|
Проголошення і закріплення на законодавчому рівні принципів правової і демократичної держави, звільнення її, в результаті приватизації, від функцій власника, який безпосередньо займається господарськими справами, розраховує лише на власні доходи і поводить себе як директор єдиного великого підприємства, обмежили державу в засобах фінансування та перетворили податки в Україні у головне джерело покриття видатків. Саме кошти сплачені платниками податків почали складати основу державного бюджету, а відтак і фінансову основу державної влади. На відміну від радянського суспільства в нинішньому українському суспільстві пропорції представництва держави у фінансових правовідносинах стали оберненими. Якщо в умовах тотального одержавлення майже всієї власності в суспільстві держава виступала у фінансовому правовідношені в основному як господарюючий суб єкт, то нині вона виступає у ньому переважно, як суб єкт політичної влади [1,с.189].
Це ставить в ряд найбільш актуальних питань функціонування державної влади проблему забезпечення прав і законних інтересів платників податків.
При переході від командно-адміністративної системи управління до ринкової змінюються всі економічні відносини, які діяли раніше в суспільстві, методи та напрямки їх регулювання. Особливо це стосується методів державного регулювання економіки за допомогою податків, які по своїй суті є однією з головних складових частин фінансової політики як на рівні держави, так і на більш нижчих рівнях управління. На жаль, існуюча нині в Україні податкова система має багато негативних рис, які значно зменшують ефективність діяльності суб єктів оподаткування та гальмують розвиток економіки держави в цілому.
Етатистська доктрина оподаткування, яка досягла свого апогею в радянському суспільстві, абсолютизувавши у цій сфері інтерес та роль держави і звівши нанівець роль та інтереси платників податків, продовжує, по суті визначати податкову політику молодої української держави. Діючий сьогодні механізм оподаткування все більш явно перетворюється в гальмо економічного і соціального розвитку країни. Він застарів у своїх підходах, є внутрішньо суперечливим, багато в чому не однорідним та іноді безсистемним. При відсутності стійкого законодавства, коли податкові закони за загальним визнанням недосконалі, а виконавча влада під гаслом боротьби за бюджет постійно зловживає відомчою нормотворчістю удосконалення механізму захисту прав і законних інтересів платників податків перетворюється в безспірну і невідкладну загальнодержавну потребу, яку не можна ігнорувати ні на практиці, ні в теорії.
Крім того в умовах формування ринкових відносин і економічних методів управління важко не помітити в більшій чи меншій мірі сильного впливу податкових правил на явища і процеси, на перший погляд досить далеких від сфери застосування цих правил. “Податки здійснюють немалий вплив на життя людини, у тому числі на формування сім ї, вирішення питань спадкування, набуття майна. Людина багато в чому виходить з податкової політики держави при визначені свого життєвого шляху – вибору професії, місця роботи, конкретного заняття. Від податків залежить відношення людини до приватного бізнесу, можливість досягнути в ньому успіху, розвитку підприємливості і ініціативи. Податки суттєво визначають рівень благополуччя кожної окремої людини, а тим самим і всього суспільства [2,с.5].
Тому актуальність розробки правових проблем удосконалення механізмів захисту платників податків в Україні є очевидною. Це передбачає розробку чітких юридичних критеріїв у сфері оподаткування, де особливу роль відіграють проблеми взаємовідносин податкових органів і плаників податків. Недостатньо проголосити і записати права і обов язки тих чи інших учасників податкових правовідносин. Всі права повинні бути гарантовані, а виконання зобов язань – забезпечене припиненням неправомірних дій. Кожен учасник податкових правовідносин повинен знати не тільки свої права і обов язки, але і механізми та процедури, що повинні задіюватись і працювати при певних обставинах. Це особливо важливо при застосуванні податковими органами заходів примусового характеру. На сьогодні у діючих нормативних актах як і в проекті Податкового кодексу майже не міститься положень, які можуть в достатній мірі забезпечити гарантії прав платників податків у їх відносинах з контролюючими органами. Орієнтування податкової системи держави на першочергове вирішення проблем макрорівня в супереч вирішенню проблем мікрорівня призвело до протистояння держави в особі її контролюючих органів, для яких податок є джерелом життєдіяльності всього державно-владного апарату та платників податків, які переважно перебувають у відносинах підпорядкування і так само як французький селянин, описаний ще К. Марксом [3,с.82], уявляючи собі чорта, уявляють його у вигляді збирача податків. За таких умов реалізація прав і законних інтересів платників податків немислима без їх належної юридичної охорони та захисту. У зв язку з цим бачиться актуальним проведення дослідження їх поняття, змісту, взаємовідношення, а також питань про засоби їх забезпечення та місце серед них адміністративно-правових засобів.
В актуальності обраної теми наукового пошуку переконує також ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Не буде перебільшенням сказати, що протягом усього радянського періоду про можливість захисту платниками податків власних прав та законних інтересів, у науці, лише згадувалося [4,с.198, 205; 5,с.201; 6; 7,с.82-93], але жодного разу ця проблема не досліджувалася. В юридичній літературі не приділялося належної уваги питанню про поняття та особливості адміністративного порядку захисту прав і законних інтересів суб єктів оподаткування. На нашу думку, це було зумовлено насамперед тим, що саме у сфері державного управління найбільш завершено втілився у тодішньому суспільстві етатистський тип суспільної свідомості. Етатисти, беручи економічні, соціальні, політичні та інші гарантії прав особи в суспільстві за об єктивну дійсність, вважають, що тільки в недосконалості правових засобів реалізації і захисту прав громадян можуть виникати причини порушення прав особи в податкових правовідносинах[8,c.30]. “Фінансові відносини – це продукт фінансової діяльності держави, – зазначав Худяков О.І., – і важко допустити, щоб вона (в крайньому разі на сучасному етапі) здійснювала її неправовими засобами”[9,с.9].
Звичайно було б неістинним судження про те, що адміністративний порядок захисту прав і законних інтересів платників податків залишався зовсім поза увагою дослідників. Важливі підходи та напрямки дослідження даної проблеми ще в дореволюційний період були визначені Л.О. Зайденманом [10], В.І. Лешковим [11], І.Т. Тарасовим [12], С.А. Корфом [13], тощо. В радянський період вони набули подальшої розробки в працях А.І. Елістратова [14], М.Д.Загряцкова [15], Ю.М. Козлова [16], В.І. Ремнєва [17], В.В. Малькова [18], М.В. Карасєвої [19], В.В. Сажиної [20] та інших. Щоправда вченні досліджували проблеми захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку не спеціально, а в сукупності з іншими аспектами правових відносин, в основному, як захист права на звернення у межах загального конституційного правовідношення “держава – особа”. В умовах, коли відкритість, контрольованість і прозорість роботи органів державного управління по конкретних справах вважалась фактично неприпустимою, зазначені розробки не могли розраховувати на їх повне і адекватне застосування на практиці. Проте ними започатковано чимало нових перспективних методологічних підходів до цієї проблеми, зроблені цінні узагальнення, оцінки та висновки, які можна розглядати в якості певних орієнтирів усім наступним дослідникам цього питання.
На теренах пострадянського простору монографічні дослідження, спеціально присвячені проблемам захисту прав і законних інтересів платників податків, з явилися вже після формування основ національних податкових систем [21;22;23;24]. В основному вони базувались на практиці податкових спорів, що виникали в зв язку з протиріччями податкових законів, проблемами взаємодії податкового законодавства та інших галузей права, прогалинами податкового регулювання, спотвореним відомчим тлумаченням податкових норм та ставили акцент на розкритті найбільш актуальних практичних питань. Різні аспекти проблеми захисту прав платників податків в Україні тією чи іншою мірою знайшли своє відображення у кандидатських дисертаціях В.В. Безуглої [25], Н.В. Воротіної [26], Т.А. Латковської [27], В.І. Полюховича [28], докторській дисертації та монографії М.П. Кучерявенка [29;30]. Окремі питання в новітніх умовах висвітлюються в працях таких українських дослідників як: Р.О. Гаврилюк [31], В.К. Гіжевський [32], І.В. Головач, О.М. Московенко, В.М. Селіванов [33], В.М. Попович [34;35], Л.А. Савченко [36], А.О.Селіванов [37], В.О. Шамрай [38], В.К. Шкарупа [39], та в цілому ряді спеціальних монографічних робіт [8;40;41;42;43;44;45;46;47;48]. Однак, грунтовних теоретико-прикладних розробок по даній проблемі не було. Правові основи захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку ще жодного разу не ставали предметом спеціального дослідження.
Усі зазначені нами вище, а також чимало інших праць науковців послужили водночас науково-теоретичною основою нашого наукового пошуку. Дане дослідження спирається на ідеї та розробки, якими юридична наука була збагачена в дореволюційному, радянському періодах і в умовах незалежної Української держави. Розробка теми базувалася на висновках юристів-адміністративістів з врахуванням, розглянутих під відповідним кутом зору положень інших галузевих наук. Розуміючи глобальність і масштабність всього кола податкових проблем, нами, перш за все ставиться наголос на вирішені проблем, що відносяться до захисту інтересів платників податків та їх конституційних прав, в поєднанні з податково-бюджетними інтересами держави. Ефективність подолання цих проблем, на нашу думку, залежить від ефективності подолання етатиського світогляду, який практично зовсім відкидає можливість прояву особою у податкових правовідносинах суб єктивної волі, до певної міри позбавляє її якостей суб єкта права.
Обраний дисертантом напрямок наукового дослідження відноситься до пріоритетних в галузі адміністративного права. Покращення регулювання позасудового захисту прав і свобод громадян визначено серед пріорітетних завдань Концепції адміністративної реформи в Україні затвердженої Указом Президента України №810/98 від 22.07.1998 року [49], проблема вдосконалення податкових правовідносин в цілому в умовах становлення ринкової економіки та правовідносин з приводу захисту прав і законних інтересів платників податків зокрема входить до планових тем Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, посідає чільне місце у підготовленій Інститутом законодавства Верховної Ради України Концепції розвитку законодавства України на 1997-2005 роки. Ця тема входить у науково-дослідну проблематику ряду кафедр юридичних факультетів та вузів України, в тому числі кафедри конституційного, адміністративного і фінансового права Чернівецького Національного університету ім. Юрія Федьковича, кафедри спеціальних юридичних дисциплін Національного університету “Острозька академія”.
Безпосередня мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування досягнень адміністративної та фінансово-правової науки, узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду розгляду заяв і скарг платників податків систематизувати результати розвитку комплексу правових норм різних галузей вітчизняного законодавства, які стосуються адміністративного порядку захисту прав і законних інтересів суб єктів оподаткування в Україні, оновити концептуальні підходи до вказаної сфери суспільних відносин, привести їх у відповідність з рівнем науки адміністративного та податкового права, з врахуванням бурхливого процесу трансформації діючого законодавства, розкрити найбільш актуальні практичні питання, що впливають на підходи до застосування якісно нових принципів і норм в законопроектній роботі органів відповідальних за розвиток концепції адміністративного та податкового законодавства в майбутніх періодах.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження нами зроблена спроба вирішити наступні завдання:
на основі аналізу історичних фактів провести дослідження динаміки формування, становлення і розвитку інституту захисту прав і законних інтересів платників податків;
розкрити внутрішній зміст та сформулювати поняття захисту прав і законних інтересів платників податків;
охарактеризувати особливості адміністративно-правового статусу платників податків – фізичних осіб з позицій захисту ними власних прав і законних інтересів в адміністративному порядку; охарактеризувати особливості адміністративно-правового статусу платників податків – юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів з позицій захисту ними власних прав і законних інтересів в адміністративному порядку;
визначити систему гарантій захисту прав і законних інтересів платників податків;
проаналізувати, у світлі вимог Конституції України 1996 року, найбільш важливі для захисту прав і законних інтересів платників податків правові принципи, розкрити систему цих принципів, їх сутність і правову природу;
дослідити роль та значення законів, підзаконних нормативно-правових актів, міжнародних договорів і угод, рішень судових органів, активно-вольових дій організаційного характеру, в системі гарантій захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку;
здійснити аналіз правового статусу структурних підрозділів та посадових осіб Державної податкової Адміністрації України, що виконують функції розгляду заяв і скарг платників податків в адміністративному порядку;
розкрити особливості правового регулювання захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку;
виробити та запропонувати законодавцю і правозастосовчим органам практичні рекомендації щодо вдосконалення правових засад захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку, уточнити методологічні і організаційні орієнтири і критерії цієї діяльності.
Об єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час захисту платниками податків прав і законних інтересів в адміністративному порядку та регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення [50], Законами України “Про звернення громадян в Україні” [51], “Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [52], “Про державну податкову службу в Україні” [53] та багатьма іншими законами, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами органів фінансового контролю. Предметом даного дослідження є теоретичні, методологічні, процесуальні проблеми, а також матеріально-правовий аспект суспільних відносин, пов язаних з правовим інститутом захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку.
При здійснені наукового пошуку нами використано в поєднанні, теоретичний та прикладний типи дослідження. Їх спрямовано на розкриття поняття, і змісту захисту прав і законних інтересів платників податків, визначення їх адміністративно-правового статусу, необхідних гарантій захисту, оцінку ступеня правового забезпечення цього інституту в Україні, удосконалення механізму його практичної реалізації.
При проведенні наукового дослідження опираються на цілу сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об єкта її пізнання. Шлях дослідження, спосіб пізнання дійсності і її відтворення у мисленні є науковим методом дослідження. З розвитком науки проходить розвиток і диференціація методів, що приводить до виникнення вчення про методи - методології. Саме методологія визначає, в якій мірі зібрані факти можуть служити реальною і надійною основою об єктивного знання. В основу методології даного наукового пошуку покладені наукові принципи об єктивності та історизму. До основних серед дослідницьких методів, що використовувались при написанні дисертаційного дослідження належить загальний метод пізнання для всіх наук – метод діалектики. Згідно з його принципами всі явища природи і суспільного життя органічно взаємозв язані і взаємозумовлені. Вони залежать одне від одного і перебувають у постійному русі і розвитку і саме з окремих явищ формується єдність їх складових частин і властивостей. Серед спеціально-наукових методів пізнання можна виділити структурно-функціональний метод, що передбачає розгляд будь-якого явища як системного з обов язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів.
Але особливе місце тут займає формально-догматичний метод, який досліджує “догму” права. Інколи цей метод називають спеціально-юридичним. Серед інших методів дослідження в галузі правових проблем йому належить чільне місце. Перед використанням інших методів, доцільно спочатку застосувати формально-догматичний, – стверджує К.С. Бельський [54,с.21], – тобто здійснити зовнішню юридичну обробку правового матеріалу (“догм права”). Цей метод включає такі прийоми, як опис і аналіз правових норм і правовідносин, їх пояснення і тлумачення, класифікацію. З допомогою таких прийомів досліджувались зміст та юридична природа поняття захисту прав і законних інтересів платників податків, описувалися і аналізувалися правові принципи, методи і форми його реалізації та гарантії захисту, досліджувалися особливості правового статусу суб єктів оподаткування, здійснювалася зовнішня наукова обробка емпіричного матеріалу, досліджувались юридичні факти, формулювались визначення та загальна концепція наукового пошуку. Особливо велику роль зіграв формально-догматичний метод у систематизації та класифікації розрізненої системи суспільних відносин пов язаних із адміністративним порядком захисту прав і законних інтересів платників податків у єдине органічне ціле. На його основі створювалося підгрунття для дослідження згаданих відносин на предмет досконалості їх законодавчої бази, вироблення рекомендацій для практичної діяльності, визначення шляхів удосконалення та форм існування в найкращому варіанті. За допомогою наступного методу – порівняльно-правового дослідження, з ясовувалося закономірне і випадкове, загальне й особливе у змісті адміністративно-правового та цивільно-правового методів захисту прав особи, виявлялися їх спільні і відмінні риси. Порівняльно-правовий метод пізнання використовувався, також, як засіб розкриття особливостей інституту захисту прав і законних інтересів платників податків в інших країнах, спосіб аналізу, виявлення окремих переваг його організації у інших державах і спроб перенесення їх на вітчизняну дійсність.
Метод конкретно-соціологічного дослідження включає такі прийоми, як особисте спостереження за діяльністю підрозділів та посадових осіб, що виконують обов язки по розгляду заяв і скарг платників податків, усне опитування службових осіб контролюючих органів, анкетування, співбесіди. Ці прийоми цінні тим, що забезпечують одержання необхідної інформації і фактів безпосередньо із самого життя. Велике значення при використанні методу конкретно-соціологічного дослідження має практика розгляду заяв і скарг платників податків в адміністративному порядку. Саме з матеріалів практики одержувалися фактичні дані, на базі яких перевірялася ефективність діючого законодавства, формулювалися рекомендації і пропозиції щодо його покращення.
За допомогою історичного та порівняльно-історичного методу ретроспективно, тобто не догматично, а в динаміці розглядалася вся панорама явищ дослідження, в єдності з історичним досвідом враховувалося усе позитивне і цінне що було нагромаджено наукою за увесь шлях розвитку, з ясовувалося закономірне і випадкове, загальне і особливе у змісті правовідносин пов язаних із захистом прав і законних інтересів платників податків. Позитивну роль зіграли інструментальний, інституційний, соціологічний, аксіологічний, діяльнісний підходи до проблеми дослідження, звернення до інших юридичних наук, статистичної обробки емпіричного матеріалу та ряд інших. Кожен з них у конкретному випадку використовувався не окремо, а в поєднані з іншими. Нами була здійсненна спроба інтегративного підходу дослідження проблем захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку на сучасному етапі, який базується на комплексному застосуванні всіх інших методологічних підходів, синтезованих у спеціально-юридичному та соціологічному підходах, які у своїй єдності відобразили багатоаспектне бачення адміністративного захисту прав і законних інтересів платників податків: закономірності його формування та забезпечення державою, сприйняття платниками податків, втілення в предметно-практичній діяльності контролюючих органів і досягнення на цій основі правопорядку у податкових правовідносинах.
Фактологічна база дисертації базується на матеріалах юридичної практики, узагальненої в науково-практичних, методичних та інформаційних виданнях, судової практики, нормативно-правових актах контролюючих органів, зокрема, районних, міських державних податкових інспекцій та обласних державних податкових адміністрацій України.
Наукова новизна дослідження визначається як вибором маловивченої проблеми так і обгрунтуванням винесених на захист положень, які мають важливе значення як для розвитку правової теорії, так і правозастосовчої діяльності органів Української держави. Наукова новизна дисертації полягає перш за все в тому, що це одне з перших в українській науці досліджень спеціально присвячене проблемам захисту прав платників податків, які розглядаються в єдності загальних і конкретних питань. Вперше вчинена спроба розробити в рамках однієї роботи цілісну систему захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку, яка охоплює сукупність основних положень, необхідних для характеристики цього інституту. В дисертації дається комплексне і системне обгрунтування даного інституту в цілому, який розвивається відповідно до конкретних способів захисту прав суб єктів оподаткування.
Відповідно до одержаних в ході дисертаційного дослідження нових наукових результатів на захист виносяться зроблені дисертантом узагальнення, оцінки і висновки, нові підходи до вирішення питань поставленої проблеми.
Елементи новизни знайшли вираження у тому, що у вітчизняній правовій науці вперше:
- розкрито динаміку історичного формування сучасного інституту захисту прав і законних інтересів платників податків;
- розкрито внутрішній зміст права на захист прав і законних інтересів платників податків та проведено правову характеристику його елементів;
- визначено теоретичні основи та обґрунтувано можливості доюрисдикційного врегулювання податкових конфліктів;
- визначено поняття захисту прав і законних інтересів платників податків, його сутність у сучасних умовах;
- проведена правова характеристика адміністративно-правового статусу платників податків – фізичних осіб з позицій захисту ними власних прав і законних інтересів; - розкрито особливості адміністративно-правового статусу платників податків – юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів з позицій захисту ними власних прав і законних інтересів;
- уточнено систему гарантій захисту прав і законних інтересів платників податків;
- у новому аспекті висвітлено систему найбільш важливих, для захисту прав і законних інтересів платників податків, конституційних принципів, доведена необхідність їх законодавчого закріплення;
- розкрито роль та значення законів, підзаконних нормативно-правових актів, міжнародних договорів і угод, рішень судових органів, активно-вольових дій організаційного характеру, в системі гарантій захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку;
- здійснено аналіз правовового статусу підрозділів та посадових осіб Державної податкової служби України, що уповноважені здійснювати розгляд заяв і скарг платників податків.
- обгрунтувано необхідность проведення реформи системи захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку та запропоновано конкретні шляхи її здійснення. - запропоновано значну кількості уточнень, змін та нововведень до чинного законодавства та Податкового кодексу України.
Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації і пропозиції одержані автором в результаті опрацювання і ґрунтовного аналізу більше трьохсот шестидесяти наукових і нормативно-правових джерел, а також юридичної практики з питань оподаткування, осмислення власного досвіду.
Теоретичне і практичне значення результатів, одержаних дисертантом, полягає у можливості використання їх для: 1) уточнення податкової політики, стратегії і тактики держави в умовах становлення ринкової економіки; 2) вдосконалення нормотворчого процесу у сфері адміністративних та податкових правовідносин, завершення роботи над Податковим кодексом України; 3) коректування суті, змісту, форм і методів діяльності правозастосовчих органів, що безпосередньо чи опосередковано впливають на якісні чинники захисту прав і законних інтересів платників податків в адміністративному порядку; 4) подальших наукових досліджень проблем захисту прав і законних інтересів платників податків; 5) навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів в галузях адміністративного та фінансового права. Апробація, публікація та реалізація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана на кафедрі спеціальних юридичних дисциплін національного університету “Острозька академія”, обговорена на спільному засіданні кафедри адміністративного права та адміністративної й кримінально-процесуальної діяльності і кафедри управління підрозділами податкової міліції Національної академії державної податкової служби України. Окремі питання дисертації доповідались на щорічних підсумкових наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів Національного університету “Острозька академія” у 1999, 2000, 2001, 2002, 2003 роках; неодноразово на засіданні кафедри спеціальних юридичних дисциплін правничого факультету Національного університету “Острозька академія”; на науково-практичному семінарі “Права та основні свободи людини: конституційний і міжнародний аспекти” 30 березня 2000 року, на шостій і сьомій щорічній науковій конференції “Дні науки в Національному Університеті Києво-Могилянська академія” 24-28 січня 2000 року та 22-26 січня 2001 року в м. Київ; на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” 7-8 квітня 2001, 20 квітня 2002, 23 квітня 2003 року в м. Острог; на конференції “Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи” 28 лютого 2000 р. в м. Тернопіль. Результати дисертаційного дослідження використовуються в лекціях і практичних заняттях при викладанні курсів фінансового і податкового права та при читанні спецкурсу “Проблеми захисту прав і законних інтересів платників податків”, що проводяться автором у навчальному процесі Національного університету “Острозька академія”. За темою дисертації автором опубліковано 6 одноосібних наукових статей, у тому числі 3 – у фахових наукових виданнях, затверджених ВАКом України. Структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють шість підрозділів, висновків, переліку нормативних актів та використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 236 сторінок, в тому числі список використаних джерел та літератури на 24 сторінках, який складається з 365 найменувань.
|
