, як ана-логія та аналіз.
Для порівняння сучасного стану окремих напрямів адміністративної діяльності органів внутрішніх справ з минулими роками, зокрема, стану охорони громадського порядку, забез-печення безпеки дорожнього руху застосовувались: аналітичний, формально-логічний, порі-вняльно-статистичний методи. Використовувались також методи спостереження, анкету-вання, опитування та інші, які були не лише основним інструментом відбору фактичного ма-теріалу, а й умовою досягнення поставленої автором мети.
Основним був формально-логічний метод, при цьому найчастіше дисертантом викори-стовувались такі прийоми цього методу, як описання та аналіз.
Ця праця підготовлена з урахуванням теоретичних досліджень, які виконали В.Б. Авер янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, А.А. Богданов, І.І. Веремеєнко, І.П.Голосніченко, С.Т. Гончарук, В.М. Горшенев, Е.В. Додін, М.І. Єропкін, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, А.П. Клюшніченко, Ю.М. Козлов, В.К. Колпаков, Р.А. Калюжний, В.М. Марчук, Е.Б. Кубко, Б.М. Лазарев, В.Д. Резвих, О.Є. Луньов, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришко, О.І. Остапенко, Р.С. Павловський, І.М. Пахомов, Г.І. Петров, М.С. Студенікін, Ю.О. Тихомиров, Ю.С. Шемшученко, В.К. Шкарупа, О.М. Якуба та інші.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали служб МВС України, що здійснюють адміністративну діяльність, результати опитування 133 працівників міліції громадської безпеки, 143 працівників ДАІ, 120 осіб начальницького складу Державної служ-би охорони, 132 підприємців, 467 водіїв автотранспортних засобів.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що у ньому вперше комплексно вивчається проблема організації й діяльності служб ОВС, що здійснюють адміністративну діяльність на предмет виявлення закономірностей, які зумов-люють напрями реформування міліції громадської безпеки.
На основі проведеного дослідження сформульовано ряд понять, положень, висновків та пропозицій, до найбільш значущих з яких можна віднести:
поглиблене аргументування поняття управління в адміністративно-політичній сфері, яке розглядається як діяльність щодо організаційного обслуговування громадян, надання їм управлінських послуг;
визначення поняття управління в адміністративно-правовій сфері та поняття адмініст-ративної діяльності в сучасних умовах, яке має завдання забезпечення прав та свобод грома-дян у сфері громадського порядку і громадської безпеки;
обґрунтування дуалістичності природи інтересів у сфері громадського порядку, зміни пріоритетів відносин у цій сфері;
результати аналізу відносин безпеки дорожнього руху, як складової частини громадсь-кої безпеки, що зумовлює функціонування служби ДАІ в системі органів внутрішніх справ;
пропозиції щодо повного регулювання правовідносин громадського порядку в єдиному адміністративно-правовому акті – Законі України “Про охорону громадського порядку” та концептуальних положеннях цього закону;
положення щодо необхідності перегляду норм Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” у зв язку із новою класифікацією злочинів у Кримінальному кодексі України;
пропозиції щодо доцільності вдосконалення правового регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ;
концептуальні положення щодо основних напрямів вдосконалення адміністративно-правового реформування дозвільної системи в Україні;
визначення основних завдань Департаменту Державтоінспекції України та класифікації функцій цієї служби.;
обґрунтування необхідності скасування приймальників-розподільників для осіб, затри-маних за бродяжництво, правового визначення протиправності бродяжництва та його понят-тя;
пропозиції щодо запровадження в Україні Єдиного державного реєстру фізичних осіб та їх реєстрації й передачі його ведення та здійснення інших функцій паспортної системи – Міністерству юстиції України;
висновки щодо необхідності реформування служби ДАІ на власній основі та в системі МВС України;
обґрунтування закономірностей об єднання підсистем МВС України – Департаменту адміністративної служби міліції та Департаменту ДАІ.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення і висновки проведеного дослідження створюють основу для подальшого поглибленого теоретичного ви-вчення можливостей вдосконалення організації адміністративних служб міліції.
Пропозиції автора можуть бути використаними при реформуванні підрозділів міліції, що здійснюють адміністративну діяльність, розробці проектів Законів України “Про міліцію місцевого самоврядування”, “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про адміні-стративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”. Запропонований ди-сертантом підхід до викладення нормативного матеріалу може бути використаний при вдос-коналенні Положення про Державну автомобільну інспекцію.
Висновки і практичні рекомендації, які містяться в дисертації, можуть бути використа-ні при вдосконаленні системи і структури Департаменту адміністративної служби міліції.
Матеріали дисертації можуть бути враховані при підготовці лекцій з курсу “Наукова організація управління в органах внутрішніх справ” та “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”.
Апробація результатів дослідження. Результати і висновки дисертації обговорені на за-сіданні кафедри теорії та практики управління в органах внутрішніх справ Національної ака-демії внутрішніх справ України і отримали позитивний відгук. Окремі матеріалі дослідження висвітлені у виступі на науково-практичній конференції “Проблеми взаємопорозуміння ор-ганів внутрішніх справ з населенням” 26 жовтня 2001 року у Донецькому інституті внутрі-шніх справ МВС України, а також у відповідних публікаціях.
Окремі матеріали дисертаційного дослідження використовувались у навчальному про-цесі Національної академії внутрішніх справ України у ході проведення семінарських і прак-тичних занять з курсу “Наукова організація управління в органах внутрішніх справ” та у Ки-ївському інституті внутрішніх справ у лекціях з курсу “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”.
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у п яти статтях фахових нау-кових видань (дві з них у співавторстві).
Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів, що включають вісім підрозділів, висновку, списку вико-ристаних джерел та додатку. Загальний обсяг дисертації становить 204 сторінки (у тому чис-лі додаток на 1 сторінці); список використаних джерел включає 230 найменувань.
| 
